Косметика і косметологія
Косметика (від грецьк. kosmetike — «мистецтво прикраша¬ти») — це мистецтво зберігати красу і поліпшувати вигляд люди¬ни, омолоджувати її.
Косметологія — комплексна наука, головна роль у якій на¬лежить знанням основ дерматології, оскільки шкіра, її будова, функції, вікові і статеві особливості є основним предметом ін¬тересу косметологів. Крім того, косметологія неможлива без су¬часних знань у галузі загальної біології, дієтології, біохімії, біо¬фізики, фармакології.
Незаперечною істиною є твердження, що «косметика — стара, як саме людство». Під час археологічних розкопок поселень доби печерної людини знайдено предмети, призначені для догляду за зовнішністю: шпильки, гребінці, посудини для мазей і олій. І хо¬ча в різних народів уявлення про красу може відрізнятися, але в усі часи людина не переставала прагнути до краси. З розквітом культури Давнього Сходу косметика пережила період справжньо¬го піднесення. У Китаї, Індії, Персії, Єгипті почали активно вико¬ристовувати ароматичні олії та есенції, мазі, рослинні фарби для волосся, засоби декоративної косметики. Стало модним видаляти волосся на тілі — зародилася епіляція; виникли перші способи ви¬готовлення мила з жиру й попелу.
Косметика Давньої Греції, а пізніше і Риму, була тісно пов'я¬зана з гігієною й культурою тіла. Невіддільною частиною життя городян став водопровід. Дотепер збереглися чудові зразки рим¬ських терм — публічних лазень-басейнів. Саме там зародилася фі¬лософія SPA, яка є такою популярною й сьогодні.
У добу середньовіччя церква поширювала серед віруючих уяв¬лення про тіло як про «вмістилище гріха». Лазні були повсюдно заборонені. Попередні досягнення людства у сфері косметики, здобуті знання і навички збереглися лише завдяки високому рівню арабської культури VII-XI століть, коли було досягнуто значно¬го прогресу в таких науках, як ботаніка, хімія й медицина. Епоха Ренесансу підхопила естафету, але про зародження і розвиток сучасної косметології ми можемо говорити тільки у зв’язку з про¬мисловою революцією, з новими відкриттями в галузі біології, хі¬мії, гігієни, медицини.
У 30-ті роки XX ст. косметологія визначилася як самостійна наукова дисципліна.
Філософія SPA у салоні краси. Sanus per Aqua — здоров'я че¬рез воду, стверджували давні римляни. SPA — так нині зветься нова галузь естетичної косметології.
Розвиток SPA-індустрії став об'єктивною реальністю. Сьогод¬ні у промислових центрах й у курортних містах відкриваються та успішно працюють усе нові й нові SPA-центри. Звернення сучас¬ної людини до послуг SPA пояснюється комплексом причин. Се¬ред цих причин особливе місце займають так звані хвороби циві¬лізації — це і «феномен індустріального стресу», й проблеми по¬рушення харчування, й ціла низка психосоматичних розладів. Певну роль у попиті на оздоровчі послуги відіграють соціальні настанови на здоровий, активний спосіб життя й реальне збіль¬шення середньої тривалості життя.
Послуги, що пропонуються клієнтові в SPA-центрі, значною мірою відрізняються за своїм спектром від послуг класичного інс¬титуту краси або естетичного центру. Центр SPA — це порівняно новий напрям в індустрії краси й здоров'я. Сьогодні SPA — це високотехнологічні оздоровчі центри, де застосовуються як прості фізіотерапевтичні процедури, так і сучасні методи оздоровлення. Одною з важливих відмінностей є різноманітність водних проце¬дур від усім відомих класичних ванн до останніх досягнень гідро-й таласотерапії.
Головним завданням SPA-центру є створення комплексної оз¬доровчої програми, що дає змогу ефективно та в короткий строк вирішити основні проблеми того чи іншого клієнта. При складан¬ні програми потрібно враховувати можливості класичних SPA-курортів і так званих day-SPA (курортів одного дня). Щоб гра¬мотно скласти SPA-програму й не зашкодити клієнту, важливо правильно оцінити стан його здоров'я, для чого в центрах SPA ви¬користовуються різноманітні методи діагностики. Сучасні SPA-заклади пропонують своїм клієнтам такі методики, як класична ант¬ропометрія, артеріальний імпеданс і деякі інші. За результатами досліджень розробляються індивідуальні програми — боротьба з целюлітом чи зниження маси тіла, антистресова програма, про¬грама anti-age. Усі програми повинні виконуватись в обстановці цілковитого комфорту.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Владимиров В., Зудин Б. Кожньїе й венерические болезни: Атлас. - М.: Медицина, 1980. - 288 с.
2. Дугін О. М., Слєпцов В. Б., Галайчук А. А. Збірник законо¬давчих та нормативних документів, що регламентують діяльність підприємств внутрішньої торгівлі. — К., 2004. — 304 с.
3. Калантаєвська К. А. Морфологія та фізіологія шкіри лю¬дини. — К.: Здоров'я, 1965. — 304 с.
4. Кольгуненко Й. Й. ОсновьІ геронтокосметологии. — М.: Медицина, 1974. — 224 с.
5. Косметический пилинг: теоретические й практические ас-пектьі. — М.: Косметика й медицина, 2003. — 224 с.
6. Новикова Л. В. МетодьІ физиотерапии в косметологии. — М., 2001. - 176 с.
7. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.8. Озерская О. С. Косметология. — СПб.: Искусство России, 2002. - 416 с.
9. Практическое пособие для косметолога-зстетиста. Ч. 1,2/ Под редакцией Л. В. Новиковой. — М., 1999-2000.
10. Справочник по косметике / Под общей редакцией проф. М. А. Розентула: — М.: Медицина, 1964. — 336 с.
11. Фицпатрик Т., Джонсон P., Вулар К. й dp. Дерматология: Атлас-справочник. 3-є издание. — М.: Практика, 1999. — 1088 с.
12. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Космето¬логия: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.
13. «Les Nouvelles Esthetiques». — М.: Космопресс, 2000-2004.
14. Rassner G. und Steinert U. Dermatologie. Lehrbuch imd At¬las. - Urban&Shwarzenberg, 1992. - 384 s.