Наукові дослідження в медсестринстві
Медсестринська справа - самостійна професія, яка має достатній потенціал, щоб вирішувати проблеми і задовольняти потреби окремих людей та суспільства в цілому, які виникли або можуть виникнути у зв’язку зі змінами здоров’я. З розвитком суспільства зростає попит на медсестринські послуги, визначаються сфери охорони здоров’я, де потрібною є не лише увага, а й компетенція та високопрофесійна опіка медичних сестер. Науково обґрунтована медсестринська практика спирається на об’єктивні дані про найефективніші шляхи медсестринських втручань. Саме наукові дослідження в медсестринстві дозволяють медичним сестрам знайти найкращі способи догляду за пацієнтом, визначити зв’язки між медсестринськими втручаннями та якістю надання медичної допомоги.
Медсестринська справа як окрема наука не може розвиватися без наукових досліджень. Мета лікарської діяльності - діагностика захворювань та лікування пацієнтів, відповідно, і наукові дослідження спрямовані на пошук ефективних методів розпізнавання та успішного лікування хворих. Метою ж медсестринської діяльності є догляд за пацієнтами, тому ці дослідження, на відміну від лікарських, спрямовані на поліпшення догляду за пацієнтами, якомога швидшу активізацію пацієнта, збагачення медсестринської практики шляхом удосконалення технологій медсестринських маніпуляцій, попередження внутрішньолікарняної інфекції.
У Черкаському медичному коледжі виконано кілька різнопланових досліджень, які мають реальне значення для медсестринської практики.
Так, нами проводилось дослідження з теми: «Біль і медсестринський процес», у якому вивчалася проблема болю у пацієнтів із різноманітними захворюваннями. На теоретичному рівні розглядалися механізми виникнення та перебігу больового відчуття, його роль як фактора, який суттєво позначається на стані і самопочутті пацієнта. В контексті цієї теми була розроблена методика виконання внутрішньом’язової ін’єкції, відома зараз під назвою «Спосіб виконання внутрішньом’я-зової ін’єкції з попередньою індукцією рефракторності больового аналізатора центральної нервової системи». Її технологію опановують студенти коледжу та застосовують медичні сестри у своїй практичній діяльності. Слід зазначити, що запропонований спосіб має значні переваги перед традиційним, оскільки дозволяє цілковито позбавити пацієнта больового відчуття при виконанні внутрішньом’язової ін’єкції та повністю забезпечити інфекційну безпеку пацієнта.
Ще одне наукове дослідження стосувалося проблем самого медсестринства, зокрема, вищої медсестринської освіти.
Соціологічне дослідження, проведене випускниками-бакалаврами 2001 року, показало, що зі 197 опитуваних 57,9% хотіли б продовжувати навчання. Кількість тих, хто дав негативну відповідь на це запитання, збільшується з віком. Серед причин, чому медичні сестри не хотіли б навчатися далі, вказані відсутність вільного часу, сімейні обставини, відсутність моральних та матеріальних стимулів. Лише одна особа мотивувала свою позицію тим, що керівництво лікарні чи відділення не створює умов для навчання.
Зі всіх опитаних 7,1% навчається на бакалавраті у нашому коледжі. 35,3% опитаних вважали за необхідне якомога швидше ввести очно-заочну форму навчання бакалаврів, а 65% відстоювали безкоштовне навчання у зв’язку з низькими доходами медичних сестер.
Практично одноголосно (97% опитаних) була визнана необхідність різних форм підвищення кваліфікації медичних сестер, 70,6% висловлювались за необхідність ступеневої освіти медсестер (бакалаврат, магістратура), 58,9% опитаних вважають можливим і необхідним проведення медичними сестрами наукових досліджень.
Число прихильників запровадження посади заступника головного лікаря з медсестринства становило 57,4%, хоч була велика кількість і тих, хто цього не схвалює - 40,6%.
Спостерігається цікава закономірність: ті, хто сам не хоче навчатися, вважають непотрібними вищу освіту для медсестер, введення посади заступника головного лікаря з медсестринства і заперечують можливість проведення наукових досліджень медсестрами. І ці ж проанкетовані не внесли жодних пропозицій стосовно розвитку медсестринства.
Два наведених різнопланових приклади показують, що використання результатів наукових досліджень на практиці не тільки забезпечує оптимальний догляд за пацієнтами, а й сприяє прогресу сестринської справи і зміцнює позиції медсестринства.