Оборотні фонди і оборотні засоби п-ва

1.Економічна суть, матеріальний склад і структура оборотних засобів і оборотних фондів (Об.Ф).

2.Нормування оборотних засобів п-ва.

3.Оборотність оборотних засобів.

1. Оборотні фонди – це предмети праці, які приймають участь лише в одному виробничому періоді, за який повністю переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції, змінюючи при цьому свою форму, розміри, фізичний чи хімічний стан.

Всі Об.Ф, які обслуговують процес в-ва, можна поділити на 2 групи:

1.Об.Ф у виробничих запасах – це сировина, матеріали, паливо, тара і тарні матеріали, комплектуючі вироби, малоцінні і такі що швидко зношуються предмети (МШП);

2.Об.Ф у сфері в-ва – це незавершене в-во і витрати майбутніх періодів – витрати, пов’язані із підготовкою до в-ва нової техніки чи експлуатації шахт, свердловин, рудників.

До фондів обігу належать: готова продукція на складах, відвантажена і неоплачена продукція, грошові засоби і засоби в розрахунках.

Оборотні фонди і фонди обігу становлять оборотні засоби п-ва.

До ненормованих оборотних засобів належать:

1.відвантажена і неоплачена продукція;

2.грошові засоби;

3.засоби в розрахунках.

Всі інші оборотні засоби є нормованими.

Близько 85% із оборотних засобів – це Об.Ф, 15% - фонди обігу.

Нормовані оборотні засоби становлять приблизно 88%.

В промисловості приблизно 73% - це Об.Ф у виробничих запасах, 27% - у сфері в-ва.

Сировина, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби приблизно становлять 55%, незавершене в-во – 22%, витрати майбутніх періодів – 5%.

Структура Об.Ф буде різною для різних галузей і п-в: вона обумовлюється тривалістю виробничих циклів, коефіцієнтом змінності, типом п-ва і трудомісткістю підготовки до використання (там, де вона висока, найбільшу питому вагу мають витрати майбутніх періодів).

Власні джерела оборотних засобів – це кошти, які виділяються п-ву при його створенні, а залучені – це кошти, одержані в кредит.

Прибуток – це основне джерело фінансування приросту оборотних засобів.

2. Нормування оборотних засобів може здійснюватися трьома методами:

1.аналітичний (досвідно-статистичний) Він передбачає проведення аналізу наявності товарно-матеріальних цінностей на п-ві, при якому коректуються їх фактичні запаси і вилучаються надлишкові непотрібні цінності.

2.метод прямого рахунку – основний. Він базується на науково обгрунтованому розрахунку запасів з кожного елементу оборотних засобів із врахуванням досягнутого організаційно-технічного рівня та всіх змін в розвитку техніки, технології і організації в-ва. Цей метод дає змогу проводити нормування виробничих запасів, незавершеного в-ва і готової продукції.

3.коефіцієнтний, при якому в звітний норматив попереднього періоду вносяться поправки на заплановану зміну обсягів в-ва і на прискорення оборотності засобів.

Величина запасів повинна бути мінімальною, але достатньою для того, щоб забезпечити безперервність виробничого процесу.

Норматив власних оборотних засобів розраховується як норми оборотних засобів дня забезпечення помножити на денну потребу в матеріальних ресурсах.

Норма запасу оборотних засобів в днях забезпечення включає такі види запасів: транспортний запас, підготовчий запас (на час здійснення розвантаження, прийняття, сортування, складування, здійснення контролю якості), технологічний запас (на час підготовки матеріалу для використання згідно технологічного процесу), поточний запас (на різні поточні потреби), страховий запас (гарантує підтримку в-ва при зривах на випадок збоїв у поставках).

Денна потреба в матеріальних ресурсах розраховується через річну потребу:

Д=Мз/к-сть днів у році (360)

Мз – загальна потреба

Мз=ΣNi*qі (маса заготовки)

qі =q чисте/коеф.викор.металу

Зст=Д*Т

Зп – поточний запас

Т – період поставки в днях

Зст=Д*Тзриву поставки

Зст – страховий запас

Мінімальний запас на п-ві = страховому, максимальний = поточний запас+страховий запас.

Середній запас (Зсер)=Зст+1/2Зп

Нормування незавершеного в-ва: норматив власних оборотних засобів в незавершеному в-ві розраховується через собівартість, що множиться на коефіцієнт наростання витрат і на тривалість циклу:

Нн.в.=(Соб.*Кн.в.*Тц)/360

Кн.в.=(С0+0,5Сп)/(С0+Сп)

Нормування готової продукції: норматив оборотних засобів на готову продукцію визначається як одноденний оборот товарної продукції помножити на норму оборотних засобів, яка необхідна у зв’язку із встановленням видів марок даної продукції, на комплектування партії, упаковку і транспортування виробів зі складу на час навантаження.

3. Оборот, виміряний в часі, називається оборотністю оборотних коштів. До показників оборотності відносять:

•коефіцієнт оборотності

•коефіцієнт закріплення

•тривалість обороту

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів визначається як:

Коб=Qр/Sноз

Qр – обсяг реалізації продукції у вартісних одиницях

Sноз – середньорічний залишок нормованих оборотних засобів

Коефіцієнт закріплення:

Кз=1/КобТривалість обороту оборотних засобів:

То=Т/Коб

Т – кількість днів в періоді

Кількість днів у місяці – 30, кварталі - 90, році – 360.