Елвін Тоффлер “Третя хвиля”
Спочатку була "перша хвиля", яку Тоффлер називає "сільскогосподарською". Земля всюди була основою економіки, життя, політики, родинної організації. Скрізь панував простий розподіл праці, існувало декілька каст або класів. Влада була авторитарною, соціальне походження людини визначало її місце у житті. Економіка була децентралізованою: кожна община виробляла більшу частину того, у чому відчувала необхідність.
Триста років тому назад відбувся "вибух, хвилі від якого обійшли всю землю, знищуючи стародавні суспільства та народжуючи якісно нову цивілізацію". Таким вибухом була промислова революція. До середини ХХ століття сили "першої хвилі" були знищені і на землі "запанувала індустріальна цивілізація". Однак влада її була не довгою. Нова цивілізація входить у наше життя. Приносить нові сімейні відносини, нову економіку, нові політичні конфлікти, зміни в стилі роботи, відпочинку, свідомості в цілому. Життя, яке базується на відновлюваних джерелах енергії, виробництві із замкненим циклом, радикально перетворених домівках, школах та корпораціях майбутнього. Третя хвиля готує для нас новий кодекс поведінки, залишає в минулому стандартизацію, синхронізацію, централізацію, концентрацію енергії, грошей та сил.
Конфлікт між Другою і Третьою хвилею, по суті є сьогодні основною причиною політичної напруги в суспільстві. Проте найбільш важливе політичне питання полягає не в тому, хто контролює останні дні індустріального суспільства, а в тому, хто формує нову цивілізацію.
Структури Другої хвилі з гуркотом падають. Зникають масові суспільства з їх масовою продукцією. Для Третьої хвилі характерні немасове виробництво невеликих партій товарів високого попиту. Компанії виробляють товари та послуги, орієнтуючись на певного постійного користувача. Весь час збільшується число газет, телеканалів, сайтів, передбачених для невеликої цільової аудиторії. Розпадаються гігантські телемережі та медіа-монстри.
В свою чергу сама складність нової системи потребує все більшого обміну інформацією між її частинами – компаніями, органами влади, лікарнями, асоціаціями та окремими особами. Це створює величезну потребу в комп’ютерах, цифрових мережах та нових засобах роботи з інформацією. Одночасно ростуть темпи технологічного обміну, ділової повсякденної праці. Фактично, економіка Третьої хвилі функціонує з такими високими швидкостями, що її основні постачальники ледве витримують темп. І все це через те, що знання зменшують потребу в сировині, праці, часі, просторі, капіталі та інших ресурсах, стають незамінним головним джерелом сучасної економіки, цінність якого постійно зростає.
Гігантські зміни, перед обличчям яких опинилось людство, серйозно похитнули наше самовпевнене уявлення про майбутнє. Все більш поширеними стають песимістичні погляди. Психотерапевти і гуру займаються земельним бізнесом, а люди безцільно бродять по сірим вулицям, впевнені, що дійсність – це абсурд, божевілля та повна нісенітниця. Багато хто звик до постійного набору поганих новин, фільмів жахів, нічних кошмарів та почуття приреченості, остаточно вирішили, що у сучасного суспільства та у них особисто майбутнього немає. Земля рішуче рухається до фінального катаклізму.
Тоффлер однак стверджує, що зміни не є хаотичними чи випадковими, а складаються в точну і ясну модель. Нормальне, прекрасне майбутнє можливе при перебудові стилю життя, навчання, роботи, мислення. Глобальну гонку виграють ті країни, і ті індивіди, котрі завершать свій перехід до Третьої хвилі з мінімальними внутрішніми суперечностями та безпорядками.