Скульптура. Історія та сучасний розвиток

З ХVІІ ст. і до початку ХХ ст. український народ пережив складну історичну долю, відмінну на різних його землях. Частково це знайшло відображення і в художній народній творчості, закрема скульптурі.

В народній скульптурі процес поступового розширення кола звичних тем, сюжетів, збагачення виражальних засобів. Поряд з існуванням скульптури з рисами народного примітиву, з його лаконічною, пластичною мовою сповненої експресії форм, підкресленою декоративністю, створюється скульптура в естетичній концепції авторів якої лежало явне запозичення зовнішніх форм стилю барокко чи класицизму.

Об'ємна скульптура зажди розвивалась осторонь світського чи церковного покровительства. Їй були властиві всі ті риси, які характеризували традиційне мистецтво того часу, тобто в основі своїй вона була покликана до життя інтересами тих, кому вона призначалась. Це були твори, що вийшли з рук майстрів, які працювали в руслі художніх традицій і законів композиції. В них вони з непідробною щирістю відображали світорозуміння, матеріальне буття, моральний світ почуттів свого оточення.