Методи контрацепції
Контрацепція – це єдиний метод попередження небажаної вагітності у здорової жінки репродуктивного віку, який переважно починається з 18 років і закінчується в 45 років. Протягом цього періоду у жінки, яка живе статевим життям, щомісячно при наявності овуляції з 10-го по 16-ий день менструального циклу може настати вагітність. Дослідження останніх років показують, що оптимальним терміном для наступлення вагітності є вік жінки від 20 до 35 років, тобто в 2 рази менше тривалості репродуктивного віку, коли можливе наступлення вагітності. Встановлено, що не тільки переривання небажаної вагітності, але і наступлення бажаної вагітності у жінок у віці до 20 і після 35-40 років складає групу підвищеного ризику у співвідношенні розвитку різних ускладнень, в зв’язку з чим в цих випадках необхідне використання контрацепції. Дослідження останніх років показують, що планування сім'ї шляхом більш широкого використання протизаплідних засобів здійснює сприятливий вплив на здоров'я жінки.
Репродуктивний період включає вік від завершення статевого дозрівання і встановлення повноцінного (двофазного) менструального циклу до припинення менструальної функції. Нормальний репродуктивний період триває від 18 до 45-49 років – характеризується ритмічним дозріванням яйцеклітин і активною гормональною функцією системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники.
В менструальному циклі жінки розрізняють три фази:
1.Відносно безплідну (ранню), ін фертильну, яка починається одно моментно з менструацією.
2.Фертильну, яка включає день овуляції і дні безпосередньо перед і після овуляції, під час яких статеві зносини можуть закінчитися вагітністю.
3.Постовуляторна (пізня) ін фертильна, яка починається після завершення фертильної фази і триває до початку менструації.
Механізм менструального циклу досить складний: гормональна взаємозалежність забезпечується шляхом реципрокних оборотних зв’язків, які дають йому характер системи саморегуляції. На менструальний цикл діє центральна нервова система, причому деякі структури мозку контролюють репродуктивну функцію. Система гіпоталамус-гіпофіз піддаються дії імпульсів, які ідуть від вегетативної нервової системи, а також від матки, біогенних амінів: катехоламінів, серотоніна, просто гландинів, біологічно активних речовин шишкоподібної залози, гормонів периферичних ендокринних залоз (щитовидної, надниркових, підшлункової).