ЮХИМ ІЛЛІЧ ДЕМИХОВСЬКИЙ
10 травня 2001 р. виповнюється 100 років з дня народження ветерана вітчизняної мікробіології професора Юхима Ілліча Демиховського.
Юність Юхима Ілліча пройшла в тривожні роки громадянської війни. На посаді кореспондента газети “Красный боец” він брав участь у боях на Південному фронті. Разом з Михайлом Свєтловим та іншими молодими поетами Демиховський, який писав вірші під псевдонімом Гордея Немілова, був посланий на 1-й Всеросійський з’їзд письменників і поетів.
Після закінчення Єкатеринославського медичного інституту в 1924 р. і адміністративно-санітарних курсів у Харкові у 1925 р. Ю.І.Демиховський працював санітарним лікарем, а потім – заступником директора Кримського Пастерівського інституту. З 1929 по 1935 рр. він за вільним наймом служив у секретних відділах інститутів Радянської Армії в Москві. З 1935 по 1938 рр. Ю.І.Демиховський був асистентом кафедри мікробіології 1-го Московського медичного інституту, де 1936 р. захистив кандидатську дисертацію. З 1938 по 1947 рр. Юхим Ілліч завідував кафедрою мікробіології в Алма-Атинському медичному інституті, де активно займався підготовкою національних наукових кадрів. Разом з активною педагогічною діяльністю здійснював наукову роботу на посаді заступника директора з науки в Казахському інституті епідеміології та мікробіології (КІЕМ). У 1940 р. Юхим Ілліч очолив експедицію в осередок дизентерії, що виник у районі Уш-Тобе. Матеріали з розшифровки спалаху лягли в основу докторської дисертації Ю.І.Демиховського на тему “Біологія ешерихій у зв'язку з проблемою етіології гемоколітів”, яку було захищено у 1942 р. З 1947 р. протягом 25 років професор Ю.І.Демиховський завідував кафедрою мікробіології Дніпропетровського медичного інституту.
Наукові праці Юхима Ілліча зробили суттєвий внесок у розвиток вітчизняної мікробіології. Ще у 1940-1943 рр. він доводив значення патогенних серопитів кишкової палички в етіології гострих кишкових захворювань, зокрема гемоколітів у дітей раннього віку, хоча загальновизнаним це стало набагато пізніше, після подібних повідомлень у закордонних джерелах інформації. він виділив вірус Алма-Атинського енцефаліту з кліщів Ixodes persulcatus, що мало суттєве значення для крайової епідеміології. У 1943 р. Ю.І.Демиховський застосував інгаляційний метод вакцинації проти кишкових і ранових інфекцій. У 50-60-х роках велику увагу він приділяв розробці оригінальних методів селекції мікробів-продуцентів антибіотиків, які успішно впроваджувалися в практику. Під керівництвом Юхима Ілліча сформувався науковий напрямок з вивчення захисної ролі бактерій-продуцентів перекису водню, що входять до складу нормальної мікрофлори людини. Цей напрямок і зараз успішно продовжують його учні.
Професор Ю.І.Демиховський є автором 120 наукових праць, а також 2 підручників і 4 посібників з мікробіології для студентів. під його керівництвом захищено 3 докторські і 25 кандидатських дисертацій. З 1939 по 1956 рр. Юхим Ілліч був членом правління Всесоюзного товариства мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів, з 1965 по 1979 рр. – відповідальним редактором міжвідомчої збірки “Антибіотики”, протягом декількох років – членом редакційної ради “Мікробіологічного журналу” і заступником голови правління Дніпропетровського обласного товариства мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів. За заслуги у формуванні науково-педагогічних кадрів у Казахстані Республіканське наукове товариство епідеміологів, мікробіологів та інфекціоністів обрало його своїм почесним членом.
Останні роки життя Юхим Ілліч присвятив написанню спогадів про своє багате на події життя, овіяне романтикою поезії і любові, сповнене сумлінному служінню науці та вихованню молоді.
Юхим Ілліч Демиховський помер у Дніпропетровську 15 червня 1995 р. на 95-му році життя. Світлу пам'ять про Ю.І.Демиховський – видатного вченого-мікробіолога, прекрасного педагога, привабливу і глибоко інтелігентну людину, “справжнього професора” зберігають у серцях його численні учні й послідовники.