Фізична культура в режимі праці та відпочинку студентів

ПЛАН

1. Завдання і цілі фізичної культури в режимі праці та відпочинку студентів

2. Основні форми і засоби фізичної культури серед студентів

Література

1. Мета і завдання професійно-прикладної фізичної підготовки

Фізична культура відіграє важливе значення в режимі праці та відпочинку студентів. Згідно з цим поло­женням, використання засобів фізичної культури для підготов­ки студентів до майбутньої професії вимагає певного акценту­вання фізичного виховання до потреб вибраної спеціальності. Ось чому в середніх спеціальних навчальних закладах, зокрема в медичних, велике значення надається професійно-прикладній фізичній підготовці, в основі якої закладено процес розвитку фізичних якостей і оволодіння необхідними руховими навичками. Отже, фізична підготовка є комплексом прикладних знань, фізич­них і спеціальних умінь та навичків, які спрямовані на забез­печення ефективної адаптації організму людини до професійної діяльності. Головним завданням щодо підвищення якості підготовки спеціалістів є вдосконалення навчального процесу в середніх спеціальних навчальних закладах. Однак, повноцінне викорис­тання спеціальних знань, професійних навичків можливе тільки при доброму стані здоров'я, високій працездатності спеціалістів, що можуть бути придбаними під час регулярних і спеціально організованих занять з фізичної культури.

Головна мета фізичної підготовки у процесі фізичного виховання сту­дентів полягає у зміцненні здоров'я, підвищенні рівня професій­ної фізичної і психологічної підготовленості та стійкості організ­му до різних змін довкілля; формуванні професійно-прикладних навичків та вмінь; вихованні соціальної активності; поглибленні теоретичних знань з фізичного виховання і суміжних наук, що мають професійно-прикладне значення.

До основних завдань, які вирішуються під час занять з фізичної підготовки слід віднести:

— підвищення морфофункціональних можливостей організму;

— прискорення професійного навчання;

— досягнення високої розумової і фізичної працездатності;

— підвищення ефективності використання засобів фізичної куль­тури та спорту для активного відпочинку і рухової реабілі­тації;

— запобігання захворювань, що виникають внаслідок гіподи­намії та гіпокінезії.

Конкретний зміст фізичної підготовки студентів визначається основни­ми факторами, що обумовлені характером праці спеціалістів да­ного профілю.

Однак, сьогодні форма праці має досить умовний харак­тер, тому що якісним змінам піддається як розумова, так і фізич­на діяльність. Досить часто ми маємо справу із змішаною фор­мою праці, де ступінь поєднання елементів фізичної і розумової праці може бути різним з одного або іншого боку. Такий харак­тер праці обумовлює справу підбору методів і засобів фізичної культури з метою фізичної підготовки студентів.

Підбираючи засоби фізичної культури для фізичної підготовки, необхід­но зважити на умови праці, які складаються з тривалості робо­чого дня, фізичного і психологічного навантаження. Багаточи-сельні дослідження навантажень різних виробничих професій показали, що для якісної професійної діяльності необхідне підви­щення загальної і спеціальної витривалості фахівців. Для пра­вильного використання засобів фізичної культури і спорту на виробництві передбачається фізична підготовка у середніх та вищих нав­чальних закладах.

Визначаючи зміст фізичної підготовки, слід зважувати на режим праці та відпочинку. Правильне застосування цих факторів обумов­лює ефективність праці й збереження здоров'я працівників.

Дослідження динаміки працездатності людини в процесі різних видів робочої діяльності показали, що вона є одним із факторів, які визначають конкретний зміст фізичної підготовки студентів. Підбираючи засоби фізичної культури, майбутні фахівці повинні

знати, як правильно враховувати добові коливання працездат­ності, коливання її протягом робочого дня і тижня, характер та умови праці тощо.

Вищезгадане свідчить, що вивчення характеру та умов праці, динаміки працездатності, які супроводжують різні види виробничої діяльності, дозволяє визначити конкретний зміст фізичної підготовки студентів, правильно підібрати методи І засоби фізичної культури та спорту для ефективного використання в майбутній роботі за фахом.

Якщо фізичні вправи в різних видах спорту спрямовані, в основному, на вдосконалення рухових навичків і розвиток ру­хових якостей, то такі види спорту та їх елементи вже е різновидністю діяльності людини, мають функціональну, поряд з фізичною, направленість і спеціальну обумовленість. При цьо­му, на відміну від професійної, спортивна діяльність характери­зується різними за тривалістю і навантаженнями ситуаціями, більшим запасом рухових стереотипів з відповідно широким часовим діапазоном реакцій у відповідь, що дозволяє забезпечи­ти кращі можливості для тренування рухових функцій.Відомо, що розвиток загальної витривалості має найбіль­ше значення для вирішення завдань фізичної підготовки. Використання аероб­них можливостей людини забезпечує успіх виконання тривалої роботи помірної інтенсивності, яка частіше спостерігається в умовах виробництва.

Згідно з теорією фізичного виховання, для розвитку профе­сійно важливих якостей потрібні впливи, що за своїми фізіологіч­ними діями переважають характеристики виробничої активності.

Відомо, що всі види спорту є найбільш адекватними засоба­ми в вихованні необхідних трудових якостей. В будь-якому виді спорту особливості діяльності визначаються специфікою вимог до ЇЇ виконання. В одних видах спорту основні вимоги спрямовані на точність і техніку виконання, в других - на часові, просторові або силові параметри виконання, в третіх - на взаємодії, в чет­вертих - змішані вимоги. Вони активізують психічну діяльність у різних напрямках; вимоги до технічної точності виконання ак­тивізують контрольні функції уваги, вимоги до регулювання па­раметрів рухових дій - чуттєво-руховий контроль; вимоги, що

пов'язані з передбаченням дій партнера - інтелектуальні функції, вимоги максимальної напруги - прояву вольових зусиль.

Аналізуючи основні масові види спорту, які входять у програму з фізичного виховання середніх спеціальних навчаль­них закладів, виявлено, що деякі з них справляють тренуваль­ну дію на функції, без високого рівня розвитку яких повноцін­не засвоєння професії неможливе; інші сприятливо діють на системи організму, забезпечуючи адаптацію студентів до умов виробництва.

Вибираючи засоби фізичної культури для студентів мед-сестринських факультетів, необхідно виходити з того, що пи­тання їх ППФП можна вирішувати в плані використання спеці­альних фізичних вправ, а також шляхом занять тими видами спорту, які забезпечують переважний розвиток необхідних про­фесійно важливих якостей.

Розвиток прикладних фізичних якостей йде шляхом спеці­ального виховання і вдосконалення основних фізичних якостей людини: швидкості, сили, витривалості, спритності та гнучкості.

2. Засоби і форми фізичної культури студентів

Виходячи з класифікації фізичних вправ щодо професій­ної спрямованості, опираючись на професіограми, кафедра фізичного виховання навчаль­них закладів повинна самостійно розробити навчальний матері­ал, враховуючи пропозиції профілюючих кафедр.

Засоби фізичної культури повинні бути направлені на забезпечення ефективної адаптації організму до складних факторів трудової діяльності підвищення стійкості до мікрокліматичних умов ви­робництва, розширення арсеналу прикладних рухових коорди­націй тощо.

Такими засобами є прикладні фізичні вправи та окремі елементи з різних видів спорту, цілісне використання приклад­них видів спорту, оздоровчі сили природи та гігієнічні фактори.

Вибір прикладних фізичних вправ здійснюється за прин­ципом адекватності їх психофізіологічного впливу на прикладні

фізичні й спеціальні якості, які потрібно розвивати за спільністю структури і динаміки рухів з прикладними уміннями та навичками.

Оздоровчі сили природи і гігієнічні фактори, як правило, виступають обов'язковими засобами фізичної підготовки студентів, коли ви­ховуються спеціальні фізичні якості, що забезпечують ефектив­ну роботу в умовах відносно низької або високої температури.

Фізична підготовка студентів повинна проходити в умовах, які передбачені програмою з фізичного виховання для середніх спеціальних навчальних закладів, а саме:

— спеціально організовані навчальні заняття;

— самостійні заняття фізичною культурою і різними видами спорту;

— масові оздоровчі фізкультурно-спортивні заходи.

Згідно з вимогами програми з фізичного виховання, на­вчальні заняття повинні носити як теоретичний, так І практич­ний характер. Мета теоретичних занять - надати майбутнім медичним сестрам необхідний запас прикладних знань, що за­безпечать методично вірне використання засобів фізичної куль­тури для підготовки до майбутньої професійної діяльності, а в подальшому - використання отриманих знань у своїй роботі.

Основні завдання фізичної підготовки вирішуються на практичних за­няттях з фізичного виховання, де навчальний процес спрямова­ний на забезпечення виховання прикладних, фізичних і спеціаль­них якостей, умінь та навичків.

Масові спортивні заходи з професійно-прикладною метою проводяться на кожному курсі. В програму змагань, конкурсів вносяться окремі професійно-прикладні фізичні вправи, спеціаль­но-прикладні види спорту. Беручи участь у цих заходах, студент повинен досягати високого особистого результату, виступаючи в повну силу.

Список використаної літератури

Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и для каждого. – М., 1988.

Белов Р.А. Самостоятельные занятия студентов физической культурой. – К., 1988.

Ільницький В.І., Ясінський Є.А. Фізичне виховання у середніх навчальних закладах. – Тернопіль, 2000.

Мурза В.П. Фізичні вправи і здоров'я. – К., 1991.