Формування навичок здорового способу життя засобами фізкультурно-оздоровчої роботи
Фізичну культуру школярів слід розглядати не тільки як заняття руховими вправами і процедурами загартування. Фізична культура включає ще й широке коло понять, які стосуються правильного режиму раціонального харчування, дотримання правил гігієни, вироблення корисних звичок. Тобто фізична культура школяра – це певний принцип його ставлення до власного здоров’я, розвитку і збереження можливостей свого організму, на якому й будується повсякденне життя учнів.
Згадані завдання фізичної культури власне й зокрема в основу шкільної наявної програми. Це зокрема виховання навички культури поведінки, а також формування у школярів поняття про те, що турбота людини про своє здоров’я, фізичний розвиток і підготовленість є не тільки його особистою справою, а й сприяє опануванню теоретичних знань з фізичної культури, фізіології і гігієни.
Принципи всебічного і гармонійного розвитку організму передбачає забезпечення планомірного й цілеспрямованого розвитку всіх його органів та систем і фізичних якостей учня.
Організм всебічного розвитку, якщо систематично зазнає різноманітних фізичних навантажень. Відомо, що в організмі людини є понад 630 м’язів і 230 суглобів, їх нормальне функціонування передбачає інтенсивне і систематичне заложення кожного.
Чим більше м’язів включається у вправу тим істотніше фізіологічні і біологічні зрушення відбуваються в організмі, тим ефективніший їхній вплив.
Згідно з «Положення про фізичне виховання учнів загальноосвітньої школи», система занять школярів фізкультурою і спортом включає такі пов’язані між собою форми:
-уроки фізичної культури;
-фізкультурно-оздоровчі заходи протягом шкільного дня (гімнастика, фізкультхвилинки);
-позакласна спортивно-масова робота (спортивні змагання);
-позашкільна спортивна робота;
-самостійні заняття учнів фізичними вправами вдома, на пришкільних і дворових майданчиках.
Систематичність занять фізкультурою
Уроки фізичної культури є основною формою фізичного виховання учнів. Вони обов’язкові для всіх школярів.
Уроки повинні активно сприяти успішному здійсненню позакласної і позашкільної роботи з фізичного виховання, формуванню в учнів інтересу: звички до занять фізичними вправами в повсякденному житті.
Особлива увага приділяється в школі оздоровчій роботі з ослабленими та хворими учнями. У позаурочний час з ними проводять спеціальні заняття з лікувальної фізкультури.
Гімнастика перед заняттям проводиться в школі за 20 хв до початку уроків. Лише за умови масового залучення дітей до повсякденного виконання ранкової зарядки відпаде потреба у гімнастиці перед заняттям.
Фізкультурні хвилинки під час уроків сприяють підвищенню розумові і фізичної працездатності учнів.
Педагог Ушинський К.Д. зазначає:
Дайте дитині трохи порухатися і вона знову подарує нам 10 хв уваги.
У зв’язку з цим учні рекомендують відводити на кожному році, особливо третьому і наступних, 1-2 хв для фізкультхвилинон.
Ефективність відпочинку учнів і підготовка їх до навчання залежать від того, як вони проводять перерви.
Бажано, щоб усі фізкультурно-оздоровчі заходи на великих перервах здійснювалися в ігрових і в змагальних формах. Потрібно організовувати тільки вже засвоєні учнями ігри чи рухові дії.
Позакласна оздоровча і спортивно-масова робота в школі
У позаурочний час у школі проводяться масові фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи.
Їхня мета:
а) глибше засвоєння учнями програмного матеріалу, що вивчається на уроках фізкультури;
б) виконання учнями, що не встигають, нормативних вимог програми з фізкультури та державних тестів;
в) організація систематичних занять з різних видів спорту за інтересами учнів;
г) проведення масових спортивних змагань з різних видів спорту.
Отже формування у школярів звички займатися фізкультурою складається з:
-виховання в учнів інтересу до занять фізичними вправами:
-практичного повчання учнів щодня самостійно виконувати фізичні вправи в школі та в позаурочний час.
ЛІТЕРАТУРА
1.Новальський В.Ф, Фізична культура і здоров’я школярів. – К.: Знання, 1984.
2.Качашкін В.М. Методика фізичного виховання. – М.: Просвіта, 1989.