Аспекти поліпшення здоров’я нації
Сучасна епоха ставить перед біологічним видом Homo Sapiens складні завдання, що витікають із деяких тенденцій та особливостей суспільного розвитку. Темпи економічних, соціальних, технологічних, інформаційних і навіть кліматичних змін у всьому світі вимагають від людини швидшої адаптації і постійної переадаптації до умов життя, що постійно змінюються. Характерною рисою нашого часу є прогресуюча нестабільність. Якщо додати сюди й екологічні проблеми, зміни характеру трудових процесів, прискорений темп урбанізації та багато інших чинників, то стає очевидним, що людина живе у сучасному мінливому світі за умов, далеких від тих, до яких вона колись пристосувалась. Все це призводить до змін біологічної природи людини. Зараз ми спостерігаємо зниження функціональних резервів систем і органів на популяційному рівні, порушення реактивності, резистентності та процесів саморегуляції. Внаслідок цих процесів змінюється й характер патології сучасної людини.
Який напрям покращення фізичного здоров’я ми вважаємо пріоритетним? Насамперд це - здоровий спосіб життя. Дослідження вітчизняних і закордонних вчених довели, що робота людей, які палять, часто вживають алкоголь, нехтують фізичними вправами, є малоефективною. У цьому відношенні Україна, на жаль, - серед найвідсталіших країн. Приймаються на роботу курці (хоча вони будуть частіше хворіти і мати нижчі показники ефективності праці, ніж некурящі); культивується вживання алкоголю як посередника спілкування і засобу боротьби зі стресом; не користуються популярністю регулярний тренінг у спортивних залах і навіть доступніші фізичні вправи, які можна виконувати поза спеціально обладнаним приміщенням; не дотримуються основи раціонального харчування. Тут, з одного боку, має місце низька інформованість населення, з іншого - економічні проблеми, що стоять перед більшістю родин.
Як наслідок, маємо вкрай низькі показники загальної тривалості життя населення, особливо серед чоловіків, порівняно з високорозвиненими країнами світу. Занепокоєння викликає високий рівень захворюваності серед дітей, а також висока смертність.
Для охорони здоров’я стосунки людини з навколишнім середовищем повинні відповідати конкретним вимогам. Система життя, в якій ці вимоги задовольняються на достатньому рівні й у оптимальному режимі, має постійно оновлюватися й коригуватися.
Назріла необхідність докорінної зміни ситуації у країні з питань формування здорового способу життя. Тут бачаться два напрями. Перший - це освітні програми для дітей і юнацтва. На сучасному етапі посилена робота в дошкільних установах; до програм загальноосвітніх шкіл запроваджений предмет «Валеологія»; відкриті кафедри валеології в ряді університетів. Другий напрям - робота серед дорослого населення. Саме дорослі можуть, показуючи особистий приклад, внести поняття «здоровий спосіб життя» у свідомість дитини і потім сприяти його реалізації у житті.
При роботі з дорослими слід використовувати позитивну можливість включення мотиваційних факторів: зацікавленості у меншій схильності до хвороб, активному і тривалому житті, підтримці здорового (і тому привабливого для себе і навколишніх) зовнішнього вигляду. Питання фізичного здоров’я повинні перетворюватися, з одного боку, у широкомасштабну державну програму - адже саме держава зацікавлена, у першу чергу, у здорових повноцінних громадянах; з іншого боку - формувати на духовному рівні культ здорового способу життя, підкріплений відповідною методологією і рекламою. Бути здоровим фізично і духовно повинно стати модним. Це має позначатися також на матеріальному стимулюванні позитивних результатів і розробці механізмів покарання (упровадження практики звільнень за вживання алкоголю на робочих місцях та появу на роботі й у громадських місцях у нетверезому стані, обмеження прийому на роботу курців, введення преміювання осіб, які не мали лікарняних аркушів протягом року тощо).
Повинні стати широкодоступними методичні рекомендації зі всіх аспектів здорового способу життя. Велику увагу варто приділяти його рекламуванню у засобах масової інформації. Великі організації й установи повинні створювати умови, що сприяють поліпшенню показників фізичного здоров’я працівників (безкоштовні спортивні зали, пільгові путівки до оздоровчих санаторіїв і профілакторіїв тощо). На вищому рівні така робота організацій і установ повинна контролюватися, підтримуватися і заохочуватися; варто надавати перевагу тим керівникам, що визначають подібний напрямок пріоритетним у роботі.
Підтримка фізичних аспектів здоров’я дозволить реалізувати духовний потенціал населення. Здоров’я нації визначить у перспективі економічне і політичне місце України серед розвинених країн світу.