Історія баскетболу
Доктор Джеймс Найсміт відомий в усьому світі, як винахідник баскетболу. Він народився в 1861 році в Ремсей (Ramsay) містечку, біля Елмонта (Almonte), штат Онтаріо, Канада.
Концепція баскетболу в нього зародилася, ще в шкільні роки, під час гри в “duck-on-a-rock”.
Зміст цієї популярної, у той час, гри полягав у наступному: підкидаючи один, невеликий камінь, необхідно було попасти ним на вершину іншого каменю, більшого по розміру.
Після роботи Атлетичним Директором Університету McGill,
Найсміт переходить у YMCA Навчальну Школу в Спрінгфілді (Springfield), штату Массачусетс (Massachusetts).
Вже, будучи викладачем фізкультури, професором коледжу в Спрінгфілді, Джеймс Найсміт зіштовхнувся з проблемою створення гри для зими штату Массачусетс, періоду між змаганнями з бейсболу і футболу.
Найсміт думав, що в зв'язку з погодою цього часу року, кращим рішенням буде винайти гру для закритих приміщень.
Найсміт хотів створити рухливу гру для студентів Школи Християнських Робітників, що припускала б не тільки використання винятково сили.
Він мав потребу в грі, яку можна було б проводити в закритому приміщенні у відносно малому просторі.
І от, у грудні 1891 року, Джеймс Найсміт представив своєму гімнастичному класу в Спрінгфілде (YMCA) свій безіменний винахід.
Перша гра була зіграна футбольним м'ячем, а замість кілець, до поруччів балкону, по обидві сторони спортивного залу, Найсміт прикріпив два прості кошики, і в довершення усього, вивісив на дошці оголошень список тринадцяти правил, що повинні були керувати цією новою грою.
Але незабаром, після першої гри, листок із правилами пропав. А, кілька днів пізніше, один зі студентів Найсмита, Франк Мейхон (Frank Mahon), зізнався в “злочині”.
“Я взяв їх” – сказав Мейхон своєму вчителю. “Я знав, що ця гра буде мати великий успіх і я взяв їх як сувенір. Але зараз я думаю, вони повинні належати Вам…”
Менше ніж за годину, Джеймс Найсміт, сидячи за столом у своєму офісі в YMCA сформулював тринадцять правил гри в баскетбол.
Ось вони:
М'яч може бути кинутий у будь-якому напрямку однією чи двома руками.
По м'ячу можна бити однієї чи двома руками в будь-якому напрямку, але ні в якому разі кулаком.
Гравець не може бігати з м'ячем. Гравець повинен віддати пас чи кинути м'яч у кошик з тієї точки, у якій він його піймав, виключення робиться для гравця, що біжить на великій швидкості.
М'яч повинен утримуватися однією чи двома руками. Не можна використовувати для утримання м'яча передпліччя і тіло.
У будь-якому випадку не допускаються удари, захоплення, утримання і штовхання супротивника. Перше порушення цього правила будь-яким гравцем, повинне фіксуватися як фол (брудна гра); другий фол дискваліфікує його, поки не буде забитий наступний м'яч і якщо був очевидний намір травмувати гравця, на всю гру. Ніяка заміна не дозволяється.
Удар по м'ячу кулаком – порушення пунктів правил 2 і 4, покарання описане в пункті 5.
Якщо одна зі сторін робить три фоли підряд, вони повинні фіксуватися як гол, для супротивників (це значить, що за цей час супротивники не повинен зробити жодного фолу).
Гол зараховується, – якщо кинутий м'яч, що відскочив від підлоги, попадає в кошик і залишається там. Гравцям, що захищаються, не дозволяється торкатися м'яча чи кошика в момент кидка. Якщо м'яч торкається краю, і супротивники переміщують кошик, то зараховується гол.
Якщо м'яч іде в аут (за межі площадки), то він повинен бути викинутий у поле першим торкнувшимся його гравцем. У випадку суперечки викинути м'яч у поле, повинен суддя. Гравцю, що вкидає, дозволяється утримувати м'яч п'ять секунд. Якщо він утримує його довше, то м'яч віддається супротивнику. Якщо кожна зі сторін намагається затягувати час, суддя повинен дати їм фол.
Суддя повинен стежити за діями гравців і за фолами, а також повідомляти рефері, про три, зроблених підряд фолах. Він наділяється владою дискваліфікувати гравців відповідно до Правила 5.
Рефері повинен стежити за м'ячем і визначати, коли м'яч знаходиться в грі (у межах площадки) і коли іде в аут (за межі площадки), яка зі сторін повинна володіти м'ячем, а також контролювати час. Він повинен визначати враження цілі, вести запис забитих м'ячів, а також виконувати будь-які інші дії, що звичайно виконуються рефері.
Гра складається з двох половин по 15 хвилин кожна з перервою в п'ять хвилин між ними.
Сторона, що закидала більше м'ячів у цей період часу є переможцем.
З часом баскетбол змінювався. По початку це була гра терпіння і стратегії. Більшість перших ігор мали рахунок, що ніколи не перевищувала 15 чи 20 очок.
Найсміт уважно стежив за розвитком спорту, представленим у багатьох націях рухом YMCA, уже 1893 року.
Вперше на Олімпійських іграх баскетбол був представлений у Берліні в 1936 році.
На піку розвитку гри, Найсміт був прийнятий у Зал Баскетбольної Слави, незважаючи на те, що він уже був названий у його честь.
Баскетбол, починаючи з Джеймса Найсміта, пройшов довгий шлях.І сьогодні є одним з найбільш популярних спортивних змагань у світі, чого не було б можливо без Доктора Джеймса Найсміта, засновника цієї чудової гри.
Суддівство офіційних змагань з баскетболу в Україні здійснюється згідно з Офіційними Правилами гри в баскетбол, які затверджені ФІБА.
Починаючи з 20-х років ХХ столітят баскетбол поширився на Україні, у Білорусії, Закавказзі, на Далекому Сході. Великий вплив на розвиток гри зробили організації Всевобуча. У 1920 Вищою радою фізкультури баскетбол була веден у програму шкіл Всевобуча як обов'язкова дисципліна. Стали проводитися турніри по баскетболі в рамках Уральської і Московської олімпіад. У лютому 1921 у Петрограді організується баскетбольна ліга, у 1922 у Москві був створений «Комітет московської баскетбольної ліги».
У 1930 при Всесоюзній раді фізичної культури була створена Всесоюзна секція баскетболу. У 1959 послу утворення Союзу спортивних суспільств і організацій СРСР секція була перетворена у Федерацію баскетболу. СРСР член ФИБА з 1947.
Першість країни як у жінок, так і чоловіків стало проводитися з 1923.
Найсильніші жіночі клубні команди країни: «Динамо» (Москва), МАИ (Московського авіаційного інституту), «Динамо» (Київ), ТТТ (Трамвайно-тролейбусного тресту), ЦСКА (Москва).
Найсильніші чоловічі клубні команди: «Динамо» (Москва), СКА (Рига), ЦСКА (Москва), «Жальгирис» (Каунас), «Спартак» (Ленінград), «Автодор» (Саратов).
Кращі тренери: Л. Алексєєва, В. Кондрашин, С. Спандарьян, А. Гомельський.
За союзних часів кращою чоловічою баскетбольною командою України був київський "Будівельник". У різні роки прихильники популярного виду захоплювалися грою таких чудових баскетболістів, як Сергій Коваленко, Вадим Гладун, Микола Баглей, Василь Окіпняк, Анатолій Полівода, Олександр Білостінний, Олександр Волков, Володимир Ткаченко, Андрій Подковиров тощо. Пограв за "Будівельник" й Євген Філозоф, який захищав його кольори у 1965-1971 роках.
Використана література
Джон Р., Вуден. Современный баскетбол. - М.: Физкультура и спорт,1997.-58с.
Дъячков В.М. Современствования технического мастерства спортсменов. –М.: Физкультура и спорт, 1992.-35с.
Зельдович Т.,Кершинас С. Подготовка юных баскетболистов. – М.: Физкультура и спорт, 1994.-48с.
Зінін А.М. Дитячий баскетбол. - М.: Физкультура и спорт , 1989.-183 с.
Кудряшов В.А., Мирошникова Р.В. Технические приемы игры в баскетбол. – Волгоград, 1984.-35с.
Кудряшов В.А., Рудакос В.И. Баскетбол в школе/ Учебное пособие для учителей школ. Л., Учпедлит, 1990.-154с.
Коузи Б., Пауэр Ф. Анализ и концепции в современном баскетболе. – М.: Физкультура и спорт, 1995.-120с.
Кузин В.В., Полиевский С.А., Баскетбол. Начальный этап обучения, - М.: Физкультура и спорт, 1999.-133с.