КОРЕКЦІЯ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У СИСТЕМІ ШКОЛА - РОДИНА

Науковці визначили, що в генетичній про­грамі кожної людини зазначений запас міцності. Проте лікарі, фізіологи, педагоги висловлюють серйозне занепокоєння станом підрос­таючого покоління. Адже відомо, що за період навчання в школі кількість здорових дітей зменшується в чотири рази. Особливо велике занепокоєння вик­ликає погіршення стану здоров'я учнів молодших класів. За даними НАН України абсолютно здорових учнів початкових класів на сьогодні лише 5% (Л.І.Бардіян, Б.В.Саргін, В.С.Язловецький).

Зі вступом до школи на дитину, так би мовити, звалюється цілий комплекс несприятливих впливів. Незвична обстановка, підвищені вимоги щодо пси­хологічної діяльності, володіння собою, дисципліни, але найголовніше — довготривале сидіння за столом у школі і вдома, під час виконання домашніх за­вдань. Руховий дефіцит призводить до функціональ­них порушень в організмі школяра. Знижується сила і працездатність скелетної мускулатури, що порушує поставу, викривляє хребет, спричиняє плоскосто­пість, затримує віковий розвиток, швидкість, спритність, координацію рухів, витривалість, плас­тичність і силу. Тому в цей період життя дитини фізичне виховання і руховий режим набувають особ­ливого значення.

У Державній національній програмі "Освіта" (Ук­раїна XXI ст.), національній програмі "Діти України" передбачаються систематичні заняття дітей фізични­ми вправами в режимі навчального дня, удосконалю­ються позаурочні та позашкільні форми роботи з фізичної культури. Але не все ще вдається на цьому шляху. На жаль, сучасна початкова школа не забез­печує необхідного і достатнього рухового режиму своїм вихованцям. Тому, в даній ситуації, дуже важ­лива роль сім'ї, родини щодо корекції фізичного роз­витку дітей.

Проведене нами дослідження показало, що школа, яка входить у певну систему зв'язків з навколишнім се­редовищем і є одним із найважливіших її компонентів, може забезпечити корекцію фізичного розвитку учнів лише за умови цілеспрямованого використання вихов­ного потенціалу сім'ї-родини. Всі сто відсотків опитаних батьків першокласників хочуть, аби їхні діти виросли здоровими, сильними, працездатними. Більшість із них знає, що для цього необхідно займа­тися фізкультурою, загартовуватися, робити гімнасти­ку, більше рухатися, бувати на свіжому повітрі, але, як правило, за щоденними клопотами не знаходить часу, щоб проаналізувати руховий режим дитини. Чи не за­надто довго просиджує вона перед телевізором у м'яко­му кріслі або згорбившись за пультом комп'ютера, чи не забагато часу відлежується на дивані, слухаючи музику? А зробити це, як переконує досвід, потрібно сьо­годні, бо завтра може бути пізно.

У деяких батьків з'являється заспокійлива думка, мовляв, тепер моя дитина стала школярем, і всі тур­боти про неї бере на себе школа. Там знають, скільки вона має рухатись, а скільки сидіти за письмовим столом тощо.

Науковцями встановлено, що для підтримки нор­мальної рухової активності школяр має щоденно ро­бити 23-30 тисяч кроків. Такої норми можна досяг­нути тільки в рухливих іграх і під час систематичних занять фізкультурою. Вони не тільки тренують серце і судини, дають їм запас міцності на довгі роки жит­тя, а й розвивають м'язи — "периферичне серце", яке за необхідності приходить на допомогу організмові.

Експериментально доведено, що всі форми занять фізкультурою в умовах сучасної школи І ступеня за­безпечують рухову активність дітей у середньому на 30 відсотків. Отже, добрати ті 70 відсотків потрібно в умовах родини. Отож, роль сім'ї-родини у фізичному вихованні молодших школярів не зменшується, а на­впаки — збільшується.

Дослідження підтвердило, що провідним факто­ром у розв'язанні проблеми корекції фізичного роз­витку молодших школярів в умовах сім'ї можуть ста­ти активні форми спільного родинного дозвілля (прогулянки, походи, відпочинок на лоні природи, родинні свята) і заняття фізкультурою та спортом.

Зупинимося коротенько на їхній характеристиці. Немає необхідності доводити, що спільна зі старши­ми членами родини ранкова гімнастика, як не­обхідний компонент корекції фізичного розвитку, стане для дитини не примусом, а задоволенням. Звертаємо увагу, що вправи ранкової гімнастики проводяться в такій послідовності:

1. Ходьба і легкий біг без напруження.

2. Потягування.

3. Нахили вперед, назад.

4. Нахили в сторони.

5. Махові рухи руками і ногами.

6. Присідання.

7. Стрибки.

8. Ходьба.

9. Повільні широкі рухи руками в сторони, вгору.

Для корекції правильної постави школяра радимо доповнювати комплекс вправ ранкової гімнастики спеціальними вправами.

1. Лягти на живіт, підняти руки вгору і з'єднати пальці. Потягнутись, повернути тулуб вліво, вправо (під лівою і правою рукою заглянути у "віконце").

2. Не відриваючи від підлоги лівої ноги, зігнути її і намагатися торкнутися коліна лівим ліктем або лівою пахвою. Те саме зробити в інший бік.

Пам'ятайте, що під час виконання вправ у поло­женні лежачи на животі ноги мають бути повернуті п'ятами одна до одної і не відриватися від підлоги.Вправи біля стіни.

1. Стати біля стіни, торкаючись її потилицею, спиною, лопатками, плечима, сідницями, п'ятами. Не можна забувати про вуха і ніс. Нижні точки вух і носа мають бути на одній лінії.

2. Стати спиною до стіни. Не порушуючи прий­нятої постави, зробити крок вперед і знову поверну­тися до стіни. З кожною спробою збільшується чис­ло кроків.

3. Торкнутися потилицею і спиною стіни, присісти навпочіпки і встати.

Вправи із предметами на голові.

Предметами можуть бути: легкий дерев'яний кру­жок, кубик, подушечка, наповнена жолудями (150-200 г.). Предмети кладуть на тім'я (ближче до лоба).

1. Поставити руки на пояс і з предметом на голові повільно піднятися на пальці, потім опуститися на всю стопу.

2. З предметом на голові пройти по мотузці, що лежить на підлозі, по лаві.

3. Розвести руки в сторони і з предметом на голові пройти до стіни і назад, до стільця і назад, обійти стілець і стіл.

4. Розвести руки в сторони і, утримуючи предмет на голові, переступити через м'яч, через кубики, роз­кладені на підлозі, через маленький стілець.

Щоб виховати у дітей звичку триматися прямо, з піднятою головою, розправленими плечима і злегка втягнутим животом, їм необхідно упродовж дня бага­торазово повторювати вправи на відчуття правильної осанки. Щоденні коригуючі вправи допоможуть дітям вільно володіти своїм тілом і гарно виглядати.

72 відсотки опитаних нами дітей стверджують, що найкращим відпочинком для них є родинні походи або прогулянки за містом: до лісу, ставка, у поле (пішки, на санках, ковзанах, велосипедах). Окрім то­го, як засвідчують батьки, прогулянки, які супровод­жуються позитивними емоціями, сприяють уникнен­ню конфліктів, покращенню емоційних стосунків у родині. А ще, саме у цих видах спільного дозвілля, батьки (особливо тато, традиційний авторитет якого у сучасній сім'ї дещо похитнувся) завжди будуть зраз­ком для дитини. Залучивши дитину у світ фізичної досконалості і гармонії, ви прищепите їй імунітет проти нікотину, алкоголю, наркотиків та інших шкідливих звичок, що сприятиме в майбутньому до народження здорових онуків.

Пропонуємо кілька рухливих ігор, які допоможуть весело провести дозвілля і сприятимуть формуванню правильної постави у дітей.