Медицина як виробництво: до питання про оцінку ефективності системи ОМС

Біля шести років пройшло з дня вступу в силу “Закону про медичне страхування громадян у Російській Федерації”. За невеликий, в історичному масштабі, відрізок часу в основному забезпечене не тільки впровадження нових відносин у системі державної охорони здоров'я, але і вироблений визначений алгоритм стійкого функціонування територіальних систем обов'язкового медичного страхування.

Правда варто визнати, що сьогодні суперечки між прихильниками і супротивниками введення системи ОМС в умовах Росії не тільки не затихли, але і гранично загострилися. Практична реалізація Закону про медичне страхування в умовах найжорстокішої економічної кризи не виправдала реформаторських надеж і дала супротивникам системи ОМС визначені переваги, хоча і не додала цим опонентам об'єктивних аргументів. Порию, замість наукового пошуку слабких сторін системи ОМС, розкриття і визнання управлінських помилок при реалізації конкретних територіальних моделей, лунають заклики до демонтажу те одних, те інших суб'єктів системи, а порию і ліквідації медичного страхування як соціально-суспільного інституту.

Дослідження наукових і суспільних публікацій показують, що в дискусійному протистоянні прихильників і супротивників системи ОМС украй слабко використовуються аргументи, що базуються на об'єктивних критеріях ефективності або неефективності конкретної моделі системи ОМС.

У цьому немає нічого несподіваного: у доступній нам науковій літературі відсутні дані фундаментальних досліджень і розробок, умовно об'єднаних рубрикою “Ефективність охорони здоров'я”. У численних публікаціях, що досліджує системи охорони здоров'я і зокрема одну з її можливих форм – обов'язкове медичне страхування, і реалізації, що представляють практичний досвід, останньої в умовах Росії, лише розглядаються окремі складові цього поняття.

Сьогодні залишається актуальним висловлення Ю.П.Лісіцина: “Наша наука й участь суміжників (економістів, фінансистів і ін.) не можуть похвастатися скільки-небудь безперечними, переконливими результатами досліджень, оцінками економічної ефективності охорони здоров'я” [7].

Ефективність медичної допомоги в поле ринкових відношень, (якщо хочете в рамках ОМС), може характеризуватися ієрархічною системою показників, що відображають визначені основні “місії” маркетингу медичних послуг, до яких варто віднести двох взаємно доповнюють і в теж час суперечливі:

•гуманітарна місія охорони здоров'я;

•виробнича місія охорони здоров'я.

Оперуючи категоріями “ефективність/неефективність” у додатку до охорони здоров'я, необхідно домовитися, а в наслідку і директивно закріпити крапки і границі, у рамках яких можуть бути застосовані розроблені конкретні і загальновизнані об'єктивні критерії цих понять.

Співвіднесення категорій “ефективність/неефективність” з гуманітарною місією медицини представляється не цілком коректним: у кращому випадку поняття “ефективність/неефективність” у цих рамках не повинні наповнятися класичним змістом категорії “ефективність”, як її прийнято розуміти у виробничій сфері.

Сутністю ефективності будь-якого виробництва при інших рівних, як відомо, є економічні характеристики. Саме змішання економічних характеристик виробничої місії охорони здоров'я з оцінками її гуманітарних задач – основне протиріччя в нескінченних суперечках прихильників і супротивників системи, що вводиться, ОМС, що спирається, як відомо на ринкові, фінансово-кредитні відносини.

У виробничій діяльності системі ОМС такі критерії, як ефективність / неефективність, у першу чергу, орієнтовані на потрібну кількість медичних послуг і відповідний попит медичних процедур. Саме необхідний обсяг і якість медичної допомоги є своєрідним мірилом, крапкою відліку для опису характеристик визначальних ефективність окремої складових або системи в цілому.

Як би не хотілося практикам охорони здоров'я і їхніх опонентів, але на сучасному етапі розвитку суспільства представляється малоймовірним охарактеризувати ефективність якої-небудь територіальної системи ОМС єдиним формалізованим інтегрованим показником. (Метою дійсного повідомлення не є критика розроблювальних критеріїв ефективності медичної допомоги, заснованих на оцінці “якості життя” чи концепції “людського капіталу”). У цьому змісті ефективність охорони здоров'я і, зокрема, у формі обов'язкового медичного страхування, як маркетингової системи по задоволенню попиту на медичні процедури, не може бути визначена однозначно.

Підтвердженням багаторівневого підходу до оцінок ефективності окремих складових системи ОМС є широкий спектр пропонованих методик і показників, використовуваних і рекомендованих окремих авторів для оцінки діяльності системи і її складових.

Так ефективність нормативної бази галузі може описуватися системою натуральних, вартісних і відносних показників, що характеризують результати, як медичної професійної роботи, так і господарської діяльності в охороні здоров'я [3].В оцінках ефективності використання бази лікувальних заснувань з визначеним успіхом можуть бути застосовані традиційні методи: адекватність потужності ЛПЗ в системі ОМС для стаціонарів оцінюється функцією ліжка, для поліклінік – кількістю відвідувань пацієнтів (клієнтів) в одиницю часу [9].

Пропонуються методики оцінки економічна ефективність використання медичного устаткування [8].

Аналіз матеріалів статистичної звітності ОМС дозволяє деякою мірою характеризувати адекватність обсягів фінансування потребам у медичних послугах, визначати обсяг і якість медичного обслуговування, тобто ступінь виконання програми ОМС, цільове використання коштів [5].

Ступінь ефективності надання (продажу) медичних послуг може характеризуватися розпланованими як по визначенню так і по глибині системами бальних оцінок. Так оцінка наданої медичної допомоги за даними, відображеним у Реєстрах медичних послуг, можлива за методикою бальної оцінки [1]. Фінансова діяльність лікувального заснування може, зокрема, характеризуватися індексом фінансової еластичності [10].

Економічна доцільність комерційного маркетингу медичних послуг може характеризуватися з рівнем максимального доходу (прибули). У цьому змісті лікувально- профілактичні заснування однозначно орієнтовані на споживача, тобто як правило, на обслуговування економічно прибуткових сегментів ринку [6].

На прикладах приватних питань впровадження інформаційних технологій і автоматизованих систем у діяльність суб'єктів системи ОМС представляється аналіз економічної ефективності /неефективності таких інновацій, і в окремих випадках улаштовується збитковість їх на сучасному етапі становлення системи ОМС [2].

Визначені методики статистичної оцінки діяльності страхових медичних організацій дозволяють одержувати усереднені дані по ряду компаній, указують місце кожної такої компанії в ряді інших і з визначеною часткою вірогідності дають інтегровану картину справ в області страхування населення [4].

У ряді багатьох, одна з проблем економічних відношень у маркетингових системах охорони здоров'я зв'язана з з'ясуванням того, якої очікується і який реальний результат професійної діяльності медичних працівників, включаючи при інших рівних характеристиках і економічні критерії. Оцінка такого результату бачиться як складових параметрів визначених рівнів і ступенів функціонування маркетингової системи медичних послуг у напрямках споживчого (особистісного), гуманітарного (соціального), професійного (медичного) і виробничого (економічного) оптимуму.

У самім широкому понятті - ефективність маркетингових систем медичних послуг зв'язана з задоволенням попиту.

У цьому змісті ефективність діяльності лікувально-профілактичних заснувань маркетингової сутності характеризується їхньою конкурентною здатністю на ринку медичних послуг.

Подібний підхід допомагає виділити й у наслідку класифікувати основні напрямки, по яких представляється можливим, деякою мірою, вирішити проблему, узагальнено позначену як “Ефективність системи ОМС”, і вести цілеспрямовані дослідження у визначених напрямках.

У побудові моделі об'єктивних оцінок оптимальності й ефективності системи обов'язкового медичного страхування можуть бути використані параметри традиційних існуючих критеріїв діяльності лікувальних заснувань, розроблені нові показники і спрогнозовані перспективні.

Таким чином, у зв'язку з викладеним ефективність конкретної моделі територіального рівня системи обов'язкового медичного страхування може оцінюватися в межах деяких складових, до основного з який, можна було б віднести наступні:

•умовно оптимальні показники здоров'я населення;

•адекватність виробничої бази медичних послуг відповідному обсягу попиту медичних процедур;

•обсяг і структура медичних кадрів;

•економічні критерії стійкості й оптимального функціонування системи ОМС, як виробництва;

•критерії оцінки ефективності по ступені виконання стандартів, застосовувані в системі охорони здоров'я;

•критерії оцінки ефективності за результатами відомчої і позавідомчої експертизи якості медичної допомоги;

•критерії оцінки ефективності за даними соціального моніторингу.

Понятно, что кожний з цих критеріїв вимагає своєї розробки і деталізації.

Вибір визначеного і достатнього набору показників, з безлічі параметричних характеристик, що об'єктивно описують ступінь оптимізації системи (зокрема ее ефективності) на тім чи іншому рівнях, дозволяє наблизитися до об'єктивної оцінки функціонування системи ОМС на конкретній території й у конкретному тимчасовому інтервалі.

Література

1. Быкова Ж.Е. Використання методики бальної оцінки медичних послуг як стабілізуючий фактор витрат на охорону здоров'я. - Економіка охорони здоров'я, №10,11-1998-з.12-15.

2. Жданов А.М. Аналіз економічної ефективності “Автоматизованої системи обліку надання медичних послуг по програмі ОМС у медичних заснуваннях м. Москви”. - Економіка охорони здоров'я, №2-1998-з.18-21.3. Кучеренко В.З., Галкін Е.Б. Предмет економіки охорони здоров'я. - Економіка охорони здоров'я, №1-1996-з.5-9.

4. Кожинов В.Я. Статистичні показники фінансової стійкості страхових компаній. - Економіка охорони здоров'я, №2-1998-з.15-17.

5. Лебедєв А.А., Лебедєва И.В. ОМС крізь призму статистики. - Економіка охорони здоров'я, №8-9-1997-з.44-50.

6. Лебедєв А.А. Використання маркетингової філософії в діяльності медичних заснувань державної системи охорони здоров'я в умовах ринкових відносин. - Економіка охорони здоров'я, №7-1997-з.31-37.

7. Лисицын Ю.П. Концепція “людського капіталу”: медико-економічний аспект. - Економіка охорони здоров'я, №2-1998-з.5-9.

8. Манукян Л.М., Вишняков В.Т. Економічна ефективність використання медичного устаткування. - Економіка охорони здоров'я, №8-9-1997-з.30-31.

9. Меламед Л.А., Гурдус В.О., Данилов В.В. Короткий аналіз завантаження ЛПЗ в системі ОМС. - Економіка охорони здоров'я, №12-1996-з.21-23.

10. Jenifer L. Ehreth Оцінка фінансової діяльності лікувального заснування для проведення аналізу економічної політики. - Економіка охорони здоров'я, №4-1996-з.35-41.