Скорочення тривалості виробничого циклу

Вступ

В курсовому проекті розглянута така важлива для організації виробництва і функціонування підприємства тема як виробничий цикл виготовлення видавничо-поліграфічної продукції та найбільш раціональні методи його скорочення.

Дана тема є актуальною особливо в сучасних умовах, коли підприємства різних форм власності переходять на ринкові взаємовідносини, коли виникає такі поняття як конкурентоздатність та конкурентоспроможність, які набирають більшої актуальності особливо в поліграфічному виробництві. За таких умов, щоб вижити на ринку, а отже задіювати більше замовників, збільшувати обсяги виробництва і отримувати винагороду за свою діяльність – прибуток, поліграфічне підприємство має забезпечувати своєчасне виготовлення високоякісної продукції при найменших витратах трудових, матеріальних та фінансових ресурсів.

Для того, щоб виконати ці умови треба найбільш раціонально організувати виробництво. Організація виробничого процесу охоплює всі напрямки діяльності підприємства, починаючи з підготовки виробництва і сдачі тиражу у відповідності із договірними зобов’язаннями перед замовниками або видавництвами. Тривалість виробничого циклу – важливий показник, що характеризує рівень організації виробництва: чим цикл коротший, тим вищий рівень організації виробництва. Скорочення його тривалості дає комплексний економічний ефект: прискорює оборотність оборотних засобів, створює можливості росту обсягу продукції, покращення використання виробничих потужностей, підвищуючи продуктивність праці і знижуючи собівартість продукції.

Таким чином, тривалість видавничо-поліграфічного циклу тісно взаємопов’язана і, навіть, має прямопропорційну залежність від організації виробництва взагалі, а також організації зовнішньо-маркетингової діяльності (робота із замовниками і залученння нових замовників) та організації виробничого процесу на всіх стадіях поліграфічного виробництва.

Тривалість виробничого циклу проаналізовано в аналітичній частині та запропоновано шляхи скорочення його тривалості відповідно в проектній. Всі дослідження і розрахунки проведені на базі діючого підприємства ТОВ „Видавничий будинок „Кераміст”.

Виробничий процес і його організація.

І. Структура виробничого процесу

Виробничий процес - це взаємопов’язані дії людей, засобів праці та природи, що потрібні для виготовлення продукції.

Основні елементи виробничого процесу - процес праці як свідома діяльність людини, предмети та засоби праці.

Це можна зобразити такого схемою:

Головною складовою виробничого процесу є технологічний процес - сукупність дій по зміні та визначенню стану предмета праці.

Основною структурною одиницею технологічного процесу є операція - закінчена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над одним і тим же предметом праці без переналагодження устаткування.

Виробничі процеси класифікуються за наступними ознаками:

за призначенням;

за перебігом у часі;

за ступенем автоматизації.

За призначенням виробничі процеси поділяються на: основні, допоміжні та обслуговування.

Основний процес - це процес виготовлення основної продукції підприємства, яка визначає його виробничий профіль, спеціалізацію і на ринку з’являється як товар для продажу.

Основний процес має декілька стадій:

Допоміжний процес - процес виготовлення продукції, яка використовується на самому підприємстві для забезпечення нормального протікання основних процесів.

Допоміжний процес утворює декілька допоміжних виробництв: ремонтне, інструментальне, енергетичне і ін.

Обслуговуючий процес - це процес, який забезпечує нормальні умови здійснення основних і допоміжних процесів (складські та транспортні процеси).

За перебігом у часі: дискретні (перервні) та безперервні процеси.

Дискретні - циклічний процес, який пов’язаний з виготовленням виробів певної форми, що обчислюється в штуках (машини, одяг).

Безперервні - це процес, властивий для виробництва продукції, яка не має закінченого об’єму і форми (сипучі та рідкі речовини).

За ступенем автоматизації:

ручні - здійснюються безпосередньо робітником, його зусилля є джерелом енергії;

механізовані - виконуються робітником за допомогою машини;

автоматизовані - виконуються машинами за наглядом робітника;

автоматичні процеси - процес повністю виконується машинами без участі робітника за попередньо розробленою програмою.

ІІ. Принципи організації виробничого процесу

Виробничий процес базується на наступних принципах:

•принцип спеціалізації - обмеження різноманітності елементів виробничого процесу, передусім зменшення номенклатури продукції, що виготовляється на кожній ділянці підприємства, а також різновидів виробничих операцій, що виконуються на робочих місцях;•принцип пропорційності. Основна вимога цього принципу та, що в усіх частинах виробничого процесу була узгоджена пропускна спроможність (однакова здатність виконання робіт і випуску продукції). Пропорційність досягається в тому випадку, коли продуктивність виробництва пропорційна обсягу виконаних робіт. Недотримання цього принципу веде до виникнення «вузьких місць» або неповного завантаження окремих підрозділів. Іноді пропорційність періодично порушується, внаслідок освоєння нових виробів, неоднакових темпів зниження їх трудомісткості. Це закономірний результат розвитку виробництва, який має бути передбаченим і планомірно усуненим.

•принцип паралельності - одночасне виконання окремих операцій і процесів. Дотримання цього принципу особливо важливе при виготовленні складних виробів, які складаються з багатьох деталей, вузлів, агрегатів, послідовне виробництво яких зайняло б багато часу;

•принцип прямоточності - це значить, що предмети праці в процесі обробки повинні пройти по всіх стадіях і операціях виробничого процесу за якомога найкоротшим маршрутом. Для дотримання цього принципу бажано цехи, дільниці, робочі місця розташовувати за ходом технологічного процесу, а допоміжні та обслуговуючі виробництва мають бути розміщені ближче до цих підрозділів, які вони обслуговують. Все це бажано планувати і передбачати ще в процесі планування будівництва підприємства, або в процесі реконструкції.

•принцип безперервності потребує мінімізації або повної ліквідації перерв між суміжними технологічними операціями;

•принцип ритмічності - робота всіх підрозділів підприємства і випуск продукції повинні здійснюватися за певним ритмом, повторюватися. За додержанням принципу ритмічності за рівні проміжки часу виготовляється однакова кількість продукції, забезпечується рівномірне завантаження робочих місць.

•принцип автоматичності - процес планомірної заміни праці людини на працю машин, автоматів. Дуже актуальним це є для виробництв із шкідливими умовами праці.

•принцип гнучкості - за даним принципом виробничий процес має оперативно пристосовуватися до змін організаційно-технічних умов, які пов’язані з переходом на виготовлення іншої продукції або її модифікації. Гнучкість виробництва дозволяє в найкоротші норми освоювати нові види продукції з якомога меншими витратами;

Всі ці принципи тісно пов’язані один з одним. Тому при проектуванні виробничого процесу необхідно враховувати дію всіх цих принципів. Але, поряд з цим, має в першу чергу вибиратись оптимальне рішення за критерієм економічної ефективності.

ІІІ. Організаційні типи виробництва

Тип виробництва - класифікаційна категорія виробництва, яка враховує такі його властивості як широта номенклатури, регулярність, стабільність і обсяг випуску продукції.

Існують три типи виробництва:

1.одиничне виробництво - характеризується широкою номенклатурою продукції, малим обсягом випуску однакових виробів, повторне виготовлення яких як правило не передбачене;

2.серійне виробництво - характеризується обмеженою номенклатурою продукції, виробництво окремих виробів періодично повторюється певними партіями (серіями) і загальний їх випуск може бути достатньо великим;

3.масове виробництво характеризується вузькою номенклатурою продукції але великим обсягом виробництва окремих виробів.

Крім цих трьох типів, окремо виділяють дослідне виробництво. В дослідному виробництві виготовляються зразки або партії виробів для проведення дослідних робіт, випробування, доопрацювання конструкцій. На основі проведених досліджень розробляється конструкторська та технологічна документація для серійного або масового виробництва.

За майже всіма характеристиками дослідне виробництво нагадує одиничне виробництво.

За ознаками типу виробництва можна характеризувати виробничі підрозділи від робочого місця до підприємства в цілому. Важливим при цьому є рівень спеціалізації робочих місць. Цей рівень можна визначити за допомогою коефіцієнта закріплення операцій.

(1) [7]

Кз.о. - це середня кількість технологічних операцій, яка припадає на одне робоче місце за місяць.

mі - кількість операцій, що проходить предмет в процесі обробки на даному робочому місці.

n - кількість предметів за найменуванням, які обробляються на даному робочому місці.

М - кількість робочих місць, для яких обчислюється коефіцієнт закріплення операцій.

Для кожного організаційного типу виробництва притаманні свої типи робочих місць:

1.робоче місце одиничного виробництва характеризується виконанням різних операцій над різними деталями з урахуванням технологічних можливостей устаткування;

2.робоче місце серійного виробництва характеризується виконанням операцій над обмеженою номенклатурою деталей, які періодично обробляються партіями;

3.робоче місце масового виробництва характеризується постійним виконанням однієї операції над одним предметом праці.Тип виробництва істотно впливає на його ефективність. Від типу виробництва залежить виробнича структура підприємства і його підрозділів, вибір технологічних процесів, устаткування і оснащення, методів організації виробництва та управління.

ІV. Виробничий цикл

Виробничий цикл - це інтервал часу від початку до закінчення процесу виготовлення продукції (тобто час, на протязі якого предмети праці, що запущені у виробництво, стануть готовою продукцією).

Виробничий цикл обчислюється як для одного виробу, так і для певної кількості виробів, які виготовляються одночасно.

Виробничий цикл є одним з найважливіших нормативів організації виробничого процесу.

Структура виробничого циклу

Перерви партіонності, тобто тоді, коли предмети праці обробляються партіями; перерви чекання, коли виникає несинхронність операцій виробничого процессу, тобто предмети праці не обробляються, оскільки робочі місця зайняті іншими операціями.

Конкретна структура виробничого циклу залежить від особливостей продукції, від технологічних процесів її виробництва, від типу виробництва.

Крім структури, кожний виробничий цикл характеризується певною тривалістю.

Тривалість виробничого циклу - це час перебування предмету праці в процесі обробки з моменту запуску у виробництво до моменту виходу готової продукції. Тривалість виробничого циклу визначається в місяцях, днях, годинах, хвилинах.

Тривалість виробничого циклу в загальному вигляді можна виразити за формулою:

(2) [3]

tос - час виконання технологічної операції

tдоп - час виконання допоміжних операцій;

tс - час камерної сушки;

tт.п - технологічні перерви (пов’язані з процесами, що не потребують застосування праці, тобто витримка деталей після оброблювання тощо);

tо.п - час перерв, обумовлених режимом робочого часу;

tм.п - міжопераційні перерви (коли предмет праці пролежує біля робочих місць);

tорг.п - час перерв з організаційних причин (через нестачу інструментів, енергії).

Крім загальної тривалості виробничого процесу можна розглянути і тривалість виробничого циклу однієї деталі, партії деталей.

Тривалість виробничого циклу однієї деталі відповідає сумі тривалостей всіх технологічних операцій, допоміжних операцій і перерв (тому що, кожна окрема деталь може пройти всі операції тільки послідовно):

(3)[3]

Тривалість виробничого циклу партії деталей визначається часом, затраченим на всі операції технологічного процесу (технологічного циклу) + час на допоміжні операції і перерви.

Тривалість технологічного циклу можна розглядати з двох сторін:

1)як тривалість циклу однієї операції (тобто як час обробки партії деталей на якійсь одній операції);

2)як тривалість обробки партії деталей по всіх операціях технологічного процесу (тобто час обробки партії деталей в одному або декількох цехах).

Технологічний цикл виробництва партії деталей визначається за формулою:

(4)[3]

N - число деталей в партії;

Tобр - час по нормі на обробку однієї деталі, хв;

kвн - коефіцієнт виконання норм виробітку по даній операції;

M - кількість робочих місць, на яких паралельно виконується одна операція.

Фк - календарний фонд часу однієї зміни, хв;

Z - змінність (число змін).

V. Методи організації виробництва

Тривалість технологічного циклу партії деталей залежить від виду руху предмету праці, який може бути паралельним, послідовним і послідовно-паралельним.

Послідовне поєднання операцій полягає в тому, що кожна наступна операція починається після закінчення попередньої операції над всіма деталями даної партії.

Формула розрахунку тривалості циклу при послідовному русі партій деталей:

(5)[7]

n – розмір партії деталей – оптимальна кількість ГП, що одноразово випущена в якомусь виробничому підрозділі;

Тшт – норма часу на операцію, хв.

Графік:

Паралельний рух.

Кожна деталь передається на наступну операцію відразу ж після обробки її на іншій (попередній) операції, тобто деталі передаються поштучно.

Перевага - мінімальна тривалість циклу, недолік - неповне завантаження операцій, де трудомісткість менша ніж на головній операції (найбільш тривала операція - без перерв).

Формула розрахунку тривалості циклу при паралельному русі партій деталей:

(6)

Тmax – час найбільш тривалої операції.

Графік:

Послідовно-паралельний рух.

Суть - робітник починає наступну операцію одразу, не чекаючи обробки всієї партії на попередній операції, тобто є суміщення часу виконання суміжних операцій, немає перерв.

Передача деталей здійснюється транспортними партіями; передбачається часткове зміщення виконання операцій.

Формула розрахунку тривалості циклу при послідовно-паралельному русі партій деталей:

,

Т р.п комб. = Тр.п. посл.-Рс. (7)[7]

Тк – час кінцевої операції, хв;

Рс.- сумарний час перекриття;

S – зміщення (обчислюється тоді, коли деталі передаються з більшої на меншу по тривалості операції).

Графік:

VІ. Поняття потокового виробництваПереваги потокового виробництва

має високу спеціалізацію, механізацію, чітку організацію виробничого процесу, є високоефективним (підвищується продуктивність праці, скорочується виробничий цикл і незавершене виробництво, покращується використання ОФ), внаслідок зниження витрат виробництва.

Але є й свої недоліки:

- примітивізація праці робітників, зведення її до виконання елементарних механічних операцій, жорсткий ритм роботи. Це робить працю малозмістовною, а вимога - висока кваліфікація і підвищення освітнього рівня.

Ці недоліки можна усунути автоматизацією і створенням автоматичних потокових ліній, де всі операції здійснюються автоматично.

- вузька спеціалізація робочих місць, їх розміщення за ходом технологічного процесу створюють труднощі при переході на випуск нової продукції. Виникає необхідність у заміні, переміщенні обладнання, створенні нового обладнання, підготовці робітників, що потребує великих витрат часу і коштів.

Це нейтралізувалося підвищенням гнучкості технологічних систем, застосування станків з ЧПК(У), роботів.

Такі сили поєднують переваги потокового (висока продуктивність) і непотокового виробництва (гнучкість). Можуть застосовуватись у всіх типах виробництва, особливо ефективні у серійному виробництві.

Потокові лінії бувають різні, тому їх класифікують за різними ознаками:

За номенклатурою виробів потокові лінії поділяють на одно- і багатопредметні.

Однопредметні - лінії, на яких обробляються або складаються вироби одного типорозміру протягом тривалого часу. Ці лінії застосовуються у масовому виробництві.

Багатопредметні - на них одночасно або послідовно виготовляється декілька типорозмірів виробів, подібних за конструкцією і технологією виробництва. Застосовуються у серійному виробництві.

За ступенем безперервності:

Безперервні - предмети праці переміщуються по операціях безперервно (паралельне поєднання операцій).

Перервні - лінія, що не може забезпечити безперервну обробку предметів праці внаслідок несинхронності операцій.

За способом підтримання ритму:

Лінії з регламентованим ритмом - предмети праці передаються з операції на операцію через точно фіксований час, який підтримується за допомогою спеціальних засобів (переважно конвеєра). Застосовуються на безперервних лініях.

Лінії з вільним ритмом - предмети праці з операції на операцію передаються з відхиленням від розрахункового ритму. Загальний ритм забезпечується стабільною продуктивністю робітника на першій операції лінії або ритмічною сигналізацією (звуковою, світловою).

За місцем виконання операції:

Лінії з робочим конвеєром. Робочий конвеєр крім транспортування і підтримки ритму є безпосереднім місцем виконання операцій (складальні конвеєри).

Лінії з конвеєром із зняттям предметів, характерна для процесів, операції яких виконуються на технологічному устаткуванні.

За способом переміщення бувають конвеєри з безперервним рухом (має постійну швидкість і під час роботи не зупиниться) і конвеєри з пульсуючим рухом (під час виконання операцій стоїть нерухомо). Він приводиться в дію періодично через проміжок часу, рівний такту лінії. Такі конвеєри застосовуються в тих випадках, коли за умовами технології виконання операцій потребує нерухомості предмета праці.

Характерною рисою потокової лінії є ритмічний випуск продукції. Показником ритмічності є ритм (середній, операційний і робочий).

Середній ритм - це проміжок часу між випуском з потокової лінії двох виробів, що обробляються один за одним. Оперативний ритм - це середній час виконання операцій. Робочий ритм - проміжок часу між випуском з потокової лінії двох чергових партій, якщо вироби передаються з однієї операції на іншу не поштучно, а партіями.

Середній ритм – час витрачений на виготовлення транспортної партії

визначається за формулою:

(хв) (8)

r – такт;

n – кількість деталей в партії i-го виробу, шт.

Крім ритму потокової лінії, існує і таке поняття як такт – час, необхідний для виготовлення однієї деталі на потоковій лінії.

(хв); - темп (9)

Фд - дійсний фонд часу роботи потокової лінії за розрахунковий період;

N - обсяг виробництва продукції за цей же період, шт.

На кожній операції обчислюється кількість робочих місць:

(10)[7]

Тшт - час операції;

Спр - розрахункова кількість робочих місць, яка закруглюється до більш цілого числа Сп.

Після цього обчислюється коефіцієнт завантаження робочих місць по кожній операції:

(11) [7]

Кзав ≤ 1.

Швидкість руху конвеєра залежить від такту і відстані між виробами:

(м/хв) (12) [7]

l - відстань між центрами двох суміжних виробів на конвеєрі, м або см;

r - такт.

Біля конвеєру з безпечним рухом робітнику приходиться рухатися за ходом конвеєра, в межах відведеної йому робочої зони.

Довжина робочої зони обчислюється за формулою:(м) (13) [7]

Непотокове виробництво.

Йому характерні такі ознаки: на робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з них невелика і недостатня для нормального завантаження устаткування; робочі місця розташовуються однотипними технологічними групами без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій; в процесі обробки предмети праці переміщуються складними маршрутами, внаслідок чого є великі перерви між операціями.

Непотоковий метод застосовується переважно у одиничному і серійному виробництві. При невеликих обсягах виготовлення окремих виробів непотоковий метод дозволяє краще використовувати устаткування, повніше завантажувати його у часі та по потужності, оскільки обробку предметів можна розподіляти між верстатами з урахуванням їх параметрів.

І.Аналаз фінансових результатів діяльності ТОВ «Видавничий будинок «Кераміст».

ПОКАЗНИКРя-Значення показникаВідхил

док

БазовийЗвітнійтис.грн%

тис.грн.тис.грн

Чистий дохід від 114377,725253,110875,475,6

реалізаціі

Собівартість реал-ої21204119404,57363,561,1

прод-ції

Валовий 32336,75848,63511,9150,2

прибуток

Адміністр-ні4941,11556,161565,3

витрати

Витрати на525,954,528,5110

збут

Собів-сть реал-ої61300821015800761,5

пр-ції з урах ад-них

витр.і витр на збут

Прибуток від71369,74338,12868,4209,4

реалізаціі

Прибуток від опера-81351,74087,22737,5202,5

ційної діяльн-ті

Прибуток від звичай-9817,53110,42292,9280,4

ної діяльності

Податок на10433,21002,1568,9131,3

прибуток

Чистий 11819,33121,62302,3281

прибуток

Спискова чисель-121111403026

ність персоналу

Прдуктивність13129,5180,350,839,2

праці

Основні 1414940,522617,87677,351,3

фонди

Фондов- 150,961,10,414,5

віддача

Фондоєм-161,030,89-0,14-10,7

ність

Рентабельність171,11,20,19

продукції

Табл.2.1

Данні таблиці 2.1 свідчать про ефективну і прибуткову діяльність підприємства. У звітному періоді чистий прибуток збільшився на 281%.Це зумовлено його зростанням від операційної діяльності на 202%, за рахунок збільшення обсягів реалізації. У звітному періоді на 1грн. чистого доходу від реалізації продукції , підприємство витрачало 0,83 грн., (21015:25253,1), а в базовому 0,90 грн., (13008:14377,7). Підвищення продуктивності праці майже на 40% частково відвернуло негативний вплив збільшення собівартості на 61% і витрат на збут на 110%. Також позитивно вплинуло збільшення прибутку від звичайної діяльності на 280%.

Збільшення основних засобів свідчить про ріст підприємства.

ІІ. Аналіз тривалості виробничого циклу видань на підприємстві ТОВ „Видавничий будинок „Кераміст”.

Аналіз тривалості виробничого циклу проведено на підприємстві ТОВ „Видавничий будинок „Кераміст”. Дане підприємство є невід’ємною частиною корпорації „Кераміст”.

Підприємство розпочало свою діяльність 28 грудня 1999р.Виробнича діяльність друкарні, почалась з друку місцевих періодичних видань. За кілька років з невеличкої друкарні, оснащеної однією офсетною друкарською машиною, ВБ Кераміст перетворився в сучасний поліграфічний комплекс, у якому виготовляється найрізноманітніша друкована продукція .

Підприємство пропонує своїм замовникам повний комплекс поліграфічних послуг на основі новітніх інформаційних, комп'ютерних і друкованих технологій. Основні напрямки діяльності компанії — листовий і рольовий офсетний друк періодичних видань, рекламної поліграфії, буклетів, проспектів та ін. продукції.

В основі успішної діяльності компанії — постійний розвиток, освоєння нових технологій виробництва. Основний принцип, яким компанія керується при формуванні виробничих потужностей, — максимальне задоволення потреб ринку за рахунок придбання новітнього високопродуктивного друкованого і після друкарського устаткування. Кожна з машин або ліній, встановлених на „ВБ Кераміст ", має свою "родзинку", дає ту або іншу можливість найбільш повно врахувати вимоги замовників до якості друкованої продукції.

Сьогодні в друкарні працює біля 180 чоловік. Персонал — це головний актив друкарні. Друкарня надає своїм співробітникам можливість рости, розвиватися, підвищувати свій професіоналізм за допомогою спеціально розроблених програм навчання і підвищення кваліфікації. Саме тому працівники„ВБ Кераміст " — дійсно майстри своєї справи, багато хто з яких відзначені галузевими нагородами і знаками відмінності як кращі фахівці.

Важливе значення для характеристики підприємства має структура підприємства — склад і співвідношення його внутрішніх підрозділів.

Виробничу структуру підприємства можна охарактеризувати як трьохступеневу (корпусна структура). Тобто в складі підприємства є окремі об’єднання, в складі яких створюються цехи, відділення, дільниці.Описуючи структуру підприємства більш детально оговоримо деякі дільниці підприємства.

Управління підприємством здійснює генеральний директор, який діє на засадах одноосібності, розпоряджається майном згідно статуту. Генеральний директор визначає структуру підприємства, його штатний розклад, приймає на роботу і звільняє з роботи працівників, затверджує штат, видає накази, розпорядження. Генеральному директору підчиняються зам. генерального директора по виробничій діяльності, зам. генерального директора по інформаційним системам, директор по виробництву, директор друкарні рулонного друку, головний технолог, головний економіст і головний бухгалтер, начальник відділу кадрів.

Найбільш численним по кількості підрозділів і працівників є виробничий напрямок, до якого належить дирекція по виробництву і великий окремий підрозділ – друкарня рулонного друку. Цими підрозділами керують відповідно директор по виробництву і директор рулонної друкарні. За діяльність цього напрямку відповідає зам. генерального директора по виробничій діяльності. Також в його обов’язки входить контроль за діяльністю дирекції по підготовці до виробництва.

Охарактеризувавши видавництво, його виробничу структуру, продукцію, яку воно випускає, основні технологічні процеси і устаткування, яке при цьому використовується, перейдемо до аналізу і розрахунку основних витрат часу, а отже і виробничого циклу виготовлення конкретних видань.

Кожний тиждень друкарня випускає журнал „ Встреча плюс”

Характеристика видання

ЗамовникНазва виданняФормат, доляОбсягТираж (екз.)Кількість фарб

Видавництво „ Субота”„Встреча плюс”84х56/164 листа;

обкладинка30002+1 (листи);

4+4 (обкладинка)

Табл.1

Дата прийому оригінал-макету до видавництва – 19.04.2007

Дата здачі тиражу замовнику – 20.04.2007

Тепер проаналізуємо фактичний час проходження видання на кожній стадії виробничого процесу.

Як відомо виробничий цикл виготовлення видання складається з операційного часу, підготовчого і часу перерв. Підготовчий час – це час підготовки виробництва безпосередньо до операційної роботи по друкуванню і комплектовці видання. Тобто в даному випадку до підготовчого часу можна віднести своєчасність поставки сировини і матеріалів, час переналадки обладнання для виготовлення конкретного видання.

Шляхом активного спостереження і опитування було з’ясовано, що робота видавництва з постачальниками налагоджена досить добре, тобто між ними укладена угода про взаємне співробітництво, яка має юридичну силу і за не виконання умов якої передбачені жорсткі штрафні санкції, що є вагомим стимулом для безперебійної роботи. Тому втрат часу, пов’язаних з роботою постачальників не існує.

Операційний час складається з часу, затраченого на такі основні процеси:

1)перевірка і підготовка оригінал макету;

2)виготовлення друкарських форм;

3)друк зошитів;

4)друк обкладинки;

5)фальцювання обкладинки;

6) транспортування зошитів і обкладинки на дільницю після друкарської обробки;

7)після друкарські процеси (підбір, шиття дротом, обрізка);

8)пакування і відвантаження гот. пр-ції на склад.

Час, затрачений на переналадку обладнання, підготовку матеріалів (розрізка паперу, приготування фарб, інших розчинів) становив 0,3години робочого часу.

Графік проходження видання по операціях виробничого процесу характеризується тим, що півфабрикат переходить на наступну стадію обробки відразу ж після його обробки на попередній стадії. Це послідовний графік проходження продукції.

Розглянемо проходження замовлення у виробництві (табл. 2)

Час виготовлення замовлення, год.

ПроцесиВиготовлення 1 фотоформиПеревірка іДрук 1 тис.пр.

1-го

зошита (з наладкою)Друк 1 тис.пр.

2-го

зошита (з наладкою)Друк 1 тис.пр.

обкладинки (з наладкою)Фальц. 1 тис.пр.

обкладинкиПідбір зошит.,

шиття дротом ,

обрізка Пакув. І відван. гот.прод.,

на склад

весь тир.

Затрати часуПеревірка і підг-ка оригиналмак-туВивід на фотоформупідготовка форми

План0,150,050,080,30,250.50,150,50,25

Факт0,250,050,160,450,250,70,150,50,25

Табл..2

Як було зазначено вище, графік проходження видання є паралельним. При цьому виді руху відсутнє пролежування виробів між операціями, всі операції технологічного процесу по відношенню до даної партії виробів виконуються паралельно, що забезпечує найменшу тривалість операційного циклу. Але як можна побачити з таблиці 2, у процесі виготовлення видання порушується принцип пропорційності між дільницями. Тобто спостерігається нерівність часу обробки видання при передачі з операції на операцію. Це пояснюється непропорційним і низьким використанням потужностей на окремих операціях.Фактичний час на перевірку і підготовку оригінал макету більший на 0,1 год або на 67% у порівнянні із запланованим. Це було викликано тим, що в оригінал макеті були допущені помилки, які редакція газети не помітила. Сот рудники відділу до друкарської підготовки витратили 6 хв. на виправлення цих помилок. Наступна зупинка в виготовленні замовлення відбулась при перевірці і підготовці друкарської форми і становила майже 5 хв.100% запланованого часу, це відбулося з вини робітників, які здійснюють цю операцію, а саме через їх відлучення з робочого місця. Затримки на дільницях офсетного друку відбулися через несвоєчасну видачу матеріалів, а саме друкарської фарби, затримка на дільниці становила 15 хв.,83% ,простою обладнання.

Брошурувальні роботи в загальній тривалості виконані непогано (у порівнянні із запланованим часом). Остання виявлена помилка в організації виробництва була виявлена при транспортуванні надрукованих зошитів і обкладинки до дільниці після друкарської обробки, це також було викликано неорганізованістю вантажників, які порушили дисципліну і покинули робочі місця.

Враховуючи те, що кількість форм при виготовленні даного видання становить 10, а кількість машин дорівнює одиниці, то тривалість операційного періоду (за формулою 5) для даного видання, при даному графіку проходження виробів і при фактично використаному часі складає:

Тр.п.ф = 3*( 0,25+0,16+0,45+0,25+0,7+0,15+0,5+0,25)+(0,05*10))=9,63 г

Графік проходження видання побудовано окремо і подано у додатку 3. Як видно із графіку, при послідовному проходженні видання по даних операціях, витрачаючи на кожну операцію дану кількість часу, можна зробити висновок, що проходження виробу в часі є неефективним, так як утворюються досить тривалі перерви і відповідно простої устаткування і робочої сили. Такі перерви подовжують тривалість виробничого циклу.

Проаналізуємо тривалість операційного циклу при запланованому часі на кожну операцію:

Тр.п.п.=3*(0,15+0,08+0,3+0,25+0,5+0,15+0,5+0,25)+(0,05*10))=8,04 год.

Таким чином, порахувавши час операційного періоду при фактично використаному часі на виготовлення видання і часу, який був запланований, можна зробити висновок, що при усуненні всіх зайвих витрат часу, перерахованих вище і раціоналізації праці робітників час на виконання основної роботи, тобто операційний період виготовлення даного видання можна скоротити на 1,6 годин або на майже19 %. Взагалі тривалість операційного періоду можна скоротити ще на деяку кількість часу, змінивши графік проходження виробу, адже існуючий набагато продовжує тривалість виготовлення книжки.

Проаналізуємо тривалість операційного циклу. Загальна формула для розрахунку виробничого циклу має вигляд:

(14) [3]

де

Кзм – коефіцієнт змінності;

Кпер – коефіцієнт переведення робочих днів у календарні, який визначається відношенням робочих днів у періоді до календарних днів.

Час перерв на видавництві включає перерви, пов’язані з режимом роботи (час на відпочинок і обідню перерву), час, який пов’язаний з природними процесами (наприклад, сушка віддрукованих аркуше- і фарбовідбитків для попередження відмарювання, пресування відфальцьованих зошитів і готової продукції). Таким чином, провівши на видавництві дослідження під час випуску видання, було з’ясовано, що час перерв при виготовленні даного видання в загальному становив 1,8годин.

Тривалість зміни на видавництві становить 8 годин, кількість змін – 3, тому тривалість виробничого циклу при фактичному використанні часу на видавництві при виготовленні даного видання становить:

При запланованих витратах часу тривалість випуску видання становила б:

Таким чином при раціональній організації виробництва можливе скорочення тривалості виготовлення даного видання на 0,15 дні. Крефіцієнт продовження тривалості виробничого циклу становить:

Тобто за рахунок втрат часу, про які зазначалося вище тривалість циклу виготовлення видання була продовжена майже на 19%.

ІІІ. Висновки по аналізу тривалості виробничого циклу видань на підприємстві ТОВ „Видавничий будинок „Кераміст”.

Провівши дослідження діяльності підприємства, були проаналізовані основні складові виробничого циклу та фактори, що впливають на його тривалість. В процесі аналізу були з’ясовані зв’язки із замовниками і постачальниками, від яких у великій мірі залежить розподіл праці між робітниками, тривалість виготовлення замовлень і, виходячи з цього, раціональна організація виробництва.

Було з’ясовано, у якій строк замовнику необхідно здати готову продукцію, і на основі цього підприємство розподіляє час між основними операціями, через які проходять півфабрикати в процесі виготовлення готового видання. Ці дані були порівняні із фактичним часом, що витратився. Виявилось, що фактичний час значно перевищував запланований. Причинами цього були різні обставини, пов’язані в основному з організацією роботи персоналу, а також різних об’єктивних причин, які не є наслідком нераціональної організації виробництва на підприємстві.Шляхом активного спостереження і опитування було з’ясовано, який графік проходження виробів існує на підприємстві – послідовний, хоча, як можна побачити з графіку, поданому у додатку 3, для даного виробництва він є неефективним. Був розрахований час операційного періоду –видання він становив 9,63, що на 19 % відповідно більше, ніж заплановано.

Таким чином, проаналізувавши організацію виробничого циклу і його тривалість, можна зробити висновок, що для того, щоб зменшити тривалість виготовлення видань, треба вжити певних заходів щодо організації проходження виробів по операціях та інших заходів, про які детальніше буде описано у наступній, проектній частині.

ІV. Проект скорочення тривалості виробничого циклу на підприємстві ТОВ „Видавничий будинок „Кераміст”.

Для того, щоб досягти скорочення виробничого циклу можливе застосування таких заходів: скорочення часу і підвищення якості технологічної підготовки виробництва; скорочення часу безпосереднього виготовлення продукції шляхом зниження трудомісткості її виготовлення, використання відповідаючих конкретним виробничим умовам видів проходження виробів по операціях технологічного процесу, правильної організації трудових процесів; збільшення змінності роботи і іншими заходами, що спрямовані на підвищення продуктивності праці; чіткої системи створення комплектних запасів матеріалів, півфабрикатів і своєчасною їх доставкою на робочі місця; скорочення часу допоміжних процесів за рахунок автоматизації контрольних операцій, правильної організації планів попереджувального ремонту обладнання; забезпечення надійності обслуговування основного і допоміжного процесів енергією; скорочення або ліквідації часу перерв по організаційно-технічним причинам, а також із-за порушення технологічної і трудової дисципліни, скорочення браку; забезпечення чіткого управління виробничими процесами, що регулює хід виробництва, відповідний порядок оперативно-виробничого планування і ритмічну роботу видавництва.

Таким чином, враховуючи існуючі заходи по скороченню виробничого циклу, спробую запропонувати і обгрунтувати деякі з них конкретно по відношенню до видавництва, що досліджується.

До заходів, що слід впровадити у даному конкретному випадку можна віднести такі як: детальний перегляд і реформування існуючого графіку проходження виробів і забезпечення виконання основних принципів організації виробництва, ліквідація зайвих витрат часу на окремі процеси, організацію роботи персоналу, зниження трудомісткості і підвищення продуктивності праці, поліпшення взаємовідносин між постачальниками сировини і матеріалів, пильніший контроль адміністративного персоналу за проходженням виробів, активізація роботи по залученню замовників.

Спочатку проаналізуємо доцільність витрат часу по операціях, їх реформування і відповідно цьому проектний графік проходження виробів. Як відомо, до формули розрахунку тривалості виробничого циклу входять такі основні категорії витрат часу як час оперативного періоду (безпосередньо виготовлення видання), час підготовчого періоду і час перерв. Розглянемо можливе скорочення часу на підготовку видання і можливого ущільнення часу перерв. Таким чином, час на підготовку до виготовлення видання фактично становив 1,8 годин. На мою думку цей час можна скоротити принаймні вдвічі, якщо по-перше при перевірці оригінал макету, виключити можливість помилок з боку редакції, по-друге як о мого точніше організувати доставку матеріалів зі складу на певну дільницю. Ці заходи певним чином дозволять скоротити тривалість циклу виготовлення продукції. На жаль, не можна зменшити часу перерв, так як основна його частина – це час на природні процеси, зменшення часу на які призвело б до погіршення якості продукції.

Перед тим, як перейти до проектування раціонального графіку проходження виробів у виробництві проаналізуємо можливе скорочення часу на окремих

операціях (див. табл..3).

ПроцесиВиготовлення 1 фотоформиПеревірка і

підготовка формиДрук 1 тис.пр.

1-го

зошита (з наладкою)Друк 1 тис.пр.

2-го

зошита (з наладкою)Друк 1 тис.пр.

обкладинки (з наладкою)Фальц. 1 тис.пр.

обкладинкиПідбір зошит.,

шиття дротом ,

обрізка Пакув. І відван. Гот.прод.,

на склад

весь тир.

Затрати часуПеревірка і підг-ка оригиналмак-туВивід на фотоформу

План0,150,050,080,30,250.50,150,50,25

Факт0,150,050,160,450,250,70,150,50,25

Табл..3

Проектний графік проходження видання побудовано окремо і подано у додатку 4. Таким чином, при витрачанні проектного часу на кожну операцію і застосовуючи послідовно-паралельний графік проходження виробів, час операційного періоду буде таким:

(15) [7]

тоді,

Розрахований вище час операційного періоду становить 9,63годин. Отриманий показник можна порівняти із часом операційного періоду при комбінованому графіку проходження виробів і запланованому часі і при комбінованому графіку і фактичному часі.Фактичний час операційного періоду виготовлення цього видання, як було з’ясовано в аналітичній частині, становить 9,63 год. Але це час при послідовному графіку проходження виробів (з перервами, що пов’язані з нерівністю часу обробки виробів на кожній операції) і при наявності перерв в роботі з об’єктивних і суб’єктивних причин, що описані в аналізі. Порівнюючи фактичну тривалість операційного періоду з проектною, можна зробити висновок про її значне перевищення на 3,3год. на 52 %.

Час операційного періоду при запланованих витратах часу на одиницю продукції і послідовному графіку проходження виробів становить 5,49 год. При застосуванні послідовно-паралельного графіку і реформуванні запланованих витрат часу на кожній операції відбувається скорочення тривалості операційного періоду на 2,55 або на 46 %.

Виходячи з даних часу перерв для виготовлення даного видання, запроектованого часу підготовчого періоду і проектного часу операційного періоду, можна розрахувати проектну тривалість виробничого циклу виготовлення даного видання за формулою 14:

Фактична тривалість виробничого циклу виготовлення цього видання, як було з’ясовано в аналітичній частині, становила 0,56 дні.

За рахунок проектних рішень щодо зміни часу обробки виробів на операціях і зміни графіку проходження виробів вдалося добитися зменшення тривалості операційного періоду (на 46 % у порівнянні із запланованим і на 52 % у порівнянні із фактичною тривалістю операційного періоду) і відповідне скорочення тривалості виробничого циклу на 0,16 днів або на 40 %, що є досить вагомою величиною.

В аналітичній частині було розраховано коефіцієнт продовження тривалості виробничого циклу, але у знаменнику використовувалась тривалість циклу при запланованих витратах часу на операціях і послідовному графіку проходження виробів. Таким чином, при проектній, більш раціональній організації виробництва коефіцієнт продовження тривалості циклу становить:

Тобто, при раціональній організації виробництва і впровадження заходів щодо послідовності виконання операцій та більш ефективного використання часу тривалість виробничого циклу можливо було б скоротити на 55 %.

Відношення запроектованої тривалості виробничого циклу до фактичної становить 0,642. Якщо брати в середньому тривалість виробничого циклу на видавництві 0,42 дня, то за рахунок впровадження вище перерахованих заходів можливе його скорочення в середньому на 0,42·(1-0,642) = 0,15 дні. Таким чином, можна вирахувати суму вивільнених грошових коштів у незавершаному виробництві за формулою:

(16) [7]

де Квив – вивільнення грошей;

В – собівартість виготовленої продукції;

Ндн – норматив в днях;

Кн – коефіцієнт нарощування витрат (в даному випадку він дорівнює 0,7).

Враховуючи те, що собівартість аналізованого видання становила 8 467 грн., середня тривалість виробничого циклу 0,42 днів, проектного – (0,42-0,15) = 0, 27 днів, то:

Таким чином, вивільнення грошових коштів в даному випадку складає (7 грн – 4,4грн) = 2,6грн. Вивільнені гроші можна використовувати на виплату преміальних грошей працівникам, які забезпечують непе-рервність проходження виробів у виробництві.

Як зазначалося вище відносне скорочення виробничого циклу можливе також при раціональній організації роботи персоналу, поліпшенні взаємовідносин між постачальниками сировини і матеріалів, пильніший контроль адміністративного персоналу за проходженням виробів, активізація роботи по залученню замовників.

Організація роботи персоналу відіграє не останню роль у процесі виготовлення видань і тривалості цього процесу. Для того, щоб робітник працював якісно і продуктивно (а чим продуктивніше він працює, тим скоріше буде виготовлено видання), його треба в цьому зацікавити, тобто стимулювати і мотивувати його роботу. Як відомо, найефективнішим стимулом для роботи працівника є матеріальне заохочення або незаохочення. Як було зазначено в аналітичній частині, вагома частина втрат часу операційного періоду відбувалась по причині порушення трудової дисципліни (часті відволікання на зайві справи і самовільне покидання робочого місця). Хоча адміністрація видавництва і застосовує до своїх підлеглих штрафні санкції у вигляді позбавлення частини премії, але я вважаю, що такі заходи є досить м’якими і у разі створення перерв в роботі за рахунок порушення трудової дисципліни адміністрації слід приймати більш жорсткі рішення (позбавлення преміювання на певний період або вирахування із заробітної плати). Для того, щоб стимулювати якість роботи (наприклад, зменшувати кількість бракованої продукції, а як відомо, разом з тим витрачається додатковий час на його виправлення) слід вираховувати вартість зіпсованих виробів або напівфабрикатів із заробітньої плати або зменшувати на цю суму розмір премії.Таким чином, продуктивна робота персоналу сприяє ліквідації зайвих витрат часу, тобто перерв в процесі виробництва, а отже і скорочення виробничого циклу. Додаткові витрати на преміювання продуктивної роботи окупляться відносним вивільненням грошових коштів від скорочення тривалості виробничого циклу.

Щодо поліпшення взаємовідносин між постачальниками сировини і матеріалів, то слід ще раз відмитити, що між ними і видавництвом існує угода, що має юридичну дію, про вчасну доставку якісних матеріалів за попередню передоплату. Тому сам постачальник зацікавлений в тому, щоб не переривати довготривалі взаємовідносини із видавництвом і відповідно виконує всі умови угоди. Таким чином, втрат часу, що пов’язані з невчасними поставками сировини і матеріалів, у видавництві не існує.

Для того, щоб збільшувати обсяги виробництва, підвищувати рентабельність виробництва, займати певне місце на ринку поліграфічної продукції, слід проводити активну роботу по залученню нових замовників. Хоча видавництво має постійних замовників, але для розширення виробництва, збільшення виробничих потужностей, розширення асортиментних груп і збільшення обсягів випуску продукції, а отже і отримання більшого прибутку за рахунок умовно-постійних витрат, потрібно до функцій і обов’язків адміністративного і управлінського персоналу добавити додаткову роботу, що пов’язана з маркетинговим дослідженням ринку поліграфічної продукції, ринку виробників поліграфічної продукції (конкуренти), пошук потенційних замовників шляхом розміщення рекламної інформації про послуги, що можуть бути надані у засобах масової інформації (в основному спеціалізовані друковані видання). При збільшенні кількості замовників відповідно збільшуються обсяги випуску продукції, а це є прямопропорційним збільшенням прибутку.

Залучення більшої кількості замовників – це отримання більшого прибутку. Тривалість виробничого циклу виготовлення видання є оберненопропорційна кількості замовників. Отже, якщо видавництво бажає отримувати більший прибуток за рахунок більшої кількості замовників, треба всіма можливими методами скорочувати тривалість виробничого циклу.

Висновки

В даному курсовому проекті було викладено дослідження, аналіз і проектування виробничого циклу виготовлення видань з найменшою його тривалістю. Дослідження було проведено на поліграфічному підприємстві ТОВ „Видавничий будинок”Кетаміст„ де видання проходить додрукарську і друкарську обробку.

В першій частині проекту були викладені теоретичні основи організації проходження виробів на підприємстві. Тобто були детально розглянуті основні складові частини виробничого циклу, який вплив має тривалість кожної з цих частин на загальну тривалість виробничого циклу, приведені формули для розрахунку тривалості виробничого циклу та показників, що характеризують тривалість виробничого циклу по ефективності організації виробництва, були викладені всі можливі фактори, що впливають на тривалість циклу, а також основні причини, що сприяють його подовженню і на основі цього були перелічені заходи по скороченню тривалості виробничого циклу.

В аналітичній частині були подані відомості про саме поліграфічне підприємство, характеристика продукції, обсягів її випуску, досліджена виробнича структура підприємства, стан техніки і технології. В процесі аналізу були з’ясовані тривалість виготовлення замовлень і, виходячи з цього, раціональна організація виробництва. Порівнюючи виготовлення видання, виявилось, що фактичний час значно перевищував запланований. Причинами цього були різні обставини, пов’язані в основному з організацією роботи персоналу, а також різних об’єктивних причин, які не є наслідком нераціональної організації виробництва на підприємстві. При визначеному графіку проходження видань у виробництві і фактичних витратах часу на кожній операції час операційного періоду для першого і другого видання становив відповідно9,63год, що на 16% більше, ніж заплановано. Тривалість циклу при визначеному часі підготовки виробництва і перерв видання становила 0,56 дня. Відповідно при запланованому часі операційного періоду тривалість виробничого циклу виявилась меншою на 0,08 дня. Коефіцієнт продовження тривалості виробничого циклу становить -1,16.Як було з’ясовано в аналітичній частині, час на виготовлення видання перевищує межі, які були встановлені замовником. Тому у проектній частині викладені заходи, при впровадженні яких зменшилась би тривалість виробничого циклу, щоб дало б комплексний економічний ефект – економія коштів на виготовлення продукції, підвищення продуктивності і зменшення трудомісткості праці, прискорення оборотності оборотних коштів, поліпшення становища на ринку в результаті підвищення конкурентоспроможності виробництва і укріплення зв’язків із замовниками. Таким чином, основними проектними рішеннями є: реформування існуючого графіку проходження виробів і забезпечення виконання основних принципів організації виробництва (за рахунок неоднакових витрат часу на операціях є доцільним послідовний графік проходження продукції замінити комбінованим), ліквідація зайвих витрат часу на окремі процеси (за рахунок залучення додаткових робітників на виконання окремих операцій), організацію роботи персоналу (при застосуванні мотиваційно-стимулюючих методів з боку керівного персоналу), зниження трудомісткості і підвищення продуктивності праці, пильніший контроль адміністративного персоналу за проходженням виробів, активізація роботи по залученню замовників.

Таким чином, результатом впровадження вище перерахованих заходів є:

1)скорочення часу операційного періоду на на 46 % у порівнянні із запланованим і на 52 % у порівнянні із фактичною тривалістю операційного періоду

2)зниження трудомісткості виготовлення видань, зменшення витрат на одиницю продукції, збільшення обсягів випуску продукції;

3)забезпечення принципів організації виробництва;

скорочення тривалості виробничого циклу на 0,16 днів або на 40 %, що є досить вагомою величиною.

4)економія та вивільнення грошових коштів (2,6 грн.).

Таким чином, при написанні даного курсового проекту були засвоєні основні питання, що так чи інакше пов’язані з організацією виробництва на поліграфічному підприємстві. Були засвоєні навички об’єктивного аналізування отриманих даних і прийняття обдуманих самостійних рішень.

Список використаної літератури

1.Господарський кодекс України за станом на 15 серпня 2006р.

2. Закон Укаїни « Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 року,зі змінами і доповненнями.

3. Макаровська Т.П.,Бондар Н.М. Економіка підприємства:- К.:

МАУП,2003.

4.Кожекин Г.Я., Синица А.М. Организация производства:Учеб.

пособие. Минск:Экоперспектива,1998.

5.Устенко О.Л. Экономика предприятия: Метод. пособие-3-е изд.,

испр.- К.: МАУП, 2000.

6. Холод З.М., Передірієнко Н.І.,та ін. Аналіз фінансово-економічної діяльності поліграфічних підприємств.-К.: ВАТ “УкрНДІСВД”, 2004.

7. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч.посібник.-К.: КНЕУ,

2003.

8. Аникина К.А. Организизация полиграфического производства.-М.: «Книга»,1981.

9. Миронова Г.В. и др. Организация полиграфического производства.-

М.:МГУП,2002.

10.Зельдович Б.З. Организация и планирование полиграфического производства.-М: «Книга»,1990.

11.Оніщенко В.О.та ін. Орга