Здоровий спосіб життя в дитячому віці як важливий чинник ефективної профілактики залізодефіцитної анемії

Залізодефіцитна анемія - це захворювання, за якого внаслідок дефіциту заліза в організмі порушується синтез гемоглобіну.

Прогресуючий дефіцит заліза призводить до послідовного розвитку певних біохімічних та гематологічних реакцій, що негативно відбиваються на різних органах та системах організму, в тому числі інтелектуальному розвитку. За даними ВООЗ, у світі 46,0% дітей 5-14 років страждають на ЗДА. Частота цього захворювання в Україні коливається також в цих межах, залежно від віку.

Нестача заліза в організмі дитини - це не тільки суто медична проблема, яку легко усувати, призначивши патогетично обґрунтоване лікування, вона негативно впливає на загальне самопочуття та погіршує якість життя дитини. Відомо, що при ЗДА страждає система адаптації і це передусім проявляється в зниженні витривалості, швидкій втомлюваності, в зниженні працездатності, підвищеній чутливості в задушливих приміщеннях, до змін погоди.

Підтримує цей стан недостатнє перебування дитини на свіжому повітрі в зоні парку або лісопарку. Як відомо, "повітряна норма" для прогулянок дітей становить від 3,5 годин на день у молодшому віці до хоча б 2 годин у підлітків. Зміна способу життя та уподобань дітей в сучасних умовах призвела до різкого скорочення перебування їх на свіжому повітрі, за рахунок малорухомого спілкування з технічними засобами навчання та відпочинку - комп"ютерами, ігровими автоматами.

Таким чином, достатнє перебування на свіжому повітрі є одним із важливих чинників у профілактиці та лікуванні ЗДА. Дитячий вік у житті людини - період безперервного росту та розвитку, на що організм потребує постійного надходження заліза. В зв"язку з цим питання раціонального харчування дитини, з огляду на достатню насиченість його залізом, є першочерговим в здоровому способі життя підростаючого покоління. На жаль, складне економічне становище в державі, зниження статків значної частини населення та недостатня харчова культура більшості сімей призвели до зменшення вживання продуктів, багатих на залізо та тих, з яких воно засвоюється найкраще. Найкраще залізо засвоюється з червоного м"яса (передусім яловичини), яке містить цей елемент у гемовій формі, у вигляді двовалентного заліза, і на цей процес не впливають інші нутрієнти. Всмоктування гемового заліза становить 37,0%. Але досить великий відсоток дітей вживає продукти, в яких залізо міститься в негемовій формі, і всмоктування його становить лише 7,0% від величини загального вмісту заліза у продукті. 80 Білі та напівбілі види м"яса (курка, індик, кролик) містять переважно амінокислоти та мало заліза, через що їх вживання не може забезпечити організм достатньою його кількістю. Вживання, на перший погляд, багатих на вміст заліза печінки, нирок та легень також не забезпечує організм достатнім рівнем заліза, оскільки в цих продуктах воно знаходиться у вигляді депонованих форм. Дещо краще засвоюється залізо з риби, яка містить речовини, що стимулюють цей процес. Домінанта рослинної їжі в раціоні, хоча і багатої на вміст заліза, не насичує ним організм достатньо, оскільки з овочів та фруктів цей важливий метал засвоюється в дуже незначній кількості.Водночас не слід забувати, що фруктові соки, які містять яблучну та лимонну кислоту, підвищують засвоєння заліза навіть з негемових форм. Поширене зловживання виробами з борошна, типове для сучасних раціонів харчування, гальмує всмоктування заліза. Перешкоджає засвоєнню заліза і зловживання чаєм, таніни якого утворюють комплекси з залізом, що малопридатні для засвоєння, а також заважає цьому процесу зловживання кавою. Харчування, позбавлене достатнього вмісту вітамінів та мікроелементів, також негативно відбивається на обміні заліза та призводить до різних форм його дефіциту від латентного залізодефіциту до залізодефіцитної анемії, тобто хвороби. В різні періоди дитинства виникає підвищена потреба в залізі, пов"язана зі стрімким ростом, особливо у підлітковому віці, коли інтенсивно ростуть м"язи та починаються менструації у дівчат. Це період особливого контролю за насиченістю залізом організму дітей підліткового віку, оскільки використання його на побудову міоглобіну м"язів та щомісячні крововтрати може і часто перевищує його надходження іззовні. Захоплення дітей спортом також можуть сприяти виникненню дефіциту заліза за рахунок великих фізичних навантажень, збільшення втрати заліза з потом, зниження утилізації заліза при тривалих перевантаженнях. Причинами заліза дефіциту можуть бути також і різні захворювання. В першу чергу це стосується хвороб системи травлення, в якій залізо поетапно проходить різні ступені свого метаболізму, а також захворювання нирок, хронічний тонзиліт, ревматизм, вади серця, цукровий діабет, які в своєму перебігу мають руйнуючий вплив на систему кровотворення. Часті гострі інфекційні захворювання також зумовлюють дефіцит заліза, що є наслідком порушення компенсаторно-пристосовної реакції організму дитини. До виникнення та поглиблення залізодефіциту призводить також проживання дітей в екологічно несприятливих умовах сьогодення на тлі хронічного психоемоційного стресу. Негативний вплив на організм в цілому та на обмін заліза зокрема мають поширені сьогодні серед дітей звички до тютюнопаління та раннє за віком вживання алкоголю. Таким чином, здоровий спосіб життя дитини, який передбачає раціональну організацію режиму дня, збалансоване харчування, врівноважений та позитивно налаштований психоемоційний стан, відмову від шкідливих звичок, є базовим чинником у профілактиці залізодефіцитних анемій у дітей різного віку і гарантом того, що в репродуктивному віці вони матимуть більше шансів на безпечне та незатьмарене батьківство. Здоровий спосіб життя в дитячому віці, як важливий чинник ефективної профілактики .