Сучасний український прозаїк у вимірах соціології літератури

Вступ

Культура та освіченість людини є головними стовпами її успішного життя. Недаремно завжди цінувались у суспільстві ці якості.

Ще за часів Київської Русі князь Ярослав Мудрий мав найбільшу бібліотеку в Європі.

З тих пір пройшло багато часу, та менталітет українців-книголюбів залишився. Попри всі негаразди, що випали на долю України, вона була і залишається колискою справжніх талантів – письменників, відомих за межами України: Котляревський, Франко, Шевченко…

Книга – фундамент людської культури, бо вона, на відзнаку від інших видів культури характеризується високою кумулятивністю – спадкоємним накопиченням інфорації.

Завдання людства – приймати участь у передачі цього багатства знань, бо сучасна ситуація з переважанням ЗМІ приводить до того, що сучасна людина менше читає в час дозвілля. Наслідком є зниження рівня інтелектуальності в суспільстві.

За данними дослідника Р. Бамберга читання має визначальне значення для духовного розвитку особистості, так як розвиває мислення.

Усамітнення людини з книгою віддаляє її від соціуму, але провокує наближення читача до конгеніальності автора. Відбувається «діалог» між автором і читачем.

Читання – праця, боротьба, напруження. Воно вимагає сили волі, упертості, початкового важкого входженя в текст, пристосування до світу письменника, стилю його викладення, його специфічного світобачення.

Читання - розвиваюче і особистісно формуюче.

РОЗДІЛ І

Як відомо, проза є найбільш популярним жанром , і визначти місце прозаїка в сучасній українській літературі є одним з приоритетних завдань соціології літератури.

Зважаючи на те, що сучасна Україна все більше приймає інтернаціональні стандарти, слова та вирази іншомовного походження, продукцію інших країн – як матеріальну так і інтелектуальну – доречно було б звернути увагу на стан української літератури.

Саме література наряду з декількома іншими чинниками, такими, як родина та найближче оточення, ЗМК формує людину; її духовний розвиток, смаки, інтереси, національну свідомість.

Наявність відомих на весь світ книг є предметом гордості кожного народу і сприяє родальшому розвитку його літератури. Чим вищий імідж письменників певної країни, тим більше в них буде і читачів, тим більше і самих письменників, що бачачи гарний попит, здійснюють якісну пропозицію.

Стосовно української літератури найгостріше зараз стоїть питаня про російськомовні книжки, що заполонили книжкові ринки і не завжди дають змогу, через свою велику кількість, звернути увагу читача на малочисельні і, як не прикро, нерозрекламовані книжки українських письменників.

Щоб привернути увагу сучасного читача потрібна величезна Prкампанія, реклама, а, значить, велике капіталовкладення, на яке

небагато хто наважиться.

Найбільше читачів вітчизняної літератури серед людей старшого покоління та молоді, [«Вечірній Київ», пт,3.02.06] це теж треба враховувати.

Шляхи подолання кризи в сучасній українській літературі очевидні.

Залишається тільки сподіватися, що в найближчому майбутньому справжні діти своєї батьківщини не словом, а ділом допоможуть нашій мові розвиватися.

На сьогоднішній день маємо велику кількість українських та інтернаціональних видавництв.

Більшість з них готові друкувати книжки на замовлення самого автора, не зважаючи на якість твору, аби тільки отримувати гроші.

Такі комерційні видавництва поширюють низькопробну літературу як на реальному, так і на віртуальному книжковому ринку. Ми не будемо зупинятися на них, а розглянемо достойних літераторів.

Спілка письменників України – один з гігантів літературних об’єднань.

Національна Спілка письменників України - добровільна творча організація професійних літераторів України: поетів прозаїків, драматургів, критиків і перекладачів. Створена у

1934 році як складова частина колишньої Спілки письменників СРСР на І зїзді письменників України.

Історія письменницької організації містить немало сторінок. У роки тоталітаризму було репресовано 223 українських

письменників, багатьох з яких було страчено чи ув'язнено у

гулагівських таборах.

Під час Великої Вітчизняної війни 173 літератори України перебували в лавах Радянської Армії та партизанських загонах,

воювали в УПА, інші працювали в тилу, в редакціях газет,

журналів. 39 членів СПУ загинули у боротьбі з ворогом.

У 1989 р. письменницький зїзд проголосив Спілку письменників незалежною від будь-яких союзних структур, які тоді ще існували. У роки суспільно-громадської боротьби за незалежність України Спілка письменників стає центром цієї боротьби, у середовищі українського письменства започатковуються відомі національно-визвольні організації -

"Рух", "Просвіта", "Меморіал".

Немало українських письменників було переслідувано радянською владою і після розвінчення так званого культу особи Сталіна.

Статус Національної Спілка письменників України дістала після

прийняття Закону "Про творчих працівників і творчі спілки" у1998 році. Керівними статутними органами НСПУ є:

зїзд;

рада;

президія;

секретаріат;

контрольно-ревізійна комісія;

Нині НСПУ налічує більше 1800 членів Спілки, серед них –

84 письменники, які живуть за межами України і є громадянами

інших країн. Більшість членів НСПУ пишуть українською мовою, декотрі - російською, єврейською, молдавською, угорською та іншими мовами світу.

На прикладі голови Спілки можна отримати враження від організації в цілому. Отож така освічена, обдарована, та відома людина як Володимир Яворівський як найкраще може зарекомендувати солідну українську організацію, яка має давню історію, великих особистостей – письменників у своєму складі, яка активно розвивається сьогодні та має перспективи на майбутнє.

На ІІІ з’їзді письменників України головою НСПУ був обраний

Яворівський Володимир Олександрович. Коротко про життя:

Народився 11 жовтня 1942 року в с.Теклівка Крижопільського району Вінницької області. Закінчив філологічний факультет Одеського університету (1964). Працював у редакціях різних газет у Запоріжжі, кіносценаристом львівського телебачення, референтом СПУ, завідуючим відділом прози, заступником головного редактора журналу “Вітчизна”, секретарем СПУ. Автор книжок оповідань і повістей “А яблука падають…” (1968), “Горно стиглого винограду” (1971), “З висоти вересня” (1984), “Вовча ферма” (2000),книг публіцистики “Крила, вигострені небом” (1975), “Тут, на землі” (1977), “І в морі пам’ятати джерело” (1980), “Право власного імені” (1985), “Що ж ми за народ такий?” (2000); романів “Ланцюгова реакція” (1978) ,“Оглянься з осені” (1979), “Автопортрет з уяви” (1981), “А тепер – іди” (1983), “Марія з полином наприкінці століття” (про Чорнобильську катастрофу), “Криза”.

Твори перекладено на мови інших народів.

За художньо-документальну повість “Вічні Кортеліси” удостоєний Державної премії ім.Т.Г.Шевченка (1984).

Був головою Комітету з Державних премій ім.Т.Г.Шевченка, очолював Демократичну партію України, обирався народним

депутатом СРСР 1989 року, народним депутатом України І та ІІ

скликання, очолював першу парламентську комісію з питань чорнобильської катастрофи.

Автор програми “20 хвилин з В.Яворівським” на Українському радіо.

Основними цілями НСПУ є:

-сприяння професійній діяльності письменників України;

-соціальний та правовий захист письменників;

-активна участь у розвитку цивілізованого суспільства та

-захист прав людини;

-видання та розповсюдження книг українських та іноземних авторів;

-допомога молодим літераторам у творчому становленні і

виданні їхніх творів;

зв'язки із зарубіжними літературними організаціями ;

проведення конференцій, літературних вечорів та зустрічей;

Структура Спілки

При НСПУ працюють творчі комісії.

Будинок письменників організовує та проводить літературні

зустрічі та вечори, презентації книг, конференції, виставки та

включає в себе різноманітні клуби.

Комісія по міжнародних літературних зв'язках підтримує прямі

зв'язки зі світовими літературними та культурними організаціями та установами, проводить зустрічі з іноземними письменниками, конференції; сприяє діяльності перекладачів та виданню книжок іноземних авторів. Видавнича комісія робить експертну оцінку художньої цінності рукописів та співпрацює з фондами і спонсорами, які здатні підтримати видання книг відомих авторів на Україні.

Комісія по роботі з творчою молоддю допомагає порадами молодим авторам, сприяє виданню їхніх праць, проводить творчі семінари молодих письменників, конкурси.

Бібліотека має великий книжковий фонд (понад 100 000 томів). Бібліотека виконує інформаційну та бібліографічну роботу, організує книжкові виставки на честь визначних літературних подій та ювілейних дат.

Літературний фонд надає фінансову підтримку та дає гранти членам НСПУ. Його діяльність спрямована на створення кращих

умов для творчої роботи письменників, для їх оздоровлення та відпочинку. Літературний фонд утримує клініку та будинки відпочинку для письменників в Ірпіні (біля Києва), Одесі, Ялті та Коктебелі.

Національна Спілка письменників України також має власне

видавництво «Український письменник» та журнали «Вітчизна»,

«Всесвіт», «Дзвін», «Донбасс» та інші, а також газету

«Літературна Україна». Створюються також нові видавництва

«Гранослов», нові періодичні літературні видання, зокрема в

різних областях України.

Творча біографія декількох найвидатншик письменників, що входять у склад Спілки:

БУЦЕНКО Олександр АлімовичГолова комісії з міжнародних зв'язків НСПУ. Переклав на українську романи: Х.Солер Пуїг "Весь світ і все життя", Пол Тейн "Піщаний замок", Д.Хеммет "Скляний ключ", "Худий", Д.Дідіон "Демократія", Е.Берджесс "Механічний апельсин", Х.Мадрід "Ангел смерті, Е.Сабато "Тунель" ; оповідання: Е.Л.Альбухар, Р.Шеклі, Л.Сернуда, Х.Кортасар, М.Вісент, О.Кірога, А.Біой Касарес, Г.Гаррісон, А.М.Матуте, М.Етвуд; поетичні твори: Л.Феліпе, Н.Гільєн, М.Етвуд, Х.Кортасар, Р.Альберті, С.Вальєхо, О.Пас, К.Олівер Лабра, Міндерт Варре, Ф.Майор Сарагоса, Е.Теґнер, Г.М.Енценсберґер.

ВІНГРАНОВСЬКИЙ Микола Степанович

Автор збірок для дітей: "Андрійко-говорійко", "Мак", "Літній ранок", "Літній вечір", "Ластівка біля вікна", "На добраніч"; повістей

"Первінка", "Сіроманець", "У глибині дощів"; роману "Северин Наливайко".

ВЛАД (Ганцяк) Марія Миколаївна

Автор багатьох віршів, у2000 р. вийшла книга новел релігійно-етичної тематики "Який цей світ".

ГУЖВА Валерій Федорович

Автор публіцистичних книг "По двадцяти роках", "Діалог про Україну", "Все життя - атака", повістей Сліпий дощ", "Забути, згадати", "Аркуш Мебіуса", "Плато над прірвою", роману "Рай", низки новел та документальних сценаріїв.

ЖИЛЕНКО Ірина Володимирівна

Автор близько двадцяти книг: "Соло на сольфі", "Автопортрет у червоному", "Вікно у сад", "Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна", "Дім під каштаном", "Ярмарок чудес", "Останній вуличний шарманщик", "Вечірка у старій винарні" та ін. Багато написала і для дітей: "Достигають колосочки", "Вуличка мого дитинства", Двічі по два дорівнює кульбабці", "Казки буфетного гнома", "Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилятися номером". За книжку "Вечірка у старій винарні" вшанована Державною премією ім. Т.Г.Шевченка.

ІВАНИЧУК Роман Іванович

Автор роману-трилогії "Край битого шляху",

історичних романів "Мальви", "Черлене вино" , "Манускрипт з вулиці Руської" , "Вода з каменю», "Четвертий вимір», "Шатрами на скалі", "Журавлиний крик", "Бо війна-війною", "Орда"; книг-есе "Чистий метал людського слова" та "Благослови, душе моя, Господа". Удостоєний багатьох літературних премій.

КАГАРЛИЦЬКИЙ Микола Феодосійович

Опублікував понад 300 поертретів, есе, нарисів,

розвідок про діячів літератури, мистецтва, цикл досліджень "Генієм Шевченка опромінені". Автор книжок "Оксана Петрусенко. Народна артистка УРСР", "Оксана Петрусенко. Біографічна повість", "Наодинці з совісю", "Витязь ідеї "Бандура", "Катерина Білокур. Я

буду художником!", "Катерина Білокур очима сучасників". Заслужений діяч мистецтв України, лауреат премії ім.П.Чубинського.

КАПЛАН Юрій Григорович

Нині - заступник Голови Київської організації НСПУ.

Автор багатьох кижок російською мовою. Нагороджений медаллю ім.К.Симонова (Москва, РФ) та дипломом Міжнародної

письменницької організації (Регенсбург, ФРН),

ЛУПІЙ Олесь Васильович

Поет, прозаїк, драматург. У 1994 р. за роман "Падіння давньої столиці" та повість "Гетьманська булава" удостоєний Національної премії України імені Т.Шевченка. заслужений діяч мистецтв України

ОЛІЙНИК Юрій Миколайович

Поет‚ прозаїк‚ перекладач. Автор повістей та романів "Дерева ростуть до зірок" ‚ "Подорож навколо динозавра"‚ "Хто бачив білу ромашку?"‚ "Жити - завтра"‚ "Одіссея Лукула-Ворожбита"‚ "Листи з потойбіччя" (2000)‚ "Хроніка абсурду"‚ оповідань та публікацій у періодиці.

Життя СПУ не стоїть на місці. Проводяться творчі вечори іменитих письменників та письменників-початківців, на яких ветерани-літератори діляться своїм багатим досвідом з новим поколінням.

28. березня 2006

У Харківській організації НСПУ відбулися

звітно-виборні збори. Головою обрано Івана

Перепеляка, який очолює організацію з 1993 р.

31 березня 2006

Відомий письменник, перекладач Юрій Завгородній

став автором ще однієї книги під назвою "Задовгий день "Ч"

Також останнього дня березня в Будинку письменника

відбувся вечір під промовистою назвою «Весна в поетичних жилах».

Четвертого квітня відбулося вручення премії ім. Олеся Гончара. Проводили вручення міністр культури і туризму І.Ліховий, голова Національної спілки письменників, народний депутат України В.Яворівський, лауреати Національної премії України імені Т.Шевченка І.Драч, А.Погрібний та інші діячі культури та мистецтва.

Підводячи підсумки, треба сказати, що Спілка письменників України – не окремо існуюча організація, що живе сама для себе і переслідує свої власні цілі, а значуще всеукраїнське об’єднаня, яке проводить важливу культурну роботу. СПУ залучає до української літератури як нових письменників, так і читачів. Згуртовує українську націю і ставить своєю ціллю всебічний розвиток рідної культури і мови.

РОЗДІЛ ІІ

ІСТОРІЯ УТВОРЕННЯ АУПНе зважаючи на свій порівняно малий вік і не довгу історію, Асоціація українських письменників вже встигла зарекомендувати себе як організація, що є головним конкурентом НСПУ, а отже однією з двох найвпливовіших літературних об’єднань України.

Ідея утворення Асоціації українських письменників (АУП) виникла під час роботи III-го з'їзду Спілки письменників України у жовтні 1996 року. Літератори, не згодні з творчими та організаційними принципами та традиціями совєцького об'єднання письменників, подали заяви про вихід з СПУ.

Вранці, на третій день роботи спілчанського з'їзду, у одній із кімнат по вулиці Золотоворітській,6, де тоді містилась редакція журналу "Сучасність" зібралися "розкольники" Юрій Андрухович, Ігор Римарук і Тарас Федюк. Саме там і тоді була сформульована ідея необхідності нового літературного об'єднання; після тривалого обговорення було знайдено назву цьому об'єднанню - Асоціація українських письменників; створено оргкомітет АУП (який пізніше значно розширився) і написано текст заяви оргкомітету Асоціації.

Через півроку, 6 березня 1997 року, у Києві, в актовій залі Києво-Могилянської академії відбувся Перший (установчий) з'їзд Асоціації українських письменників і 120 літераторів потвердили своє бажання стати засновниками цієї організації.

Понад 200 матеріалів в українських газетах, численні телерадіо сюжети посвідчили суспільний інтерес до нового творчого об'єднання. І не дивно.

Ось лише деякі імена, письменників, що увійшли до Асоціації: Юрій Андрухович та Ігор Римарук, Василь Герасим'юк та Оксана Забужко, Володимир Моренець і Микола Рябчук, Петро Мідянка і Анатолій Кичинський, Наталка Білоцерківець і Тарас Федюк, Василь Голобородько і Сергій Жадан, В'ячеслав Медвідь і Олександр Ірванець, Віктор Неборак та Іван Лучук, Олександр Кривенко та Іван Малкович, Дмитро Кремінь і Мирослав Лазарук, Юрко Винничук та Юрко Покальчук, Павло Гірник і Костянтин Москалець, Борис Нечерда і Дмитро Стус, Людмила Таран і Василь Портяк, і ще, і ще, і ще...

Спілка письменників та її тодішній голова Юрій Мушкетик невдоволено сприйняли появу нової творчої організації. В "Літературній Україні" органі СПУ - з'являється редакційна стаття "На чий млин вода", де новостворену Асоціацію звинувачено у всіх смертних гріхах з руйнуванням української незалежності включно. Асоціація, її письменники неохоче "відбрикувались", бо для неї важила не боротьба з НСПУ, а творення нового літературного, видавничого, культурологічного простору. Вже самим своїм існуванням Асоціація довела, що монополія СПУ на право визначати хто є письменником, а хто ні, - пішла у минуле.

Першим президентом Асоціації українських письменників було обрано Юрія Покальчука.

Віце-президентами - Юрія Андруховича, Володимира Моренця,

Ігоря Римарука, Тараса Федюка.

13 листопада 1997 року Міністерством юстиції України було зареєстровано Всеукраїнську громадську організацію Асоціація українських письменників.

Протягом ближчих двох років Асоціація провела низку широких презентаційних заходів: у Львові - "Наші в місті", "Вогні великого міста", в Одесі - фестиваль сучасного українського мистецтва "Південний хрест", аупівські фестивалі відбулись в Києві, Харкові, Чернівцях, Кіровограді.

З 1998 року за сприяння фонду "Відродження" почала виходити літературна газета Асоціації "Література плюс".

4-5 лютого 2000 року відбувся II-й з'їзд Асоціації. Президентом АУП було обрано Тараса Федюка,

віце-президентами – Сергія Жадана, Олександра Кривенка, Володимира Моренця, Ігоря Римарука.

З 2000 року Асоціація широко розпочала здійснення власної видавничоїпрограми. Чільним партнером АУП стало видавництво "Кальварія", співпрацює Асоціація і з іншими видавництвами, зокрема Лілея-НВ" (Івано-Франківськ), "Астро-принт"(Одеса).

Організаційними зусиллями Асоціації з 2000 року здійснено понад ЗО книжкових проектів. Назагал членами АУП протягом 2000-2001 років видано близько 200 книжок. Саме ці книжки, інтерес до них читача і змогли започаткувати те, що згодом стане ринком української книги.

19 квітня 2001 року Асоціація набула статусу Всеукраїнської творчої спілки.

За роки існування АУП до неї долучилися такі відомі українські письменники як Василь Шкляр, Олесь Уляненко, Марина та Сергій Дяченки, Мар'яна Савка, Маріанна Кіяновська та інші.

На сьогодні членами Асоціації є 158 письменників, що працюють у 17 регіональних організаціях України.

Як будь-яка законна організація, АУП має свій Статут, у якому затверджені основні принципи існування Асоціації. Зокрема, загальні положення, мета, завдання, засади членства в Спілці, структура та керівні органи, їх права та обов’язки.

СТАТУТ

АСОЦIАЦIЇ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКIВ

1. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Асоцiацiя українських письменникiв (далi - Асоцiацiя) є

всеукраїнською творчою спілкою, як суб'єкт творчої діяльності, яка

об'єднує на добровiльних засадах лiтераторiв - поетiв, прозаїкiв,драматургiв, перекладачiв, критикiв, публiцистiв, якi подiляють мету i завдання Асоцiацiї, викладенi в цьому Статутi.

Асоцiацiя здiйснює свою дiяльнiсть у вiдповiдностi до Конституцiї України, чинного законодавства та цього Статуту і є неприбутковою та некомерційною організацією. Дiяльнiсть Асоцiацiї поширюється на територiю України.

Асоціація діє на принципах добровільного об'єднання її членів, які належать до одного фахового напряму культури та мистецтва, самоврядування, взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий процес вільного вибору форм і методів творчої діяльності, визнання авторських прав.

Асоціація незалежна у своїй статутній діяльності від органів державної влади і органів місцевого самоврядування, політичних партій, інших громадських організацій.

Основною метою дiяльностi Асоцацiї є: сприяння збереженню та нарощуванню творчого й iнтелектуального потенцiалу лiтераторiв - членiв Асоцiацiї та задоволення i захист їхнiх законних соцiальних, творчих та iнших спiльних iнтересiв; поширення цiнностей та iдеалiв вiдкритого громадянського суспiльства.

Асоцiацiя є юридичною особою з моменту державної реєстрацiї в Мiнiстерствi юстицiї України, має печатку з власною назвою, емблему, штампи, символiку та iншу атрибутику, зразки яких затверджуються Колегiєю Асоцiацiї та реєструються в установленому порядку, рахунки у банкiвських установах.

Юридична адреса Асоцiацiї: Україна, 254070, Київ, вул. Сковороди, 2, корпус 3, кiмната 116.

ОСНОВНI ЗАВДАННЯ I НАПРЯМКИ ДIЯЛЬНОСТI АСОЦIАЦIЇ

Основними завданнями Асоцiацiї є:

-сприяння творчiй лiтературнiй працi членiв Асоцiацiї та утвердження їх авторитету в суспiльствi; допомога молодим лiтераторам - членам Асоцiацiї;

-налагодження творчих зв'язкiв мiж лiтераторами та представниками iнших мистецьких професiй, iз широкими колами нацiональної iнтелiгенцiї;

-взаємодiя з iншими громадськими органiзацiями творчого спрямування;

-подання допомоги в навчально-виховній роботі і педагогічним колективам у патріотичному, культурному та інтелектуальному розвитку дітей та молоді, у морально-етичному та естетичному вихованні;

-творча діяльність у галузі культури і мистецтва;

-розвиток національної культури та мистецтва, розроблення і втілення в життя культурно-мистецьких заходів, організація творчих конкурсів, виставок, авторських вечорів, прем'єр, фестивалів тощо;

-створення умов для творчої праці, підвищення професійного, наукового та загальнокультурного рівня членів творчої спілки, виховання творчої молоді, оволодіння нею досягненнями національної та загальнолюдської культури;

-пошук талантів серед молоді та сприяння їх творчому розвитку;

-видання газет, журналів, книг та іншої друкованої продукції, створення кіно- та відеофільмів, аудіовізуальної продукції підприємствами, заснованими Асоціацією з метою популяризації досягнень української та світової культури і мистецтва, творчого доробку членів спілок;

-турбота про правовий, соціальний та професійний захист членів творчої спілки;

-сприяння відродженню, розвиткові та популяризації народної творчості, творчому використанню народних традицій у розвиткові культури та мистецтва, збереженню та збагаченню історико-культурної спадщини, довкілля, проведенню масових культурно-просвітницьких заходів, а також утвердженню демократичних, загальнолюдських цінностей;

-постійна співпраця з педагогічними та науково-педагогічними колективами навчальних закладів;

-сприяння обміну культурними цінностями, співробітництво між діячами культури і мистецтва різних країн, національними і міжнародними організаціями культури та мистецтв;

-виховання поваги до історико-культурних цінностей, традицій

українського та інших народів.

Асоціація має право в установленому чинним законодавством порядку:

-здійснювати творчу та господарську діяльність у передбаченому законодавством порядку для виконання своїх статутних завдань;

-представляти та захищати права і законні інтереси своїх членів;

-брати участь у розробленні нормативно-правових актів щодо діяльності творчих спілок та статусу творчих працівників;

-брати участь у визначенні засад державної політики у сфері оплати праці членів творчих спілок, страхування, пенсійного забезпечення, зайнятості, правового та соціально-економічного захисту творчих працівників;

-представляти професійних творчих працівників до відзначення державними нагородами, почесними званнями, державними преміями, іншими видами морального та матеріального заохочення;

-здійснювати заходи з соціально-економічної підтримики та

благодійництва;

-у встановленому порядку створювати фонди творчих спілок з правами юридичної особи для виконання статутних завдань і цілей творчої спілки;

-володіти, користуватися і розпоряджатися майном на правах власника відповідно до законодавства України;

-на пріоритетність при продовженні договору оренди приміщень, які вони орендують під творчі майстерні, студії, лабораторії тощо.-сприяти перекладовi кращих творiв українських авторiв iншими мовами та поширенню їх поза межами України, а також поширенню кращих здобуткiв зарубiжної лiтератури в перекладi українською мовою;

-проводити теоретичнi та науково-практичнi симпозiуми i конференцiї, органiзовувати творчi зустрiчi, семiнари, фестивалi, лiтературнi свята, лекцiї, виставки, надавати стипендiї, творчi вiдрядження i консультацiї, засновувати i присуджувати лiтературнi премiї Асоцiацiї, висувати своїх кандидатiв на здобуття iнших премiй в установленому порядку;

-брати участь у пiдготовцi лiтературних, журналiстських, видавничих, освiтнiх, наукових нацiональних та мiжнародних програм;

-сприяти органiзацiї стажування, навчання, допомоги членам Асоцiацiї у реалiзацiї творчих проектiв;

-брати участь у вирiшеннi рiзноманiтних завдань культурницького, наукового, освiтнього, соцiального характеру спiльно зi спорiдненими творчими органiзацiями;

-проводити масовi заходи (збори, мiтинги, демонстрацiї, тощо), iдейно, органiзацiйно та морально пiдтримувати громадськi органiзацiї, якi мають спорiдненi мету i завдання;

-входити з пропозицiями до органiв державної влади України з питань своєї дiяльностi, брати участь у виробленнi рiшень органiв державної влади та управлiння, одержувати вiд них iнформацiю, необхiдну для реалiзацiї своїх завдань.

ЧЛЕНСТВО В АСОЦIАЦIЇ

Членство в Асоцiацiї - iндивiдуальне.

Членами Асоцiацiї можуть бути автори написаних, перекладених, надрукованих в Українi або за її межами, поставлених на сценi чи екранiзованих творiв, якi мають високий естетичний рiвень i самостiйне художнє значення, опублiкованих лiтературно-критичних i публiцистичних статей та дослiджень, позначених оригiнальнiстю думки i стилю, самостiйнiстю бачення тих чи iнших проблем, суспiльною вагомiстю публiкацiй.

Набуття членства в Асоцiацiї здiйснюється таким шляхом:

- вищий керiвний орган Асоцiацiї в перiод мiж загальними зборами, яким є Координацiйна Рада, розглядає рекомендацiї одного або кiлькох членiв Асоцiацiї, наданi кандидатовi на вступ в Асоцiацiю;

- за рiшенням вищого керiвного органу Асоцiацiї (двома третинами голосiв) кандидатовi надсилається запрошення, пiдписане Президентом Асоцiацiї або одним iз Вiце-президентiв;

- пiдставою для набуття членства в Асоцiацiї є письмова згода запрошеної особи.

Членами Асоцiацiї можуть бути лiтератори, якi проживають за межами України. Вони набувають членство на загальних пiдставах.

Члени Асоцiацiї мають право:

- використовувати iнфраструктуру Асоцiацiї для здiйснення

власних iдей i проектiв;

- обирати та бути обраними до керiвних органiв Асоцiацiї;

- звертатися до Асоцiацiї за захистом своїх прав та iнтересiв;

- вiльно брати участь у всiх видах дiяльностi Асоцiацiї, користуватися всiма видами допомоги вiд Асоціації;

- вiльно висловлювати свою думку щодо дiяльностi Асоцiацiї, вносити пропозицiї, зокрема щодо змiн у Статутi;

- пропонувати того чи iншого автора до прийняття в Асоцiацiю.

Члени Асоцiацiї зобов'язанi:

- пiдтримувати iдеї Асоцiацiї, пропагувати її завдання та реальними дiями сприяти їх здiйсненню;

- дотримуватися вимог цього Статуту;

- сплачувати членськi внески в установленому вищим органом Асоцiацiї розмiрi;

- утримуватись вiд будь-якої дiяльностi, яка може завдати матерiальних та моральних збиткiв Асоцiацiї або шкоди її суспiльнiй репутацiї;

- сповiдувати принцип взаємодопомоги, взаємовиручки, доброзичливого ставлення i товариської солiдарностi у стосунках мiж членами Асоцiацiї.

СТРУКТУРА ТА КЕРIВНI ОРГАНИ АСОЦIАЦIЇ

Найвищим органом Асоцiацiї є загальнi збори членiв Асоцiацiї, якi проводяться не рiдше, нiж один раз на два роки. Загальнi збори Асоцiацiї вважаються правочинними, коли в них беруть участь не менш як двi третини членiв Асоцiацiї (або делегатiв, обраних за квотою, визначеною ухвалою Координацiйної Ради);

До компетенцiї загальних зборiв Асоцiацiї належать:

- обговорення найважливiших питань дiяльностi Асоцiацiї, проблем лiтературного процесу, суспiльного життя, визначення перспективних напрямкiв дiяльностi Асоцiацiї;

- обрання Президента та Вiце-президентiв (Колегiї) Асоцiацiї термiном на два роки;

- обрання Координацiйної Ради Асоцiацiї термiном на два роки;

- затвердження складу Колегiї Асоцiацiї;

- обрання Ревiзiйної комiсiї Асоцiацiї термiном на два роки;

- прийняття Статуту Асоцiацiї та внесення змiн i доповнень до нього;

- заслуховування звiтiв Президента i керiвних органiв Асоцiацiї та Ревiзiйної комiсiї, оцiнка дiяльностi Асоцiацiї;

- вирiшення питань про припинення дiяльностi Асоцiацiї.

Рiшення загальних зборiв приймаються бiльшiстю голосiв (п'ятдесят вiдсоткiв голосiв плюс один) вiд числа учасникiв зборiв.

6.Президент Асоціації.

До компетенцiї Президента Асоцiацiї належить:

- офiцiйне представництво Асоцiацiї у вiдносинах iз будь-якими державними органами та юридичними i фiзичними особами;- головування на засiданнях Координацiйної Ради;

- пiдписання документiв вiд iменi Асоцiацiї - як перша особа;

- вiдкриття рахункiв в установах банкiв, укладання фiнансових документiв, угод, контрактiв;

- спiвпраця з будь-якими державними, громадськими органiзацiями, установами, пiдприємствами, а також окремими громадянами в Українi та поза її межами;

- здiйснення нагляду за дiяльнiстю та розвитком Асоцiацiї;

- призначення i звiльнення працiвникiв виконавчих структур (за погодженням iз Колегiєю).

Колегія АУП

До компетенцiї Колегiї Асоцiацiї належить:

- скликання засiдань Координацiйної Ради;

- здiйснення загального керiвництва та забезпечення виконання статутних завдань Асоцiацiї;

- прийняття звернень i заяв вiд членiв Асоцiацiї;

- затвердження штатного розкладу виконавчої структури Асоцiацiї, Положення про дiяльнiсть виконавчої структури та Положення про обласнi (регiональнi) вiддiлення Асоцiацiї;

- затвердження (за поданням Президента) виконавчого директора Асоцiацiї, керiвникiв iнших її пiдроздiлiв i структур.

Ревізійна комісія Асоцiацiї

Здiйснює Перевiрку та контроль фiнансово-господарської дiяльностi.

Для реалiзацiї мети i завдань Асоцiацiї Координацiйна рада створює

регiональнi (обласнi) вiддiлення Асоцiацiї, якi у своїй дiяльностi керуються цим Статутом та Положенням, прийнятим керiвним органом вiддiлення Асоцiацiї, затвердженим Колегiєю АУП, мають право набувати статуту юридичної особи в установленому законом порядку.

Джерелами формування майна і коштів Асоціації є:

- внески членів асоціації;

- винагороди за управління майновими правами авторів ;

- фінансування з Державного бюджету України;

- доходи, отримані внаслідок підприємницької діяльності підприємств асоціації ;

- відрахування до фондів Асоціації частини доходів від реалізації

результатів творчої діяльності членів Асоціації;

- добровільні грошові та матеріальні внески фізичних і юридичних осіб;

У разі ліквідації Асоціації майно передається організації-правонаступнику, а коли її немає, реалізується в установленому законом порядку. Кошти, одержані від реалізації майна, можуть бути використані лише на цілі, пов'язані з розвитком відповідної галузі культури та мистецтва.

Міжнародна діяльність

Асоціація відповідно до свого Статуту може засновувати міжнародні творчі організації чи об'єднання або вступати до них, підтримувати прямі іжнародні контакти і зв'язки, уклади відповідні угоди, а також брати участь у здійсненні заходів, що не суперечать міжнародним зобов'язанням України.

Асоціація може безпосередньо здійснювати діяльність за межами України в інтересах держави та Асоціації.

Ліквідація.

Припинення дiяльностi Асоцiацiї може вiдбутися шляхом лiквiдацiї (саморозпуску) або реорганiзацiї.

Рiшення про лiквiдацiю Асоцiацiї приймається загальними зборами Асоцiацiї або за рiшенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Тож Асоціація має багато тваорчих завдань, що впроваджують в життя всі письменники АПУ, їх партнери – видавці, та ще безліч людей, які допомагаюь Асоціації бути Асоціацією.

Президент АУП:

Римарук Ігор Миколайович

Віце-президенти:

Федюк Тарас Олексійович

Винничук Юрій Павлович

Покальчук Юрій Володимирович

Стус Дмитро Васильович

Колегія АУП:

Федюк Тарас Олексійович

Римарук Ігор Миколайович

Покальчук Юрій Володимирович

Стус Дмитро Васильович

Винничук Юрій Павлович

Координаційна Рада:

Федюк Тарас Олексійович

Жадан Сергій Вікторович

Мельник Віктор Іванович

Моренець Володимир Пилипович

Римарук Ігор Миколайович

Винничук Юрій Павлович

Андрухович Юрій Ігорович

Ірванець Олександр Васильович

Лазарук Мирослав Ярославович

Лучук Іван Володимирович

Покальчук Юрій Володимирович

Рябчук Микола Юрійович

Собковський Леонід Станіславович

Туркевич Василь Дмитрович

Шило Віктор Анатолійович

Шкляр Василь Миколайович

Цікаво дізнатися, хто саме входить у склад

Київського регіонального відділення:

Дмитро Стус (координатор);

Іван Андрусяк; Юрій Бедрик; Наталка Білоцерківець; Андрій Бондар; В’ячеслав Брюховецький; Леся Воронина; Василь Герасим’юк;

Сергій Горкавий;Юрій Гудзь;Валентина Давиденко;Олександр Денисенко;Анатолій Дністровий;Сергій Дяченко;Юрій Жигун;Оксана Забужко;Юрій Завгородній;Володимир Затуливітер;Сергій Іванюк;Олесь Ільченко;Олександр Ірванець;Сергій Кисельов;Євгенія Кононенко;Петро Коробчук;Роман Корогодський;Світлана Короненко;Олександр Кривенко; Марія Кучеренко; Леся Лисенко; Іван Малкович; Світлана Матвієнко; Марія Матіос; В’ячеслав Медвідь; Володимир Моренець; Володимир Назаренко; Андрій Панчишин; Світлана Пиркало; Юрій Покальчук; Наталка Поклад; Віктор Положій; Василь Портяк; Ігор Римарук; Ірен Роздобудько; Микола Рябчук; Михайло Саченко; Вадим Скуратівський; Михайло Слабошпицький; Максим Стріха; Галина Тарасюк; Василь Туркевич; Олесь Ульяненко; Роксана Харчук; Микола Чубук; Василь Шкляр; Павло Щегельский; Володимир Яворський;

Асоціація також має свої відділення у Європі, США, тамайже у всіх областях України.

Керівники інших регіональних відділень:

Закарпатське - Дмитро Кешеля;

Житомирське - Василь Врублевський;

Івано-Франківське - Юрій Андрухович;

Кіровоградське - Віктор Шило;

Львівське - Іван Лучук;

Миколаївське - Дмитро Кремінь;

Харківське - Ростислав Мельників;

Хмельницьке - Павло Гірник;

Чернівецьке - Мирослав Лазарук;

Чернігівське - Костянтин Москалець;

Багато хто з членів цієї організації є відомими не тільки в Україні, але й за кордоном. Завдяки їх літературним працям Україна стає більш відомою закордонному читачеві. Сучасні автори наряду з політиками сприяють встановленню позитивної думки щодо України, її економіки і соціальних процесів, що відбуваються в суспільстві. Добре також, що в Польщі, Угорщині, Канаді і США видаються книжки українською мовою. Етнічні українці, які ніколи не бачили історичної батьківщини, а також наші співвітчизники, які працюють чи навчаються за межами України мають можливість дізнатися про те, що відбувається вдома не тільки з періодики, а й з книг сучасних українських письменників.

Деякі письменники Асоціації досліджують історію України, розкривають потаємні сторінки її минулого, прокладаючи тим сатим міст між культурним надбанням наших предків і сучасними громадянами нової незалежної України.

Розділ ІІІ

Якщо запитати середного українця, яких вітчизняних письменників він знає, кожен другий згадає Андрія Куркова, майже кожний третій серед перелічених авторів назве Оксану Забужко. Вони – чи не найбільш відомі з усіх письменників. Завдячують як самій творчості, так і активній громадській діяльності в Україні та за її межами.

Такі визначні особистості потребують особливої уваги.

Андрій Курков, відомий український прозаїк і публіцист, презентував нещодавно, а точніше 14 грудня 2005 року, вТернополі свої книги.

Читачі мали можливість 13 грудня поспілкуватись із письменником

у магазині “Дім книги” та кількох тернопільських вузах.

Багато питань під час зустрічі стосувались передбачень письменника. Так, у своєму романі “Остання любов президента” письменник описав таємничу хворобу президента за півроку до отруєння Ющенка.

Також співпав епізод у книзі про вручення паспортів в урочистій

обстановці та в національних костюмах. Віце-прем'єр з

гуманітарних питань подав пізніше про це запит у Верховну Раду.

- Важко сказати чи це просто збіг обставин, чи ні. У моїх романах ще є багато ідей, які можна використати. Але література не може бути підручником для отруєння, -

іронічно відзначив письменник.

Андрій Курков є автором тринадцяти романів для дорослих

та п'яти дитячих книг. Нещодавно в тернопільському видавництві “Навчальна книга “Богдан” вийшли два романи автора у перекладі українською - “Остання любов президента ” і “Улюблена пісня космополіта”. Обидві книги раніше продавались лише у російськомовному варіанті.

У Тернопіль Андрій Курков приїздив уже вчетверте. Як

стало відомо, у квітні чи травні відомий письменник планує ще раз приїхати в Тернопіль, аби особисто продавати книги та спілкуватись з читачами. Таким живим та плідним спілкуванням з шанувальниками своєї творчості Андрій Курков подає приклад іншим письменникам, які могли б стати більш популярними, використовуючи таку практику.

Оксана Забужко

Закінчила філософський факультет та аспірантуру з естетики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, 1987 р. захистила кандидатську дисертацію з естетики на тему “Естетична природа лірики як роду мистецтва”. Співробітничає з Інститутом філософії НАН України ім. Г. Сковороди. Викладала україністику в американських університетах (1992 р. в Пенн Стейт як запрошений письменник, 1994 р. в Гарвардському й Пітсбурзькому університетах як Фулбрайтівський стипендіат), провадила авторську колонку в деяких періодичних виданнях (”Panorama”, “Столичные новости” та ін.), вела літературні майстер-класи в Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка. В Україні О. Забужко від 1996-го року (від часу першої публікації роману-лонґселлера “Польові дослідження з українського сексу”) залишається найпопулярнішим україномовним автором – загальний накладпроданих звідтоді її книжок станом на 1 січня 2003 р. склав понад 65 тис. примірників.Твори О. Забужко здобули також міжнародне визнання, особливо широке – в Центральній та Східній Європі. Її вірші перекладалися шістнадцятьма мовами світу і 1997 р. вдостоєні Поетичної Премії Global Commitment Foundation. Серед інших її літературних нагород - премії Фонду ім. Щербань-Лапіка, Фундації Ковалевих, Фонду Рокфеллера, Департаменту культури м.Мюнхена , Фундації Ледіґ-Ровольт, Департаменту культури м.Ґрац та ін.

Прозові твори письменниці.

Польові дослідження з українського сексу;

Сестро, сестро.

Казка про калинову сопілку; "Я, Мілена" ; "Дівчатка" .

Дослідницькі роботи та ессе:

«Дві культури. Філософія української ідеї та європейський контекст: Франківський період», «Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу», «Хроніки від Фортінбраса», «Вибрана есеїстика 1990-х», «Репортаж із 2000-го року».

Визначна для письменниці подія відбулась 16 - 22 квiтня 2005. Оксана Забужко читає свої твори на Міжнародному літературному фестивалі World Voices у Нью-Йорку. Зустрічі з письменницею у Єйльскому, Гарвардському, Колумбійському університетах та Колорадо Коледж.

10 - 14 квiтня 2005 Оксана Забужко приймає часть у Фестивалі української літератури в Польщі (виступи в Познані, Гданську, Варшаві).

Таким чином письменниця проводить важливу інтернаціональну роботу, що сприяє інтеграції української літератури у світовий ринок.

Також неможливо не згадати про таку врочисту подію, як конкурс «Кига року»:

17 березня ввечері стали відомі переможці 7-го Всеукраїнського рейтингу "Книга року 2005". Експерти конкурсу: письменники та журналісти, історики та філологи, книжкові аналітики та бібліотекарі вибрали кращі українські видання в 10 номінаціях.

Кращою сучасною укранскою прозою визнана книга "Незнайома: анталогія української "жіночої" прози та естетики другої половини XX - поч. XXІ століття".

В номінації краща поезія перемогла Вікторія Неборак - "Літаюча

голова".

Кращі книги в номінації "хрестоматія" - Франсуа Рабле "Гаргантюа та Пантагрюель" і Валерій Шевчук "Муза Роксоланська".

Піднімався на сцену Іван Малкович - його книга "Сто казок" визнана

кращою в категорії "Дитяче свято".

"Гран-прі" одержала майже 10-кілограмова книга "Україна - козацька

держава", видана київським видавництвом "Емма".

За словами директора рейтингу "Книга року" Галини Бродіної,для

проведення врочистої церемонії нагородження дуже важко було знайти меценатів.

"Книга - це не лише носій інтелекту та мудрості націй, але й питання національної безпеки. Розуміння або не розуміння цього - діагноз державного мислення людей, що перебувають при владі. Всеукраїнський рейтинг "Книга року" ми створили в 1995 році, коли побачили, як український ринок катастрофічно потрапляє під російський вплив. І на питання, для чого ми все це затіяли й продовжуємо дотепер, ми відповідаємо, що хочемо пишається тим, що ми представники нації, яка читає та видає книги. В Україні не просто пишуться та видаються книги, а їх стільки, що можна проводити повноцінний конкурс", - сказала Родіна.

Висновки

Роблячи висновки про стан української літератури та місце в ній прозаїка, говорячи про головні пріоритети вітчизняної літератури і перспективи її розвитку, можна виділити такі

найголовніші тенденції :

1.Все більше письменників починає писати свої тври українською мовою. Це стає престижно. Зважаючи на те, що зовсім недавно тільки одиниці(наприклад, Павло Загребельний) не цуралися рідної мови, це є великий прогрес.

2.Українська книга вийшла на світовий ринок. Радує те, що вона починає завойовувати і російський ринок,

3.Переймаючи досвід закордонних колег, наші письменники все частіше звертаються до такого дієвого способу рекламування своїх праць, як зустрічі з читачами. Такі зустрічі проходять у магазинах. Вони дають змогу фанатам поглядіти на улюбленого письменника «вживу», поспілкуватися з автором, отримати його іменний автограф і навіть сфотографуватися з ним. Майже у всьому світі такі акції вже увійшли в звичай, тепер настала черга і України. І це не може не радувати.

4.Також великим плюсом для України є те, що такий віомий і талановитий письменник, як Андрій Курков представляє нашу країну в англійському Пен-клубі. Андрій Курков єдиний сучасний український письменник, що зробив такий важливий прорив, ставши його членом, адже туди входять тільки найвидатніші автори західної Європи. Будемо сподіватися, що в скорому майбутньому і інші наші письменники досягнуть таких висот.5.Окрім зустрічей з авторами останнім часом все більшою популярітю користуються книжкові ярмарки. Раніше вони теж проходили, але були умовними – відбувались на зразок літературних вечорів. На відміну від творчих вечорів, де збирались, як правило, експерти та самі письменники, на такі ярмарки тепер приходять прості читачі. Вони мають змогу довідатися багато цікавого про самих авторів та їх праці,задавати їм питання, вибрати книжки, які найбільш підходять саме їм за психотипом автора, раптовою симпатією до нього, жанром, літературним напрямком, стилем написання.

така ярмарка 13 – 15 квітня відбувається в експоцентрі «Спортивний».

У програмі зазначені зустрічі з найвідомішими

письменниками-фантастами: Гаррі Гаррісоном, Анджеєм сапковським, Мариною та Сергіем Дяченками, Андрієм Валентиновим, Олексієм Пєховим, Ольгою Громико та багатьма іншими.

Книхкові ярмарки тільки останнім часом почали практикуватися і вже довели своє незаперечне право на існування.

6.Останньою позитивною тенденцією в українській літературі є те, що вона починає спрямовуватись на масового читача. Топто тепер пишуть і видають українською мовою не тільки(або здебільшого) історичні, публіцистичні і наукові роботи, а й книжки «масового вжитку»: детективи, фантастику. Такі книжки друкуються найчастіше комерційними виданнями, і критикуються з боку недалекоглядних людей. Недалекоглядних тому, що вони не розуміють: відмова від виданняня не викорінить «низькопробну» літературу, а просто змусить людей, що її читають звернутися до іноземних письменників.

Також треба відмітити найбільший негатив у літературній справі України – пагано розвинене видавництво.

Цей бізнес не тільки малоприбутковий, а й часто збитковий. Саме тому відбувається така жахлива річ, коли український письменник, не маючи грошей на видання своєї книги, їде в Росію, видає її там вже російською, звичайно, мовою. Потім його бестселери перекладаються на українську і продаються у нас як зарубіжі.

Будемо сподіватися, що такому абсурду залишилося тривати вже недовго. І український уряд прийме закон, згідно якому письменникам, що бажають видати свої книжки, надаватимуться пільги, так само, як в як в Росії та Європі.

В цілому література України розвивається швидко та невпинно, позитивних тенденцій багато, і перспективи дуже райдужні і багатообіцяючі.