Роль педагогічного колективу у розв'язанні завдань фізичного виховання учнів
Аналіз діяльності кращих шкіл з фізичного виховання свідчить, що справж¬ній успіх приходить там, де при персональній відповідальності кожного за свого ділянку роботи є повна взаємодія, взаємодопомога, взаєморозуміння між членами педагогічного колективу на чолі з директором школи. Лише в цьо¬му випадку фізична культура, культ здоров'я органічно входять у повсякденне життя школи.
Тільки спільними зусиллями всього педагогічного колективу школи, учнів, їхніх батьків, громадських організацій можна створити по-справжньому дієву систему фізичного виховання, значно легше розв'язувати різні органі-заційні питання, пожвавити позакласну спортивно-масову роботу, сформувати в учнів стійкий інтерес до систематичних занять фізичними вправами.
При цьому виняткову роль відіграє директор школи. Він повинен мобі-лізувати вчителів на реалізацію завдань фізичного виховання. На нього покладаються обов'язки забезпечити необхідні умови для проведення уроків фізичної культури і позаурочної роботи. Директор покликаний всіляко спри-яти створенню умов для справжньої творчості вчителів, підвищенню їхньої майстерності, розвитку талантів, засвоєння передового і новаторського до-свіду. Він зобов'язаний виносити на розгляд педагогічної ради найважливіші питання фізкультурно-спортивної роботи, заохочувати вчителів, що беруть активну участь у ній.
Від поглядів директора на фізичне виховання залежить багато. Його най-важливіша функція — постійний контроль за фізичним вихованням учнів: відвідування уроків, спостереження за проведенням занять у режимі дня і позакласних занять.
Кожен учитель, який би предмет він не викладав, не може не думати про здоров'я своїх учнів, їх поставу і манери, рухи і пози. По суті, так воно і буває на практиці. Викладаючи свій предмет, кожен педагог постійно звертається до засобів фізичного виховання, роблячи зауваження учням і вимагаючи їх виконання. Педагогічні втручання спрямовані на виховання культури пове-дінки, природної й гарної ходи, на охорону І зміцнення зору, формування навичок правильно тримати різні знаряддя навчальної та виробничої праці, а також привчання школярів до самодисципліни, порядку і самоорганізованості. Цей процес іде і попутно, і спеціально організовується (гімнастика до уроків, фізкульт хвилинки і паузи, ігри на перервах). Навіть на заняттях тех¬нічною і художньою творчістю справжній педагог не може не думати про те, як стоять або сидять його вихованці, як пересуваються, тримають руки і ту¬луб, граючи на фортепіано, біля мольберта і т. д.
Варто підкреслити виняткову цінність фізичної культури в справі вихо-вання, що сьогодні можна вважати стрижневого проблемою у діяльності шкільних педагогічних колективів. Завдання шкільних педагогів і, безпереч¬но, вчителя фізичної культури — допомогти юнакам і дівчатам різнобічне підготуватися до майбутньої діяльності.
Особливі завдання у фізичному вихованні школярів покладаються на класних керівників, які добре знають кожного учня, піклуються про нього.
Досвід роботи кращих учителів початкових класів, класних керівників із числа вчителів-предметників свідчить, що засоби фізичної культури є надій-ним помічником як у зміцненні здоров'я, так і у формуванні особистості учня.
Беручи участь у фізичному вдосконаленні учнів, ці педагоги глибше вивча¬ють їх характер і нахили, формують моральні якості, організаторські здібності, активно впливають на громадянське становлення школярів. Для цього ви¬користовують вікторини, обговорення книг, кінофільмів, екскурсії і туристичні походи, спортивні змагання І масові фізкультурно-художні заходи.
Класний керівник повинен контактувати з фізоргом класу, добре знати його обов'язки, допомогати у їх реалізації: організовувати ігри і змагання у класі, готувати команди до шкільних змагань, залучати учнів до занять у секціях Одна з найважливіших ділянок у роботі класного керівника — робота з батьками
Але молодий учитель повинен знати, що класні керівники по-різному ставляться до проблем фізичного виховання школярів Одні — активісти на високому рівні проводять фізкультурно-масову роботу в своїх класах, умі¬ють І хочуть це робити Другі — ті, що співчувають, загалом розуміють значення фізичної культури І готові до дії, але погано знають, що І як треба робити Є й такі, що неохоче залучаються до роботи з фізичного виховання, вважаючи це справою вчителя фізичної культури
Важко переоцінити роль особистого прикладу педколективу в справі зміцнення авторитету предмета ''фізична культура" Із великим Інтересом діти стежать за заняттями педагогів у групах здоров'я, дивляться, як тренуються вчителі, готуючись до змагань учительських команд Учні радісно прийма¬ють пропозиції вчителів тренуватись разом
Деякі особливості роботи вчителя сільської школиСільська школа висуває особливо великі вимоги до організаторських І комунікативних умінь учителя, його загальної ерудиті, навичок розв'язу¬вати господарські питання, переконувати не тільки дітей, а й дорослих Сільський учитель постійно перебуває в полі зору своїх учнів, їхніх батьків, він є носієм культури загалом І фізичної, зокрема Тому особистий приклад учителя, його поведінка визначають ставлення до нього І його предмета, а отже, й успіх у роботі
На жаль, досі сільські вчителі часто змушені боротись за престиж свого предмета, оскільки у сільських школах фізичну культуру іноді вважають другорядним предметом не надають їй належного значення Боротьбі за прес-тиж сприятиме бездоганна поведінка вчителя у школі І громадських місцях, його високий загальноосвітній рівень, особистий професіоналізм, спортивні досяг¬нення й участь у різноманітних заходах, в тому числі у спортивних змаганнях
Особливості умов життя І праці вчителя сільської школи позначаються на характері його підготовки, специфіка якої полягає передусім у необхідності сільського вчителя опанувати всі розділи шкільної програми У великій місь¬кій школі, де працює декілька вчителів, певна однобічність спортивної підготовки одного може успішно компенсуватись якостями Іншого педагога
Готуючись до роботи в сільській школі, варто прагнути до засвоєння суміж¬них професій У майбутньому вчителеві неоціненну допомогу надають його вміння володіти фото- і кіно справою, здійснювати національно-патріотич¬не виховання, керувати гуртками художньої самодіяльності та багато Іншого, чого майбутній учитель може навчитись у студентські роки
Учителеві сільської школи доведеться долати не тільки загальнопедагопчні труднощі на шляху до опанування учнями фізичних вправ, а й розв'язувати специфічні проблеми Наприклад, допомагати дігям, особливо дівчаткам, долати сором'язливість, виявляти сміливість, боротись Із невпевненістю у власних силах тощо
Серйозна проблема — неукомплектованість класів Із погляду здоро¬вого глузду, — чим менше в класі учнів, тим легше їх навчати Крім цього, при невеликій наповненості класів легше виявити Індивідуальні Інтереси ді¬тей, розвинути їх, надати кожному допомогу, проконтролювати якість засвоєння навчального матеріалу Результати масового опитування сільських учителів у різних областях України показали, що 60% опитаних вважають 15-20 учнів у класі оптимальною кількістю
За роботи вчителя з 7-12 школярами радимо відмовитися від Інтенсифі-кації процесу фізичного виховання І, особливо, контролю, оскільки вони гальмують активність учнів Непридатний тут І офіційний, командний тон управління Стиль спілкування в класах з невеликою кількістю учнів пови¬нен відрізнятись від загальноприйнятого Бажано, щоби педагог старанно продумував своє місце на уроці Оскільки уроки проводяться з переважним використанням фронтального методу організації діяльності учнів, доречна особиста участь учителя в певних діях та Іграх Функції фізкультурного ак¬тиву, який, на перший погляд, втрачає сенс через малу кількість учнів, насправді повинні розширюватись, але під більш пильною увагою вчителя В окремих фрагментах уроку радимо надавати школярам повну самостій¬ність (з наступним обговоренням їхніх дій) Треба чітко розраховувати час, посилювати міжпредметні зв'язки, для чого створюються сприятливі умови
Учитель сільської школи повинен розумно розподілити час на проходжен¬ня розділів програми, враховуючи специфічні умови сільської місцевості
На його роботі позначається І рівень піді оювлснос гі сільських учнів, котрі поступаються міським ровесникам у швидкості І спритності, але перевершу¬ють їх у силі, загальній І силовій витривалості Ця обставина визначає зміст уроків І занять у позаурочний час Пропонуйте дітям більше вправ на засво¬єння культури рухів, їх виразності І краси, на формування постави.
Суттєвою особливістю позаурочної роботи сільської школи є організа-ція секцій з видів спорту Зазвичай, сільські школярі позбавлені можливості відвідувати ДЮСШ Тому моральним обов'язком сільського вчителя є на¬дання дітям сільської місцевості змоги займатися спортом Досвід переконує, що найбільш перспективними видами спорту для сільської місцевості є види, пов'язані з витривалістю І силою Сільські школярі успішно поглиблюють свою майстерність І досягають високих результатів у легкій І важкій атле¬тиці, лижах, боротьбі, велоспорті Школа може спеціалізуватись в одному виді спорту залежно від умов, традицій, підготовленості вчителя Нагадає¬мо, що спеціалізація торкається лише позаурочної роботи На уроках доцільно вивчати всі розділи програми
Організація фізичного виховання в позаурочний час, передусім таких форм, як спортивна година в групах подовженого дня, Ігор на перервах, спор-тивно-художніх свят, днів здоров'я, відрізняється об'єднанням учнів у різновікові команди І групи (присутні учні різних класів) Це сприяє згур-туванню колективу школи, посилює виховний вплив названих заходів, але підвищує вимоги до їх методичного І організаційного забезпеченняПевні труднощі в роботі вчителя пов'язані з великою зайнятістю сільсь-ких школярів (діти допомагають батькам в обслуговуванні своїх господарств) У зв'язку з цим позаурочні заняття проводяться переважно в пізній осінній, зимовий І ранній весняний періоди, а також малими групами за місцем про-живання дітей Бажано потурбуватись І про налагодження занять у літні місяці, оскільки більшість дітей залишається на місці протягом усіх канікул
Більше зусиль, ніж міські учителі, сільські педагоги повинні докласти до створення матеріальної бази Цю роботу радимо проводити з органами місцевої влади, культурно-освітніми закладами в межах культурно-спортив¬них комплексів (КСК) В організації фізичного виховання на селі пріоритетну роль відіграє шкільна спортивна база У розпорядженні міських школярів, як звичайно, широка мережа спортивних споруд, а для сільських дітей осно¬вний спортивний центр — школа
Удосконалюючи фізичне виховання юнаків І дівчат, учитель повинен прагнути до створення І підтримання в школі певних традицій
Традиція — досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки І т Ін , що склались Історично й передаються з покоління в покоління Педагогічне зна-чення народних тратити полягає в тому що вони одночасно виступають як результат виховних зусиль народу протягом багатьох віків І як незмінний вихов¬ний засіб Через систему традицій кожен народ відтворює себе, свою духовну культуру, свій характер І психологію в своїх дітях
Кожна народжена людина у процесі свого зростання й духовного розвит¬ку набуває досвіду етнічної поведінки спочатку через засвоєння звичаїв, а потім через сприйняття традицій Дякуючи звичаям, дитина звикає до¬тримуватися правил поведінки значно раніше, аніж осягне їхню моральну суть Педагогічна сила звичаю полягає в тому, що він підсилюється вироб-ленням певних умовних рефлексів, які формують стереотипну поведінку (у дитячому віці)
Для традиційних заходів характерні виховна спрямованість, постійні тер-міни проведення (причому для закріплення традиції достатньо 5-6 повторень) Важливе значення мають також урочистість І емоційність заходів, різномані-тність малих форм (фрагментів), що їх супроводять
Постійно вдосконалюйте традиційні заходи, формуйте традиції з перших кроків своєї праці, залучаючи до цього весь колектив школи, громадські орга-нізації, батьків
Коли заходи стають традиційними, вони перетворюються у рушійну силу дальшого вдосконалення всього процесу фізичного виховання школярів