Стратегічне планування і маркетингові (ліберальні) системи охорони здоров'я

(ДО питання побудови теорії регулювання ліберальних систем охорони здоров'я)

Розвиток охорони здоров'я як соціально-економічної структури повинний відбуватися в гармонійній відповідності з економічним і соціальним розвитком держави. Цей принцип тісно зв'язаний з питанням адаптаційності служб і підрозділів системи охорони здоров'я до національних умов.

Така адаптація забезпечується відповідними технологіями прийняття управлінських рішень. Для керування системами охорони здоров'я з низьким ступенем волі прийнятні і результативні класичні прийоми стратегічного планування, при яких деякою мірою досяжне планування дій і їхня реалізація відповідно до умов, що змінюються, як самої системи, так і середовища (сфери) її функціонування.

Життєдіяльність систем охорони здоров'я високого ступеня волі, зокрема ліберальних, що спираються у своєму динамізмі розвитку на постійно трансформується основу економічних закономірностей, як видно, із працею піддається стратегії класичного планування в силу постійної рухливості внутрішніх і зовнішніх протиріч, що є основою життєдіяльності і розвитку таких систем. Керування такими системами повинне здійснюватися на науковій основі; на основі розкриття закономірностей розвитку явищ і процесів, що характеризують ці системи і визначають їхню сутність; на основі знання науки керування.

У період активної трансформації вітчизняної системи охорони здоров'я вкрай актуальними є звертання уваги до науки керування, сучасного розуміння її змісту, предмета дослідження і задач. Наука керування, спираючи на комплексну систему наукових знань про керування, формується на базі економічних, юридичних, соціальних, технічних, фізіологічних і психологічних наук.

Сучасне дослідження процесів керування в складних динамічних системах, до яких зокрема відносяться і системи охорони здоров'я, визначає використання інструментарію точних наук: математики і логіки, новітніх інформаційних технологій, і зокрема методів імітаційного моделювання й ін.

Керування маркетингової (ліберальної) системою охорони здоров'я, а по суті регулювання її життєдіяльності – це в остаточному підсумку дозвіл попередній розкритих внутрішніх протиріч системи на основі управлінських рішень у рамках конкретно визначеного рівня системи, або впливу на конкретну асоціацію елементів її складових.

Регулювання життєдіяльності маркетингової (ліберальної) системи охорони здоров'я – це, перш за все, принципове розуміння і представлення, як сутності самої системи, так і її формалізованої структури; розуміння і визначення, властивому досліджуваному об'єкту, законів розвитку; осмислювання і розкриття основних і другорядних внутрішніх протиріч еволюції системи і її життєдіяльності; перебування форм і методів дозволу протиріч; визначення крапок додатка цих методів, що дозволяють регулювати дозвіл протиріч у ту або іншу сторону, т.д. активно впливати на закони, що визначають життєдіяльність даної системи.

Регулювання життєдіяльності маркетингової (ліберальної) системи надання медичних послуг забезпечується класичним характером управлінських рішень: а) стратегічним, б) тактичним, в) оперативним.

Стратегічний характер рішень при регулюванні життєдіяльності маркетингових (ліберальних) систем охорони здоров'я, швидше всього , лежить поза областю самої керованої системи. Це рівень керування медико-соціальними проблемами в самому широкому змісті цього поняття, рівень цільових настанов системи охорони здоров'я, як складової соціально-економічної структури державного устрою, рівень заданих і необхідних критеріїв ефективності системи охорони здоров'я на визначеному етапі її розвитку.

Тактичний характер управлінських рішень при регулюванні життєдіяльності маркетингових (ліберальних) систем охорони здоров'я визначений умовними рівнями, що включають у себе методи правового юридичного впливу на систему і спеціальні прийоми стандартизації. У деталізації конкретних методів даного характеру керування допомагає виділення в маркетинговій (ліберальної) системі охорони здоров'я умовних рівнів правових оцінок, що включають у себе оцінку: а) соціальних проблем, б) рекомендацій медичної допомоги, в) лікарської кваліфікації, г) лікарської діяльності і медичних технологій, д) ефективності [1].

Система стандартизації в охороні здоров'я розглядається в розрізі наступних умовних рівнів: а) проблемного, б) ліцензійного, в) рівня акредитації, г) деонтологічних характеристик, д) економічного, ж) технологічного, з) рівня результативності [2,3].

Оперативний характер рішень впливу на маркетингову систему охорони здоров'я забезпечується на рівні конкретних формалізованих елементів системи.Позначені два основних прийоми управлінських рішень стратегічного і тактичного характеру, можна умовно охарактеризувати як методи загальної (“грубої”) настроювання системи. Застосування даних методів дозволяє зняти протиріччя, по-перше, між самою системою, як цілісною структурою, і зовнішнім середовищем, у якій відбувається життєдіяльність цієї системи, по-друге, - нівелювати протиріччя між визначеними групами (асоціаціями) елементів маркетингової системи. Вплив прийомів юридичного методу і стандартизації спрямовано на систему в цілому.

Спеціальними методами регулювання життєдіяльності досягається детальна (“тонка”) настроювання системи. Дії і прийоми спеціальних методів дозволяють дозволяти протиріччя, що виникають, як правило, між двома співпричетними елементами маркетингової системи.

При дослідженні відкритої і представлений у науковій літературі [4,5,6,7] моделі маркетингової системи охорони здоров'я, вдається установити, що співпричетні структурні елементи системи по ознаці дозволу протиріч можуть бути підрозділені на дві умовні групи.

До першого - віднесені структурні елементи, протиріччя яких відображаються в третьому структурному елементі системи. Ці елементи розташовані усередині ґрат моделі.

До другої групи віднесені пари співпричетних структурних елементів не знайшла відображення своїх внутрішніх протиріч у якому-небудь третьому елементі системи. Ці елементи розташовані по зовнішньої сторону моделі. Саме на рівні цих “зовнішніх” елементів маркетингової системи можливо активний вплив у ліберальній системі охорони здоров'я з метою забезпечення оперативного регулювання її життєдіяльності (мал.1).

Як видно з малюнка, формування потреб у маркетинговій системі охорони здоров'я зв'язано з осмислюванням соціально-економічної проблеми, впливом на медичну послугу, медико-економічну групу і платоспроможність. Формування медичних (лікарських) пропозицій зв'язано з визначенням характеристик медико-соціальної проблем, формуванням медичного стандарту, медико-професійних груп і визначеного рівня заробітної плати. Регулювання попиту на ринку медичних послуг здійснюється методами, що впливають на платоспроможність, вартісні характеристики медичної процедури і рівень ефективності. І, нарешті, регулювання медичної діяльності по задоволенню попиту на ринку медичних послуг – це активний вплив на рівень заробітної плати, розцінки й одиниці медичного (лікарського) праці, а також ефективність.

Дозвіл внутрішніх протиріч, що виникають у відповідних парах перерахованих вище “зовнішніх” елементів маркетингової системи, здійснюється визначеними формами і методами оперативного рішення виникаючих задач. Модель системи допомагає виділити рівні й осмислити методи і прийоми, у рамках яких можливе дозвіл протиріч, з метою активного регулювання (керування) життєдіяльності маркетингової (ліберальної) системи охорони здоров'я. Угруповання їх представляється в такий спосіб.

Формування потреб.

Активне формування потреб у медичних послугах досягається, перш за все, осмислюванням медико-соціальних проблем, розкриттям их ролі і механізмів впливу на виникнення конкретних нестатків споживачів у медичних послугах. При реалізації даної управлінської задачі забезпечується виявлення і дозвіл внутрішніх протиріч між конкретною об'єктивною медико-соціальною проблемою і сполучених з нею медичних послуг, що дозволяють задовольнити конкретні потреби, “нейтралізувавши” тим самим визначене почуття нестатку.

Наступним напрямком у формуванні потреб у медичній допомозі в умовах ринку медичних послуг є в широкому змісті слова формування суспільної думки (Public Relation) у середовищі споживачів. Користаючись термінологією утилітарної системи охорони здоров'я, це організація і проведення медико - освітньої і санітарно-просвітньої роботи. У такий спосіб досягається зняття протиріч між набором медичних послуг, що відповідають медичним нестаткам, і медико-економічними групами, до яких повинний бути віднесений пацієнт по ознаці медичної потреби.

І, нарешті, співвіднесення медичних потреб пацієнта з його добробутом, дозвіл внутрішніх протиріч між медико-економічними групами і платоспроможністю досягається методом цільового сегментування. У цьому випадку забезпечується облік задоволення медичних потреб у відповідності зі специфічного, навколишнього пацієнта, умовами, традиціями, особистісними, етнічними й другими особливостями.

Формування пропозицій.

Пропозиції на ринку медичних послуг у першу чергу зв'язані з визначеними нестатками і потребами пацієнтів, що виникли в умовах активного впливу медико-соціальних проблем. У зв'язку з цим, першим етапом оперативного управлінського рішення при формування пропозицій у маркетинговій (ліберальної) системи охорони здоров'я є окреслення характеристик конкретної медико-соціальної проблеми. Цим забезпечується керування внутрішніми протиріччями, що виникають між сутністю визначеної медичної проблеми і відображенням цієї проблеми у відповідному медичному стандарті.Другою крапкою додатка оперативного управлінського рішення в системі формування пропозицій медичної допомоги є система діалектичної єдності і протиріччя медичного стандарту і медико-професійної групи. Забезпечення оптимальної адекватності (співвідношення) цих двох елементів маркетингової системи і зняття можливих протиріч досягається методами професійної підготовки медичних кадрів.

Віднесення виробника медичних послуг до відповідного медико-професійній групі, крім усього іншого, характеризується визначеним рівнем винагороди, тобто заробітною платою. Така відповідність двох позначених елементів маркетингової системи (професійна група – заробітна плата) і дозвіл можливих між ними протиріч забезпечується, законодавчо оформленої, умовно названої нами, “системою кваліфікаційного ранжирування”.

Регулювання попиту.

Методи оперативного керування, що представляються, на даному рівні регулювання життєдіяльності маркетингової системи містять у собі:

а) стимулювання споживача медичних послуг, що забезпечує відповідність між платоспроможністю пацієнта і вартістю медичних процедур;

б) регулювання ціни на медичні процедури відповідних медичних послуг, чим розкриваються і дозволяються протиріччя між медичною процедурою і її вартісними характеристиками;

в) реалізація методів і форм системи сертифікації медичних процедур, тобто досягнення законодавчо оформленої відповідності між медичною процедурою і її ефективністю.

Регулювання медичної (лікарської) діяльності

У маркетинговій (ліберальної) системі медичних послуг, регулювання медичної діяльності може бути забезпечено дозволом протиріч між заробітною платою виробника медичних процедур і розцінками його праці. Це забезпечується різними методами і прийомами стимулювання праці.

Внутрішні протиріччя між розцінками лікарського (медичного) праці й одиницями цієї праці згладжуються системою нормування праці.

Нарешті, система методів оцінки праці, зокрема лікарського, дозволяє домогтися відповідності між одиницями лікарської праці й ефективністю наданих медичних процедур.

Крім того, у методах оперативного керування життєдіяльністю маркетингової системи виробництва і споживання медичних послуг повинне використовуватися керування протиріччями тих пар елементів системи, крапки дозволу яких уже визначені і позначені областю третього співпричетного елемента. Приміром, протиріччя між медичною процедурою й одиницею лікарської праці дозволяються в рамках случаючи медичного обслуговування, а медико-діагностична група врівноважує медичну послугу і медичний стандарт. Як видно, на дозвіл подібних протиріч, заздалегідь детермінованих у визначеному елементі маркетингової системи, неможливо впливати зовнішніми методами і прийомами – розкриття і дозвіл подібного типу протиріч возможно лише в рамках взаємин лікаря і пацієнта, виробника і споживача медичних послуг.

Поєднуючи логістичну модель маркетингової (ліберальної) системи охорони здоров'я з розкритими рівнями і крапками додатка стратегічних, тактичних і оперативних управлінських рішень, вдається одержати формалізовану модель інтегрального регулювання життєдіяльності маркетингової (ліберальної) системи охорони здоров'я.

Сфера життєдіяльності маркетингової (ліберальної) системи охорони здоров'я

На підставі формалізованого представлення моделі маркетингу медичних послуг, визначенні рівнів і крапок додатка управлінських рішень, удається системно окреслити сферу життєдіяльності ліберальної системи охорони здоров'я і наблизитися до наукового розуміння змісту і задач стратегічного планування в системах охорони здоров'я ринкових відношення.

Бібліографія

1. Про взаємини лікаря і пацієнта в маркетинговій системі медичних послуг. // Ж. Охорона здоров'я Російської федерації, № 2. –1999.- с. 63-64

2. Концептуальне обґрунтування застосування методу системного підходу до оцінки якості медичної допомоги. // Ж. Проблеми соціальної гігієни й історія медицини - № 3.- 1998.

3. Стандартизація як метод керування маркетинговими системами охорони здоров'я. // Ж. Проблеми стандартизації в охороні здоров'я, № 2. -1999.- с. 41-42

4. Модель маркетингової системи як парадигма ситуаційного моделювання в охороні здоров'я. // Сб. Фізика і радіоелектроніка в медицині і біотехнології: Матеріали III міжнародної науково – технічної конференції ФРЭМБ'98. Володимир, -1998.

5. Модель системи маркетингу і методологічний підхід до експертизи якості медичної допомоги / Збірник. “Досвід роботи лікувально - профілактичних заснувань м. Тольятти Самарской області по забезпеченню якості медичної допомоги і можливості його застосування деякими територіями Російської Федерації”. // Матеріали міжрегіональної робочої наради. 16-17 грудня 1997 року, Тольятти, -1998 р.

6. Співвідношення й адекватність понять моделі маркетингової системи і категорій системи охорони здоров'я, що функціонує в умовах ринку. // Ж. Економіка охорони здоров'я - №7 – 1998.7. Модель маркетингової системи медичних послуг (маркетингова формалізована сутність ліберальної системи охорони здоров'я) // Ж. Ексклюзивний маркетинг - № 5 – 1999, - с.47-83.