Старшинський реєстр 1736 року
До уваги пропонується список генеральної старшини та бунчукових товаришів, складений влітку 1736 року у Генеральній військовій канцелярії. Цей список вже відомий науковцям, але його археографічна публікація робиться вперше. Сподіваюсь, він стане у нагоді науковцям, які досліджують старшинську верству Гетьманщини та бунчукове товариство зокрема. Список є частиною більшої справи (ЦДІАУК. – Ф.51. – Спр. 5355). Він розміщений на аркушах 35-38, написаний тогочасною російською канцелярською мовою з українізмами, розбірливо. Підпису канцеляриста, котрий уклав документ, немає. З метою більш раціонального використання місця прізвища бунчукових у публікації розташовані в дві колонки, хоча в оригіналі – в одну.
У заголовку справи йдеться про двомісячну почергову присутність бунчукових у ГВК, але крім документів, що стосуються цього чергування, тут містяться також чернеткові плани спорядження козацьких частин у Кримський похід 1736 року та два варіанти списків полкової й сотенної старшини усіх полків. Один з варіантів подає відомості про заняття старшин влітку 1736 року – походи, комісії і т. ін. Другий варіант початково був копією першого, але згодом до нього внесені виправлення. Загиблих старшин викреслено, біля їхніх прізвищ зазначено “чин на вакансе“.
Повернімося до списку генеральної старшини та бунчукових. Він був у обігу і містить ділову інформацію, яка подається нижче. Цей документ містить відомості про доручення, які виконували деякі бунчукові влітку 1736 р.: І.Миклашевський та Ф.Ширай закуповували провіант, П.Валієвач та М.Скоропадський працювали у третейському суді, А.Миклашевський, П.Корецький та Я.Маркович перебували в “комиссии о комиссарах“, Г.Кузминський та В.Думитрашко-Райча “у перевода книг правних“, В.Завадовський керував козацькими загонами на Українській лінії, а Я.Борсук перебував при правлінні Київського полку. Напроти 15 прізвищ (Я.Жураковського, А.Полуботка, А.Борковського, Федора, Йосипа, Семена та Сергія Солонин, А.Думитрашко-Райчі, П.Раковича, Я.Якубовича, Г.Черняка) є позначка “універсалу не имеет”.
На цьому варто зупинитися докладніше. Річ у тому,. що у 1730-х рр. російський уряд намагався розділити значне військове товариство на дві категорії – бунчукових та значкових – з чітко визначеним статусом. Проте досить часто в універсалах замість терміну “бунчуковий“ використовувалось визначення “військовий товариш“, а це ускладнювало підтвердження власного становища. Намагаючись прояснити ситуацію, ГВК діяла без зайвих затримок. Наприклад, в серпні 1735 року Ніжинський полк відрядив у похід 7 чоловік, які іменували себе бунчуковими, не маючи універсалів – Г.Яснопольського, К.Острозького,. І.Биковського, Я.Затиркевича,. Я.Жураковського,. В.Купчин¬сько¬го, Г.Потаповича, П.Штишевича (ЦДІАУК. – Ф .51. – Спр. 5107. – Арк. 7). У списку, який пропонується, двоє з них фігурують як безсумнівні бунчукові, четверо взагалі не згадуються і лише Я.Жураковський ще доводить свій статус.
Література
1.Лазаревський А. Люди старой Малороссии. – К., 1882; Модзалевський В. Малороссийский родословник. – К., 1908-1919 ; Оглоблин О. Люди старої України. – Мюнхен, 1959; ОкіншевичЛ. Генеральна старшина на Лівобережній Україні 17-18 ст.// Праці комісії для виучування західно-руського права.– К., 1926.- Вип.2; Окіншевич Л. Значне військове товариство в Україні- Гетьманщині. – Мюнхен, 1949.
2.Білокінь С. Доля української національної аристократії //Генеза – 1996 - № 1(4);Вовканич С. Національна еліта та інтелектуальний потенціал нації( епістемологічний аспект) // Філософська і соціологічна думка. - № 7-8; Кривошея В. Українська козацька старшина. – К.,1996; Кривошея В. Українська козацька старшина. – К.,1998.-Ч. 2.: Синодики як джерело козацько- старшинської генеалогії; Панашенко В. Соціальна еліта Гетьманщини (Друга половина 17 – 18 ст.). – К.,1995; Репан О. Козацька старшина влітку 1736 р. // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наукові праці НБУВ.–К.,1998.–Вип. 1; Репан О. Г.Грабянка у бойових діях 1735-1738 рр. // Українська біографістика. – К., 1999. – Вип. 2.