Формування навичок здорового способу життя засобами фізкультурно-оздоровчої роботи

Фізичну культуру школярів слід розглядати не тільки як заняття руховими вправами і процедурами загартування. Фізична культура включає ще й широке коло понять, які стосуються правильного режиму раціонального харчування, дотримання правил гігієни, вироблення корисних звичок. Тобто фізична культура школяра – це певний принцип його ставлення до власного здоров’я, розвитку і збереження можливостей свого організму, на якому й будується повсякденне життя учнів.

Згадані завдання фізичної культури власне й зокрема в основу шкільної наявної програми. Це зокрема виховання навички культури поведінки, а також формування у школярів поняття про те, що турбота людини про своє здоров’я, фізичний розвиток і підготовленість є не тільки його особистою справою, а й сприяє опануванню теоретичних знань з фізичної культури, фізіології і гігієни.

Принципи всебічного і гармонійного розвитку організму передбачає забезпечення планомірного й цілеспрямованого розвитку всіх його органів та систем і фізичних якостей учня.

Організм всебічного розвитку, якщо систематично зазнає різноманітних фізичних навантажень. Відомо, що в організмі людини є понад 630 м’язів і 230 суглобів, їх нормальне функціонування передбачає інтенсивне і систематичне заложення кожного.

Чим більше м’язів включається у вправу тим істотніше фізіологічні і біологічні зрушення відбуваються в організмі, тим ефективніший їхній вплив.

Згідно з «Положення про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи», система занять школярів фізкультурою і спортом включає такі пов’язані між собою форми:

-уроки фізичної культури;

-фізкультурно-оздоровчі заходи протягом шкільного дня (гімнастика, фізкультхвилинки);

-позакласна спортивно-масова робота (спортивні змагання);

-позашкільна спортивна робота;

-самостійні заняття учнів фізичними вправами вдома, на пришкільних і дворових майданчиках.

Систематичність занять фізкультурою

Уроки фізичної культури є основною формою фізичного виховання учнів. Вони обов’язкові для всіх школярів.

Уроки повинні активно сприяти успішному здійсненню позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання, формуванню в учнів інтересу: звички до занять фізичними вправами в повсякденному житті.

Особлива увага приділяється в школі оздоровчій роботі з ослабленими та хворими учнями. У позаурочний час з ними проводять спеціальні заняття з лікувальної фізкультури.

Гімнастика перед заняттям проводиться в школі за 20 хв до початку уроків. Лише за умови масового залучення дітей до повсякденного виконання ранкової зарядки відпаде потреба у гімнастиці перед заняттям.

Фізкультурні хвилинки під час уроків сприяють підвищенню розумові і фізичної працездатності учнів.

Педагог Ушинський К.Д. зазначає:

Дайте дитині трохи порухатися і вона знову подарує нам 10 хв уваги.

У зв’язку з цим учні рекомендують відводити на кожному році, особливо третьому і наступних, 1-2 хв для фізкультхвилинон.

Ефективність відпочинку учнів і підготовка їх до навчання залежать від того, як вони проводять перерви.

Бажано, щоб усі фізкультурно-оздоровчі заходи на великих перервах здійснювалися в ігрових і в змагальних формах. Потрібно організовувати тільки вже засвоєні учнями ігри чи рухові дії.

Позакласна оздоровча і спортивно-масова робота в школі

У позаурочний час у школі проводяться масові фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи.

Їхня мета:

а) глибше засвоєння учнями програмного матеріалу, що вивчається на уроках фізкультури;

б) виконання учнями, що не встигають, нормативних вимог програми з фізкультури та державних тестів;

в) організація систематичних занять з різних видів спорту за інтересами учнів;

г) проведення масових спортивних змагань з різних видів спорту.

Отже формування у школярів звички займатися фізкультурою складається з:

-виховання в учнів інтересу до занять фізичними вправами:

-практичного повчання учнів щодня самостійно виконувати фізичні вправи в школі та в позаурочний час.

ЛІТЕРАТУРА

1.Новальський В.Ф, Фізична культура і здоров’я школярів. – К.: Знання, 1984.

2.Качашкін В.М. Методика фізичного виховання. – М.: Просвіта, 1989.