Дослідження особливостей здоров'я і поведінки учнів старших класів
Постановка проблеми. Одне із центральних місць в суспільному розвитку займають проблеми збереження генофонду нації, формування здорового підростаючого покоління, підготовка дітей, підлітків та молоді до повноцінного самостійного життя. На сучасному етапі розвитку нашого суспільства, коли гостро стоїть проблема здоров'я населення, особливе значення набуває вдосконалення системи освіти і формування здорового способу життя школярів [1,2,4].
Період юнацтва -- це час бурхливого розквіту фізичних і інтелектуальних здібностей, формування тілесної краси і рухової досконалості. Це період значних змін фізичних, психічних і соціальних аспектів поведінки, способу життя [4,5].
Дослідження поведінки дітей, підлітків і молоді, пов'язаної з їх здоров'ям, має суттєве значення для розробки відповідних ефективних програм навчання, збереженню здоров'я дітей шкільного віку [2,3].
Вивчення проблем формування фізичної активності школярів з врахуванням особливостей їх психічного і фізичного стану займає одне із важливих місць в об'єктивізації змісту процесу фізкультурної освіти підростаючого покоління. Досліджувані аспекти тісно пов'язані з проблемами виховання здорового способу життя, який включає у собі такі компоненти: режим навчання, організація вільного часу, гігієну, звичне харчування, шкідливі звички і фізичну активність.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Спрямованість фізкультурної освіти особистості визначається єдністю ціннісних орієнтацій, потреб, мотивацій, базових і спеціальних знань про грамотне використання фізичних вправ в умовах оздоровчого і спортивного тренування, життєдіяльності в цілому [3,4].
Пріоритетними стають не просто фізичний розвиток школяра, а формування фізичної культури особистості, виховання потреби у здоровому способі життя, орієнтація на свідоме зміцнення здоров'я шляхом щоденних занять фізичними вправами [3,4].
Вченими на основі багаточисельних досліджень розроблені і науково обґрунтовані сучасні концепції фізичної активності людини (Бальсевич В.К., 1988; Лубишева Л.І., 2004; Комков О.Г., 2003), взаємозв'язок показників здоров'я і поведінки дітей шкільного віку (Пахомова Л.Е., 2004).
Мета дослідження - отримання, аналіз і використання наукової інформації, що характеризує рівень фізичної культури школярів для планування, реалізації і оцінки діяльності по зміцненню здоров'я і формуванню здорового способу життя дітей шкільного віку 16-17 років.
Методи і організація дослідження. Вивчення фізичної активності як елементу способу життя дітей шкільного віку здійснювалось у межах Міжнародного наукового проекту "] "Здоров'я і
поведінка школярів". Цей проект здійснюється в різних державах Європи і світу за ініціативою Європейського Бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я. У 2004 році дослідження проводились у 37 державах.
Для реалізації завдань було використано наступні методи:
1.Теоретичний аналіз літературних джерел.
2.Соціально-педагогічний моніторинг.
3.Методи математичної статистики.
Для соціологічного опитування використовували анкету, яка включала 24 запитання. Всі запитання було розподілено на 5 блоків:
-перший блок - гармонійність фізичного розвитку за показниками самооцінки;
-другий блок - характеристика фізичної культури школярів;
-третій блок - проведення школярами вільного часу;
-четвертий блок - шкідливі звички;
-п'ятий блок - стан здоров'я школярів.
Дослідження проводилось на базах шкіл м.Вінниці. В опитуванні приймали участь юнаки та дівчата 16-17 років в кількості 300 осіб (150 дівчат і 150 юнаків).
Результати досліджень і їх обговорення. Фізична активність оцінювалась показниками, що характеризують фізкультурно-спортивні мотиви, потреби і інтереси, види фізичної активності.
Отримані результати соціально-педагогічного моніторингу представлені у таблиці.
Вікові і гендерні особливості фізичної культури (%)
Показники фізичної культури 16 років 17 років
юнаки дівчата юнаки дівчата
Фізична підготовленість
Чудова 20 5,0 22,5 25,0
Добра 70 52,5 62,5 22,5
Задовільна 7,5 40,0 5,0 30,0
Погана 2,5 2,5 10,0 22,5
Стан здоров'я
Чудовий 5,0 0 17,5 7,5
Добрий 75,0 82,5 65,5 60,0
Задовільний 17,5 12,5 12,5 27,5
Поганий 2,5 5,0 5,0 5,0
Спортивні досягнення ГРИВНІ досягнення
Чудові 2,5 17,5 5,0 15,0
Добрі 52,5 57,5 72,5 55,0
Задовільні 40,0 22,5 20,0 25,0
Погані 5,0 2,5 2,5 5,0
Частота занять фізичними вправами протягом тижня
0 5,0 22,5 7,5 10,0
1 7,5 10,0 17,5 25,0
2 25,0 15,0 7,5 10,0
3 20,0 17,5 27,5 20,0
4' 5,0 12,5 15,0 5,0
5 17,5 12,5 5,0 7,5
6 7,5 5,0 5,0 7,5
7 12,5 5,0 15,0 15,0Позитивний вплив фізичної активності на здоров'я людини не викликає сумнівів, так як і вплив раціональної фізичної активності на покращення якості життя, фізичного і психічного стану. Позитивний ефект правильної фізичної активності пов'язаний зі зменшенням ризику захворювань серцево-судинної і дихальної систем.
На запитання "Як ти оцінюєш свою фізичну підготовленість?" - школярам пропонувалось вибрати один із чотирьох варіантів відповіді. За самооцінкою старшокласників більшість оцінює свою фізичну підготовленість як добру 62,5%-70,0% юнаки, дівчата 22,5%-52,5%. Особливо знижується якість фізичної підготовленості у дівчат 17 років ("погана" - 22,5%).
Для формування основних фізичних якостей необхідно два і більше регулярних занять протягом тижня. Фізична активність, яка здійснюється поза школою, є добровільною, вона важлива, тому що виховує культуру здоров'я, людина сама турбується про стан здоров'я з допомогою фізичних вправ.
Значна кількість школярів не залучена до регулярних занять фізичною культурою від 35,0% у юнаків і до 47,0% - у дівчат. З віком зменшується кількість школярів, що займаються у ДЮСШ.
Серед показників, що характеризують фактичний рівень фізичної активності школярів, слід віднести в першу чергу кількість занять, їх тривалість і інтенсивність фізичного навантаження, а також залученість до різних форм фізкультурно-спортивної діяльності. Більшість школярів мають двохразові заняття на тиждень, які мають тривалість в межах 1 години.
"Сидячий" стиль поведінки доповнює інформацію про рівень фізичної активності і дозволяє судити про байдуже ставлення старшокласників до свого здоров'я. "Сидячий" стиль життя розглядається за допомогою визначення кількості вільного часу, який школярі проводять у телевізора і комп'ютера. Більше 3-х годин проводять перед телевізором і з комп'ютером 35,5% старшокласників. Можна зауважити, що школярі мало читають художньої літератури. Дівчата читають більше ніж юнаки.
Школярі роблять свій вибір, що для них перегляд телепередач і використання комп'ютера більш популярні, ніж заняття фізичними вправами.
Прихильність дітей шкільного віку до так званих шкідливих звичок оцінювалась за показниками вживання алкогольних напоїв та куріння.
Встановлено, що з віком прихильність шкідливим звичкам збільшується. Школярі 10-11 класів курять від 50 до 80%. Частина старшокласників вживають алкоголь рідко від 22,5% у дівчат до 47,5% у юнаків.
Висновки
Результати дослідження свідчать про те, що юнаки частіше беруть участь в регулярних заняттях фізичними вправами. Підтверджується тенденція зниження з віком рівня фізичної активності, особливо дівчат. Необхідно визначити, що перешкоджає систематичній руховій діяльності.
Отримані результати свідчать не тільки про вікові, але й тендерні відмінності в рівні фізичної активності.