Клінічні прояви педіатричного СНІДу
Клінічні появи педіатричного СНІДу
Захворювання у своєму розвитку проходить 6 стадій і останньою, фінальною, є СНІД.
Клінічні прояви педіатричного СНІДу включають визначення дефектів клітинного імунітету, наявність одного з специфічних захворювань, якими проявляється ВІЛ-інфікованість, проявлення бактеріальних інфекцій тривалістю за 2 роки, енцефалопатії, синдрому виснаження.
Головними клінічними синдромами у дітей на відміну від дорослих є наявність:
L природженого дизморфного синдрому,
L клінічних проявів бактеріальних інфекцій, які зустрічаються з високою частотою
L клінічних проявів бактеріальних інфекцій, які зустрічаються з набагато меншою частотою;
L рідко проявляючих себе злоякісних пухлин.
Клінічні прояви у дітей, які інфіковані парантерально, проявляються дуже рано і мають важчий перебіг.
При вертикальному механізмі зараження плода інкубаційний період становить 12 місяців. Для інфікування дітей парантеральним шляхом є більш тривалий інкубаційний період, що становить до 41 місяця, але відмічено, що після інфікування дітей під час гемотрансфузії інкубаційний період може бути дуже коротким – від 2 до 4 тижнів.
Після інкубаційного періоду проявляються перші прояви ВІЛ у дітей, а саме:
• лихоманка яка триває 2-3 тижні;
• збільшення периферичних лімфовузлів;
• гепато- і спленомегалія;
• прояви ангіни, яка нагадує „мононуклеозний ” комплекс;
• підвищена пітливість;
• апатія, втомлюваність;
• кореподібний висип на шкірі;
• в аналізі крові – лейкопенія, яка триває 2-4 тижні.
Після перших клінічних проявів починається тривалий схований період, який має перебіг до декількох років. У деяких дітей періоду перших клінічних проявів не буває, а латентний період розтягується на 5-10 років. За новою класифікацію ВІЛ-інфікування у дітей це стадія Р1 – стадія стертого перебігу ВІЛ. Стадія Р1 – характеризується окремими симптомами:
§ поліаденопатія (лімфовузли болісні, рухливі, не спаяні з підшкірною клітковиною);
§ суфебрилітет;
§ пітливість;
§ слабкість, втома;
§ діти не дають приросту в масі тіла.
Ця стадія отримала назву хронічної лімфаденопатії. Поки ще не з’ясовано з якою частотою і які є критерії переходу стадії хронічної лімфаденопатії в наступну стадію „перед -СНІД” або стадію Р2 – клінічно вираженої інфекції, а саме в Р” – стадію неспецифічних ознак.
Проявлення стадії Р2а:
Ø підвищена температура тіла;
Ø лімфаденопатія;
Ø пітливість, особливо вночі;
Ø проноси і зниження маси тіла;
Ø рецидувуючі назофарингіти, бронхіти, отити, пневмонії бактеріально-вірусної етіології;
Ø на шкірі герпетичні висипання, грибкові ураження, гнійничкові елементи;
Ø кандидозні стоматити;
Ø паротити;
Ø гепато- і спленомегалія, порушення фізичного розвитку дитини.
У новонароджених інфікованих ВІЛ ураження ЦНС починають проявлятися від 2 до 5 років. Нейро-СНІД визначається у 50-80% випадків. Ураження нервової системи у дітей первинні, обумовлені реплікацією і експресією вірусу в самих клітинах мозку. Вірус визначається у спинномозковій рідині, клітинах спинного і головного мозку.
Стадія Р2б. Є лімфаденопатія, що свідчить про порушення діяльності імунної системи та її руйнування. У дітей характеризується прогресуючим неврологічним захворюванням:
v хронічним менінгітом;
v приступами невропатії;
v підгострою енцефалопатією;
v прогресуючою деменцією.
У дітей прогресуюча енцефалопатія закінчується смертю через 12-16 місяців.
На першому році життя у дітей проявляються такі симптоми з боку нервової системи:
¨ гіпертонус, тремор кінцівок, посмикування дрібних м’язів, загальні судоми;
¨ пара- та тетрапарези;
¨ патологічні рефлекси;
¨ псевдобульбарні паралічі;
¨ відставання у психічному розвитку, мікроцефалія.
Діагностика базується на клінічних проявах. Ураження мозку підтверджується комп’ютерною томографією, при якій визначається атрофія кори великих півкуль, збільшення шлуночків мозку. У спинномозковій рідині визначаються антитіла до ВІЛ.
На першому році життя в 15% випадків може зустрічатися пневмоцистна пневмонія, у дітей після року – у 38% випадків. Частіше вона розвивається на 5-6 місяці життя дитини і має клінічні прояви:
o сухий постійний кашель;
o висока температура тіла;
o тахіпное;
o пітливість, особливо вночі;
o прогресуюча слабкість;
o аускультативно в легенях крепітація і дрібно пухирчасті вологі хрипи;
o перкуторно притуплення звуку;
o перебіг рецедивуючий або затяжний.
Діагноз підтверджується рентгенологічним дослідженням. На рентгенологічному знімку визначається дифузна інфільтрація легеневих полів, посилення легеневого малюнку. У біоптичному матеріалі визначаються пневмоцисти.Стадія Р2с. Проявляється у дітей лімфоцитарною інтерстиціальною пневмонією, яка є унікальною патологією дитячого СНІДу, що не пов’язана з додатковою інфекцією. Клінічні прояви такої пневмонії відрізняються від пневмоцистної, а саме:
Þ початок захворювання непомітний, повільно прогресуючий;
Þ сухий кашель, задишка;
Þ швидкий розвиток симптомів хронічної дихальної недостатності;
Þ розвиток респіраторного депрес- синдрому з явищами гіпоксії.
Діагноз базується на основі клінічних проявів і підтверджується рентгенологічно.
Стадія Р2d. У дітей проявляється рецидивуючими бактеріальними інфекціями, які дають прояви:
* гнійного отиту;
* менінгіту;
* гнійної пневмонії з абсцесом;
* бактеріального сепсису;
* остеомієліту;
* пневмонії, яка викликається паличкою туберкульозу птахів;
Стадія Р2е. Проявляється вторинними пухлинами, лімфомою мозку. У 1/3 дорослих спостерігається саркома Капоші. У дітей рідко проявляється, але перебіг дуже злоякісний. Має наступні особливості:
ü вогнища саркоми з бородавчастою поверхнею;
ü колір темно–бурий або синюшно-червоний;
ü ураження визначаються на голові, на слизовій оболонці ротової порожнини, шлунково-кишкового тракту (така локалізація визначається у дітей на відміну від дорослих, коли вогнища уражають, в першу чергу, кінцівки).
Первинна лімфома мозку спостерігається дуже рідко.
Стадія Р2f. Характеризується проявленням захворювань різних органів, а саме:
Ô нефропатії;
Ô кардіопатії;
Ô тромбоцитопатії;
Ô множинні артеріопатії;
Ô гепатопатії.
Проявляється органна патологія симптомами:
I серцевої недостатності;
I гіпертонії і дилатації серця, перикардиту;
I тромбозу коронарних судин;
I нефротичного синдрому;
I ниркової недостатності;
I печінкової недостатності.
У дітей інфікованих внутрішньоутробно, в ранні строки вагітності проявлення клінічно вираженого СНІДу спостерігається 4-6 місяців, остаточний діагноз встановлюється в 9 місяців. В цей період життя дитини визначається висока летальність. Для таких дітей головним є дизморфний синдром (ВІЛ-ембріопатія), який має наступні прояви:
‚ мікроцефалія;
‚ відсутність перетинок носу;
‚ затримка росту;
‚ збільшення відстані між очима;
‚ блакитна рогівка ока;
‚ косоокість;
‚ не зарощена верхня губа.
Причиною смерті дітей в ранньому віці стає пневмоцистна пневмонія або бактеріальний сепсис.