Значення ранньої діагностики порушень слуху в дітей
Нормальне функціонування органу слуху має вирішальне значення для загального розвитку людини, оскільки слуховий аналізатор є одним із основних каналів, по якому людина одержує інформацію про навколишній світ. На жаль, останнім часом збільшилась кількість дітей, що мають вроджені вади слуху.
Зниження слуху може ускладнити шлях дитини до хорошої освіти та професії, проте це не означає, що така дитина не може досягти того ж, що й діти з нормальним слухом. Діти починають вчитися з перших хвилин життя, шукають зв’язки з оточуючим світом за допомогою зору, слуху, м’язів. Так закладено природою. На основі запрограмованих ще до народження вмінь має сформуватись усне мовлення. Але якщо малюк не чує власного мовлення та мовлення інших людей, то до 1,5 років життя голосові реакції затухають, гулення і лепіт, з яких мало вирости усне мовлення, зникають, не відчуваючи корекції з боку мозку. Нестачу слухових відчуттів організм компенсує зоровими, м’язовими, тактильними аналізаторами. Вони теж потребують уваги та розвитку. Навіть при незначних залишках слуху можна навчити дитину правильно вимовляти слова - в цьому допомагають мозку м’язові відчуття від органів мовлення і свідоме керування ними.
Як свідчать наукові дослідження, більшість дітей мають вроджені вади слуху. Але в Україні у віці до трьох-чотирьох років виявляється тільки частина глухих дітей. Часто батьки помічають у малюка якісь відхилення у реакціях та поведінці, але відносять їх на рахунок особливого характеру дитини, сподіваючись, що вона «переросте» цю своєрідність і далі буде розвиватись нормально. Проте це практично неможливо. Зниження слуху веде до затримки мовного та інтелектуального розвитку, навичок спілкування, подолати які у шкільному віці надзвичайно важко.
У зв’язку з цим важливого значення набуває раннє виявлення порушень слуху за допомогою сучасних діагностичних методів та правильна оцінка потенційних можливостей слухової системи. Діагностика повинна проводитися отоларингологом-аудіологом, оскільки від діагнозу і правильної оцінки стану слухової функції залежить успіх усіх наступних заходів щодо реабілітації слуху, а потім і успішного процесу навчання.
Всі методики раннього дослідження слуху в дітей можна умовно поділити на чотири групи.
1. Методики, основані на реєстрації різноманітних проявів безумовного орієнтовного рефлексу на звук.
2. Умовнорефлекторні методики.
3. Методики, які базуються на реєстрації електричних сигналів, що виникають як відгук на певне подразнення у різних відділах слухової системи.
4. Реєстрація отоакустичної емісії.
Основна мета дослідження слуху - встановлення мінімальної інтенсивності звуку, яка сприймається дитиною. Тому для проведення досліджень потрібно застосовувати найчутливіші методики.
Методики безумовного орієнтовного рефлексу на звук малочутливі. Для того, щоб одержати виразну відповідь дитини, потрібна інтенсивність звуку, яка на 60 - 70 дБ перевищує пороги слуху в нормі. Але незважаючи на низьку чутливість методики, вона може застосовуватись у випадках, коли необхідно встановити, чує дитина чи ні.
Умовно-рефлекторні методики чутливіші, з їх допомогою можна зареєструвати відхилення порогів сприймання звуку від норми в середньому всього на 20-30 дБ.
Методики реєстрації електричних імпульсів, що виникають у слуховій системі при дослідженні слуху, дають можливість також зареєструвати відповідь при інтенсивності сигналу, що наближається до порогової. Але великою перевагою цієї методики є можливість застосування її для дослідження слуху в дітей будь-якого віку та розвитку.
Надзвичайно важливим об’єктивним методом є реєстрація отоакустичної емісії. Цей метод базується на тому, що волоскові клітини внутрішнього вуха генерують звук у відповідь на звукове подразнення. За допомогою спеціальної комп’ютеризованої апаратури сигнал-відповідь реєструється і відповідним чином обробляється. Цей метод дуже чутливий, а його проведення займає приблизно 3 - 5 хвилин, тому він може застосовуватись для скринінгових досліджень слуху.
Встановлено, що в результаті слухового тренування у дітей значно покращується розбірливість мовлення. Таким чином, при накопиченні слухового досвіду мобілізуються механізми резервних можливостей залишкового слуху дитини. Тому для успішної реабілітації глухих дітей необхідно забезпечити постійне сприймання ними оточуючих звуків за допомогою сучасних слухових апаратів або персональних слухових систем.
У західних країнах вже існують державні програми ранньої діагностики та реабілітації дітей з вадами слуху. Основною метою цих програм є надання можливості малюкам, що не чують, пізнавати оточуючий світ та спілкуватися з ним за тими ж законами вікового розвитку, що і діти з нормальним слухом.
В Україні проблема раннього виявлення втрати слуху стає все актуальнішою і потребує якомога швидшого вирішення.Вважається, що рання діагностика та реабілітація повинні починатися до 6-місячного віку дитини. Ініціатором впровадження у життя програми ранньої діагностики та реабілітації дітей з вадами слуху виступає Центр слухової реабілітації «Аврора» (м. Київ). Саме тут вперше в Україні з’явилося сучасне обладнання для об’єктивного дослідження стану слухової функції від фірми «Інтеракустікс» (Данія). На сьогодні у Центрі вже накопичено достатній досвід клінічних методів дослідження стану слуху немовлят. Для обстеження на цьому обладнанні батьки привозять маленьких дітей з різних куточків нашої країни. У листопаді 2001 року Центр слухової реабілітації «Аврора» виступив організатором першої в Україні конференції «Деякі аспекти зниження впливу втрати слуху на якість життя людини: рання діагностика та втручання», у якій брали участь отоларингологи і сурдопедагоги з України та аудіологи з Канади.
Фахівці Центру можуть також поділитися своїм досвідом реабілітаційної роботи з дітьми, яка проводиться у слухомовному відділі Центру. Сурдопедагоги зуміли створити свої неповторні методики з урахуванням найкращих досягнень сурдології.
Ефективність цих методик доведена на практиці. За 10 років існування Центру слухової реабілітації «Аврора» слухову допомогу в ньому отримали тисячі пацієнтів, третина з яких - діти.