Лікувальна фізична культура: поняття, вплив на організм, педагогічні принципи, форми, положення

Фізіологічна дія фізичних вправ на організм

Фізкультура являє собою невичерпне джерело сили і здоров'я. Вона розвиває волю, сміливість, рішучість, вина¬хідливість, прищеплює почуття колективізму, дисципліни, зміцнює здоров'я, загартовує організм, запобігає захворюванням.

Фізкультура є важливим засобом продовження життя. І Академік О.О.Богомолець писав, що у боротьбі за нор¬мальне довголіття фізкультурі належить безперечно дуже і важливе місце.

Вплив фізичних вправ на організм дуже різноманітний і складний. Вони виклика¬ють сильну реакцію-відповідь з боку всіх органів і сис¬тем. Великих змін зазнають м'язи, які працюють. Внаслідок вправ м'язи стають пружними, збільшу¬ються.

М’язові скорочення посилюють окисні процеси та обмін речовин у всьому організмі.

Під впливом фізичних вправ збільшується функціо¬нальна здатність дихального апарата. Збільшується і життєва місткість легень. Але приріст її у спортсменів, які

Фізичні вправи викликають великі зміни і в роботі серцево-судинної системи. У стані спокою серце людини за хвилину перекачує близько 5 л крові, а при виконанні фізичних вправ — до 40 л, тобто працездатність серця зростає майже у 10 разів. Посилюється при цьому й швидкість течії крові. Якщо в стані спокою кругообіг крові в організмі відбувається за 21 сек., то під впли¬вом фізичних вправ цей час може скоротитися до 15-10 сек.

Великі зміни відбуваються під впливом фізичних вправ у нервовій системі. Вправи сприяють зниженню надмір¬ної збудливості симпатичної нервової системи, поліпшу¬ють забезпечення кров'ю головного мозку, посилюють гальмівні процеси, благотворно впливають на психіку лю¬дини, підвищують трофічну функцію нервової системи.

Фізичні вправи сприяють урівноваженню процесів гальмування і збудження, посилюють їх.

При тривалому і систематичному тренуванні значні зміни настають у фізичному розвиткові, зокрема в кіст¬ковій системі. Потовщуються кісткові трабекули і кірко¬вий шар трубчастих кісток, збільшується їх поперечник.

Таким чином, фізичні вправи благотворно впливають на організм людини, тому фізкультурою повинні займа¬тися всі люди — незалежно від статі, віку, здоров'я.

Поняття про лікувальну фізичну культуру

Лікувальна фізкультура — це комплекс засобів, форм і методів фізичної культури, які застосовують до хворої або ослабленої людини з лікувальною і профілактичною метою.

У лікувальній фізкультурі широко вико¬ристовують такі форми, як гігієнічна і лікувальна гімнас¬тика, ігри, загартовування сонцем, повітрям, водою, елементи спорту — плавання, дозоване веслування, лижі, екскурсії, туризм.

Особливістю методу лікувальної фізкультури є активна участь хворого в лікувально-відновному процесі.

Лікувальна фізкультура має загальнотонізуючий вплив на організм. Вона сприяє якнайшвидшій ліквідації анатомо-фізіологічних порушень в окремих органах, нор¬малізує патологічно змінені і компенсує втрачені функції, поліпшує якість рухів, виробляє і закріплює замінні на¬вички.

Лікувальна фізкультура добре впливає на стан серце¬во-судинної і дихальної систем, на психіку хворих, активізує обмін речовин, зміцнює кісткову і м'язову систе¬ми, посилює збудливі і гальмівні процеси. Разом з тим лікувальна фізкультура підвищує дію медикаментів та інших лікувальних засобів, скорочує час між клінічним та функціональним одужанням.

Під впливом фізичних вправ у тка¬нинах організму настають зміни білкового обміну з утво¬ренням продуктів розпаду, які стимулюють тканинний обмін і, надходячи в кров, підвищують нервово-м'язовий, тонус.

Лікувальна фізкультура сприяє відновленню фізіоло¬гічних функцій, порушених хворобливими процесами.

Лікувальна фізкультура є засобом відновної і компен¬саторної терапії. З допомогою фізичних вправ можна по¬силити компенсаторно-пристосувальні функції і спряму¬вати їх на відновлення здоров'я хворого.

Педагогічні принципи лікувальної фізкультури

1) Свідомість,

2) Активність.

3) Доступність. Вправи повинні бути простими, легкими для запам'ятовування та виконання.

4) Міцне засвоєння. Вправи треба добре вивчити, ста¬ранно виконувати, по можливості точно.

5) Систематичність.

6) Послідовність. Це додержання окремих принципів методики.

7) Наростання навантаження.

8) Усунення різких переходів у коливанні наванта¬ження.

9) Емоційність.

Засоби лікувальної фізкультури

Засоби лікувальної фізкультури такі: фізичні вправи, природні фактори, руховий і гігієнічний режими.

Фізичні вправи — основний засіб лікувальної фізкультури. Вона використовує спеціально підібрані, методично оформлені вправи.

Фізичні вправи поділяють на такі різновиди.

1. Гімнастичні, які можуть бути активними (без снарядів, із снарядами, на снарядах) і пасивними.

2. Прикладні. Це ходьба, біг, стрибки, метання.

3. Ігри. Вони виробляють кмітливість, уважність, швидкість, силу, спритність, колективізм, дисциплінованість.

Розрізняють кілька видів ігр.

Ігри рухливі, пов'язані з швидкими рухами (бі¬гом, стрибками).Ігри спортивні. Із них у лікувальній фізкультурі використовують волейбол, теніс, городки, елементи бас¬кетболу та деякі інші.

Гімнастичні вправи — один з основних засобів ліку¬вальної фізкультури.

Прикладні. Ходьба. Біг. Стрибки. Метання.

Руховий режим має велике значення і є обов’язковою частиною загального режиму хворого. Він раціонально регулює поєднання спокою і руху.

У лікувальних закладах застосовують такі режими: суворий постільний, постільний, напівпостільний і загальнотренувальний, або вільний.

При суворому постільному режимі ліку¬вальна фізкультура як правило протипоказана.

При постільному режимі фізичні вправи хворі виконують лежачи або сидячи в ліжку.

При напівпостільному режимі, крім ліку¬вальної гімнастики в ліжку, можна включати індивіду¬альні і малогрупові заняття в кабінеті лікувальної фіз-культури, загартовування.

Загальнотренувальний режим дає змогу використати всі засоби лікувальної фізкультури

Форми лікувальної фізкультури

Лікувальну фізкультуру застосовують у формі різних процедур. Основні з них такі: лікувальна гімнастика, гі¬гієнічна гімнастика, індивідуальне завдання (самостійне заняття), прогулянки, екскурсії, туризм, елементи спор¬тивних вправ, теренкур, трудотерапія.

Лікувальна гімнастика. Індивідуальні заняття проводять окремо з кожним хворим. Вправи можна виконувати біля ліжка хворого в палаті, в кабінеті лікувальної фізкультури або на повіт¬рі.

Для групових занять створюють групи в складі 6—10 хворих і більше.

Ранкова гігієнічна гімнастика. Це комплекс фізичних вправ, використовуваних із загальнозміцнюючою, гігієніч¬ною метою.

Індивідуальні завдання (самостійні заняття). Це по¬ширена і зручна форма лікувальної фізкультури. Хворо¬му підбирають комплекс вправ або кілька спеціальних вправ, які він розучує під наглядом спеціалістів лікуваль¬ної фізкультури, а потім самостійно виконує в палаті або вдома. Ці вправи хворий може виконувати кілька разів на день за показаннями.

Прогулянки, екскурсії, ближній туризм призначають з метою активізації рухового режиму.

Плавання дуже благотворно впливає на організм, за¬гартовує його і має велике гігієнічне значення.

Теренкур — це дозоване сходження по пересіченій І місцевості за заздалегідь вивченим маршрутом. На ньому зазначають місця відпочинку, застосовується часта зміна підйомів і спусків. Для теренкуру є різні маршрути з по¬ступовим збільшенням крутизни місцевості.

Трудотерапія позитивно впливає і на хворий орган, і на весь організм. Праця й сама по собі є джерелом здо¬ров'я і доброго фізичного розвитку.

Показання і протипоказання до призначення лікувальної фізкультури

Лікувальна фізкультура може бути рекомендова¬на в комплексному лікуванні багатьох захворювань.

Протипоказання до лікувальної фізкультури дуже від¬носні. В основному це тяжкий стан хворого, небезпека кровотечі (грудної, черевної, маткової) у зв'язку з трав¬мою або захворюванням, температура тіла понад 37,5°, сильні болі під час рухів, різке загострення місцевого за¬пального процесу. Ці протипоказання тимчасові, вони мають обмежений характер.

ОКРЕМІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДИКИ ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗКУЛЬТУРИ

Величину навантаження під час занять поділяють на три категорії (за В. Н. Мотковим).

Навантаження без обмежень з дозволом бігу, стрибків та інших вправ загального навантаження.

Середнє навантаження (з обмеженням) з виключен¬ням бігу, стрибків, вправ з вираженим зусиллям і склад¬них щодо координації вправ при співвідношенні з дихаль¬ними вправами 1:3 і 1:4.

Слабке навантаження. Використовують елементарні вправи, переважно з вихідних положень лежачи і сидячи при співвідношенні з дихальними вправами 1:1 і 1:2. Усі вправи виконують ритмічно, без ривків і великих зусиль, в середньому і повільному темпі.

Вихідне положення, з якого хворий починає виконувати вправу. Воно буває стоячи, сидячи, лежачи.

Ввідний період, коли вивчають реакції хворого на фі¬зичне навантаження. Для цього використовують елемен¬тарні фізичні вправи

Основний, або тренувальний — хворого тренують, за стосовуючи спеціальні фізичні вправи. Навантаження -максимальне.

Заключний період. Хворий готується до виписання. Характер занять у цей час змінюють, пристосовуючи його до умов домашнього середовища і виробництва. Крім занять лікувальною гімнастикою, в цьому періоді розу чують комплекси вправ для самостійних занять удома.

Поділяють хворих і за станом здоров'я. До першої групи (основної) входять особи без відхи¬лень у фізичному розвиткові та стані здоров'я або з незначними віковими змінами, але з достатньою фізичною підготовленістю.

До другої групи (підготовчої) входять особи з незнач¬ними відхиленнями у фізичному розвиткові та стані здо¬ров'я, але з недостатньою фізичною підготовленістю, а також особи з помірними відхиленнями в стані здоров'я, але достатньо фізично підготовлені.

До третьої групи (спеціальної) включають осіб іа значними відхиленнями в стані здоров'я і без достатньої фізичної підготовленості.ОРГАНІЗАЦІЯ МІСЦЬ ЗАНЯТЬ ТА ОБОВ'ЯЗКИ СЕРЕДНЬОГО МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА З ЛІКУВАЛЬНОЇ ФІЗКУЛЬТУРИ

Місця для занять фізичними вправами (кабінет, гім¬настичний зал, майданчик) повинні відповідати загальним санітарним вимогам щодо чистоти, освітлення, темпера¬тури, вентиляції тощо. Треба усунути всі причини, які можуть погіршити здоров'я хворих або викликати травма¬тизм. Площа кабінету лікувальної фізкультури повинна бути до 48 м2 (6X8 м). її обчислюють, виходячи з норми 4 м2 на одного пацієнта.

Кабінет лікувальної фізкультури передбачає індивіду¬альні і групові заняття по 6—10 чоловік. Бажано, щоб він був поблизу фізіотерапевтичного кабінету для комплекс¬ного лікування.

Орієнтовний перелік обладнання кабінету лікувальної фізкультури

1. Гімнастична стінка

2. Гімнастичні лавки

3. Напівжорсткі канапи

4. Похила площина

5. Механотерапевтичні апарати

6. Велосипед у рамі з роликовою установкою під ве¬дучим колесом

7. Апарат для надп'ятковогомілкового суглоба

8. Підвісний блок до гімнастичної стінки

9. Кільця гімнастичні

10. Гімнастичні палки

11. Булави

12. Гантелі вагою 0,5—2 кг

13. Медицинболи вагою 1—5 кг

14. Скакалки

15. М'ячі волейбольні, баскетбольні, тенісні, гумові

16. Насос, волейбольні сітки

17. Еспандери (плечовий, для кисті)

18. Драбинки для пальців

19. Дошка для розведення пальців

20. Стінні дзеркала

21. Набір дрібних механотерапевтичних апаратів для суглобової гімнастики

22. Городки

23. Крокет

24. Набір дрібних предметів (кульки, ґудзики та ін.)

25. Килим, килимки, ковдри, простирадла

26. Наколінники і рукавички

27. Велосипеди

28. Лижі з палками, лижні костюми

29. Ковзани з ботинками

30. Меблі (стіл, стільці, шафи, умивальник)

Перелік медичного обладнання кабінету лікувальної фізкультури

1. Ваги медичні

2. Ростомір

3. Спірометр з наконечниками

4. Динамометр ручний і становий

5. Тонометр, фонендоскоп

6. Секундомір

7. Штангенциркуль, товщинний циркуль

8. Кутомір

9. Сантиметрова стрічка

10. Облікові картки з лікувальної фізкультури Наприкінці дня в кабінеті лікувальної фізкультури

треба робити вологе прибирання і протирати снаряди.

Якщо заняття проводять на спортивних майданчиках, треба мати на увазі, щоб грунт не давав пилу. Навколо майданчика повинні бути зелені насадження. За півгоди¬ни — годину до занять майданчик треба полити.

За місцями занять фізичними вправами має бути по¬стійний санітарний нагляд.

Обов'язки середнього медичного працівника з лікувальної фізкультури

1. Організовує і проводить гігієнічну гімнастику.

2. Організовує і проводить заняття з усіх форм ліку¬вальної фізкультури в кабінеті лікувальної фізкультури, у палатах відділення, на відкритому повітрі.

3. Інструктує хворих і періодично контролює виконан¬ня ними індивідуальних самостійних завдань з лікувальної гімнастики.

4. Організовує і проводить лікування природними факторами (сонце, повітря, вода).

5. Веде санітарно-освітню роботу серед хворих, при¬щеплює їм правила особистої гігієни.

6. Стежить за явкою хворих на процедури, а в разі пропусків з'ясовує причини і ставить до відома лікаря.

7. Стежить за гігієнічним станом кабінету лікувальної фізкультури.

8. Бере участь в облікові ефективності процедур ліку¬вальної фізкультури, у розробці окремих положень мето¬дики лікувальної фізкультури.

Облік і звітність. Облік (заповнення карток з ліку¬вальної фізкультури, облік ефективності занять) є необ¬хідною частиною роботи. На підставі повсякденного об¬ліку складають зведені звіти (місячні, річні) для керів¬них організацій.

Найпростішими методами обліку ефективності є: підрахунок пульсу, дихання до і після вправ, визначення цих показників після одних і тих самих вправ на початку і наприкінці курсу лікування. Вимірювання артеріального тиску до і після вправ, спостереження за його змінами протягом усього періоду лікування, лабораторні дослі¬дження (протягом курсу лікування), антропометричні ви¬мірювання, вимірювання амплітуди руху в суглобах, функціональні проби, спостереження за самопочуттям хворого.

Облік ефективності передбачає також збирання даних про настрій, апетит, сон, вагу хворих, загоєння ран, кон¬солідацію переломів, відновлення функції та інші відомості, які характеризують ефективність застосування лі¬кувальної фізкультури.

Облік відвідування занять з лікувальної фізкультури веде методист.

У спеціальному щоденнику ведуть облік проведених занять.

 

Використана література

1.Спортивная медицина, лечебная физическая культура и массаж.- М.: Физкультура и спорт, 1985.- 351с.

2.Бисярина Валентина Павловна Анатомно - физиологические особенности детского возраста.- М.: Медицина, 1968.-

3.Сердюк Александр Андреевич Глубинная медицина.- Запорожье: Дикое Поле, 2003.- 216с.