Особливості процесу навчання фізичним вправам учнів молодшого шкільного віку
ПЛАН
1. Етап початкового розучування вправи
2. Етап поглибленого розучування вправи
3. Етап закріплення та удосконалення вправи
4. Ключові моменти складання програми навчання фізичній вправі
Структура процесу навчання
Процес навчання руховим діям можна умовно розділити на три етапи, які тісно пов’язані між собою:
1. Етап початкового розучування вправи.
2. Етап поглибленого розучування.
3. Етап закріплення та вдосконалення вправи.
Етап початкового розучування вправи
Основна мета цього етапу полягає у вивченні основ техніки рухової дії. Перед вчителем стоять декілька завдань:
– створити попередню уяву про вправу;
– правильно й доступно поставити перед учнем рухове завдання;
– допомогти учневі створити програму дій, тобто полегшити пошук основного варіанту вирішення завдання;
– навчити виконувати частини (фази, елементи) техніки основної дії, котрі не були засвоєні раніше;
– сформувати загальний ритм рухової дії;
– попередити або усунути непотрібні рухи і грубі викривлення (спотворення) техніки руху.
Вирішуючи завдання, що полягає в створенні попередньої уяви про вправу, слід враховувати, що уява відіграє програмну функцію. Перш за все учитель повинен назвати вправу. Це дасть можливість зосередити увагу учнів на матеріалі, який вивчається.
Наступним кроком учителя є демонстрація вправи. Назвавши вправу, учитель пропонує подивитись, як вона виконується. Показ вправи дає можливість у більшому об’ємі доповнити уявлення про просторово-часові параметри рухів.
Практика роботи показує, що демонстрування вправи в цілому на початку навчання дає кращі результати, ніж показ частинами. Свої дії вчитель має супроводжувати поясненнями.
Пояснення стає дохідливішим лише тоді, коли його доповнюють відповідними наочностями.
Уявлення про нову рухову дію можуть бути повними лише тоді, коли ознайомлення з нею включає реальне “відчуття” рухів. Для цього в практиці роботи застосовується безпосереднє виконання вправи.
Характерним для етапу початкового розучування є те, що в перших спробах виконання вправи спостерігаються початкові прояви майбутньої помилки. Тому успіх у засвоєнні раціональної техніки виконання вправи багато в чому залежить від умілого і своєчасного попередження і виправлення (ліквідації) помилок.
Основними причинами грубих викривлень рухових дій на початковому етапі їх розучування є: 1. Невиконання окремих дій у вправі. 2. Несвоєчасне виконання окремих дій в вправі. 3. Неправильний напрям руху. 4. Недостатня фізична підготовка. 5. Боязнь виконання вправи.
Не слід багаторазово повторювати вправу з помилкою. Якщо ж помилка закріпилась, то для її виправлення можна застосувати такі прийоми:
1. Зупинити на деякий час виконання вправи, щоб загальмувати непотрібні умовно-рефлекторні зв’язки, а лише після цього знову приступити до розучування, акцентуючи увагу на тих фазах, де зафіксувалась помилка в минулому.
2. Перевчити вправу (якщо це можливо, враховуючи особливості техніки) в іншу сторону.
3. Скористатись прийомом “від важкого до легкого”. Зупинити виконання вправи, в котрій фіксується помилка, і вивчати вправу важчу, але подібну за структурою.
4. Посилити страхування, додатково покласти м’які поролонові мати, щоб зменшити негативну дію рефлексу самозахисту, котрий заважає правильному оволодінню технікою вправи.
5. Застосовувати словесний звіт і самооцінку про пророблену роботу. Висловлюючи усно всі деталі техніки у відповідній послідовності, учень краще усвідомить суть окремих дій, продумає їх і внесе відповідні корективи в свої дії, а це дасть можливість швидше ліквідувати помилки.
Етап поглибленого розучування
Якщо етап початкового розучування вправи передбачає, головним чином, засвоєння основ техніки, то на етапі поглибленого розучування здійснюється деталізоване її вивчення.
Основні завдання цього етапу передбачають:
– уточнення техніки виконання вправи згідно її просторових, часових і динамічних характеристик відповідно до індивідуальних особливостей учнів;
– удосконалення ритму дій – добитися вільного і суцільного виконання вправи;
– встановлення самоконтролю за руховими діями.
На етапі поглибленого розучування пріоритетним методом стає метод цілісної вправи. На тлі цілісного виконання вправи увага учнів вибірково концентрується на певних ланках рухової дії.
Головна роль методу цілісної вправи не виключає можливості і доцільності застосування на цьому етапі і методу розучування рухових дій по частинах. До цього методу повертаються за необхідності внести суттєві корективи в окремі ланки вправи. найчастіше це трапляється під час розучування рухових дій, котрі мають декілька головних ланок.
На цьому етапі навчання зберігають своє значення майже всі методичні прийоми, котрі застосовуються на початковому етапі, як от: підвідні вправи, фізична допомога, орієнтири. Але використання цих прийомів з часом стає більше епізодичним.
Етап закріплення та удосконалення вправЦей етап передбачає вдосконалення рухових дій в умовах його практичного застосування. Тут вирішуються такі рухові завдання:
– закріпити навик володіння технікою вправи;
– розширити діапазон варіативності техніки вправи для доцільного виконання її в різних умовах і при максимальних проявах фізичних якостей;
– завершити індивідуалізацію техніки виконання вправи відповідно до ступеня розвитку індивідуальних здібностей.
В міру закріплення навику повторення рухів може проходити в різноманітних з’єднаннях (зв’язках) з іншими вправами, що може відбуватись при:
– ускладненні зовнішніх умов;
– змінах у фізичному і психічному стані учня (втома, відвернення уваги, хвилювання або на тлі інших емоцій);
– наявності різноманітних з’єднань (зв’язок) з різними вправами, а також і в таких з’єднаннях, де виникає необхідність побороти вплив негативного переносу навику;
– зростанні фізичних зусиль (з різних вихідних положень, у складне кінцеве положення).
Етап закріплення та вдосконалення рухових дій характеризується органічним злиттям процесів уточнення техніки вправ і виховання фізичних якостей, котрі забезпечують максимальну ефективність дій.
Таким чином, етапи розучування вправ розглядаються як єдиний і неподільний процес. Всі умовно виділені етапи, взаємопов’язані, і між ними не існує чітко виражених меж і переходів. Ці етапи, як правило, стикуються і накладаються один на одного, тобто кожен наступний починається на тлі попереднього. Загальна мета процесу навчання виражена в досконалості виконання рухових дій, результатом котрої є гармонійний завершений рух.
При підготовці до вивчення вправ важливо знати не лише техніку, але і дидактичні властивості, тобто всі особливості навчання даному рухові. В ідеалі всі необхідні відомості про навчання повинні бути систематизовані у вигляді розробленого методичного посібника. Діяльність вчителя направлена на створення такого посібника складається із наступних періодів:
Перший період – дослідження і описання руху. Результатом роботи на даному етапі є детальний опис руху в кожній фазі руху з визначенням головних завдань.
Другий період – визначення основних навчальних вправ і необхідних базових навичок. На даному етапі вчитель повинен виконати наступні операції:
1. На основі раніше дослідженої структури вправи виділити рухові компоненти вправи.
2. Підібрати такі навчальні вправи з допомогою яких можна було б засвоїти кожний із раніше виділених компонентів.
3. Розділити вправи на базові і операційні, тобто вправи якими учень повинен оволодіти до початку навчання і ті які будуть засвоюватись в процесі навчання.
4. Скласти ланцюг виконання вправ, тобто вказати їх найкращу послідовність – алгоритм виконання операційних завдань.
Третій період – виявлення можливих помилок і підбір корекційних завдань.
Необхідно передбачити хоча б найбільш можливі і суттєві порушення у виконанні вправ та бути методично готовим до їх подолання. Потрібно виконати наступні операції:
1. Виявити можливі помилки, які можуть виникнути під час виконання навчальних вправ.
2. Вивчити причини виникнення даних помилок.
3. Розробити ефективні вправи для виправлення даних помилок.
Четвертий період – розробка повної програми навчання. Це означає, що на кожному етапі навчання вправі діяльність педагога і учня повинна будуватись за циклічною схемою “інформація – операція – контроль – корекція”. Конкретно це зводиться до наступного порядку дій:
1. Вчитель ставить перед учнем завдання, пояснює техніку, спеціальні вимоги та характер виконання (інформація).
2. Завдання практично виконується (операція).
3. В ході та після виконання вправа оцінюється, виявляються помилки (контроль).
4. За результатами контролю виноситься рішення про характер наступного завдання, визначаються засоби виправлення помилок (корекція).
Розглянемо основні ключові моменти складання програми навчання фізичним вправам.
Серії навчальних занять
При вивченні кожного навчального завдання враховуються індивідуальні особливості учнів та їх готовність до навчання, здійснюється контроль за виконанням завдань, визначається порядок переходу від одного до другого.
Методи і методичні прийоми
Методи і методичні прийоми навчання були розкриті у попередніх темах , єдине на, що ми хотіли б звернути увагу, це те, що ефективність навчання руховим діям, в певній мірі залежить від добору засобів і своєчасного та правильного використання методів і методичних прийомів навчання. Вирішення питання “чому навчити” і “як навчити” повинно стати головним в побудові методики навчання.
Рівень фізичної підготовленості
Учень повинен приступити до вивчення тієї чи іншої вправи лише при наявності необхідного для цього рівня фізичної підготовленості, який визначається за допомогою тестування.
Базова рухова підготовленість учня.
На основі аналізу рухової підготовленості, вчителем може бути отримана інформація про стан готовності учня до виконання вправи.При низькому рівні рухової та фізичної підготовленості вчитель повинен виконати одну з наступних дій:
– відмовитись від вивчення нової вправи або відкласти вивчення її до більш сприятливого моменту;
– при недостатній фізичній підготовленості учня розробити додаткову програму занять, яка допоможе довести учня до належного рівня підготовленості, після чого поновити заняття за основною програмою.
Помилки та шляхи їх усунення
Програмуючи процес навчання необхідно передбачити хоча б найбільш можливі і суттєві порушення у виконанні навчальних вправ та бути методично готовим до подолання таких труднощів. Потрібно виконати наступні операції:
- визначити основні компоненти техніки виконання вправи та градацію їх оцінювання.
- виявити причини виникнення даних помилок (низький рівень фізичної підготовленості, нерозуміння навчального завдання, недостатній самоконтроль рухів, втома, негативний перенос навички, несприятливі умови виконання вправи).
- розробити ефективні вправи для виправлення даних помилок.
Домашні завдання
В процесі вивчення вправи домашні завдання в основному повинні бути спрямовані на покращення рівня фізичної підготовленості учнів. Вони повинні бути не періодичними, а пропонуватись учням протягом року і змінюватись в залежності від проходження навчального матеріалу. Потрібно розробити домашні завдання таким чином, щоб вони були взаємопов’язані із матеріалом, який вивчається протягом серії навчальних завдань, чи об’єднували ці серії. Бажано, щоб вправи, які пропонуються учням для домашнього виконання в певній мірі були схожими до вправи, яку планується вивчати чи вивчається. Тобто мова йде про підготовчі і підвідні вправи різниця між якими досить незначна, а у деяких випадках і зовсім відсутня. Найбільш оправданою по відношенню до навчальних уроків в молодших класах є вибіркова (поточна) перевірка домашніх завдань. Вона дає змогу не зупиняючи ходу уроку звернути увагу на помилки або позитивні сторони при демонстрації учнем вправ виконання яких напряму залежить від домашнього завдання.
Література:
1.Андрощук Н.В., Леськів А.Д., Мехоношин С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованні молодших школярів. Методичний посібник. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 1998. – 112 с.
2.Андрощук Н.В., Дзюбановський А.Б., Леськів А.Д. Радість руху. – Тернопіль.: СМП “Астон”, 1999. – 114 с.
3.Борисенко А.Ф., Цвек С.Ф. Руховий режим учнів початкових класів. Навчальний посібник. – 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Радянська школа, 1989. – 190 с.
4.Вільчковський Е.С., Козленко М.П., Цвек С.Ф. Система фізичного виховання молодших школярів. Навчально-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 232 с.
5.Кругляк О.Я., Буклів І.М., Кругляк Н.П. Календарне планування уроків фізичної культури. 1-4 класи. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2000 . – 64 с.
6.Кругляк О.Я., Кругляк Н.П. Від гри до здоров’я нації. Рухливі ігри, естафети на уроках фізичної культури. Методичний посібник. – Тернопіль: “Підручники і посібники”, 2000. – 80 с.
7.Леськів А.Д., Андрощук Н.В., Мехоношин С.О., Дзюбановський А.Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів. – методичний посібник.: Тернопіль “Астон”, 1997. – 108 с.
8.Леськів А.Д., Дзюбановський А.Б. Рухливі ігри на місцевості для школярів молодшого та середнього віку”, Тернопіль, СМП “Астон”, 2000. – 132 с.
9.Леськів А.Д., Левковський Д.М., Дзюбановський А.Б. Планування програмового матеріалу з предмету “Фізична культура” дл учнів 1-4-х класів. – Тернопіль: “Астон”, 2000. – 176 с.
10.Линець М. М. Основи методики розвитку рухових якостей. -Львів: Штабар, 1997. -207 с.
11.Лящук Р.П., Огнистий А.В. Гімнастика (навчальний посібник у двох частинах) . – Тернопіль: ТДПУ, Ч.1. - 2000. – 164 с.
12.Лящук Р.П., Огнистий А.В. Гімнастика (навчальний посібник у двох частинах) . – Тернопіль: ТДПУ, Ч.2. - 2001. – 214 с.
13.Огнистий А.В. Теоретико-методичні основи фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку (опорні конспекти лекцій). – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – 60 с.
14.Огнистий А.В. Зошит для практичних занять з методики фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – 24 с.
15.Папуша В.Г. Фізичне виховання школярів: форми, зміст, організація. – Тернопіль: Збруч. – 2000 – 248 с.
16.Педагогічна практика з фізичного виховання (методичні рекомендації для студентів факультету підготовки вчителів початкових класів) за ред. А.В.Огнистого. – Тернопіль: ТДПУ, 2001. – 20 с.
17.Програми для загальноосвітніх навчальних закладів “Фізична культура” 1-11 класи. – К: “Перун”, 1998. – 63 с.
18.Цвек С.Ф. Фізичне виховання молодших школярів. – К: “Радянська школа”, 1986. – 123 с.
19.Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). – Львів: Світ, 1993. – 184 с.