Особливості методики лікувальної фізкультури (ЛФК) у лікуванні інфаркту міокарда

Мета ЛФК:

1.Поліпшити коронарний і периферійний кровообіг, обмінні процеси в міокарді, посилити скоротливу здатність міокарда.

2.Економізувати діяльність міокарда для зниження потреби в кисні.

3.Стимулювати екстракардіальні фактори кровообігу.

4.Запобігти прогресуванню атеросклерозу та розвитку таких ускладнень, як інфаркт міокарда, порушення ритму і провідності, недостатність кровообігу та ін.

5.Підвищити толерантність до фізичних навантажень, змен¬шити вживання препаратів судинорозширювальної дії.

Протипоказання: часті напади стенокардії, передінфарктний стан, гострий інфаркт міокарда; серйозні порушення ритму і про¬відності серця, яка виражена серцево-судинною недостатністю; тромбоемболічні ускладнення, неадекватні реакції серцево-судин¬ної системи на навантаження і негативна динаміка на ЕКГ, гострі запальні захворювання та загострення супутніх хвороб (високий АТ, цукровий діабет та ін.).

У стаціонарі хворим призначають ЛГ, РГГ, дозовану ходьбу на рівній місцевості в повільному або середньому темпі, заняття на тре¬нажерах з урахуванням толерантності, теренкур. Після виписуван¬ня зі стаціонару хворі продовжують заняття в кабінетах ЛФК полі¬клініки, кардіологічного диспансеру, центру реабілітації. Призна¬чають дозовану ходьбу на рівній місцевості, заняття на тренажерах, рухливі та спортивні ігри, інші прогулянки, їзду на велосипеді, оздоровчий біг підтюпцем (поєднуючи його з ходьбою), лікуваль¬ний масаж, загартовування повітряними і водними процедурами. ЧСС після навантажень не повинна підвищуватися понад 20 по¬рівняно з такою в стані спокою, термін відновлення — 6—8 хв. У разі неадекватної реакції на навантаження у хворого може з'яви¬тися біль за грудниною, слабкість, пітливість, запаморочення, за¬дишка, виражена тахікардія, значне коливання АТ, триваліший відновлювальний період, на ЕКГ— ознаки ішемії міокарда.

Щоб уникнути перевантажень, користуються тренувальним рівнем ЧСС, який складає 70—90% від індивідуальної порогової ЧСС. До початку заняття проводять опитування хворого, його огляд, визначають ЧСС, АТ, знімають ЕКГ, оцінюють функціональні можливості. Заняття ЛФК припиняють, якщо виникає напад сте¬нокардії.

Про ефективність занять ЛФК свідчить поліпшення загально¬го стану хворого, ліквідація нападів стенокардії або зменшення їх вираженості і кількості, відсутність ознак серцевої недостатності, зменшення реакції серцево-судинної системи на фізичне наванта¬ження, відновлення працездатності і можлива відмова від корона-ро-розширювальних засобів або зниження їх дози.

Хворі повинні поступово збільшувати рухову активність та ре¬гулярно виконувати фізичні вправи в кабінеті ЛФК — самостійно або в групах здоров'я.

Хворі щодня виконують РГГ, здійснюють прогулянки до 8— 10 км у середньому темпі, їздять на велосипеді, займаються на тренажерах. Ведення здорового способу життя, боротьба зі шкідли¬вими звичками, регулярні заняття фізичними вправами значно поліпшують здоров'я хворих та їх фізичну працездатність.

Особливості методики ЛФК у лікуванні інфаркту міокарда

У сучасну практику охорони здоров'я впроваджена спеціаль¬на система реабілітації хворих на інфаркт міокарда (ЇМ). Голов¬ними принципами цієї системи є ранній початок, комплексність, використання всіх видів реабілітації, безперервність та по¬слідовність етапів реабілітації.

У реабілітації хворих на ЇМ виділяють 3 періоди (етапи): ста¬ціонарний, одужання та підтримувальний.

Основними завданнями ЛФК на стаціонарному етапі є: про¬філактика і лікування ускладнень ЇМ, стабілізація показників серцево-судинної системи, позитивна динаміка клінічних, лабо¬раторних та ЕКГ-показників, поліпшення стану та підвищення рухової активності хворих настільки, щоб до кінця перебування у стаціонарі хворий міг себе обслуговувати, підійматися сходинка¬ми на один поверх, ходити по рівній місцевості на відстані від 1 до З км за 2—3 рази без ознак погіршення стану, підготовка хворого до переведення у відділення реабілітації.

Засоби ЛФК особам з ЇМ призначають на 2-гу — 3-тю добу хво¬роби за відсутності протипоказань і стабілізації показників сер¬цево-судинної системи. До тимчасових протипоказань ЛФК відно¬сять: загальний важкий стан хворого, серцеву астму, набряк ле¬гень, важкі порушення ритму і провідності, виражені ознаки серцево-судинної недостатності, напади стенокардії, аневризму лівого шлуночка, високий АТ, кардіогенний шок, рецидивний пе-ребіг ЇМ, тромбоемболічні ускладнення, загострення супутніх за¬хворювань, висока температура тіла та виражені зміни лаборатор¬них показників активності процесу.Рекомендуючи розширення рухової активності, оцінюють ре¬акції хворого на дозоване фізичне навантаження. Так, перш ніж перевести хворого на розширений ліжковий режим, йому пропону¬ють посидіти у ліжку 5 хв, на палатний режим — постояти 5 хв біля ліжка в присутності лікаря, на вільний руховий режим — походи¬ти по коридору 5 хв у повільному темпі. Після виконання наванта¬ження враховують реакцію хворого, скарги, загальний стан, ЧСС, АТ. За необхідності роблять ЕКТ до і після навантаження. У разі неадекватної реакції на навантаження у хворого можуть з'явитися біль за грудниною, запаморочення, слабкість, задишка, порушен¬ня ритму, зміни АТ, кольору шкіри.

Використовують 4 програми фізичної реабілітації, кожна з яких передбачає визначені терміни перебування хворого в стаціонарі, різні темпи розширення рухової активності і призначення засобів ЛФК, що відповідають класу тяжкості стану хворого.

Індивідуальний підхід до хворого під час проведення реабілі¬тації у стаціонарі регламентується застосуванням 3, 4, 5-тижне-вої та індивідуальної програм фізичної реабілітації.

На суворому ліжковому руховому режимі ЛФК застосовують у формі ЛГ, яка спрямована на запобігання ускладненням, поліпшення периферійного кровообігу, стимуляцію екстракардіальних факторів кровообігу й обміну в міокарді, що супроводжується поліпшенням скоротливої здатності міокарда і підвищенням рівня фізичного ста¬ну хворого. Під час перебування хворого на цьому режимі за¬стосовують дихальні вправи, рухи у великих суглобах кінцівок, рухи головою, повороти тулуба на правий бік, піднімання таза, вправи на розслаблення. Тривалість занять ЛГ — 8—10 хв.

На розширеному ліжковому режимі завдання ЛФК ті ж самі, навантаження поступово збільшують за рахунок кількості повто¬рень: вихідне положення — лежачи та сидячи, тривалість занять — 10—15 хв, 3 рази на день.

На напівліжковому (палатному) режимі ЛФК спрямована на стимуляцію екстракардіальних факторів кровообігу, посилення репаративних процесів у міокарді, поступове розширення рухо¬вої активності (мал. 44). Хворий навчається повільно ходити по палаті. ЛГ хворі виконують на стільці, тривалість занять — 20— 25 хв. Навантаження збільшують за рахунок ускладнення вихід¬них положень, збільшення кількості вправ та їх повторюваності. Основним тренувальним засобом ЛФК є повільна ходьба по палаті.

На вільному (загальнолікарняному) руховому режимі ЛФК спрямована на адаптацію організму до зростаючих навантажень побутового характеру. Збільшується тривалість ходьби по кори¬дору і на повітрі, хворі навчаються тренувальної ходьби східцями приставним кроком у повільному темпі. Заняття ЛГ проводять у кабінеті ЛФК груповим методом у положенні сидячи та стоячи. Призначають заняття на тренажерах з урахуванням толерантності до фізичного навантаження.

У період одужання засоби ЛФК використовують для виявлен¬ня та розвитку компенсаторних можливостей серцево-судинної си¬стеми, вторинної профілактики загострень ішемічної хвороби серця (ІХС), особливо повторного ЇМ.

Хворих на ЇМ після стаціонарного лікування направляють на доліковування у відділення реабілітації місцевого кардіологічно¬го санаторію, де призначають дозовану ходьбу на рівній місцевості у повільному та середньому темпі, РГГ, ЛГ, ходьбу східцями, за¬няття на тренажерах, прогулянки на свіжому повітрі. Фізичні тренування спрямовані на відновлення фізичної працездатності хворого до рівня, необхідного для повсякденної побутової та тру¬дової діяльності. Після завершення лікування в санаторії хворі продовжують лікуватись у кабінетах ЛФК кардіологічного диспансеру, поліклініки або центру реабілітації за місцем проживан¬ня. На цьому етапі вирішують питання працездатності хворих, терміни поновлення трудової діяльності, обсяги службових наван¬тажень, питання збереження працездатності, інвалідності та пе¬рекваліфікації.

Підтримувальний період починається з 3—4-го місяця від по¬чатку захворювання і триває протягом усього життя хворого.

Мал. 44. Орієнтовний комплекс ЛГ у лікуванні інфаркту міокарда (В.І. Дубровський, 1995)

Регулярні фізичні тренування хворих на ІМ сприяють збере¬женню їх працездатності, у них рідше виникають повторні ІМ та серцева недостатність. У режимі рухової активності хворим при¬значають РГГ, дозовану ходьбу на свіжому повітрі, ЛГ, заняття на велотренажерах, гребному тренажері протягом 10—20 хв 3— 5 разів на тиждень. Під час заняття ЧСС не повинна перевищувати 120 за 1 хв.

Використана література

1.Основи здоров'я і фізична культура.- К.: , 2001.- 98с.

2.Мухін Володимир Миколайович Фізична реабілітація.- К.: Олімп. літ-ра, 2005.-

3.Мухін Володимир Миколайович Фізична реабілітація.- К.: Олімпійська література, 2005.-

4.Богдановська Надія Василівна Фізична реабілітація різних нозологічних груп.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 50с.

5.Вацеба Оксана, Журавльова Наталія. Фізичне виховання. Фізична реабілітація.- Львів: , 2000.- 58с.6.Богдановська Надія Василівна Фізична реабілітація різних нозологічних груп.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002.- 137с.

7.Основи здоров"я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: 1-11 кл./ Підг. Зубалій М.Д.- К: Початкова школа, 2001.- 112с.- 2.00

8.Остапенко, Галина Олександрівна Вступ до спеціальності: Метод. рекомен. для студ. фак. фізичн. вихован. спец. "Фізична реабілітація".- Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 50с.- 4.41

9.Варвінська, Наталія Анатоліївна Лікувальна фізична культура: (методична розробка лабор. робіт для студ. ден. відділ. фак-ту фіз.вих.)/ Н.А.Варвінська, О.В.Владімірова.- Запоріжжя, 2004.- 40с.- 2.90

10.Варвінська, Наталія Анатоліївна Лікувальна фізична культура: Методична розробка лабораторних робіт для студентів заочного відділення факультету фіз.вих./ Н.А.Варвінська, О.В.Владімірова.- Запоріжжя, 2004.- 34с.