Фізичний і статевий розвиток

План:

1. Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості

підліткового періоду.

2. Статевий розвиток та періоди життя жінки.

Як ви вже знаєте, стан здоров'я людини залежить від того, як вона використовує своє дозвілля для збереження та зміцнен¬ня здоров'я. Порушення стану здоров'я у дітей і підлітків час¬то виникають через надмірні навантаження організму, що пе¬ревищують вікові можливості. Недосипання, надмірні фізичні навантаження, численні конфліктні ситуації можуть виявити¬ся поштовхом для розвитку тієї чи іншої хвороби. Тому кожному необхідно знати, як розвивається організм, особливо у період статевого дозрівання. У підручниках з анатомії докладно йдеться про будову важливих органів і їх розвиток. Ми ж зосередимо увагу на окремих анатомічних і фізіоло¬гічних процесах, що відбуваються саме у цей період.

1. Анатомо-фізіологічні і психологічні особливості

підліткового періоду

Підлітковий вік — це перехідний період від дитинства до дорослого стану, що характеризується психоемоційною та соціальною незрілістю дівчини чи юнака.

У підлітковому періоді відбувається посилений ріст і розви¬ток усіх органів і систем, що зумовлено діяльністю залоз внутрішньої секреції — статевих, щитовидної, гіпофізу тощо. Складні процеси відбуваються і у центральній нервовій сис¬темі, внутрішніх структурах головного мозку. Збільшується об'єм грудної клітки, серця, уповільнюється пульс. Відбу-вається помітне накопичення м'язової маси, остаточно фор¬мується скелет. Слід пам'ятати, що надмірне навантаження на скелет у період його формування може призвести до розвитку плоскостопості, викривлення хребта. Відмічається нестійкість організму до температурних коливань, оскільки через процеси, що відбуваються в організмі, пристосувальні реакції недоско¬налі. Значні зміни відбуваються в органах чуття, особливо у складній оптичній системі — оці. Тому важливо виконувати всі рекомендації лікарів і педагогів щодо гігієни зору.

Не менш важливий і психологічний аспект підліткового періоду. Розвиток психіки підлітка характеризується підвище¬ною емоційністю. Відчуваючи фізичні зміни, підліток нама¬гається поводитися, як доросла людина, виявляє надмірну активність і невиправдану самовпевненість. Об'єктивно він потребує підтримки дорослих, але не визнає цього, що часто спричиняє конфлікти у сім'ї. У підлітковому віці загост¬рюється потреба у дружбі, орієнтація на погляди колективу, компанії, зберігається віра в ідеал. Враховуючи те, що оточення підлітка у більшості випадків не сприяє створенню психічного комфорту, він опиняється у стані підвищеної нерво¬вої напруги, що може бути не тільки причиною виникнення конфліктів, а й фактором розвитку багатьох захворювань серцево-судинної, травної, ендокринної систем. У зв'язку з цим в останній час багато говорять про необхідність вироблення вміння керувати своїми емоціями і почуттями. Рекомендації щодо цього дають досвідчені психологи й педагоги. Ось деякі з них:

• потрібно виховувати витримку, стримувати негативні емо¬ції, які виникають дуже часто. Слід навчитися аналізувати ситуацію — чим вона спричинена, до чого веде і що залежить від вас для її успішного розв'язання. Практика доводить, що безвихідних ситуацій не буває;

• не давайте виходу негативним емоціям, не виплескуйте їх на оточуючих. Знайдіть власний спосіб зняття стресу, напри¬клад, гумористичним підходом до проблеми, бесідою з близь¬кою людиною;

• не можна здійснювати імпульсивних і необдуманих вчинків — це може тільки погіршити ситуацію;

• традиційним способом психотерапії є письмове фіксування своїх проблем. Ведення щоденників, де чітко формулюються проблеми, — дуже ефективний засіб їх розв'язання, особли¬во, якщо вказувати можливі шляхи розв'язання;

• фізичне навантаження у будь-яких випадках знімає стрес, оскільки під час нього розщеплюється адреналін, який і від¬повідає за збуджений стан;

• будьте об'єктивні в оцінці вчинків інших людей. Частіше ставте на їх місце себе, подумайте, як би вчинили ви;

• намагайтеся завжди бути у гарному настрої — це запорука успіху і доброго здоров'я.Вкрай важливо дотримуватись певного режиму дня, врахо¬вувати те, що працездатність змінюється протягом доби, тиж¬ня, місяця відповідно до біологічних ритмів організму. Відомо, що на початку уроку, тижня, навчальної чверті працездатність дещо знижена, але поступово відбувається вихід на оптималь¬ний рівень. На другому, третьому уроках, в середині тижня чи чверті працездатність максимальна і поступово йде на спад наприкінці навчального періоду. Не слід перевантажувати організм без крайньої потреби. Навчання з кожним роком зай¬має дедалі більше часу, тому важливо раціонально складати розпорядок занять. Звичайно, складання розкладу занять у школі відбувається без участі учнів, однак, виконуючи домашнє завдання, ви повинні навчитися правильно планува¬ти роботу згідно з гігієнічними рекомендаціями. Тут допоможе єдине правило, відоме вам ще з першого класу: чим активніша праця на уроці — тим менше часу йде на підготовку домашнього завдання.

Невід'ємним компонентом здоров'я є раціональне харчуван¬ня. Наше харчування — це не тільки біологічна, а й соціальна, навіть політична проблема, яку намагаються вирішити на кож¬ному засіданні сесії ВОЗ. На формування характеру харчуван¬ня кожної людини впливає багато факторів, серед яких основними є:

смак, родинні традиції, вплив країни, бюджет харчування на

• фізіологічні — ріст і розвиток організму, ступінь рухової активності тощо;

• психологічні — особистий друзів;

• соціально-економічні — рівень розвитку країни, регуляція поставок продуктів державний ринок, технологія приготування продуктів;

• культурно-історичні — харчування і релігія, національна кухня;

• географічно-екологічні — клімат, традиційні сільськогоспо¬дарські культури, методи їх вирощування.

Як бачимо, фактори, що визначають характер харчування людини, досить різноманітні. Тому надзвичайно важливо з дитинства виробити звичку до продуктів, необхідних для нормального розвитку організму.

Незважаючи на соціально-економічні і національні особли¬вості харчування, у різних країнах існують єдині критерії раціонального харчування, які передбачають його повноцін¬ність, збалансованість, різноманітність.

Організм підлітка особливо чутливо реагує на зміни у харак¬тері харчування, оскільки потребує матеріалу для побудови. Тому у підлітковому віці неприпустимі модні дієти, що виклю¬чають ті чи інші продукти (це стосується переважно дівчат), вегетаріанство, втілення інших ідей щодо харчування. Са¬мостійний вибір дієт або додержання рекомендацій далеких від медицини і безпосередньо дієтології людей можуть спричинити незворотне порушення обміну речовин, травної, ендокринної, статевої систем, відставання у розвитку. Слід пам'ятати, що кваліфіковано .підібрати дієту може тільки лікар, до якого треба звертатися як у випадку захворювання, так і за порадами щодо збереження здоров'я.

Можна віддавати перевагу тим чи іншим продуктам (овочам, фруктам), але не варто забувати, що щодня слід вжи¬вати необхідну кількість жирів, вуглеводів, білків. Рекомен-дується 25 % добової калорійності їжі забезпечувати під час сніданку, 35—40 % — обіду, 10—15 % — між обідом і вечерею, решту — за вечерею. У першу половину дня краще вживати більше білкових продуктів, у другу віддавати перевагу овочам. Обідати чи вечеряти потрібно не пізніше, ніж за 2 год. до сну. Інтервали між прийманнями їжі мають становити 3—4,5 год. Норми вживання основних поживних речовин наведені у таб¬лиці 5.

Таблиця 6. Норми вживання основних поживних речовин у підлітковому періоді

Проблемою світового масштабу є також зниження вживан¬ня натуральної вітамінної сировини. Головною причиною аві¬тамінозів є недостатнє вживання овочів і фруктів, але ця при¬чина не є єдиною. Останнім часом збільшилося вживання рафінованих (очищених) продуктів, широко застосовуються нові технології обробки продуктів, що розраховуються на три¬вале зберігання. А це також спричиняє різке падіння вмісту вітамінів у них.

Нестача вітамінів в організмі знижує фізичну і розумову активність, зменшує опірність організму простудним, утруд¬нює лікування інших захворювань, веде до розвитку серцево-судинних і ракових захворювань, затримує процес статевого дозрівання — важливий період життя людини.

2. Статевий розвиток та періоди життя жінки

Хоч біологічна здатність до дітонародження у дівчат фор¬мується з початком менструацій, істинна статева зрілість настає значно пізніше — приблизно в 17—20 років. Юнаки ж стають статевозрілими у 20—25 років. Біологічна здатність до народження дитини має доповнюватися психологічною і со¬ціальною готовністю. Молодим людям необхідні певні знання щодо поводження з дитиною, забезпечення умов для її опти¬мального фізичного та духовного розвитку. Чоловік, скажімо, не тільки започатковує вагітність у жінки, а й мусить сприяти виношуванню дитини, її розвитку і вихованню після народ¬ження.Але все ж таки головна роль належить жінці. Саме від її здоров'я залежить стан здоров'я майбутньої дитини. Існує спеціальна наука — гінекологія. Ця назва у перекладі з грець¬кої означає — «наука про жінку». Поняття «гінекологія» включає не тільки лікарську спеціальність, що стосується хвороб жіночих статевих органів, а й ,весь комплекс біології, ембріології, фізіології жінки як у період вагітності, так і поза ним.

Сучасна фізіологія на основі біологічних особливостей розрізняє такі періоди у житті жінки.

1. Період дитинства. Цей період триває від народження до початку періоду статевого дозрівання, тобто приблизно до 10 років. Відомо, що єдиною ознакою, за якою можна відрізни¬ти хлопчика від дівчинки відразу після народження, є будова зовнішніх статевих органів, і впродовж тривалого періоду дівчинка і хлопчик мало чим відрізняються один від одного за будовою тіла.

2. Період статевого дозрівання — від 10 до 16 років. У цьо¬му віці дівчинка, як правило, переганяє хлопчика у рості, що зумовлено розвитком більш довгого живота. Ширина плечей у чоловіка більша, ніж у жінки, а ширина стегон менша. Жінка має відносно більший об'єм голови, кістяні вирости на обличчі менш виражені, нижня щелепа менша, ніж у чоловіка. Весь скелет жінки розвинутий слабше, так само і м'язи. Всі ці озна¬ки набуваються у період статевого дозрівання і називаються вторинними статевими ознаками. У міру наближення до періоду статевої зрілості вторинні статеві ознаки стають яскра¬віше вираженими. Особливо це стосується розвитку підшкірно¬го жиру, який у жінок розвинутий краще і досягає 28 % маси тіла. Він надає жіночому тілу округлішої форми. Шкіра дівчи¬ни світліша, ніж шкіра юнаків. Волосистість лобка у жінок і чоловіків має різну форму: у жінок — форму трикутника, у чоловіків — ромба. Характерною особливістю чоловіків є ріст волосся на обличчі у вигляді вусів і бороди, у жінок же краще розвинуте волосся на голові, яке починає випадати значно пізніше, ніж у чоловіків. Найбільш помітною ознакою є розвиток грудних залоз, які у жінок займають простір між З і 6 ребрами. Відмінним є також тембр голосу: у жінок він вищий приблизно на октаву у нижніх і на дві октави у верхніх тонах.

3. Період статевої зрілості. Тривалість цього періоду при¬близно 30—35 років. Найяскравішою ознакою настання стате¬вої зрілості є поява перших менструацій. В нашій кліматичній зоні вони з'являються у дівчат віком 12—14 років. Менстру¬ації у дівчаток 10 років вважаються передчасними, а в дівчат після 20 років — запізнілими. Звичайно період статевої зрілості є найактивнішим у статевому житті жінки.

4. Клімактеричний період. Порівняно короткий період, який триває 1—3 роки. Під час його перебігу жінка за загаль¬ними фізіологічними закономірностями цілісного організму вступає у нову фазу життя — фазу фізіологічної стерильності і поступового згасання менструальної функції. За нормальних умов цей період ні в якому разі не призводить до старіння ор¬ганізму. Як захисний процес він сприяє збереженню статевого потягу і здоров'я на тривалий час. Атрофія статевих органів не відбувається, оскільки організм містить ще достатню кількість статевих гормонів. Однак слід зазначити, що клімакс може бути у двох формах: фізіологічній і патологічній. Фізіологіч¬ний клімакс відбувається непомітно, шляхом поступового при¬пинення місячних без будь-яких хворобливих проявів. Пато¬логічний клімакс може відбуватися важко, супроводжуватися кровотечами, порушеннями обміну речовин, психічними розладами, погіршанням пам'яті. Бувають так звані «клімак¬теричні припливи» — короткочасне почервоніння обличчя, підсилене потовиділення, нудота. Патологічний клімакс часто ускладнюється гіпертонічною хворобою, стенокардією і потре¬бує лікування гормональними препаратами.

Жінкам у клімактеричному періоді корисні вологі обтиран¬ня тіла, повноцінний відпочинок на свіжому повітрі, здорове харчування. Найчастіше клімакс наступає у віці 45 років.

5. Менопауза. Цим терміном визначають період від повного припинення менструальної функції і перехід до старості. Менопауза характеризується появою помітних загальних змін в організмі, зниженням статевого потягу, розладами діяль¬ності ендокринних залоз тощо. Головні зміни в статевій системі виявляються в атрофії матки і грудних залоз. Функція яєчників згасає поступово. Саме цим пояснюються випадки вагітності у віці 55—60 років.

Перебіг розглянутих періодів життя жінки відбувається не¬однаково, оскільки кожній жінці притаманні індивідуальні риси, що визначають здатність реагувати на різні зовнішні і внутрішні впливи, опірність організму тощо.

Виконання функції дітонародження пов'язане з багатьма процесами і нерозривною взаємодією всіх систем організму. Особливо міцний цей зв'язок між гіпофізом, яєчниками, мат¬кою і плодом.Яєчники мають мигдалеподібну форму і прикріплені до стінки черевної порожнини. Вони виконують дві функції: утво¬рюють жіночі гамети і секретують статеві гормони. Поруч з кожним яєчником розташовані отвори фаллопієвих труб — м'язових органів довжиною 12 см, якими жіночі гамети потрапляють у матку. Отвір фаллопієвої труби закінчується бахромою, яка наближається до яєчника в період овуляції. Потрапляння жіночих гамет у матку відбувається завдяки перистальтичним рухам м'язових стінок цих труб.

Матка являє собою товстостінний мішок, довжиною приблизно 7,5 см і завширшки 5 см. У період вагітності матка здатна збільшуватися у розмірах у 500 раз, тобто збільшувати об'єм від 10 см3 до 5000 см3. Нижнім входом у матку служить її шийка, яка з'єднує матку з піхвою. Піхва може мати різну довжину, яка залежить від конституційних особливостей жінки. Вхід у піхву, де поруч розташовуються отвір сечовипу¬скного каналу і клітор, прикритий двома парами шкірних складок — великими і малими статевими губами, що утворю¬ють вульву. В стінках вульви розташовуються так звані бартолінієві залози, які виділяють слиз під час статевого збуд¬ження для полегшення статевого акту. Клітор — це невелике, здатне до ерекції утворення, яке має численні нервові закінчення і у багатьох випадках відповідає за оргазм у жінки.

У дівчат вхід у піхву додатково прикритий дівочою плівою, яка має бар'єрну функцію і запобігає проникненню хворобо¬творних мікроорганізмів у статеву систему у період статевого дозрівання. Вона може бути різної форми (сітчастої, кільчас¬тої, напівмісяцевої тощо) і часто зберігається після статевого акту. Відомі випадки, коли дівоча пліва зберігалася навіть після пологів.

Якщо у чоловіків утворення і виділення гамет — процес безперервний, то у жінок він циклічний, повторюється кожні 26—28 днів і пов'язаний з перебудовою усієї репродуктивної системи. Цей процес має назву менструального циклу (див. схему 7). Умовно його можна поділити на два окремих цикли: оваріальний і матковий.

У дорослої жінки оваріальний цикл починається з розвитку кількох первинних фолікулів (фолікулярна фаза), один з яких росте, а інші гинуть. У цей час гіпофіз активно продукує фолікулостимулювальний гормон. Саме у фолікулі і фор¬мується майбутня яйцеклітина. Крім продукції фолікулів — жіночих гамет — яєчники утворюють специфічні гормони — естрогени, рівень яких у крові досягає максимуму за три дні до овуляції.

Овуляція — процес виходу яйцеклітини з фолікула, яка згодом потрапляє у фаллопієву трубу і починає рухатися у на¬прямку до матки. Саме починаючи з цього моменту можливе запліднення яйцеклітини. Кожного місяця вивільнюється тільки одна яйцеклітина, тобто яєчники продукують фолікули по черзі.

Наступним етапом є лютеальна фаза, коли фолікул, з якого щойно вийшла яйцеклітина, перетворюється на так зване жовте тіло — своєрідну тимчасову залозу, яка продукує один з найголовніших статевих гормонів жінки — прогестерон, що підтримує епітеліальну вистілку матки.

Схема 7. Основні фази менструального циклу

Одночасно з цим відбувається і матковий цикл, який почи¬нається з проліферативної фази, тобто потовщення стінки матки, яке відбувається під контролем естрогенів. Триває вона весь період від утворення фолікулу до утворення жовтого тіла. За цією фазою наступає секреторна фаза, яка характери¬зується тим, що матка спроможна імплантувати в себе запліднену яйцеклітину. Триває ця фаза до руйнування жов¬того тіла. Третя і остання фаза маткового циклу — менстру¬альна — є відторгненням епітеліального шару матки. Перед менструальною фазою кровообіг в епітелії уповільнюється внаслідок звуження судин, що його живлять. Це пов'язано з різким падінням рівня прогестерону в крові після руйнування жовтого тіла. Недостатній кровообіг призводить до загибелі клітин епітелію. Потім звуження судин змінюється їх різким розширенням. Під дією підсиленого кровотоку епітелій відри¬вається і його рештки виносяться через піхву.

Надзвичайно важливо під час менструацій додержувати спеціального гігієнічного режиму, оскільки в цей період опір організму найслабший. Хвороботворні мікроорганізми можуть потрапити у статеві шляхи і спричинити запалення. Якщо під час менструацій лежати чи сидіти на холодній поверхні (наприклад, на сирій землі), можна застудити яєчники. Ознакою цього захворювання є постійний чи періодичний тягнучий біль у нижній частині живота, що може віддаватися у поперек. Купання у холодній воді та переохолодження організму на повітрі може призвести до запалення слизової оболонки матки — ендометриту, який проявляється періо¬дичними кровотечами з неї і може призвести до безпліддя.Під час менструацій не можна робити нічого, що може при¬звести до кровотечі, тобто виконувати важкі фізичні вправи, здійснювати тривалі прогулянки на велосипеді тощо. Також не рекомендується вживати гостру та пряну їжу. Однак не слід проводити перші дні менструацій лежачи у ліжку — це може порушити нормальний кровообіг у статевих органах. Необхідно відмічати за календарем дату початку і закінчення менструацій. Таким чином можна завчасно передбачити етапи циклу і відповідно спланувати роботу і навчання, завчасно підготуватися.

Під час менструацій користуються гігієнічними проклад¬ками, які міняють у міру промокання. Підмиватися слід 3—4 рази на добу проточною теплою водою. Гаряча або холодна вода може затягнути період менструації. Шкіру навколо статевих органів витирають промокальними, а не розтиральними рухами, оскільки останні сприяють утворенню подразнення і проникненню мікробів. У разі виникнення подразнення слизової оболонки статевих органів для підмивання вико¬ристовують настій ромашки чи міцний чай. Мило повинно мати нейтральну реакцію і не сушити шкіру. Приймати ванну не можна, але рекомендується теплий душ.

Протягом всього свого життя жінка утворює приблизно 500 яйцеклітин і з менструальними виділеннями втрачає близько 28 л крові.

Для запобігання вагітності користуються спеціальними контрацептивними засобами, які поділяються на чоловічі і жіночі. Жіночі контрацептивні засоби різноманітні і роз-різняються за характером дії і методом використання (див. схему 8).

Чоловіча контрацепція представлена тільки одним засобом — презервативами. На ринку України є презервативи 39 визнаних марок, що відповідають європейським стандартам. Основними з жіночих контрацептивних засобів є:

• сперміциди — вагінальні таблетки, свічки або креми. Вони містять речовини, що вбивають сперматозоїди, і вво¬дяться у піхву перед статевим актом. Діють протягом 4—24 год.

• діафрагми і ковпачки, які міцно прилягають до шийки матки і є механічною перешкодою для руху сперматозоїдів;

С х е м а 8. Методи контрацепції

• вимірювання температури — поширений і найбільш без¬печний шлях контрацепції. У такий спосіб можна визначити день овуляції і встановити термін, протягом якого неможливо завагітніти. Температуру вимірюють у прямій кишці вранці;

• метод Огіно, що так само є фізіологічним методом, полягає у відмові від статевих відносин з 11 по 18 день менструального циклу;

• внутрішньо маткові спіралі, котрі виготовляються з пласт¬маси і мають мідне покриття. Така спіраль пригнічує активність сперматозоїдів. Вводиться на 2—3 роки.

• гормональні таблетки є суто хімічним методом. Вони при¬гнічують діяльність жіночих статевих гормонів, що в деяких випадках є небезпечним для здоров'я. Про застосування тих чи інших контрацептивних засобів слід обов'язково консультуватися у лікаря-гінеколога.

ЛІТЕРАТУРА

- Білявський Г. О., Паду н М. М., Фурдуй Р. С. Основи загальної екології. — К.: Либідь, 1995. — 368 с.

- Біологія / А. А. Слюсарев, А. В. Самсонов, В. Н. Мухін та ін./ Під ред. В. О. Мотузного. — К.: Вища пік., 1991. — С. 6, 241.

- Вишневская Е. Л., Барсукова Н. К., Широкова Т. Й. Основы безопасности жизнедеятельности: Учеб. пособ. для учащихся 9-х кл. общеобразоват. шк. — М.: Русское слово, 1995. — 62 с.

- Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. — К.: Вікар, 1997. — С. 17—19.

- Кучеров І. С. Фізіологія людини і тварин. — К.: Вища шк., 1991. — 327с.

Леони Д.,Режи Б. Анатомия и физиология в цифрах. — М.: Кронпрес, 1995. — 128с.

- Лисенков С.Л. Конституція України: Матеріали до вивчення. — К.: Либідь, 1997. — С. 53—54.

- Основи медицинских знаний учащихся: Проб. учеб. для сред. учеб. заведений / Под ред. М. Й. Гоголева. — М.: Просвещение, 1991. — 112с.

- Пономарев В. Т. Энциклопедия безопасности. — Д. Сталкер, 1997. — С. 297—391.

- Самарський С. Л. Зоологія хребетних. — К.: Вища шк., 1976. — С. 188—189.

- Ситников В. П. Основы безопасности жизнедеятельности: Справочник школьника. — М.: Слово, 1997. — С. 307—444.

- Смирнов В. Е. Медицина. Наркомания: знак беды. — М.: Знание, 1988. — Вьіп. 2. — С. 33—56.

- Спок Б. Ребенок и уход за ним. — К.: Наук, думка, 1992. — 448 с.

- Ураков Й. Г. Последствия алкоголизма. — М.: Здоровье, 1987. — №11. — С. 50—91.

- Хрипкова А. Г., Колесов Д. В. Гигиена и здоровье. — М.: Про¬свещение, 1984. — С. 24—27.

- Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія без¬хребетних. — К.: -Либідь, 1996. — Кн. 2. — С. 291—298.