Гіпогалактія

Гіпогалактія — знижена секреторна здатність грудних залоз. Вона може бути ранньою (первинною), що виникає відразу після пологів, або пізньою (вторинною), що виникає у пізніші терміни. Однією з причин первинної гіпогалактії є інфанти¬лізм статевого апарату, у тому числі й недостатній розвиток грудних залоз.

Частими чинниками, що сприяють виникненню первинної гіпогалактії, є важкі гестози вагітних, оперативні втручання під час пологів, кровотечі, гормональна стимуляція пологів.

Вторинна гіпогалактія розвивається внаслідок пізнього прикладання до груді, порушення техніки годування (безлад¬не годування й недостатнє спорожнення грудних залоз), на ґрунті перевтомлення, через психічні травми тощо.

Профілактика гіпогалактії полягає в ранньому прикладан¬ні дитини до груді (перші 0,5—2 год після народження), до¬триманні техніки зцідження молока і режиму жінки, яка го¬дує, режиму годування дитини. Слід чергувати прикладання дитини до лівої і правої груді й стежити за повним спорож¬ненням грудних залоз.

Важливу роль у профілактиці гіпогалактії відіграє підготов¬ка майбутньої матері до годування дитини груддю. Для цього в останні місяці вагітності необхідно готувати соски і грудні залози. Підготовка полягає в тому, що двічі на день протягом кількох хвилин слід ритмічно стискати сосок між двома вели¬кими пальцями рук спочатку в горизонтальній, а потім — у вертикальній площині. Ця вправа сприяє формуванню сосків. На лактацію позитивно впливає масаж грудних залоз, який здійснюється в останні 2 міс вагітності. Тривалість масажу — 2—3 хв двічі на день. Закінчують масаж обтиранням сосків полотняною серветкою (рушником). Це, з одного боку, сприяє процесу лактації, а з іншого — є профілактикою проти трі¬щин сосків.

Лікування за умови первинної гіпогалактії зводиться до призначення гормону пролактину по 5—6 ОД 2—3 рази на день, якщо її причиною є інфантилізм, а також усунення тих чинників, що ЇЇ зумовили. Завдання це досить складне і вхо¬дить до компетенції лікаря.

Лікування за умови вторинної гіпогалактії полягає в усу¬ненні причин захворювання. Із лікарських засобів рекомен¬дують токоферолу ацетат по 10—15 мг двічі на день протягом 10—15 днів, нікотинову кислоту по 40—50 мг 2—3 рази на день за 10—15 хв до годування, апілак по 0,01 г під язик тричі на день протягом 2 тиж. Позитивний вплив мають УВЧ-терапія малої інтенсивності, опромінення ртутно-кварцовою лам¬пою (УФО), до 20 сеансів. Деякі автори рекомендують вживати грецькі горіхи (не більше ніж 3—5 на день), тепле коров'яче молоко із зеленим чаєм (до 1 л на день). Якість грудного моло¬ка поліпшується, якщо вживати сухі пивні дріжджі по 1 чайній ложці двічі на день протягом усього періоду лактації. Катего¬рично забороняється пити пиво, що містить близько 8% спир¬ту, бо він несприятливо діє на організм дитини.

Слід коротко спинитися на призначенні деяких лікарсь¬ких засобів жінці, яка годує. Доведено перехід деяких лікар¬ських засобів у молоко матері (промедол, кодеїн, седуксен то¬що). Тому, якщо є можливість, слід уникати призначення цих препаратів, бо вони пригнічують нервову систему дитини. Іно¬ді матері все ж доводиться вживати такі ліки. Тоді необхідно пропустити 1—2 годування, обов'язково зцідивши молоко, а для годування дитини взяти молоко інших породіль. Препа¬рати брому також, можуть переходити до дитини з молоком і бути причиною бромдерматозів. Не рекомендують призна¬чати жінці, яка годує, сольові проносні або вводити магнію сульфат через те, що вони можуть призвести до зменшення лактації.

* * *

Гіпогалактія – походить від двох слів латинського походження:

hipo – зменшення, зниження

lactis, las – молоко, тобто виділення молока молочною залозою.

Отже гіпоглактія – це знижена секреторна здатність молочних залоз.

За даними різних авторів вона зустрічається у 6-8% породіть. Гіпогалактія може бути морфологічною, або функціональною неповноцінністю молочних залоз.

В деяких випадках вона виникає при не статності смоктального рефлексу у новонародженого. Є дані про те, що генетичний фактор має велике значення в порушенні лактації у жінок.

Гапогалактія буває: первинна; вторинна.

Первинна – може бути викликана гормональними порушеннями в організмі жінки. Наприклад: цукровий діабет, дифузний токсичний зоб і інші.

Вторинна – визвана різними захворюваннями матері (крім ендокринних), ускладненнями вагітності, радів (оперативне втручання) і післяродового періоду, а також порушенням режиму, нераціональним харчуванням, фізичною працею і психічними, перенавантаженнями.

Пониженій секреції молочних залоз сприяють захворювання цих залоз, наприклад: тріщини сосків, галактореа, а також туга грудь, неправильна форма сосків і інші.

За часом виникнення гіпогалактія буває: рання (в перші 10 днів після родів); пізня (після 10 днів після родів).

***

В залежності від дифіциту молока по відношенню до добової потреби дитин є 4 степені гіпагалактії:

1-а – дефіцит молока не більше 25%

2-а – дефіцит молока на 50%3-а дефіцит молока на 75%

4-а – дефіцит молока більше як на 75%.

Від гіпогалактії слід відрізняти тимчасову недостатню секрецію молока в перші 2-4 дні після родів, яка буває у молодих жінок, які народили перший раз. В такому випадку при правильному режимі і догляді за молочними залозами, лактація швидко збільшується до фізіологічних норм дитини.

Лікування

Первинну – гіпогалактію лікують усуваючи її причин, тобто лікуючи основне захворювання, яке спричинило її.

Вторинну – назначають масаж, добре окутують від холоду, опромінення лампою солюкс, примінення ультразвука, опромінення ртутно-кварцовою лампою (УФО) до 20 сеансів. Добрий ефект спричинює аміак глютамінова кислота, сухі пивні дріжджі по 1 ч л 2 р. на день протягом усього періоду лактації вживання грецьких горіхів (3-5 на добу). Пити коров’яче молоко із зеленим чаєм рослинне масло, рибу у всяких видах.

При вторинній галактії пов’язаній з пізнім токсикозом рекомендується резерпін в дозі 0,25 мг 2 р в сутку на протязі 7-0 днів.

Профілактики

Правильний режим і дієта вагітної і годуючої жінки. Жінка повинна спати 8 год. в ночі (2 год. вдень, бувати на свіжому повітрі).

***

Правильний режим годування дитини ритмічне і повне випорожнення молочних залоз. Раннє зціджування (через, 12 год. після родів) по 10-15 хв. через кожні 3 ½ год. Треба проводити не тільки у годуючи жінок але й у тимчасово не годуючи (напр. народження недоношеної дитини, родової травми, гемолітичного захворювання народженої дитини і іншою причиною).

Важливу роль відіграє підготовка майбутньої матері до годування дитини груддю. З цією метою в останні місяці вагітності готувати соски і залози до годування дитини. Підготовка полягає в тому, що 2 раз в день протягом кількох хвилин слід ритмічно стискати сосок між двома великими пальцями рук спочатку в горизонтальній, потім у вертикальній площинах. Треба проводити масаж 2-3 хв. двічі на день. Закінчувати масаж обтиранням сосків полотняною серветкою (рушником). Це сприяє лактації і є профілактикою тріщин сосків.

А також раннє, через 30-60 хв. після народження дитини, прикладання до грудей. Кожне годування здійснювати окремою груддю. В кінці зціджувати залишки молока. Підкладати під грудь м’яку теплу Танину. Через деякий час після родів займатися фізкультурою і спортом.