Особливості пейзажної лірики Бориса Пастернака. Усвідомлення поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття
Талант невичерпної радості
Тема: Особливості пейзажної лірики Бориса Пастернака. Усвідомлення поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття.
Мета: розкрити поетичний світ пастернаківської лірики, осмислити внутрішню сутність поезії; з’ясувати особливості пейзажної лірики; розвивати вміння визначати і аналізувати художні засоби творів; робити ідейно-тематичний аналіз поезії; виховувати високі людські почуття.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: портрети Б.Пастернака і Льва Толстого; фото планет сонячної системи; фотографіії коханих; платівка з голосом Б.Пастернака.
Зміст уроку
Радость – Страданье – одно.
О. Блок
В его поэзии человек на наших глазах
дает доходящее до последней глубины
согласие на свою боль и свою гибель.
Ф. Достоевский
У всьому хочу я дійти самої суті.
Б.Пастернак
Єдине, що нам підвладне,
це спромогтися не спотворити голосу,
життя, що звучить у нас.
Б. Пастернак.
І. Оргмоменти.
ІІ. Звучить музика.
Оголошення теми уроку
- Я думаю, діти, ви зрозуміли, чому наш урок, темою якого є «Особливості пейзажної лірики Бориса Пастернака. Усвідомлення поетичної творчості як засобу проникнення у сутність речей і буття» почався з 3 симфонії видатного російського композитора-класика О.Скрябіна, вона ж «Божественна поема».
Адже, як сам висловлювався Б.Пастернак, «музыкально лепетать» он начал намного раньше, чем «лепетать литературно».
І пізніше, коли вчився в московській консерваторії, саме 3 симфонія Скрябіна в свій час надихнула Б.Пастернака стати композитором. Він написав 2 прелюдії і 3 сонати.
Але одного разу, граючи напам’ять одну із прелюдій, Скрябін серйозно помилився тональністю, виявивши тим самим відсутність у себе абсолютного слуху, якому Борис Леонідович, не зовсім зрозуміло чому, придавав великого значення.
Розчарувавшись в Скрябіні, а заодно і в собі самому (ну, тому що саме Скрябін звернув увагу на музичний талант Пастернака), Борис Леонідович в 19 років відійшов від музики і, мабуть, був «правий».
Виконання прелюдій Б.Пастернака в кінці 70-х років ХХ століття підтвердило їх дуже спірну цінність.
Ось така історія! І доповненням до неї стала навіть не прелюдія Пастернака, і навіть не прелюдія Скрябіна, а Третя Симфонія, вона ж «Божественна поема».
Тому ми й згадали її перед початком вивчення поезії митця.
Мета: На уроці ми постараємось розкрити поетичний світ пастернаківської лірики, осмислити внутрішню сутність поезій; з’ясувати особливості пейзажної лірики; розвивати вміння робити ідейно-тематичний аналіз поезії.
ІІІ. Актуалізація знань.
Що ви запам’ятали про Пастернака з попереднього уроку?
(використання інтерактивного методу «Віночок»)
ІV. Опитування домашнього завдання.
Діти читають 2-3 міні-твори чи твори-роздуми на тему «Гамлет ХХ століття».
Вчитель: Молодці, діти! Цікаво було слухати ваші твори.
Що то був за час?
Як Пастернак одного разу сказав?
(Це – період срібного століття, коли був оголошений антидемократичний режим. Одного разу Б.Пастернак сказав: «Дуже тяжкий для мене час. Найкраще було б тепер померти, але я сам, напевне, не накладу на себе руки. Тяжкою ціною заплатили за право бути вільними і С.Єсєнін, і В.Маяковський, і М.Цвєтаєва»)
V. Робота з епіграфами.
- Прочитаємо епіграфи!
VІ. Учениця, що мала випереджувальне завдання, розповідає про історію створення «Повного зібрання творів».
Дуже довго не було повного зібрання творів Пастернака.
Лише після сторіччя поета в 1990 році вийшов 5-титомник його творів. І не так давно видавництво «Слово» підготувало 11-томник творів Пастернака – повне зібрання творів.
І том – Біографія Пастернака
ІІ том – Вірші
ІІІ том – Повісті, статті, есе
ІV том – Доктор Живаго
V том – Публіцистика. Драматургія.
VІ том – Переклади
VІІ, VІІІ, ІХ, Х – листи
хі – спогади сучасників про Б.Пастернака.
VІІ. Робота по темі уроку.
1. Проблемне питання:
В чому бачить Пастернак призначення поезії?
2. Вчитель:
- Сьогодні у нас на уроці – платівка з голосом Б.Пастернака.
Їй майже 40 років.
Ви розумієте, що ця річ – безцінна, і навіть, якщо трішки буде шуміти, - ми послухаємо її.
Адже за життя книги Пастернака спалювали, а тепер на Україні його не друкують.
3. Прослуховування вірша «Ніч» Б.Пастернака у виконанні автора (платівка 1968)
- (А заодно заочно познайомимося з голосом автора, його тембром, його манерою виконання. Зверніть увагу на риторику його віршів (паузи, наголос…).
4. Рефлексія.
- Які асоціації у вас виникли?
- Небесні тіла, картина Вселенної, безмежний простір.
5. Читання вчителем оригіналу вірша «Февраль. Достать чернил и плакать!» (1912-1914) із збірки «Близнюк у хмарах».
6. Читання напам’ять учнем вірша «Цей лютий. Час для сліз і віршів» в перекладі М.Рябчука.
7. Порівняння оригіналу з перекладом.Висновок: якими б не були талановитими перекладачі, все одно вірш набирає звучання тієї мови, на яку його перекладають. Специфіка мов різна. Тому, звичайно, російських поетів ми будемо вчити в оригіналі.
8. Аналіз вірша. «Февраль. Достать чернил и плакать!»
- На що відразу ви звернули увагу?
- У вірші багато чорного кольору!
- Знайдіть і зачитайте ці місця!
- Але чи сумні ці картини? (з чорним кольором)
- Ні, так як вони передають динаміку приходу весни. (асоціюються з кольором, що першим показався з-під снігу – кольором Землі).
Вчитель. Тобто, у Пастернака – символічний чорний колір аж ніяк не сумний – це колір оновлення життя.
Головна особливість творчості Пастернака – талант черпати радість в природі.
У вірші «Февраль…» світ представлений на нові лади:
тут і плавність,
і шуршання,
і грохот…
Все це – музика весни, що наближається.
Вже в І строфі ми бачимо конфлікт ще зими і майже весни.
До яких художніх засобів вдається автор змальовуючи цей болісний перехід природи.
1) – Автор в своєму вірші використовує звукопис.
Повторення торії літератури.
Звукопис – система звукового інструментування (алітерація, асонанс) спрямована на створення звукового образу.
Риторика – паузи наголос.
Алітерація –
Асонанс –
Автор використовує також експресивні метафори (клик колес), які додають стрімкості ритму, загостреної емоційності.
- Який звук ви чуєте при читанні цього вірша?
Полетка – лив – слезы
Колеса –клик –благовест –
слякоть – слагаются – лужи
Звук – Л. У цьому вірші звучить звук слякоті.
Хто ще тяжко переживає цю днину в природі?
Болісний перехід в природі від зими до весни. Тяжко переживає і поет, і ця біль, ці сильні почуття виливаються в радість – у вірші.
Наростання почуття поета автор показує завдяки прийому руйнування фразеологізму «плакать навзрыд», перетвореного в словосполучення «слагаются стихи навзрыд».
Аналіз вірша «Зимова ніч»
1. Читання вірша в оригіналі.
2. Читання вірша в перекладі.
-Діти, що вам більше сподобалося?
(бачите, яким ви не був талановитий перекладач, але специфіка мов різна, і неможливо перекласти вірш так, щоб якнайкраще передати переживання автора).
Тому, звичайно поезію треба читати в оригіналі.
2. – Давайте визначимо розмір вірша
Мело, / мело, / по всій / землі,
Мело/, сніжило
Свіча горіла на / столі,/
Свіча / горіла.
(для цього треба поставити наголос у кожному слові рядка і визначити стопу).
Діти, дайте визначення стопи!
(це умовна найкоротша одиниця певного віршованого розміру)
Стопи бувають двоскладові і трискладові.
4. Який розмір вірша?
Розмір – двоскладовий, ямб
Ямб – двоскладова стопа з наголосом на 2 складі.
5. Давайте визначимо римування.
Римування – особливість розташування рим у вірші (інтервал між ними)
- Яке буває римування? (перехресне, паралельне, кільцеве)
(Пастернак в цьому вірші використав перехресне римування)
6. – А яка рима у вірші «Зимова ніч» Пастернака?
(у Пастернака чергується чоловіча і жіноча рими, що ще раз підкреслює гармонійність) (порівняти з Тютчевим)
7. – Який порядок слів у реченнях: прямий чи зворотній .
8. Слова якої частини мови – в основ івірша – дієслова. Для автора важливо показати рух.
7. Подивіться уважно, які 2 теми переплітаються у вірші Б.Пастернака «зимова ніч»?
(тема кохання і тема природи)
8. – Які деталі передають рух любовних взаємин?
(Схрестились руки і уста,
Схрестились долі
І черевички з ніч самі
Упали м’яко.
І віск із нічника слізьми
На плаття капав»).
9. – У чому сенс контрасту заметілі в свічки?
(Чим сильніша заметіль, тим краще горить свічка)
10. –Що символізує з давніх-давен вогонь?
(появу Бога, любов)
11. – Як ви думаєте, що символізує в цьому вірші заметіль?
(рух, тривогу. Це той неспокій в природі, який передує появі Бога)
(Яка природа неспокійна під час заметілі, так і причиною кохання є вихор тривоги, який несподівано (вряди-годи) поселяється в людині, як нагорода за щось.
12. – Що ж хоче донести до нас автор. Змальовуючи заметіль і свічку?
Діти:
- Відкриваються зовнішній і внутрішній плати вірша.
Зовнішній – це образ весни, що наближається.
Внутрішній – це процес пробудження поезії, оновлення природи стає натхненням.
Це – вірш про взаємовідношення людини і природи, результатом яких є творчість.
Б.Пастернак намагається показати, що і природа, і людина переживають одні і ті ж почуття. Як природа неспокійна в тих місцях, де з’являється Бог, так і причиною зародження кохання в людині є вихор тривоги, який несподівано поселяється в ній.
Пастернак доказує, що людина – частинка природи.
Розвиток образного мислення.
За віршами Б.Пастернака дуже легко малювати ілюстрації.
(кожна строфа вимальовує певну картину)
Діти:
1 строфа: - заметіль, сніг, свіча на столі
2 строфа: - сніг вирує перед шибками, літо – на вогонь мошва летить.
3 строфа – уособлення4 строфа – кохання чоловіка і жінки (вимальовується образ Христа)
5 строфа – хуртеча, нічого не видно (біла епітети)
6 строфа – вимальовується образ Спокуси, що хрестоподібно підняла. Як ангел, крила (порівняння)
Пантеїстичне почуття у віршах Б. Пастернака
У Пастернака природа не має поділу не живу і неживу; пейзаж існує на рівних правах з людиною; не тільки ліричний герой дивиться на природу, але й сама природа спостерігає за ним, освідчується від власного імені.
Звучить пантеїстичне почуття, яке так властиве пейзажній ліриці Б.Пастернака.
Пантеїзм – релігійна філософське вчення, яке ототожнює Бога з природою.
Вірш – мелодійний, пісенна основа (про що свідчать повтори)
Висновок: у вірші Пастернак показав взаємо зв’язок природи, людини, мистецтва. І разом з тим тут присутній сам творець, як частинка природи.
P.S. Даний твір «Зимова ніч» має автобіографічну передісторію: зустріч з Ольгою Іванівною на дачі в Пєрєдєлкіно. Але звичайно, твір має узагальнюючий характер.
Є у вірші елементи імпресіонізму – найвитонченіше відображення навколишнього світу.
Однак, якщо імпресіоністи зосереджувалися на поверхні зображуваного, то Пастернак намагався осягнути мить у ї філософському (глибоке філософе мислення Пастернака).
Читання вірша «У всьому хочу я дійти самої суті»
(із збірки «Корда разгуляется 1956-1959)
Про ідейну основу своїх блукань «начальной» пори Пастернак говрить вже в «Охранной грамоте» (1931):
«Эта была странная мешанина от отжившей метафизики и неоперившегося просвещенства»
Поет соромився своїх ранніх творів, більше того, він неодноразово говорив, що не любить свого стилю до 1940 року і дає пояснення цьому: «Слух у меня тогда был испорчен выкрутасами и ламкою всего привычного царившими кругам. Все нормально сказанное отскакивало от меня. Я забывал что слова сами по себе могут что-то заключать и значить, помимо побрякушек, которыми из увешали.. Я Вов сем искал не сущности, а посторонней остроты».
Дуже важливе признання 67-річного поета варто спів ставити з його віршем приблизно тієї ж пори «Во всем мне хочется дойти до самой сути…»
Підсумок уроку
Таким чином, чи можна назвати Пастернака зрілих років футуристом?
Ні, в його творчості появились свічі, заметілі, образи Хисти, страждання, елементи моралі.
Це вже людина вдруге народжена, людина, що прийняла Христа, і вміє радіти життю так як радіють справжні християни, кожен день очікуючи Чуда, Божої Благодаті.
Тобто, творчість поета ввібрала в себе і ознаки символізму і футуризму імперссіонізму, реалізму романтизму.
Разом з тим, вимальовується шлях Б.Пастернака від рівня поета срібної доби до величини поета золотої доби до рівня класика рос. літератури Лева Толстого.
Тут і діалог поколінь: Толстой-Пастернак.
І на кінець. Дамо відповідь на проблемне питання. В чому бачить Пастернак призначення поезій (зробити за допомогою поезій все, щоб люди залишилися людьми, одухотворити людей)
Особливості пейзажної лірики
1. Талант Пастернака черпати радість в природі. «Тютчевське здивування перед божим світом» - так любив називати його поет – не залишало Пастернака до самої смерті.
2. У філософії Пастернака поет – завжди особа страждальна, а не дійова, не «герой».
3. В його поезії людина на наших очах дає повну згоду на свою біль і свою загибель.
4. Вірші Пастернака не знають поділу природи на живу і неживу. Пейзаж існує в них на рівних правах з людиною, а автором.
Поет переконаний, що і сама природа дивиться на автора, відчуває його і освідчується від власного імені.
Цей прийом, в якому прозирає (проглядає) велике пантеїстичне почуття – один із –найхарактерніших Пастернака.
Явища природи для нього ніби живі істоти.
Пантеїзм – релігійно-філософські погляди (переконання), що ототожнюють бога з природою.
5. В поезії зрілого віку появляються елементи моралі.
Ця поезія – взірець гармонійності.
6. Вірші Бориса Пастеранка дуже мелодійні.
7. Відтворення безперервного руху, динаміки життя, прагнення охопити світ в цілому.
VІ. Бесіда.
Діти, що ви знаєте про ранню творчість Б. Пастернака?
Чи був він задоволений своєю поезією до 40-го року?
(ні, Пастернак говорив, що в його ранній творчості багато штучності манерності, викрутасів).
До якого літературно-мистецького напряму належав Пастернак?
(До футуризму, а саме до 4 групи футуристів «Гілея»
«Асоціація егофутуристів»
«Мезонін поезії»
«Центрифуга»
Що характерно для футуристів?
(Футуризм відзначався неприйняттям вічних цінностей і культурних надбань попередніх епох)
Вперше він виник в Італії, 1909 р. Усіх футуристів об’єднувало одно: бажання знайти нові шляхи розвитку суспільства і мистецтва.
Тобто Пастернак в той час знаходився під перехресним впливом символізму і футуризму.
VІІ. Проблемні питання
Чи можна назвати Б.Пастернака зрілих років футуристом?
В чому бачить Б.Пастернак призначення поезії?
Читання вірша«У всьому хочу я дійти самої суті» (із збірки «Корда разгулятся. 1956-1959)
У вірші є образ (Льва Толстого, любимого письменника вчителя Пастернака по життєвого співбесідника.
Саме під портретом Льва Толстого Б.Пастернак - помер.
Через весь вірш в основі проходить бажання «у всьому дійти суті»
Відчувається небайдужість автора, його страждання від того, що люди не живуть так, як би могли жити.
Висновок
Діти, а ви скажете, Г.С. ну що ви таке говорите. В темі уроку Радість
А закінчуєте уроку стражданням, співчуттям
Так от за Пастернаком: поки людина має здатність страждати, співчувати – до тих під вона Людина. А це велика радість. І як тільки людина втрачає здатність страждати, співчувати – вона вироджується в пустиню артистизму.
Д/з.
Вивчити один вірш Б.Пастернака напам’ять.