Уроки літератури рідного краю: технологія підготовки та проведення

УРОКИ ЛІТЕРАТУРИ РІДНОГО КРАЮ:

технологія підготовки та проведення

Уже стало традицією проводити уроки літератури рідного краю, які міцно вписалися в систему літературної освіти наших-школярів. Літературне краєзнавство - це специфічна галузь науки про літературу, предметом якої є вивчення фольклорної спадщини та літературних творів, художніх образів, навіяних природою, історичними подіями, традиціями, звичаями, побутом і людьми певного краю. Шкільне літературне краєзнавство багатогранне. Посутнє місце в ньому займають уроки літератури рідного краю, що мають свої особливості. По-перше, планувати їх треба, враховуючи специфіку літератури як виду мистецтва; по-друге, добирати літературні твори і мистецький матеріал високої художньо-естетичної вартісності; по-третє, вміло поєднувати ознайомлення краєзнавчої літератури з використанням образотворчого мистецтва, музики, архітектури, історії, релігії, філософії свого краю тощо; по-четверте, забезпечувати формування естетичних смаків, переконань, ідеалів школярів відповідно до людино-/народо-/ україно-/знавчих традицій; по-п'яте, виробляти особистісне ставлення до художньої літератури рідного краю, щоб допомогти учневі-читачеві й людині самовиразитися, самоствердитися й усвідомити, що митці-земляки не тільки відображають своє сприйняття й розуміння світу, а й передають енергію власного бачення життя з його добром і злом, красою і потворністю і цим допомагають дитині творити своє Я в єдності з природою, людством, нацією, рідним краєм.

Співпраця учитель (методист) - митець (художній твір) - учень (читач) досягне органічної єдності, якщо, добираючи матеріал до уроків рідного краю, пам'ятатимемо таку думку Івана Франка:

Кожен чільний письменник - чи він слов'янин, чи німець, чи француз, чи скандинавець, - є наче дерево, що своїм корінням впивається якомога глибше і міцніше в свій рідний, національний грунт, намагається ввіссати в себе і переварити в собі якнайбільше його живих соків, а своїм пнем і кроною поринає в інтернаціональній атмосфері ідейних інтересів, наукових, суспільних, естетичних і моральних змагань. Тільки той письменник може... мати якесь значення, хто має і вміє цілій освіченій людськості сказати якесь своє слово в такій формі, яка б найбільше відповідала його національній вдачі.

Тож мета уроків літературного краєзнавства - осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців свого краю, космосу духу земляків, реалій дійсності, сприйняття й поціновування їхнього художнього набутку, плекання почуття гордості за творчих людей, славних краян.

Інтерес школярів до літератури рідного краю з'явиться тоді, коли будуть витримані як специфічні особливості таких уроків (вони вже означені вище), так і методологічні принципи їх:

• розуміння учнями літератури як художнього відображення духовного життя українського народу і тієї спільноти, яка оточує дитину;

• урахування вікових, психологічних і пізнавальних можливостей школярів, їхнього загального розвитку;

• дотримання вікової динаміки особистісного сприймання літератури;

• формування вмінь кваліфікованого читача, який розуміє літературу як мистецтво, сприймає художні цінності та шліфує свою культуру почуттів;

• добір літературно-краєзнавчого матеріалу з урахуванням принципу від простого до складного;

• глибоке знання вчителем історії й літератури рідного краю та об'єктивне його потрактування в культурно-мистецькому просторі;

• доцільність та різноманітність навчальних форм роботи і типів уроків, які посилювали б зацікавленість літературно-мистецькою спадщиною земляків;

• наступність у розвитку зв'язного мовлення з вивченням творів літератури рідного краю й теоретичних розділів навчальної програми;

• особистісно зорієнтований підхід у формуванні навчальних запитань і завдань, а також у вибудові моделі уроку з чітко передбачуваними і контрольованими результатами.

Завданнями уроків літератури рідного краю є:

• поглиблювати відомості про життя та творчість митців даної місцевості;

• розвивати інтерес до їхнього творчого доробку та спадщини;

• виробляти особистісне ставлення до літератури рідного краю, розвиваючи вміння висловлювати свої думки про автора твору, героїв, художні образи;

• прищеплювати високі естетичні смаки, виховувати почуття прекрасного, вміння насолоджуватися художнім твором;

• виявляти нахили, смаки, здібності учнів, сприяти їхньому розвитку, виховувати юних поетів-аматорів;

• поглиблювати знання про історію рідного краю, його найвидатніших діячів культури та мистецтва;

• розвивати логічне та образне мислення, культуру мовлення та читання;

• виробляти вміння вести діалог і полілог у парі, групі, будувати монологічне висловлювання, вступати в дискусію з проблемних питань твору, узагальнювати, систематизувати знання та робити висновки;

• допомогти учням подолати принизливе почуття національної меншовартості, формувати в них історичну пам'ять, плекати природне почуття національної гордості;• виховувати шану до народних і православних релігійних традицій українців, за якими споконвіку жили наші предки;

• прищеплювати повагу до видатних людей рідного краю, їхнього внеску в національно-визвольну боротьбу, спонукати наслідувати їх у своєму житті;

• плекати працелюбність, милосердя, гуманне ставлення до людини, природи тощо;

• виробляти вміння бачити й цінувати красу й самобутність рідної землі;

• викликати в учнів щире прагнення захищати світлі на-бутки матеріального й духовного життя нації, оберігати й примножувати їх, продовжуючи традиції роду, родини, краю;

• розвивати вміння переказувати, стежити за чіткістю та логічністю відповідей на запитання, висловлювати свої враження від почутого, побаченого;

• формувати в дітей самостійне судження, вчити їх давати об'єктивну характеристику героям, художнім образам і явищам;

• розвивати комунікативно-мовленнєві вміння школярів на уроках літератури рідного краю, практикуючи твори малої форми в усному та писемному варіанті (переказ-мініатюра з творчими завданнями, багатоваріантні міні-твори в контексті певної жанрово-стильової манери письма тощо).

Підготовка до уроків літературного краєзнавства передбачає:

• випереджаюче ознайомлення зі списком творів літератури рідного краю, які учні мають прочитати (придбати) протягом літа, навчального року;

• підготовку системи завдань, розробку розумових операцій, а також способів їх виконання з урахуванням різних рівнів і форм мислительної діяльності школярів;

• планування навчально-пізнавального дійства (сценарію), змістового наповнення уроку (заняття);

• чітке визначення теми, мети та завдань уроку, проблемних питань за змістом твору (творчості), добір епіграфа, зорового та слухового рядів (музичне і мистецьке оформлення).

Основними методами навчання та фоpмами організації навчально-пізнавальної діяльності на заняттях з літератури рідного краю для 5-8-х класів є: бесіда за змістом книжки, твору; бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; розповідь; художня розповідь; заочна подорож; конкурс знавців літератури рідного краю; інсценізація тощо. У 9-11-х класах: лекція; оглядова лекція тематичного характеру; семінар за творчістю письменника; диспут; конференція; зустріч і розмова з письменником; екскурсія або заочна подорож; обговорення проблеми за круглим столом та ін.

Залежно від мети, завдань уроку, особливостей та жанру художнього твору, обраного вчителем методу проведення заняття можна використати різноманітні прийоми роботи: повідомлення; стислі, докладні та творчі перекази; художню розповідь; виразне читання та інсценізацію; читання творів і уривків уголос; "оживлення" подій та словесний опис картини; підготовку й обговорення відгуків, анотацій, рецензій; дослідно-пошукову роботу в місцевих бібліо-, теках, музеях, картинних галереях, архівах; виписування образних висловлювань, афоризмів; підготовку виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій; інтерв'ю з автором, його рідними, друзями, знайомими; складання словничків термінів, понять; виставку учнівських ілюстрацій до твору; сценічні замальовки, фрагменти діа- та відеофільмів тощо.

У методичних працях описані різні позиції в оцінці характеру та специфіки вивчення літератури в школі і класифікації уроків. На жаль, заняття з літератури рідного краю обійдені увагою. Специфіка таких уроків очевидна, тому маємо пам'ятати про те, що на них розглядається матеріал більшого обсягу, ніж на звичайному занятті; навчальна діяльність учнів позначена більшою самостійністю; зміщено акцент із таких традиційних елементів уроку, як опитування, пояснення та закріплення матеріалу.

Методичною наукою ще не розроблена типологія уроків літератури рідного краю. Нам видається, що такі уроки можуть бути представлені як вступні заняття (настановчо-мотиваційні, на яких учитель поведе учнів-читачів у мистецький світ регіону, з'ясує, що їм відомо, що вони читали, бачили, чули під час канікул чи опрацювали за рекомендаційним списком); уроки-спілкування за прочитаним твором чи всією творчістю митця; підсумково-рекомендаційні уроки, на яких учні мають представити творчу роботу: літературний портрет письменника-земляка, звуковий альбом "Пісні мого краю", відеокліп (сюжет) "Ох, анекдот, анекдот" або "Народні байки з вуст мого дідуся (батька)" тощо. На підсумковому уроці узагальнюється вивчене протягом року, осмислюється ступінь оволодіння навчальним матеріалом, подається список творів для самостійного читання, відбувається презентація нових видань тощо.

Уроки літератури рідного краю можуть бути як традиційними так і нестандартними: урок-конкурс, заочна подорож, інсценізація, "оживлення", художня розповідь тощо (для 5-8-х класів); урок-конференція, семінар, диспут, зустріч, екскурсія, візуалізація, практикум (для 9-11-х класів).

Структура та змістове наповнення традиційного заняття з літератури рідного краю 5-8 класи

І. Настановчо-мотиваційний етап.Вступна розповідь-огляд, створення ситуації зацікавлення.

Бесіда, психологічна установка, мотивування дій.

Навчальна рефлексія (самооцінка).

ІІ. Операційно-пізнавальний етап.

Актуалізація опорних знань, евристична бесіда (інколи, якщо доцільно, - гра).

Уведення учнів у світ митця (розповідь словесника чи учнів про життя автора та його твір).

Визначення місця твору в системі мистецького доробку автора.

Словникова робота.

Сприйняття та осмислення змісту художнього твору.

Пошук відповідей на запитання учнів і проблемні питання, поставлені у творі.

Проміжне осмислення виучуваного матеріалу.

ІІІ. Корекційно-рефлексивний етап.

Представлення продукту праці (підготовленого вдома, заздалегідь, під час уроку).

Усвідомлення учнем і вчителем рівня збагачення власного досвіду, свого Я (творча рефлексія).

Узагальнення почутого, встановлення закономірностей у виучуваному матеріалі.

Підбиття підсумків, коментування домашнього завдання з курсу літератури рідного краю.

9-11 класи

І. Настановчо-мотиваційний етап.

Емоційно насичене вступне слово-огляд.

Активізація мотиваційних резервів учнів.

Навчальна рефлексія.

ІІ. Операційно-пізнавальний етап.

Актуалізація опорних знань і висунення системи гіпотез.

Уведення учнів у життєвий світ та творчу лабораторію митця.

Словникова робота, заповнення понятійно-термінологічного "поля".

Сприйняття й осмислення змісту художнього твору, його композиційної будови, жанрово-стильової манери письма.

Проміжна рефлексія вивченого матеріалу.

Розв'язання старшокласниками проблемних завдань відповідно до їхніх інтелектуально-вольових можливостей та психо-фізіологічних особливостей (робота в парах, групах; літературознавчий та лінгвістичний практикум за творчим доробком автора).

ІІІ. Корекційно-рефлексивний етап.

Встановлення логічних зв'язків, закономірностей у розглядуваному творі (творчості).

Самоаналіз і самоусвідомлення рівня збагачення власного ментального досвіду (творча рефлексія).

Узагальнення, систематизація здобутих знань та представлення системи завдань для наступного заняття (за пакетом навчально-пізнавальних дій і завдань).

Нові педагогічні технології дають учителеві змогу допомогти школяреві глибше проникнути в таїну художнього тексту, зрозуміти задум автора, його та персонажів "точку зору", стимулюють читача до пошуку істини, щоб для себе "світ по-новому відкрити" (М.Рильський). Вони урізноманітнюють форми навчальної діяльності учнів як під час стандартного, традиційного уроку, так і в умовах нетрадиційної організації заняття.

Нетрадиційні форми навчання відзначаються оригінальною організацією навчально-пізнавального процесу, значним виховним впливом на його суб'єктів, забезпечують ефективність і результативність виконання особистісно зорієнтованих завдань, дають змогу відійти від шаблонів у методиці, краще врахувати специфіку навчального матеріалу й індивідуальні особливості учнів, сприяють вихованню творчої учнівської особистості, розширенню функцій учителя. Спираючись на структури вже згаданих занять, пропонуємо схеми та моделі навчальних технологій, які можуть бути основою побудови нетрадиційних уроків.

Технологія глибокого засвоєння знань на основі схемно-знакових моделей (за В. Шаталовим)

Ремарка 1. За технологією модульного навчання окремий урок складає навчальний модуль. Зазвичай модульний урок має таку структуру:

• мотиваційна бесіда і формулювання мети уроку, під час якої учні усвідомлюють, що, як і навіщо вони мають вивчати саме ц е й матеріал і саме в такий спосіб;

• вихідний контроль, де вчитель за допомогою завдань різного рівня складності перевіряє ступінь засвоєння учнями

знань, необхідних для вивчення нового матеріалу;

• вивчення нового матеріалу методом самостійної роботи учнів із джерелами;

• узагальнення уроку вчителем;

• завершальний контроль (за допомогою тестів або системи запитань) рівня засвоєння учнями навчального матеріалу;

• оцінювання учнями за 12-бальною шкалою своєї роботи та роботи групи на уроці.

Загалом структуру модульного уроку можна відтворити такою схемою:

Структура модульного уроку (за С. Сковіним)

Ремарка 2. Модульно-розвивальна технологія навчання є версією модульного навчання, розробленою українським психологом А.Фурманом як альтернативна нинішній класно-урочній. Основне завдання: самореалізація особистості вчителя й учня, оптимальний для кожного з них розвиток здатності до безперервного, продуктивного спілкування з навколишнім світом, людьми, власним Я.

Модульно-розвивальна технологія (за А. Ф у p м а н о м )

Ремарка 3. Суть проблемного навчання полягає у створенні для учнів проблемних ситуацій і усвідомлення, сприйняття та розв'язання їх у процесі спільної роботи школярів та вчителя при максимальній самостійності перших і під загальним керівництвом останнього. Таке навчання проводиться за типовою схемою: вчитель створює проблемну ситуацію (тобто ситуацію або задачу, для розв'язання якої учень маєзнайти й використати нові для себе засоби діяльності), учні аналізують ситуацію, усвідомлюють, що невідоме для них, і шукають способи розв'язання проблеми, а вчитель допомагає їм, надаючи необхідну інформацію. Результатом проблемного навчання є нові знання, вміння, способи розумової діяльності.

Структура проблемного уроку (моделі проблемного навчання) має такий вигляд:

Проблемний урок (за Н. Дайpі)

Ремарка 4. Модель навчання у грі - це коли навчальний процес проводиться у формі гри (це ігрове моделювання подій та явищ, що вивчаються).

Зазвичай ігрова модель навчання реалізується в чотири етапи:

орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, її перебігом);

підготовка до проведення гри (читання сценарію, визначення ігрових завдань, ролей, орієнтовних шляхів розв'язання проблеми);

основна частина - проведення гри;

обговорення результатів заняття-гри.

Найпоширенішими іграми є імітаційно-моделюючі. Кожна така гра відбувається за схемою:

учні ознайомлюються з ситуацією, на основі якої вони отримують ігрове завдання;

поділяються на групи для його виконання;

обирають відповідні ролі;

висувають припущення щодо розв'язання проблеми (1-й крок) і стикаються з тим, що їм не вистачає інформації; отримують інформацію від учителя або вчитель сам корегує діяльність учнів новим блоком інформації.

З отримання нової інформації та аналізу ігрового завдання починається наступний етап гри (2-й крок).

Усе, попередньо викладене, ми, спрогнозувавши та спроектувавши, закладаємо в регіональну програму "Література рідного краю". Пропонуємо свій варіант такої програми.

Література рідного краю Програма для середньої загальноосвітньої школи: 5-11 класи

Епіграф: Бережи своє рідне, бережи, щоб не аинародовитися, щоб не забути народу, з якого ти вийшов. Бережіть свою віру, звичаї, свою мову, І тим збережете національну істоту свою.

Іван Огієнко, "Мої проповіді"

Зміст

Пояснювальна записка.

Об'єкт вивчення.

Мета курсу.

Концепція програми та її компоненти: методологічний; виховний; дидактичний; технологічний; методичний; науково-літературознавчий.

Композиція програми

1. Тематичний модуль.

Назва теми - змістові та проблемно-тематичні лінії -теоретико-літературні поняття - міжтекстуальні зв'язки - культурологічний аспект - наочні засоби навчання - додаткове читання та вивчення напам'ять.

2. Процесуальний модуль.

Базові мислительні прийоми та методи: спеціальні та загальнонавчальні (організаційні, загальнопізнавальні та контрольно-оцінні) вміння; основні види та форми робіт; типи уроків.

3. Інформаційний модуль.

Зоровий і слуховий ряди; література для використання.

4. Основні вимоги до знань і вмінь учнів. Базові знання та вміння учнів.

Пояснювальна записка

Література рідного краю - один з розділів навчальної програми, що вивчається на уроках української літератури. Об'єктом її вивчення є художні твори письменників певного регіону, які й становлять зміст курсу літератури рідного краю з урахуванням специфіки предмета української літератури як виду мистецтва. Мета курсу - прилучити учнів до кращих надбань літератури рідного краю в контексті української класичної і сучасної, а також європейської літератур; пробудити патріотичні почуття, плекати вільну, розкріпачену особистість, яка вміє самовиражатися, шанує історичне минуле та сучасне регіону.

Концепція програми складається з шести компонентів: методологічного, виховного, дидактичного, технологічного, методичного, науково-літературознавчого.

Методологічні засади програми полягають у гуманізації національної освіти, в особистісно зорієнтованому підході, який сприятиме активному становленню національне свідомої особистості. Система літературної освіти в курсі регіонального компонента дасть змогу на особистісному рівні (залежно від історичного минулого, сучасного, від життєвого та сенсорного досвіду кожного учня, його читацьких інтересів) сприйняти конкретні художні твори краян і глибинно відчути власну приналежність до свого роду, народу, української нації.

Усю систему літературної освіти і курс літератури рідного краю зокрема, слід вибудовувати з урахуванням специфіки літератури як виду мистецтва, що несе потужний заряд позитивної духовної енергії і здатна зацікавити юного сучасника надбаннями земляків, переконати, що література рідного краю спроможна бути мистецтвом слова.Курс нинішньої освіти на особистісну орієнтацію зумовлює своєрідність виховного аспекту запропонованої концепції літератури рідного краю, яка, окрім того що дає знання й формує читацькі смаки, водночас виховує громадянина-патріота України, любов до батьків, свого міста, села, вулиці, односельців, краян та їхніх культурно-мистецьких надбань. І той літературний шлях від батьківщини до Батьківщини має формувати особистість, здатну зберегти й продовжити українські культурно-літературно-історичні традиції пращурів, щоб достойно ввійти до європейської і світової спільнот, бути відкритою для інших культур і здатною до збагачення власної духовності.

Тому добір художніх текстів для вивчення проводиться так, щоб учень-читач побачив красу життя навіть у буденному, зацікавлено й толерантно поставився до всіх її проявів. Твір повинен наснажити школяра настроєм віри й надії, радістю від того, що він прийшов у цей світ для повноцінного духовного життя.

Сучасні педагогічні технології дають змогу вибрати методи і прийоми, адекватні навчальному матеріалу, - художнім творам про рідний край. Навчальна технологія може бути зреалізована на змістовому та процесуальному рівнях, де перший передбачає цілі навчання, зміст навчального матеріалу, а другий - форми, засоби, методи навчання, організацію й керівництво навчально-пізнавальним та виховним процесом. Але можливий варіант, коли вчитель до форм навчання добирає зміст і методи або до методів - форми і структурні компоненти - навчальні ситуації.

Педагогічна технологія близька до окремої методики. Підґрунтям методичного аспекту - діалог і полілог із твором, автором, з ровесником, з учителем, з минулим і сучасним міста чи села. Тут потрібно, окрім дотримання технологічності вивчення курсу, передбачити використання міжтекстуальних зв'язків із творами державної програми, міжпред-метними та міжлітературними зв'язками, наочних засобів навчання, які допоможуть увести учнів в естетично-художній простір регіону. Важливо, щоб відбувся полілог між читачем - твором - автором, щоб школярі осягнули художню реальність, пережили естетичну насолоду і знайшли ті високі ціннісні орієнтації та вчинки, які облагородили б їхні душі.

Реалізація зазначеного можлива за умови науково-літературознавчого підґрунтя. Інтерпретація творів курсу літератури рідного краю повинна відбуватися на сучасному естетико-теоретичному інструментарії, основи якого закладаються на уроках української літератури.

Багаторічна практика засвідчує доцільність поділу всього курсу на дві частини: д л я 5-8-х класів і для 9-11-х класів, кожна з яких має свою специфіку та особливості.

Композиція програми та її змістове наповнення

1. Тематичний модуль.

Назва теми, орієнтовна кількість годин, змістові та проблемно-тематичні лінії.

Теоретико-літературні поняття подаються після анотації до теми. Орієнтовний перелік їх дає змогу вчителеві самостійно визначити, які з теоретико-літературних понять, у якому обсязі й порядку розглядати на уроці.

Міжтекстуальні зв'язки допоможуть учням збагнути місце, роль і значення художнього твору рідного краю в українській та європейській літературах, підсилити значимість тих мистецьких перлин, що увійшли у скарбницю українського художнього слова. Учителеві цей блок допоможе побудувати урок з використанням міжтекстуальних зв'язків, розглянути художній твір митця рідного краю в контексті української та європейської літератур.

Культурологічний аспект має реалізуватися в доборі відповідних текстів, які ознайомлюватимуть учнів з історією, звичаями, традиціями, архітектурно-мистецькими скарбами, духовною і матеріальною культурою, творчими постатями рідного краю. Це допоможе глибше проникнути в культурний світ рідного краю, збагатити власний творчий і духовний світ.

Наочні засоби навчання (за умови доцільного їх використання) урізноманітнять урок, сприятимуть кращому розумінню учнями художнього тексту.

Твори для додаткового читання та вивчення напам'ять спрямують самостійну навчально-пізнавальну діяльність учнів під керівництвом словесника, поглиблять любов до літератури рідного краю, зацікавлять тим чи іншим твором, розкриють непересічність краян, зорієнтують у "книжковому просторі" земляків-літераторів. Мінімально-доцільний перелік віршів, окремих рядків, уривків прозових і поетичних творів, окрім пізнавальної ролі, забезпечить тренування пам'яті учнів.

2. Процесуальний модуль.

Загальнонавчальні вміння та норми передбачають здатність школяра аналізувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, конкретизувати, моделювати, доводити й спростовувати, користуватися різноманітними словниками, довідковою літературою, складати анотації, бібліографічні огляди, реферати тощо, Зазначений перелік є послідовним продовженням роботи, розпочатої на уроках української літератури, але з урахуванням специфіки курсу літератури рідного краю, літературно-мистецького простору регіону.

Спеціальні вміння (вчитель визначає їх відповідно до зібраного матеріалу),

3. Інформаційний модуль.Зоровий і слуховий ряди вчитель проектує відповідно до літературно-мистецького регіону.

Основні вимоги до знань і вмінь учнів залежать від дібраних до тематичного модуля текстів.

Література

1.Баханов К. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. - Запоріжжя: Просвіта, 2000. - 190 с.

2.Ващенко Г. Загальні методи навчання. - К., 1997, -416с.

3.Використання матеріалів літературного краєзнавства на уроках української літератури в середній школі: Методичні рекомендації/Уклад. Л.Старовойт, П.Водяна, І.Береза, Н.Огренич. -Миколаїв: МДПІ, 1991. - 56 с.

4.Волошина Н. Уроки позакласного читання у старших класах. - К.: Рад.шк., 1988. - 174 с.

5.Ершов П., Ершова А., Б у к а т о в В. Общение на уроке, или Режиссура поведения учителя. - M.: Флинта, 1998.- 336 с.

6. Зязюн I., Сагач Г. Краса педагогічної дії. - К., 1997.- 302 с.

7.Лісова М. Мета уроків з літератури рідного краю - поєднати образне мислення з логічним // Сіл. шк., - 2001. -№ 20-21.-С.З.

8.Література рідного краю: Навчально-методичний посібник/Н.Марченко, П.Розвоэчикта ін. - Біла Церква, 1997. -44с.

9.Література рідного краю: посібник-хрестоматія // За ред. О.Кухар-Онишка, Л.Старовойт, А.Ситченка. - Миколаїв, 1993.- 183 с.

10.Освітні технології: Навч.-метод, посібник/ О.Пехота, А.Кік-тенко, О.Любарська та ін. - К.: А.С.К., 2001. - 256 с.

11.Падалка О.С. та Ін. Педагогічні технології. - К., 1995.

12.Програма для середньої загальноосвітньої школи: Література рідного краю: 5-10 класи/ Уклад. Купцова В. - Миколаїв, 1999. -26с.

13.Програми для середньої загальноосвітньої школи: Українська література: 5-11 класи. - К., 1998.

14.Фурман А. Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення. - К., 1997. - 340 с.