Лазня парить, лазня править
Донедавна вважали, що лазня в основному чудо¬вий засіб для відновлення сил, загартовування і схуднення. Нині наукові уявлення про цю процедуру розширилися. Виявляєть¬ся, раціонально побудована лазнева процедура за своїм впли¬вом багато в чому збігається з тим, що відбувається на спортив¬ному тренуванні. На гарячій полиці йде поступове наростання навантаження, і насамперед, на серцево-судинну систему й інші найважливіші органи. Як кажуть, комплексний вплив. Завдяки лазні збільшуються такі показники, як сила, швидкість, витри¬валість, координація рухів.
Лазнева процедура особливо корисна людям сидячих про¬фесій, тому що добре заповнює нестачу рухів.
Мудре російське прислів'я: «У який день паришся, у той день не старишся». Подивіться на тих, хто вийшов із лазні: в усіх на щоках горить рум'янець, шкіра ніби молодіє. Як кажуть медики, поліпшується її функціональна здатність. Якщо, скажімо, шкіра засмучує неприємною сухістю, то поступово під час відвідування лазні стає нормальною. Приходить у норму і жирна шкіра.
А жінкам лазнева процедура заміняє десятки дефіцитних косметичних засобів, як відомо, не дешевих. Передчасні змор¬щечки. Вони найчастіше «набігають» із дуже прозаїчних при-чин — зниження функції сальних залоз. І, як наслідок, — втрата пружності шкіри. Шкіру треба тренувати, як спортсмен тренує м'язи. Гаряча лазня з помірною вологістю (саме цим відрізняється чудово приготовлена російська лазня) — чудо¬вий тренажер для шкіри і не поступається за впливом най¬ефективнішим косметичним маскам.
Справжня російська лазня немислима без холодної води. Після лазневого жару—басейн чи холодний душ. Власне, на розумному поєднанні могутніх подразників—жари і холоду—і побудова¬ний широкий спектр фізіологічного впливу лазні. Холодна вода на гаряче тіло! Потрібна, зрозуміло, звичка. Але той, хто загартований, привчив себе до зміни температур, чи, як кажуть фізіологи, подразників, досягає великого ефекту. Холод — і крово¬носні судини звужуються. Кров спрямовується до внутрішніх органів, до серця. Хоч вода і холодна, відчувається приплив теп¬ла. І — немов голочки по тілу. Новий потік крові кинувся від сер¬ця до периферії. Судини знову розширюються. Ритм серця підси¬люється. А наше серце, якщо буде потрібно, здатне збільшити свою потужність у 6—10 разів. З холодної води — знову в жарку лазню. Прекрасна гімнастика для кровоносних судин! Але, зро¬зуміло, для цілком здорових і тренованих. Є в лазні свої закони, яких треба неухильно дотримуватися. Інакше лазневий жар принесе не користь, а шкоду.
Ще раз підкреслимо, що лазневу процедуру починають з медичного огляду. Неодмінне «лазневе» правило: не ходіть у парну після того, як добре поїли. Відчуєте млявість, нездоланне бажання відкласти віник убік. Але не слід ходити в лазню і натще серце (так само, як, наприклад, не слід вирушати голодним у лижний похід). Поїсти треба легко. Наприклад, фіни перед сау¬ною в основному підкріплюються овочами та фруктами. Збираючись у лазню, візьміть із собою мило, мочалку, найкраще махровий, рушник. І, звичайно ж, віник.
Щоб краще дихалося, у лазневу піч додають різне запашне зілля. Але не слід забувати про різні лікарські рослини. Завдяки їм оздоровчий ефект лазні значно зростає. Узяти хоча б насто¬янку евкаліпта, листя якого мають бактерицидні властивості. Незамінна і м'ята, чи, як її ще називають, холодянка, її волохаті гілочки з ліловими квітками-дзвіночками—своєрідний чемпіон з аромату серед пряних трав. На Русі, коли хворіла шкіра, милися у м'ятних відварах.
Добрий і настій з відвару липи. Здавна настоєм квіток липи лікували застуду (це зілля викликає рясний піт і, як кажуть у на¬роді, виганяє хворобу). Речовини, що містяться в липовому цвіті, стимулюють потові залози. Що може бути краще? Доречно ска¬зати, не всі однаково сильно впрівають у лазні, і такий стимуля¬тор, як настій липи, у парній згодиться якнайкраще.
Придасться в лазні й аптечна ромашка, яка, як відомо, росте всюди. Ця скромна квітка з пречудовим ароматом містить ефірну олію, вітамін С і каротин. Для лазневого настою змішують ромаш¬ку, материнку і чебрець або настій листя берези, ялівцю і липи.
У ці лазневі коктейлі можна трошки додати гіркого полину— трави з пряним запахом, особливо якщо він молодий. До речі, ще Гіппократ застосовував зілля з полину при захворюванні органів дихання. Доречно додати і шавлію. Ця рослина зі срібля¬сто-зеленуватим листям містить багато корисних речовин, у тому числі ефірну олію й алкалоїди.Спочатку треба хлюпати на камені просто гарячу воду. Камені на якусь мить остудяться, і відразу піддати гарячої води з пор¬цією відвару. А потім знову «закидати» 2—3 порції чистої води і після цього знову з зіллями. Тоді кам'янка щедро видасть ко¬рисні аромати. Найкраще цю процедуру робити не одному, а вдвох. Один піддає чисту воду, дружи — із зіллям. Але продов¬жимо розмову про лазневий ритуал. Перед тим як зайти до пар¬ної, треба зробити своєрідну розминку. Злегка потренувати свої кровоносні судини. А спосіб дуже простий. Опустити ноги в таз із теплою водою, а потім поступово додавати гарячу воду. Так робити 10—15 хвилин. От тепер вже зовсім інший настрій! Ви, що називається, дозріли. Далі йдіть під душ. Узагалі ж багато суперечок про те, як починати паритися — «насухо» чи попередньо помившись. Краще, звичайно, злегка помитися. Це більш гігієнічно, особливо в громадських лазнях. Ні в якому разі не мочіть голову, щоб не викликати в парній її перегріву.
Зайшли в парну, але поки без віника. Якщо віник уже встиг розпаритися, можна його взяти. Але не для того, щоб ним пари¬тися. Посидьте спокійно і подихайте його ароматом.
Ви не забули взяти із собою в парну старий фетровий капе¬люх або спортивну шапочку? Надягши її, ви вбережете голову від перегріву.
Хоч ви і прийшли в лазню вже не на розвідку, а по-справжньо¬му попаритися, все одно не поспішайте відразу ж залазити на верхні полиці: там температура найвища. Щоб звикнути до лаз¬невої спеки, 3—4 хвилини посидіть, а якщо є можливість—полежіть унизу. Взагалі у парній найкраще не сидіти, а лежати. Тоді жар впливає рівномірно. Адже температура неоднорідна навіть на самій полиці: внизу вона менша, ніж угорі, приблизно на 10—15 градусів. Крім того, коли ви лежите, м'язи у вас розслаблені, а це дає мож¬ливість їх ґрунтовно пропарити. Якщо ж умови лазні не дозволя¬ють паритися лежачи, то сидіти треба, не звішуючи ноги, а три¬маючи їх притиснутими до тулуба на самій лаві.
Розігрілися. Тепер вийдіть у передбанник, відпочиньте хви¬лин п'ять, а тоді вже з віником — на верхні полиці.