Класифікація аптек
За останні роки в області фармації відбулися істотні зміни: введено в дію Закон України “Про л. з.” постанова Верховної Ради України № 124/96 – ВР від 7.04.96 р., що передбачає виробництво л. з. з урахуванням міжнародних норм; затверджені “Стандарти акредитації аптечних установ” Наказ МОЗ України № 2 від 12 січня 98 р., що передбачають належну аптечну практику; планується поетапне впровадження міжнародних і європейських стандартів у фарм. галузі України – Наказ Держкоммедбіопрому № 117 від 19.11.96 р.
У цьому зв’язку особливої уваги потребує забезпечення фармацевтичних вищих навчальних закладів навч. літературою, яка відбиває сучасний рівень розвитку наукової і практичної фармації.
В області вищої фармацевт. освіти теж відбулися зміни: введено систему багатоступінчатої освіти, яка передбачає підготовку фахівців і магістрів фармації; введено спеціалізації, у тому числі з технології ліків; відкриті нові спеціальності (промислова фармація, клінічна фармація, технологія парфумерно-косметичних засобів, економіка підприємств, маркетинг), введено заочну форму навчання.
Сучасний рівень прогресу призвів до того, що людина ще до свого народження, так чи інакше пов’язана з аптекою. І зв’язок цей триває впродовж усього життя. Йдеться не лише про ліки, за якими людина звертається в аптеку в разі захворювання, а й про засоби особистої гігієни, вітаміни.
Завдання та функції аптек
Аптека - це заклад охорони здоров’я, який функціонує з дозволу і під контролем державних органів, основним завданням якого є забезпечен¬ня населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і органі¬зацій лікарськими засобами та виробами медичного призначення.
У відповідності до зазначеного аптека здійснює такі три основні функції (схема 1):
1. Функція закладу охорони здоров'я, а саме:
- надання населенню невідкладної медичної допомоги;
- розповсюдження серед населення санітарно-гігієнічних знань і проведення санітарно-просвітницької роботи;
- фармацевтична опіка;
- проведення інформаційної роботи серед медичних і фармацевтич¬них фахівців.
До цієї функції можна віднести також низку робіт, які практикуються в деяких аптеках і ще не знайшли масового поширення, зокрема це вимі¬рювання тиску і температури тіла людини, проведення експрес-аналізу на цукор для хворих діабетом, тестування на вагітність, надання в аптеці терапевтичних консультацій і дієтологічних порад запрошеними для цих цілей лікарями.
Функції
аптеки
Схема 1. Основні функції аптеки
2. Виробнича функція, а саме:
- виготовлення ліків;
- проведення лабораторних і фасувальних робіт;
- заготівля лікарської рослинної сировини;
- контроль якості виготовлених ліків.
Виготовлення лікарських засобів в аптеках здійснюється за рецеп¬тами лікарів (магістральними формулами), замовленнями лікувально-профілактичних закладів (офіцінальними формулами) лише з дозволе¬них до застосування діючих та допоміжних речовин з дотриманням ви¬мог Державної Фармакопеї України, інших нормативно-правових доку¬ментів, правил аптечної технології ліків, які встановлюють вимоги до лікарського засобу, його упаковки, умов і термінів зберігання та методів контролю якості лікарських засобів.
3. Торгівельна, або комерційна функція, а саме:
- закупівля та приймання лікарських засобів і виробів медичного призначення;
- вхідний контроль якості ліків;
- розміщення і зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення;
- реалізація населенню лікарських засобів і виробів медичного призначення за готівку;
- реалізація лікувально-профілактичним закладам лікарських засобів і виробів медичного призначення за безготівковим розрахунком.
Аптека здійснює реалізацію лікарських засобів аптечного і промис¬лового виготовлення, виробів медичного призначення, лікарських кос¬метичних засобів, лікарських домішок до харчових продуктів, лікуваль¬ної мінеральної води, а також оптики.
Класифікація аптек
Аптеки можна класифікувати за фор¬мою власності, ринковою ланковістю фірми-засновника та відомчою належністю.
Враховуючи, що законодавством в Україні затверджено чотири ос¬новних форми власності (державна, комунальна, колективна і приватна), аптеки можуть діяти як такі підприємства або засновані підприємства¬ми таких видів:
1. Приватна аптека, заснована на власності фізичної особи.
2. Аптека колективної форми власності у вигляді:
а) колективного підприємства, заснованого на власності трудового колективу підприємства;
б) господарського товариства (переважно товариства з обмеженою відповідальністю і в меншій мірі акціонерні товариства);
в) підприємства, заснованого на власності об'єднання громадян.
3. Комунальна аптека, заснована на власності відповідної територіальної громади.
4. Державна аптека, заснована на державній власності.Незалежно від форми власності суб'єкти господарювання здійсню¬ють роздрібну реалізацію лікарських засобів за наявності ліцензії на цей вид господарської діяльності за умови виконання кваліфікаційних, органі¬заційних та інших встановлених законодавством вимог.
Схема 2. Принципи класифікації аптек
Аптеки будь-якої форми власності можуть використовувати на договірних засадах відому товарну марку, і тоді вони носять назву аптек-ліцензіатів. Так, в різних регіонах країни функціонують аптеки під торго¬вою маркою угорського хімічного заводу „Гедеон Ріхтер", словацької фірми "Словакофарма", польського акціонерного об'єднання “Польфа”.
За ринковою ланковістю фірми-засновника розрізняють аптеки, організовані підприємствами, діяльність яких має на меті лише роздрібну реа¬лізацію лікарських засобів, аптеки оптових і виробничих фармацевтич¬них підприємств (фірмові аптеки). Свої фірмові аптеки відкрили такі виробничі підприємства, як „Борщагівський ХФЗ", „Фармак", „Київмедпрепарат", „Лубнифарм" тощо, а також оптові фірми - "Аптека Біокон", "Гедеон Ріхтер-Укрфарм", "СЕБ-фармація" (усі - м. Київ) та ін.
У залежності від відомчого підпорядкування аптеки можуть функці¬онувати під контролем МОЗ України, МО України та інших міністерств і відомств. Військові аптеки ліки не реалізують, а забезпечують ними відповідний контингент хворих за рахунок виділених на це бюджетних коштів.
Організаційні вимоги до діяльності аптек
Усі аптеки незалежно від форми власності та підпорядкування по¬винні мати Державну Фармакопею України, нормативні документи, що стосуються приймання, виготовлення, контролю якості, зберігання і по¬рядку відпуску лікарських засобів, а також паспорт аптеки і паспорти відокремлених структурних підрозділів (якщо такі є).
Аптека повинна забезпечувати:
- наявність лікарських засобів обов'язкового асортименту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення для надання долікарняної медичної допомоги;
- відповідність матеріально-технічної бази аптеки та її структурних підрозділів нормативним вимогам;
- дотримання вимог законодавства та нормативно-правових актів стосовно якості лікарських засобів під час їх виготовлення, зберігання, контролю якості та відпуску;
- дотримання особливих вимог законодавства до реалізації та обігу наркотичних і психотропних лікарських засобів, прекурсорів, імунобіологічних лікарських засобів та препаратів з крові та її плазми, а також радіологічних фармацевтичних препаратів;
- дотримання екологічних, санітарно-гігієнічних норм і правил щодо зберігання, виготовлення та реалізації лікарських засобів, а також охо¬рони праці, протипожежної безпеки;
- безумовне виконання розпоряджень (приписів) державних контролюючих органів стосовно заборони (призупинення), відвантаження, реа¬лізації лікарських засобів, які не відповідають вимогам нормативних документів;
- наявність у залі обслуговування населення інформації про:
а) рівень акредитації аптеки;
б) вид та обсяг послуг щодо лікарського забезпечення;
в) особливості правил відпуску лікарських засобів;
г) адресу та номер телефону суб'єкта господарювання;
д) адресу та номер телефону органу ліцензування та органів, що забезпечують державний контроль якості лікарських засобів і захист прав споживачів;
ж) відомості щодо книги відгуків і пропозицій.
На фасаді аптеки має бути вивіска із зазначенням її найменування, назви господарюючого суб'єкта або власника чи уповноваженого ним органу. Біля входу до аптеки розміщується інформація про режим її ро¬боти, адреси чергової та найближчої аптек.
У разі планового закриття аптеки (для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання тощо) на термін більше ніж 30 днів, господарюючий суб'єкт повинен у письмовій формі подати органу ліцен¬зування повідомлення про ці зміни, а також не пізніше як за 5 днів по¬відомити про це громадян, розмістивши поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату і період закриття.
Приміщення аптеки та їх обладнання
Аптека повинна бути розміщена в окремому ізольованому приміщенні, що розташоване у першому поверсі будинку.
В аптеках розрізняють виробничі і службово-побутові приміщення. Аптечне приміщення виробниче - це приміщення, призначене для виготовлення, комплектації, відпуску, контролю та зберігання ліків. До них відносяться: зал обслуговування, асистентська, фасувальна, дистиляційна, мийна, кокторій (приміщення для виготовлення водних витяжок з рослинної сировини), стерилізаційна, кабінет провізора-аналітика. мате¬ріальні кімнати, кімната для обслуговування населення в нічний час тощо.
Розміщення виробничих приміщень повинно виключати зустрічні по¬токи технологічного процесу виготовлення ліків в асептичних умовах і нестерильних лікарських засобів.
Зал обслуговування населення, матеріальні кімнати обладнуються спеціальними меблями, які дозволені для зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення.Приміщення для виготовлення нестерильних ліків обладнується спеціальним виробничим устаткуванням та приладами. В цьому приміщенні допускається організація робочого місця для проведення контролю за якістю та фасуванням ліків.
Приміщення для одержання води очищеної обладнується апарата¬ми, місткостями для отримання та зберігання води. Одержання води для ін'єкцій проводиться в окремій кімнаті асептичного блоку, де кате¬горично забороняється виконувати будь-які роботи, що не пов'язані з отриманням води для ін'єкцій.
Приміщення для зберігання запасів лікарських засобів обладнується стелажами, шафами, холодильником та іншим устаткуванням з метою забезпечення умов зберігання отруйних, наркотичних, психотропних, сильнодіючих, вогненебезпечних, термолабільних та інших лікарських засобів, лікарської рослинної сировини, виробів медичного призначення відповідно до чинних вимог.
Аптечне приміщення службово-побутове - це приміщення, призна¬чене для здійснення адміністративних і господарських функцій. До них належать: кабінет завідувача, бухгалтерія, кімната персоналу, гардероб¬на, туалет (вбиральня), душова, кімната занять з персоналом, кімната зберігання предметів прибирання і т. п.
Кімната персоналу повинна бути обладнана холодильником, мебля¬ми для організації вживання їжі, а також відпочинку персоналу.
Приміщення та устаткування гардеробної повинні забезпечити утри¬мання та схоронність особистого та технологічного одягу відповідно до вимог санітарно-епідеміологічного режиму аптек.
В аптеці допускається поєднання таких приміщень:
- асистентської з фасувальною та кабінетом (робочим місцем) про¬візора-аналітика;
- мийної і стерилізаційної аптечного посуду;
- матеріальної кімнати засобів санітарії та гігієни, виробів медичного призначення та матеріальної допоміжних матеріалів (в сільських апте¬ках - матеріальної лікарських засобів і засобів санітарії, гігієни та ви¬робів медичного призначення);
- кабінету завідувача і бухгалтерії;
- кімнати персоналу і гардеробної.
Номенклатура штатних посад аптеки
Кожна аптека повинна бути укомплектована відповідними фахівцями і допоміжним персоналом. При цьому міські аптеки повинні бути укомплектовані не менше ніж двома штатними фармацевтичними фахівцями. В аптеках, розташованих у сільській місцевості, допускається одна штат¬на посада фармацевтичного фахівця. На сьогодні у штаті аптек можуть бути такі працівники:
1. Завідувач аптеки (не допус- 9. Провізор-аналітик.
кається займати цю посаду за су- 10. Провізор-інтерн.
місництвом). 11. Фармацевт.
2. Заступник завідувача аптеки. 12. Молодший фармацевт.
3. Завідувач відділу. 13. Фасувальник.
4. Заступник завідувача відділу. 14. Санітарка-мийниця.
5. Завідувач аптечного пункту. 15. Бухгалтер.
6. Завідувач аптечного кіоску. 16. Касир.
7. Старший провізор. 17. Водій.
8. Провізор. 18. Прибиральниця.
Посади завідувачів, заступників завідувача аптеки заміщаються фахівцями з вищою фармацевтичною освітою (провізорами). В аптеках, розташованих у сільській місцевості, ці посади можуть займати фахівці з середньою фармацевтичною освітою за умови проходження ними ате¬стації в установленому порядку.
Відділи аптек та їх функції
У залежності від величини річного товарообігу державних та комунальних аптек їх поділяють на п'ять груп за оплатою праці адміністра¬тивно-господарського персоналу. Від обсягу роботи також залежить організаційна структура аптек, тобто число відділів у них. Так, у вироб¬ничих аптеках з великим річним товарообігом (перша група за оплатою праці) можливе відкриття чотирьох відділів, а саме:
- відділу запасів (функції: визначення поточної потреби в лікарських засобах і виробах медичного призначення, своєчасне подання замовлень на них, приймання товарів за кількістю і якістю, забезпечення правильно¬го зберігання, організація предметно-кількісного обліку, проведення лабо¬раторних і фасувальних робіт, відпуск товару іншим відділам, відокремле¬ним структурним підрозділам, лікувально-профілактичним закладам);
- рецептурно-виробничого відділу (функції: прийом рецептів на екстемпоральні ліки, виготовлення і оформлення ліків, контроль їх якості, відпуск ліків);
- відділу готових лікарських форм (функції: прийом рецептів на готові лікарські засоби аптечного і промислового виготовлення та їх відпуск);
- відділу безрецептурного продажу (функції: реалізація лікарських засобів, які відпускаються без рецепта, а також виробів медичного призначення).
В аптеках меншого обсягу роботи (друга та третя групи за оплатою праці) можлива організація двох відділів. При цьому в залежності від специфіки роботи ймовірні такі варіанти:
а) відділ запасів та відділ рецептурно-виробничий, готових лікарсь¬ких форм і безрецептурного продажу;
б) відділ рецептурно-виробничий із запасами та відділ готових лікарсь¬ких форм і безрецептурного продажу;
в) відділ рецептурно-виробничий, запасів і готових лікарських форм та відділ безрецептурного продажу.В інших виробничих аптеках (четвертої і п'ятої груп за оплатою праці) відділи від сутні.
Необхідно підкреслити, що в аптеках готових лікарських форм з ве¬ликим обсягом роботи (першої та другої групи) можлива організація тільки двох відділів: відділу відпуску готових лікарських форм за рецептами лікарів і відділу безрецептурного продажу.
ПРИВАТНІ АПТЕКИ
Аптека завжди поєднювала комерційну діяльність з соціальними функціями. Сьогодні в Україні частіше комерційна діяльність аптеки виходить на перший план. Процес життєдіяльності кожної організації пов’язаний з процесом безперервних змін і розвитку.
Організація може існувати і реалізувати завдання. які стоять перед нею в тому випадку, якщо її зміни адекватні змінам і вимогам існуючого економічного середовища ринкових відносин. Об’єктивним показником організованого розвитку і успішної діяльності являється прибуток і рентабельність підприємства. З кожним роком на Україні відкривається все більше і більше приватних аптек.
Виділяється декілька закономірних етапів конструктивного розвитку їх, при умові, що об’єктивними показниками розвитку виступають рентабельність і прибуток.
1 етап – етап становлення (первинного накопичення капіталу). Характерною особливістю цієї стадії являється відсутність законів і традицій як в середині організації, так і в її поводженні на ринку. Фінансові показники діяльності відсутні. Фактор економічного ризику має високі показники. Результатами діяльності персоналу не фіксуються, відсутні норми контролю і оцінки діяльності підлеглих. Персонал виконує паралельні завдання. Керівник (він, як правило, і власник) особисто приймає участь в реалізації виробничих завдань і в неформальних міроприємствах організації.
Процес прийняття рішень характеризується інтуїтивністю і високою оперативністю, так як процеси внутрішньо організаційних комунікацій прискорені і існує особистий зв’язок між структурними одиницями поставник – підприємець (керівник – клієнт (споживач). Основний успіх організації полягає в командній роботі, орієнтованій на лідерських якостях керівника, а основним мотивуючим фактором являється ентузіазм.
2 етап – етап стабільної діяльності (диференціації).
Дана стадія розвитку характеризується оприділенням направленості діяльності, формуванням чіткої позиції організації на ринку. Організація потребує стандартизації всередині організаційних процесів (оприділення організаційної мети, планування, механізмів звітності, правил і норм поведінки персоналу). На цьому етапі формується корпоративна культура, яка відтворює філософію і стратегічні завдання організації.
На цій стадії відбуваються зміни у відношенні влади (офіційного статуса і особистих відносин в порівнянні з первинною стадією розвитку організації.
Внутрішньо організаційний процес прийняття рішень описується за допомогою формули:
Аргументи – статус = рішення.
Виникає об’єктивна необхідність оцінки діяльності працівників, яка пов’язана з ростом чисельності працівників організації, розширення комунікативного поля трансляції корпоративних цілей.
Виникає потреба в утворенні відділу по роботі з персоналом, в зв’язку з необхідністю розробки довгострокових програм розвитку персоналу, так як основним мотивуючим фактором успішної діяльності виступає як адекватна система оплати праці, яка сон вона на чітких критеріях оцінки діяльності, так і потреби керівництва – досягнення високого соціюючого статуса в середині організації.
На цьому етапі зростає вплив організації на персонал. Імідж організації конкурентоздатність, можливість навчання, кар’єрний розвиток – фактори, які попереджують текучість кадрів і забезпечують інформацію безпечної діяльності.
3 – етап – інтеграційний.
Основним показником розвитку організації на цій стадії являється “синдром стабільної діяльності компанії”.
Основною небезпекою цього етапі розвитку являється можливість з розширенням штату працівників, розвинутою інфраструктурою організації, формалізацію механізмів оцінки результатів праці і звітності.
Основним методом, який на даній стадії з метою зниження дії деструктивних факторів максимального росту, являється реорганізація діяльності.
Організаційна структура видозмінюється, вводяться проектні, метричні зв’язки, управління, принципи аутсорсінга. Все повинно бути чітко заплановано.
При відкритті приватної аптеки підприємець повинне отримати спеціальний дозвіл (ліцензію) на право роздрібної реалізації медикаментів, умови і правила здійснення діяльності та контролю за їх дотриманням. Ліцензії на право здійснення роздрібної реалізації медикаментів видаються Міністерством охорони Здоров’я України і діють на всій території України.
Роздрібна реалізація медикаментів здійснюється шляхом закупівлі і продажу медикаментів у сфері роздрібної торгівлі з метою отримання прибутку і своєчасного забезпечення лікарськими препаратами населення.