Черепно-мозкова травма. Ушкодження плечового пояса, хребта, грудей, живота. Харчові отруєння

ПЛАН

1. Черепно-мозкова травма.

2. Ушкодження плечового пояса, хребта, грудей, живота.

3. Харчові отруєння.

1. Черепно-мозкова травма супроводжується го¬ловним болем, втратою свідомості, пам'яті, чутливості, порушен¬нями мовного апарату, рухів кінцівок та міміки.

При пораненнях у голову насамперед повинна бути зупинена кровотеча. Кращим способом є накладення пов'язки, що при¬тискає. Іноді кровотечу зупиняють пальцевим натисканням ар¬терії. Часто травми голови супроводжуються ушкодженнями го¬ловного мозку, тому потерпілого не можна турбувати. Найкраще вкласти його, прикласти холодний компрес до голови, дати за¬спокійливі препарати і транспортувати в лікарню. При зяючій рані необхідно накласти знезаражуючу пов'язку, дати препара¬ти, що підтримують серцеву діяльність, стежити за диханням потерпілого. Оскільки черепно-мозкова травма супроводжуєть¬ся блювотою, потрібно стежити, щоб не відбулося випадкове удушення потерпілого блювотними масами. Необхідно очистити порожнину рота від блювотних мас і слизу.

Хворого транспортують у положенні лежачи. Для меншого струсу йому під голову потрібно підкласти м'який валик. Якщо рана в потиличній частині, хворого укладають на бік.

Пораненого з ушкодженням щелепи, що знаходиться в не¬притомному стані, потрібно укласти на живіт, щоб він не захли¬нувся кров'ю, слиною чи запалим язиком, а під голову підкласти м'який валик. Хворого, що перебуває при пам'яті, перевозять у положенні сидячи, з незначним нахилом голови вперед.

Поранення грудної клітки також небезпечні. За її «корсе¬том» знаходяться життєво важливі органи: серце, аорта, легені. Ушкодження цих органів призводить до внутрішньої кровотечі та смерті. Насамперед потрібно щільно закрити рану постраждалого (лейкопластиром, щільною прогумованою тканиною, клейонкою, накладених за типом стискуючої пов'язки), щоб у неї не потрапляло повітря і не відбулося зміщення внутрішніх органів. Потерпілого транспортують у напівсидячому положенні.

2. Перелом хребта — найтяжча травма, що часто спричиняє подальше припинення рухової діяльності потерпілого. Таку трав¬му одержують при падінні з висоти, при автокатастрофі, зава¬люванні вантажем й ін. Перелом хребта супроводжується пара¬лічем кінцівок. Хворого категорично забороняється піднімати, саджати, ставити на ноги. Його укладають на тверду рівну поверхню, транспортують також на твердих носилках. При ушкодженні шийних хребців потерпілому фіксують і голову. Перекладати на носилки повинні 3—4 особи, щоб менше зав¬давати болю потерпілому.

При переломі кісток тазу хворого укладають на рівну по¬верхню з зігнутими в колінах ногами, під коліна потрібно підкла¬сти тугий валик заввишки 30 см. Потерпілого краще зафіксува¬ти бинтами чи ременями, щоб підчас перенесення він не зрушу¬вався з носилок.

При переломі ребер накладають тугу пов'язку на грудну клітку. При відсутності бинта використовують будь-яку щільну і досить об'ємну тканину. Для зменшення болю й придушення каш¬лю потерпілому дають знеболюючі препарати. Транспортують його в положенні сидячи.

При переломі ключиці спостерігається нерухомість руки з боку травмованої частини. Необхідно зафіксувати руку косинковою чи бинтовою пов'язкою. В усіх випадках проводяться про¬тишокові заходи.

При пораненнях у живіт, навіть, здавалося б незначних, потрібно втручання хірургів. Ушкодження органів черевної по¬рожнини спричиняє, як правило, такі ускладнення, як внутрішня кровотеча і гнійне запалення черевної порожнини.

Насамперед необхідно обробити рану потерпілому за загаль¬ними правилами надання першої допомоги. Якщо отримане по¬ранення такого типу, коли випадають органи черевної порожни¬ни, їх ні в якому разі не можна вставляти назад. Таку рану закри¬вають асептичною (знезаражуючою} пов'язкою. Спочатку потрібно обробити шкіру навколо рани, а потім накласти стерильну мар¬лю на органи, що випали, зверху і навколо органів — товстий шар вати, і закрити все це циркулярною бинтовою пов'язкою (щільною тканиною). При наданні першої допомоги обов'язково потрібно провести протишоковий захід: дати знеболюючі, снодійні, заспокійливі й тонізуючі серцево-судинну систему пре-парати, забезпечити постраждалого теплом (укрити, обкласти грілками). При відсутності знеболюючих і заспокійливих препа¬ратів потерпілому можна дати випити небагато спирту чи горіл¬ки (про це потрібно буде обов'язково попередити співробітників «швидкої допомоги»). Необхідно запам'ятати, що при ушкодженні черевної стінки і внутрішніх органів у протишокових заходах за¬бороняється потерпілому давати їжу, питво і ліки, що вживають¬ся через рот! Пораненого варто терміново транспортувати в лікар¬ню. Під час перевезення хворий повинен знаходитися в поло¬женні напівлежачи з зігнутими в колінах ногами.

3. Харчові отруєння.Харчові отруєння виникають при вживанні в їжу недоброякісних продуктів. Найчастіше такими продуктами є м'я¬со, риба, м'ясні й рибні консерви, ковбасні вироби, молочні продукти, а також креми, морозиво, соки тощо. Оскільки за¬хворювання викликають продукти життєдіяльності мікробів — токсини, то і харчове отруєння називається харчовою токсикоінфекцією.

Як правило, перші симптоми захворювання виникають вже через 2—4 год після прийому недоброякісного продукту, у дея¬ких випадках—через 20—26 год. У хворого різко виникає незду¬жання і "нудота, що часто супроводжується блювотою, з'явля¬ються болі в животі, рідкі випорожнення з домішками слизу й прожилками крові. Отруєння організму поширюється, тому в хворого знижується артеріальний тиск, частішає і послабляєть¬ся пульс, з'являється спрага й озноб, підвищується температу¬ра до 38—40 °С. Якщо хворому вчасно не надати допомогу, у ре¬зультаті серцево-судинної недостатності настає колапс і смерть.

При наданні першої допомоги необхідно негайно промити шлунок і звільнити кишечник. Промивають кишечник великою кількістю води за допомогою зонда чи штучно викликаючи в хворого блювоту. Тобто спочатку йому дають 1,5—2 л теплої води, потім, подразнюючи корінь язика, викликають блювоту, знову дають порцію води і так доти, поки блювотні маси не будуть складатися з чистої води. Воду потрібно давати і при самостійній блювоті, щоб скоріше звільнити кишечник від інфікованих продуктів. Одночасно з цим дають хворому активо¬ване вугілля і проносний засіб. Хворому не можна вживати їжу протягом 1—2 доби, але можна пити велику кількість води, лікувальних настоїв, крім соків. Після промивання шлунка мож¬на дати хворому чай чи каву. Рекомендується укласти його, обкласти грілками. Для якнайшвидшого видужання хворому дають сульфаніламіди (антимікробні препарати) і антибіотики. У важких випадках викликають машину швидкої допомоги.

Якщо отруєння було викликано неїстівними грибами, одно¬часно з наданням потерпілому першої допомоги викликають ма¬шину швидкої допомоги.

Для того, щоб уникнути різних захворювань і отруєння органів травлення, необхідно, насамперед, перед їжею мити руки з милом, інакше безліч шкідливих мікроорганізмів потра¬пить в організм разом з їжею. Обов'язково потрібно мити овочі та фрукти під теплою проточною водою. Під час прогулянки, навіть якщо дуже хочеться їсти, краще потерпіти, поки не прийдеш додому: хотдоги, шаурма, піца й інші продукти, пропо¬новані нашою вуличною торгівлею, не завжди мають відповідну якість. До речі, отруєння після вживання в їжу саме цих про¬дуктів зустрічаються найчастіше. Також небезпечно купувати продукти за зниженими цінами, термін придатності яких уже минув, особливо ковбасних і молочних продуктів, рибно-м'яс¬них консервів. Ми не завжди стаємо свідками того, як збері¬гаються продукти в магазинах, скільки разів їх розморожували і знову клали до холодильника, звідси і трапляються отруєння морозивом, у молочному середовищі якого при подібному збе¬ріганні вже утворилися шкідливі мікроорганізми. Найкраще під час покупки фасованих продуктів і штучного товару дивитися на дату виготовлення на упакуванні та термін збереження. Якщо виникли навіть найменші сумніви щодо якості й свіжості про¬дукту, краще його не купувати.