Аналiз ефективностi реорганiзованого швейного цеху по виготовленню жакету жiночого

Вступ

1. Техніко-економічні розрахунки 1.1. Виробництво продукції

Таблиця 1.1.1. Розрахунок обсягу виробництва швейних виробів

Таблиця 1.1.2. Розрахунок обсягу виробництва продукції по

вартості обробки

Таблиця 1.1.3. Розрахунок товарної продукції

1.2. Розрахунок показників по праці та кадрам

Таблиця 1.2.1. Розрахунок чисельності основних виробничих ро¬бітників

Таблиця 1.2.2. Розрахунок обсягу робіт по обслуговуванню обладнання

Таблиця 1.2.3. Розрахунок чисельності підсобно-виробничих та допоміжних

робітників

Таблиця 1.2.4. Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та

службовців

Таблиця 1.2.5. Розрахунок прямого фонду оплати праці основних вироб-

ничих робітників

Таблиця 1.2.6. Розрахунок тарифного фонду оплати праці підсоб¬но-

виробничих та допоміжних робітників

Таблиця 1.2.7 Фонд оплати праці виробничих робітників

Таблиця 1.2.8 Фонд оплати праці керівників, спеціалістів та служ¬бовців

1.2.1. Показники продуктивності праці

Таблиця 1.2.1.1. Показники по праці та кадрам

1.3. Технічний розвиток та організація виробництва

Таблиця 1.3.1. Вихідні данні для розрахунку ефективності заміни

обладнання

Таблиця 1.3.2. Розрахунок ефективності заміни обладнання

1.4. Собівартість, прибуток та рентабельність

Таблиця 1.4.1 Вихідні данні для розрахунку калькуляції

Таблиця 1.4.2. Розшифровка матеріальних витрат

Таблиця 1.4.3. Розрахунок основної заробітної плати на вироб

Таблиця 1.4.4. Калькуляція собівартості

Таблиця 1.4.5. Розрахунок прибутку та рентабельності

1.5 Техніко-економічні показники

Таблиця 1.5.1. Техніко-економічні показники

Висновок

Література

Додаток

ВСТУП

Ринок виробників швейної продукції характеризується зростаючою конкуренцією. Вже в 1997 році частка підприємств державної властності у швейної помисловості становила лише 1,2%. Разом з тим досить високі темпи роздержавлення швейної галузі на зниження темпів падіння виробництва істотно не вплинули.

Підприємства швейної галузі легкої промисловості України, як і раніше, є найпотужнішими виробниками швейних виробів нашої країни. Розділ найважливіших видів швейної продукції на підприємствах-виробниках залежить від їх потужностей.

Рівень оплати праці в швейній промисловості, але майже вдвоє нижчий рівня заробітної плати в промисловості України в цілому.

Охарактеризовуючи становище на ринку споживачів швейної продукції, можна сказати, що структура торгівельної мережі за останні роки зазнала істотних змін. Понад 78% підприємств торгівлі перебувають у колективній, частинній властності. Через організовану торгівельну мережу реалізовується лише 20% усіх швейних виробів вітчизняного виробництва. У роздрібній торгівельній мережі цей показник не перевищує 15%.

Отже, основні показники діяльності швейної промисловості України, на жаль не дають підстав очікувати швидкого зростання конкурентної спроможності продукції на вітчизняному ринку. Для виведення галузі з цього становища слід більшою мірою вживати конкретних заходів для підтримання вітчизняної промисловості за рахунок зниження тиску податкового пресу, зниження відсоткових ставок за кредити, а також використовуючи інші загально економічні та фінансові заходи оздоровлення.

1. ТЕХНІКО - ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ .

Техніко-економічне планування є продовженням галузевого та народногосподарчого планування, та першим етапом внутрішньовиробничого планування. Воно визначає, спрямовує та організовує виробничо-господарчу діяльність підприємства та окремих його підрозділів на різні, відносно довгі, періоди часу. Задача техніко-економічного планування полягає в тому, щоб визначити основні напрямки розвитку виробництва, встановити обсяг виробництва та інші показники праці підприємства та його окремих підрозділів, розрахувати потребу у трудових, матеріальних та фінансових ресурсах, необхідних для виконання планового завдання, підвести підсумки та визначити результати виробничо-господарчої діяльності підприємства та окремих підрозділів (цехи, відділи, бригади).

В залежності від планового періоду часу техніко-економічне планування поділяється на перспективне та поточне.

Перспективне планування містить розробку тривалих (10-15 років) та п'ятирічних планів підприємства.

Поточне планування заключається у розробці річних планів економічного та соціального розвитку підприємства.

Річний план економічного та соціального розвитку підприємства - це програма та розрахункове обґрунтування діяльності його колективу у плановому році, розпрацьовані на підставі перспективного плану розвитку підприємства з урахуванням максимального використання його виробничих ресурсів та пов'язані з державним народогосподарчим планом .Річний план підприємства оформлюється у вигляді системи розрахунків, відображаючої взаємозв'язок усіх планових показників з передовою технікою, економікою підприємства. Показники річного плану розвитку підприємства є одним з головних джерел оперативно-¬виробничого планування.

Підприємства розробляють план за наступними розділами :

1. Виробництво продукції та послуг.

2. Науково-технічний розвиток, удосконалення виробництва та керування.

3. Капітальне будівництво.

4. Матеріально-технічне забезпечення.

5. Праця та кадри.

6. Собівартість, прибуток та рентабельність виробництва.

7. Соціальний розвиток колективу.

8. Охорона оточуючого середовища та раціональне використання природних ресурсів.

9. Фінансовий план.

Підприємства самостійно визначають обсяг надходження товарів по укладеним угодам на поставку виробів, встановлюють оптову і роздрібну ціни, самостійно користуються валютними коштами.

Відповідні показники узгодженого плану економічного та соціального розвитку підприємство оголошує місцевим плановим органам, торгівельним, транспортним та іншим організаціям, які знаходяться з ним у узгоджених відношеннях.

Розпрацьовані річні плани затверджують на загальних зборах трудового колективу та показники цього плану доводяться до конкретних виконавців: колективів цехів, відділів, бригад, до кожного робочого місця.

Плани трудових колективів входять до системи загальнодержавного планування, тому вони (трудові колективи) несуть відповідальність за обґрунтовану розробку та обумовлена виконання планових завдань.

Річний план економічного і соціального розвитку розраховується у вигляді системи техніко-економічних показників. Усі показники поділяються на натуральні, вартісні, кількісні та якісні.

Натуральні показники характеризують випуск продукції, витрату матеріалів, палива, енергії. Вони необхідні для матеріально-речового вираження та обґрунтування плану.

Вартісні показники використовуються для характеристики загальних обсягів виробництва, розмірів витрат та доходів. Вартісні показники розраховуються на підставі натуральних, відображаючи у загальному вигляді витрати та результати праці.

До кількісних показників відносять такі, які визначають обсяг продукції виробництва, суму прибутку, кількість працюючих та інші показники.

Якісні показники характеризують якість та ефективність праці. До них відносяться . продуктивність праці, собівартість, рентабельність, фондовіддача, прибуток.

1.1. ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ

План виробництва продукції є вихідним та головним розділом річного плану економічного та соціального розвитку підприємства та має собою завдання по обсягу, асортименту та якості продукції на визначений плановий період.

План виробництва пов'язаний із головною задачею по задовільненню потреб у товарах народного попиту. Розробка цього розділу плану на виробництвах швейної промисловості передбачає пошук можливостей найбільш повного задовільнення попиту населення на швейні вироби у потребній кількості, необхідного асортименту та якості.

Виготовлення та поставка продукції підприємством має за свою мету ритмічне виконання планів, завдань, угод, та забов'язань по виробництву та поставкам продукції за обсягом, якості, асортименту у встановленні терміни та з оптимальним виробничим циклом.

Виробнича програма є базою для планових розрахунків по праці та заробітній платі, для визначення необхідної кількості матеріалів на плановий період та науковообгрунтованих план в по собівартості, прибутку та рентабельності. Від виробничої програми залежить план допоміжних цехів, ступінь використання наявних виробничих потужностей.

План виробництва продукції містить наступні підрозділи:

- планування обсягів виробництва продукції у натуральному вираженні;

- планування виробництва у коштовному вираженні;

- планування підвищення якості продукції;

- баланс виробничих потужностей.

В нових умовах господарювання підвищується відповідальність підприємств за розробку планів виробництва товарів, їх асортименту та якості у відповідності з замовами торгівлі, які формуються з урахуванням оптових ярмарок, за випуск товарів, в тому числі для дітей, молоді за основними групами, необхідними для задовільнення потреб усіх статеволітних груп населення з урахуванням сезонності та зміни попиту.

Вихідними даними для розробки плану продукції є:

- перспективний план економічного та соціального розвитку підприємства;

- заходи по підвищенню ефективності виробництва та приросту виробничих потужностей;

- угоди про поставку продукції, данні від підприємств-споживачів цієї продукції та відомості про попит на неї,

- відомості про наявність нереалізованої продукції на початок та кінець плануємого періоду.Підприємства самостійно визначають обсяг надходження товарів, виходячи з укладених угод на поставку виробів, реалізують за своєю думкою зверхпланову продукцію, особливе модні товари за узгодженими цінами з урахуванням споживацьких властивостей цих товарів та попиту на них, встановлюють за узгодженням із торгівельними підприємствами оптову та роздрібну ціни на особливо модні вироби та перші експериментальні зразки, самостійно використовують валютні кошти .

ТАБЛИЦЯ 1.1.1 РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ.

Асортимент Потужність

потоку у

зміну Кількість

змін Кількість

Потоків Кількість

робочих

днів на

рік Річний випуск

продукції

тис. один.

Жакет жіночий

316

2

2

252

318,5

Асортимент випускаємої продукції, потужність потоку у зміну та кількість потоків визначаємо за даннимн технологічного розрахунку.

Кількість змін - двухзмінний режим праці.

Кількість робочих днів у році (Д р.) розраховується шляхом віднімання з числа календарних днів (Д к.) вихідних (Д в.), святкових (Д с.) та днів відпустки (Д відп.).

Др. = Дк.-Дв.-Дс.-Двідп.

Річний випуск продукції по цеху (П річ.) розраховується шляхом помноження потужності потока у зміну (Ппот.) на кількість змін (n зм.), на кількість потоків у цеху (Кпот.) та на кількість робочих днів у році (Дроб.).

П річ. = П пот. * п зм. * К пот. * Д роб.

П річ. = 316 * 2 * 2 * 252 / 1000 = 318,5

ТАБЛИЦЯ 1.1.2. РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ ВИРОБНИЦТВА ПО ВАРТОСТІ

ОБРОБКИ

Асортимент Річний випуск,

тис. од. Вартість обробки, грн. Сума, тис. грн.

Жакет жіночий

318,5

12,404

3950,67

Вартість обсягу виробництва (В ов.) розраховується шляхом помноження річної потужності цеху (П річ.) на вартість обробки одиниці виробу (В од.).

В ов. = П річ. * В од.

В ов = 318,5 *12.404 = 3950,67 тис.грн.

ТАБЛИЦЯ 1.1.З. РОЗРАХУНОК ТОВАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Асортимент Річний випуск,

тис. од. Вільна ціна, грн. Оптова ціна, грн. Товарна продукція

У вільніх цінах, тис. грн. В оптових ц

інах, тис. грн.

Жакет жіночий

318,5

139,284

105,524

44361,954

33609,394

Товарна продукція в оптових цінах (ТП опт.) розраховується шляхом помножен –

ня оптової ціни (Ц опт.) на річній випуск продукції по цеху (П річ.).

ТП опт. = Ц опт. * П річ.

ТП опт. = 105,524*318,5=33609,394 тис.грн.

Товарна продукція у вільних цінах (ТП віл.) розраховується шляхом помножен –

ня вільної ціни (Ц віл.) на річний випуск продукції по цеху (П річ.).

ТП віл. = Ц віл. * П річ.

ТПвіл.=139,284*318,5=44361,954тис.грн.

1.2. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПО ПРАЦІ ТА КАДРАМ

План по праці та кадрам містить в собі наступні розділи,

-планування росту продуктивності праці;

-планування чисельності працюючих за категоріями;

-планування фонду заробітної плати;

-план підготовки та підвищення кваліфікації кадрів.

Задачами плану по праці та кадрам є:

-невідхильне підвищення продуктивності праці працюючих та перевищення темпів її росту над темпами росту середньої заробітної плати;

- забезпечення прискореного росту продукції без збільшення кількості працюючих;

-підвищення стимулюючої ролі заробітної плати у підвищенні ефективності виробництва,

- створення умов для підсилення контролю за використанням фондів заробітної плати;

-забезпечення широкого використання НОТ, удосконалення форм та систем оплати праці, посилення ролі морального та матеріального відзначення;

-повна ув'язка показників по праці та заробітної плати з іншими найважливішими показниками річного плану;

-підвищення технічного рівню виробництва, послідовне зменшення використання важкої ручної та некваліфікованої праці;

-встановлення оптимального співвідношення між чисельністю різних категорій робітників підприємства;

-забезпечення співвідношень між ростом продуктивності праці та ростом середньої заробітної плати.

Заробітна плата є основною формою доходів працюючих та у відповідності з дією закону про розділ праці знаходиться у пропорційній залежності від трудових досягнень кожного працездатного члена трудового колективу.

Вирішаючим фактором підвищення суспільного багатства, а, тому тієї частини, яка поступає працюючим у вигляді заробітної плати, є зріст продук¬тивності праці. В наслідок чого виникає потреба співвідношення темпів росту продуктивності праці та заробітної плати.

Планове регулювання системи оплати праці повинно забезпечувати активну дію заробітної плати на прискорення науково-технічного прогресу, раціональне використання трудових і матеріальних ресурсів, підвищення змістовності та покращення умов праці.

В організації оплати праці важливе місце займає раціональне застосування форм і систем заробітної плати, їх вдосконалення.

У швейній промисловості застосовується відрядна та погодинна форми оплати праці.

При відрядній формі оплати праці заробітна плата робітнику нараховується за кожну одиницю виробленої продукції або виконаний обсяг робіт за відрядною розцінкою.За теперишніх умов майже всі швейні підприємства перейшли на систему ко¬лективної відрядної оплати праці робітників. Різновидом такої оплати є бригадна форма оплати праці.

ТАБЛИЦЯ 1.2.1. РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ ОСНОВНИХ

ВІРОБНИЧИХ РОБІТНИКІВ

Чисельність робітників в одному потоці, люд.Число змінЧисло потоківЧисельність робітників по цеху, люд.

6622264

Кількість робітників в одному потоці (N роб.пот.) та кількість потоків (К пот.) визначаємо за данними технологічного розрахунку.

Кількість змін (n зм.) - двухзмінний режим праці.

Чисельність основних виробничих робітників по цеху (N осн. роб.) розраховуємо шляхом помноження кількості робітників в одному потоці (N роб.пот.) на кількість змін (n зм.) та на кількість потоків у цеху (К пот.).

Nосн.роб. = N роб.пот. * n зм. * К пот.

N осн роб = 66 * 2 * 2 = 264 люд.

ТАБЛИЦЯ 1.2.2. РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ РОБІТ ПО ОБСЛУГОВУВАННЮ

ОБЛАДНАННЯ

Перелік обладнання, клас, тип та марка обладнання Кількість обладнанняКатегорія складності обладнання, ум. од. Обсяг роботи в умовних одиницях

Універсальні машини

555 -5 „ Джукі „

415 – 5 „Джукі „

297 „ Промшвеймаш „

54

16

4

3,5

3

3,5

189

48

14

РАЗОМ

74

251

Спеціальні машини

STROBELL

PFAFF

73401

2

4

2

3,5

3,5

3,5

7

14

7

РАЗОМ

8

28

ВЗАГАЛІ

82

279

Кількість встановленого обладнання (П об. у.) визначається за даними технологічного розрахунку.

Категорія складності (Кс) обладнання в умовних одиницях визначається за "Довідником ремонту швейного обладнання".

Обсяг робіт (О р.) в умовних одиницях визначають шляхом помноження кількості встановленого обладнання на коефіцієнт складності.

О р. = Кс*По

О р. = 54*3,5 = 189

ТАБЛИЦЯ 1.2.3. РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ ПІДСОБНО-

ВИРОБНИЧИХ ТА ДОПОМІЖНИХ РОБІТНИКІВ

ПрофесіяРоз-рядОб’єкт обслуговуванняОдини-ці вимі-рюван-няОбсяг роботиНорма обслу-гову-ван¬няЧисельність робітників

на1

змінина 2 зміни

Підсобно-виробничі робітники

Контролер ВТК5Перевірка якості готової продукціїшт.

632

316

2

4

Інструктор виробничого навчання-Навчання учнів та робочих передовим прийомам та методам працілюд.

132

132

1

2

Приймач-сдатчик3Прийом крою та здача готової продукціїшт

632

316

2

4

Прибиральниця-Прибирання виробничого приміщеннякв.м.

924

600

1

2

Разом:612

Допоміжні робітники

Слюсар-ремон-туваль¬ник універсального обладнання4Ремонт та обслуговування універсального обладнанняум. од.

279

140

2

4

Електромонтер 4Ремонт та обслуговування світлової та силової мережіум. од.

195,3

170

1

2

Разом: 3 6

Разом по цеху: 9 18

ТАБЛИЦЯ 1.2.4. РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ КЕРІВНИКІВ,

СПЕЦІАЛІСТІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ

Перелік посадЧисельність робітників

В одну змінуВ дві зміни

Керівники, спеціалісти

Начальник цеху

Інженер -технолог

Мастер потоку 1

1

21

1

4

РАЗОМ 46

Службовці

Обліковець 11

РАЗОМ ПО ЦЕХУ:57

Для розрахунку чисельності керівників, спеціалістів та службовців слід користуватися типовими штатами та схемою посадових окладів.

ТАБЛИЦЯ 1.2.5. РОЗРАХУНОК ПРЯМОГО ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ

ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ РОБІТНИКІВ

Асортимент Виробництво продукції на рік, тис.од. Розцінка за одиницю,

грн. Річний фонд оплати праці,

тис. грн. Премія

Премія

%Сума, тис. грн.

Жакет жіночий

318,5

2,67

850,39

25

212,59

Відрядна розцінка на одиницю виробу визначається за даними технологічного розрахунку.

Відрядний річний фонд оплати праці основних виробничих робітників (Ф відр.) розраховується шляхом помноження відрядної розцінки на одиницю виробу (Р відр.) на річну потужність цеху (П річ.цех)

Ф відр = Р відр * П річ.цех

Ф відр = 318.5 * 2,67 = 850.39 тис.грн.

Відсоток премії встановлюється підприємством самостійно і залежить від коштів, зароблених колективом

Сума премії (Пр) розраховується шляхом обчислення відсотку премії (%Пр) від відрядного річного фонду оплати праці основних виробничих робітників (Ф відр.)

Пр = Ф відр. * %Пр

100%

Пр=(850,39*25)/100= 212,59 тис.грн.

ТАБЛИЦЯ 1.2.6. РОЗРАХУНОК ТАРИФНОГО ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАШ ТА

ПРЕМІЙ ПІДСОБНО-ВИРОБНИЧИХ ТА ДОПОМІЖНИХ РОБІТНИКІВ

ПрофесіяРоз-рядКількість робітників у дві зміни, люд.Місячний ок-лад або го-динна тарифна ставка, год.Річний фонд робочого часу на одного ро-бітника, год.Тарифний фонд заро-бітної плати, тис.грн.Премія

відсоткиСума, тис.грн.

Підсобно-виробничі робітники

Контролер ВТК5 4 1,92 2016 15482,88253870,72

Інструктор виробничого навчання-

2

250

11 мес

5500

20

1100

Приймач-сдатчик3

4

1,5

2016

12096

20

2419,2

Прибиральниця- 2 210 11 мес 462015 693

Разом: 12 37698,88 8082,92Допоміжні робітники

Слюсар-ремон-туваль¬ник універсального обладнання4

4

1,67

2016

13466,88

30

4040,06

Електромонтер 4

2

1,67

2016

6733,44

30 2020,032

Разом: 6 20200,326060,092

Разом по цеху: 18 57,9 14,14

ТАБЛИЦЯ 1.2.7. РОЗРАХУНОК ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ ВИРОБНИЧИХ

РОБІТНИКІВ

Склад Фонду оплати праціВідсоткиСума, тис. грн.

1. Відрядно-тарифний фонд оплати праці

1.1. Основних виробничих робочих

1.2. Підсобно-виробничих і допоміжних робочих

2. Надбавки і додатки

2.1. За роботу у вечірній час

2.2. Незвільненим бригадирам

2.3. За навчання учнів

2.4. За скорочений робочий день підліткам

2.5. За виконання державних і громадських обов'язків

2.6. За напруженість у роботі

2.7. За професійну майстерність

2.8. За тарифну та відпустки

2.9.Інші

3,0

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

13

0,2

908,29

850,39

57,9

27,25

0,85

0,9

0,9

0,9

0,9

0,9

118,08

1,82

/ 152,5

Всього річний фонд оплати праці 1060,79

ТАБЛИЦЯ 1.2.8. РОЗРАХУНОК ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ КЕРІВНИКІВ,

СПЕЦІАЛІСТІВ ТА СЛУЖБОВЦІВ

Перелік посадЧисельність робітників у дві зміни, люд.Посадовий оклад за місяць, грн.Річний фонд оплати праці, тис. грн.Премія

%Сума,

тис. грн.

Керівники та

спеціалісти

Начальник цеху Інженер - технолог

Мастер потоку

1

1

4

500

470

440

6

5,64

21,12

40

40

35

2,4

2,26

7,39

РАЗОМ 6141032,7612,05

Службовці

Обліковець

1

230

2,76

20

0,55

РАЗОМ ПО ЦЕХУ 7164035,5212,6

Чисельність робітників у дві зміни визначаємо за таблицею "Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів та службовців".

Посадові у місяць визначаються за даними підприємства по штатному розкладу.

Річний фонд оплати праці керівників, спеціалістів та службовців розраховується шляхом помноження посадового оклада у місяць на кількість місяців у році (12) та на чисельність робітників у дві зміни.

Умови преміювання та відсоток премії встановлюються на підприємстві і залежать від результатів праці колективу.

Сума премії розраховується шляхом обчислення відсотку премії від річного фонду оплати праці керівників, спеціалістів та службовців.

1.2.1. ПОКАЗНИКИ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ

Продуктивність праці - це ефективність праці у процесі виробництва. Продуктивність праці характеризується кількістю випускаємої продукції у одиницю часу, або витратою часу на виготовлення одиниці виробу.

Підвищення продуктивності праці - це будь яка зміна у процесі Виробництва, яка скорочує час на виготовлення виробу.

Продуктивність праці вимірюється у тих одиницях, що і обсяг виробництва, тобто у натуральних та вартісних показниках, та розраховується на одного працівника та на одного працюючого.

Продуктивність праці у натуральному вираженні (ПП) розраховується шляхом поділення річної потужності (П річ.) на кількість працівників (працюючих) (N) .

ПП = П річ.

N пр

ПП =318,5/289 = 1,1 тис. од.

ПП = П річ.

N р

ПП =318,5/282 = 1,13 тис. од.

Продуктивність праці за вартістю обробки розраховується шляхом поділення вартості обробки (Во) на кількість працівників (працюючих) (N).

ПП=Во

N пр

ПП=12,404/289 = 0,043

ПП=Во

N р

ПП=12,404/282 = 0,044

Продуктивність праці у оптових цінах розраховується шляхом поділення суми товарної продукції в оптових цінах (ТП опт.) на кількість працівників (працюючих) (N).

ПП=ТП опт.

N пр

ПП = 33609,394/289=116,29.

ПП=ТП опт.

N р

ПП=33609,394/282=119,18.

ТАБЛИЦЯ 1.2.1.1. ПОКАЗНИКИ ПО ПРАЦІ ТА КАДРАМ

Категорії робітників

ЧисельністьФонд оплати праціСередньомісячна заробітна плата грн.

люд.%тис. грн.%

Робітники

282

97,57

1060,79

96,75

381,83

Керівники та

спеціалісти

6

2,08

32 ,76

2,99

Службовці

1

0,35

2 ,76

0,25

РАЗОМ

289

100

1096,31

100

386,22

Середньомісячна заробітна плата 1 робітника (Зпл. сер. міс. 1 роб.) розраховується шляхом поділення річного фонду олати праці виробничих робітників (Ф річ. роб) з преміями (Пр.) на чисельність робітників (N роб.) та на 12 місяців.

Зпл. сер. міс. 1 роб. = (Ф річ. роб + Пр)/ N роб.*12

Зпл. сер. міс. 1 роб. = ((1060,79+212,59+14,14) / 282*12)*1000=381,83грн.

Середньомісячна зарплата 1 працюючого (Зпл. сер. міс. 1 прац.) розраховується шляхом поділення річного фонду олати праці працюючих(Ф річ. прац) з преміями (Пр.) на чисельність працюючих (N прац.) та на 12 місяців.

Зпл. сер. міс. 1 прац. = (Ф річ. прац + Пр ) / N прац.*12

Зпл. сер. міс. 1 прац . = ((1096,31+238,47) / 289*12)*1000=386,22грн.

1.3. ТЕХНІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВАПлан науково-технічного розвитку передбачає систему взаємозв'язаних заходів по підвищенню техніко-економічного рівню виробництва на підставі впровадження самої передової й високоефективної техніки замість морально застарілої та фізично поношеної.

Діяльність підприємств за науково-технічним розвитком виробництва є собою удосконалення виробничо-технічної бази у відповідності з новими досягненнями науки, техніки, нової технології.

Організація виробництва - це сполучення діяльності людей у часі та просторі, та раціональне використання ними засобів виробництва для випуску продукції високої якості при найменших затратах. На підприємствах швейної промисловості на базі нової техніки та технології використовуються прогресивні форми поточної організації виробничих процесів.

Економічна ефективність відображається у показниках підвищення ефективності виробництва: продуктивності праці, фондовіддачі, рентабельності, ефективності капітальних вложень.

Основними джерелами фінансування для впровадження усіх заходів по науково-технічному розвитку є засоби та кошти, зароблені колективом, тобто та частина прибутку, яка спрямована на розширення виробництва у фонд накопичення.

План науково-технічного розвитку розробляється у наступних напрямках:

-створення та освоєння виробництва нової продукції й поновлення продукції, що вже випускається;

-планування, впровадження прогресивних технологічних процесів комплексної механізації та автоматизації виробництва;

-розробка та впровадження автоматизованих систем;

-розробка заходів по підвищенню ефективності використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів;

-удосконалення керування та організація виробництва;

-планування науково-дослідних робіт та дослідно-конструкторських робіт;

-планування основних показників техніко-економічного рівня виробництва.

Вихідними даними для розробки плану є результати науково-дослідних робіт, плануємі капітали вкладення, матеріально-технічні ресурси та поточні витрати на розвиток техніки і вдосконалення організації виробництва, замовлення споживачів на створення нових виробів.

Джерелами фінансування науково-технічного розвитку, удосконалення виробництва та керування є фонд накопичення, який створюється з прибутку та від амортизаційних відрахувань, призначених для нового повного оновлення виробництва, науки та техніки.

ТАБЛИЦЯ 1.3.1. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕФЕКТИВНОСТІ

ЗАМІНИ ОБЛАДНАННЯ

ПоказникиОдиниці виміруУмовне позначенняДо впро-вадженняПісля впро-вадження

1. Назва та клас обладнання

2. Категорія складності

3. Оптова ціна обладнання

4. Розряд робіт

5. Норма часу на операцію

6. Тарифна ставка 1 сек

7. Кількість встановлених машин на операцію

8. Норма амортизації за рік

9. Витрати на утримання 1 ум. од.

10. Премії робітникам

11. Доплата та додаткова зарплата

12. Нарахування на заробітну плату

13. Плановий випуск потоку у рік-

-

грн.

-

сек.

грн.

од.

%

грн

%

%

%

од.-

Кскл

Копт

Рр.

Нч

Тст

Км

На

Вум

П

Д

Н

Мрік555-5 “Juki”

3,5

1900

4

80

0.00049

1

15

150

25

15

38,16

159250297 Промшвеймаш”

3,5

1950

4

50

0,00049

1

15

150

25

15,0

38,16

159250

РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАМІНИ ОБЛАДНАННЯ

1Економія по заробітній платі:

Ез.пл. = (Р від. 1-Р від.2) * ( 1 + П) * ( 1 + Д )*( 1+Н )

100 100 100

Ез.пл.=(0,0392 - 0,0245)*(1+25/100)*(1+15/100)*(1+38,16/100)=

=0,0147*1,25*1,15*1,3816= 0,029

Р від. - відрядна розцінка

П - процент премії

Д - процент доплат

Н - процент начислення

2. Відрядна розцінка: Р від. = Т ст * Нч

Т ст. - тарифна ставка 1 секунди

Нч - норма часу

Рвід.1=0,00049*80 = 0,0392 грн.

Рвід.2=0,00049*50 = 0,0245 грн.

3. Амортизаційні витрати: А = Ц опт. * На

- 100

Ц опт. - оптова ціна обладнання

На - норма амортизації

А1=(1900*15) /100=285 грн.

А2=(1950*15) /100=292,5 грн.

4. Витрати на утримання обладнання: В утр. = В утр.1ум.од. * К с * К обл.

В утр.1ум.од. - витрати на утримання 1 умовної одиниці

К с - коефіціент ремонтної складності

К обл. - кількість встановленого обладнання

В утр.1=150*3,5*1=525 грн.

В утр.2=150*3,5*1=525 грн.

5. Загальні витрати на утримання обладнання: В заг. = А + В утр.

В заг.1=285+525=810 грн.

В заг.2=292,5+525=817,5 грн

6. Загальні витрати на одиницю виробу: В заг.на од = В заг.

П річ.

П річ. - річна потужність

В заг.на од.1=810/159250 = 0,005863 грн.

В заг.на од.2=817,5/159250 = 0,0051334 грн.

7. Економія (перевитрати) по утриманню обладнання:

Е(П) = В заг.на од.1-В заг.на од.2

Е (П)=0,0051334-0,0050863 = 0,0000471

8. Економія чиста на одиницю виробу: Еч = Е з.пл.+(-) Е(П)

Еч=0,029-0,0000471 = 0,0289529 грн.

9. Економія умовно-річна: Е ум.річ. - Еч * П річ.

Е.ум.річ.= 0,0289529*159250 = 4610,7 грн.10. Термін окуплення обладнання: Т ок. = К1 - К2+В заг.

Е ум.річ.

Ток .= (1950+817,5) / 4610,7 = 0,6 року.

К1 - капітальні витрати (Цопт) нового обладнання

К2 - вартість реалізації обладнання, яке вибуло. К2 = О

В заг. - витрати загальні на утримання нового обладнання

11. Коефіцієнт економічної ефективності: Е = 1 / Т ок.

Е=1/0,6 = 1,67

1.4. СОБІВАРТІСТЬ, ПРИБУТОК ТА РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ

Собівартість - дуже важливий показник роботи підприємства, по рівню собівартості можна судити про те, наскільки ефективно використовуються основні фонди, трудові ресурси, грошові кошти та матеріальні ресурси.

В плані по собівартості, прибутку та рентабельності розраховується калькуляція собівартості, кошторис, прибуток, витрати на 1 грн. товарної продукції. Структура собівартості - це відношення статей або економічних елементів до їх загального підсумку.

Собівартість може бути виробнича та повна.

Виробнича собівартість - це сума вартості матеріалів за відрахуванням відходів і вартості обробки.

Повна собівартість складається з суми вартості виробничих та позавиробничих витрат

С/вт = С/вт вироб + В позавир

Калькуляцією собівартості називається зведення грошових витрат на виробництво та реалізацію однієї одиниці виробу. Вона складається за статтями калькуляційного листа, тобто переліку витрат на виробництво продукції в залежності від місця їх виникнення та призначення.

Калькуляція собівартості складається за такими статтями:

1.Матеріальні витрати за відрахуванням відходів.

2.Вартість обробки:

2.1.Основна заробітна плата;

2.2.Додаткова заробітна плата;

2.3.Відрахування на соціальне страхування;

2.4.Відрахування у фонд зайнятості населення;

2.5.Витрати на підготовку та освоєння виробництва;

2.6.Витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

2.7.Цехові витрати;

2.8.Загальнофабричні витрати;

2.9.Інші витрати.

Виробнича собівартість

3.Позавиробничі витрати.

Повна собівартість

На усіх етапах виробництва економії витрат надається особливе значення. Це пов'язано з тим, що по мірі збільшення масштабів зростає значення кожного відсотку зниження собівартості. Зниження собівартості має велике народогосподарче значення, тому що в наслідок зниження собівартості збільшується прибуток підприємства, а отже, й прибутки держави, а також може бути знижена оптова та вільна ціна на виріб.

Собівартість може бути знижена за рахунок:

-підвищення продуктивності праці;

-зниження норм витрат матеріалів на одиницю виробу;

скорочення чисельності обслуговуючого персоналу та складу керуючого апарату;

-економії паливно-енергетичних ресурсів.

Прибуток - це основний результативний показник роботи підприємства. Це чистий прибуток, який підприємство отримує за реалізацію своєї продукції. Цей показник характеризує загальні підсумки держпродрозрахункової діяльності підприємства.

Сума прибутку залежить від рівню собівартості, кількості реалізованої продукції та ціни оптової. Через показник прибутку держава здійснює контроль за виробничо-господарчою діяльністю підприємств і встановлює пропорції між результатами господарчої діяльності і задовільнення економічних інтересів колективу.

Маса отриманого підприємством прибутку не може бути безпосередньо використана для порівняння ефективності виробничої діяльності кількох підприємств.

Прибуток, що отриманий підприємством, розподіляється таким чином:

1.Вноситься податок у державний та місцевий бюджети.

2.Підприємства розраховуються за кредитами банку.

3.Сплачують надану позику та відсоток за банківськими кредитами.

4.Прибуток, що залишився, розподіляється для створення фондів накопичення та фондів споживання.

Фонд споживання це кошти, спрямовані на вирішення соціальних питань: забезпечення житлом, безкоштовне живлення, виплата дивідендів по акціям, премій та інше.

Фонд накопичення - це кошти, що використовуються для розширення виробництва, реконструкції, закупівлі нового обладнання.

Рентабельність - показник, що характеризує ефективність підприємства з точки зору ефективного використання виробничих фондів та поточних витрат. Розрізнюють рентабельність продукції та рентабельність підприємства.

Рентабельність продукції розраховується як відношення прибутку до повної собівартості у відсотках:

Витрати на одну гривню товарної продукції - показник, що характеризує скільки коштів вклало підприємство для отримання однієї гривні. Розраховується як відношення собівартості до ціни оптової:

ТАБЛИЦЯ 1.4.1. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ КАЛЬКУЛЯЦІЇ

Назва тканиниНорма витрати, п.мШирина тканини, мШирина кромки, м

Ціна вільна, грнПДВ,

%Торгова націнка, %

Тканина костюмна 1,51,50,02452010

Тканина підкладна 1,51,50,0242010

Прокладка клейова 1,000,9-----420 10

Назва тканини визначається за даними технологічної частини, норми витрат тканини верха та підкладки визначаються за даними підприємства.ТАБЛИЦЯ 1.4.2. РОЗШИФРОВКА МАТЕРІАЛЬНИХ ВИТРАТ

Основні матеріалиВитрати на одиницю виробу

Норма витрати, м кв.Оптова ціна, грн.Сума, грн.

Тканина костюмна 2,22 21,2847,24

Тканина підкладна 2,22 1,894,19

Прокладка клейова 0,9 3,112,799

Разом по тканині 54,23

Нитки полієстєрові 500,00м 0,0031,50

Ґудзики 10шт 1,515

Фірмовий знак 1шт 0,10,1

Ярлик 1шт 0,10,1

Пакет 1шт 0,50,5

Плечьова накладка2шт 12

РАЗОМ 73,43

Транспортно-заготовчі витрати 4%2,94

Уцінка маломірних залишків 0,1%0,05

Реалізація відходів 0,1%0,05

РАЗОМ 76,37

РОЗШИФРОВКА МАТЕРІАЛЬНИХ ВИТРАТ

Норма технічна у метрах квадратних (Nтех.м.кв.) розраховується шляхом помноження норми технічної у погоних метрах (Nтех.п.м.) на ширину тканини

(Ш тк.) та на ширину кромки (Ш кр.).

Nтех.м.кв. = Nтех.п.м. * Ш тк. * Ш кр.

Ціна оптова погоного метра тканини (Цопт.п.м.) розраховується шляхом вирахування з ціни вільної (Ц віл.) суми націнки на додаткову вартість (Е НДВ) і суми націнки торгівельних організацій (Е Нт).

Ц опт.п.м. = Ц.віл. -П ПДВ-Е Нт

Ціна оптова одного метра квадратного (Ц опт.м.кв.) розраховується шляхом поділення ціни оптової одного погоного метра (Ц опт.п.м.) на ширину тканини без кромки

Ц опт.м.кв. = Ц опт.п.м.

Штк.-Шкр.

Вартість матеріалу у оптових цінах (S м.кв.) розраховується шляхом помноження ціни оптової одного метра квадратного (Ц опт.м.кв.) на норму технічну у метрах квадратних (Nтех.м.кв.).

S м.кв. = Ц опт.м.кв. * Nтех.м.кв

Сума транспортно-заготовчіх витрат (Е В тз) розраховується шляхом обчислення відсотку транспортно-заготовчих витрат (% В тз) від загальної вартості основних матеріалів(Вт.заг).

Е В тз = Вт.заг. * % Втз

100

Сума уцінки маломірних залишків (Е у) розраховується шляхом обчислення відсотку уцінки (% у) від вартості тканин (Вт тк.).

E. у = Вт тк. * % у

100 *100

Сума від реалізації відходів (Е Рв) розраховується шляхом обчислення відсотку реалізації (% Рз) від вартості тканин (Вт тк.).

Е Рв = Вт тк. * %Рв

100

Вартість основних матеріалів за відрахуванням відходів складається з суми загальної вартості основних матеріалів, сумі транспортно-заготовчіх витрат, суми уцінки маломірних залишків та суми від реалізації відходів.

Вт осн.м. = Вт.заг. + Е В тз. + Еу + ЕРв

ТАБЛИЦЯ 1.4.3. РОЗРАХУНОК ОСНОВНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

НА ВИРIБ

Статті витрат Відсотки%

% Сума витрат

За проектом грн. По підприєм-ству , грн.

1. Відрядна розцінка за пошив виробу 2,673,15

2.Відрядна розцінка за підготовку тканини до розкрою та розкрій, попереднє дублювання деталей

10

0,267

0,315

3. Розцінка за централізоване виготування бортової та інших прокладок, дублювання матеріалів, вишивку

5

0,1335

0,1575

4. Розцінка за обробку виробу в цеху ВТО 50,13350,1575

РАЗОМ заробітна плата відрядна 3,2043,62

5. Премії 250,670,79

6. Надбавки і додатки 180,480,57

РАЗОМ заробітна плата на вироб4,3544,825

ТАБЛИЦЯ 1.4.4. КАЛЬКУЛЯЦІЯ СОБІВАРТОСТІ

Статті витратДані для розрахун-куСума

витрат за проектомСума

витрат по підприєм.

1. Основні матеріали за вирахуванням відходів

2. Вартість обробки :

2.1. Основна заробітна плата виробничим робітникам

2.2. Додаткова зарплата виробничим робітникам

2.3. Відрахування на соціальні заходи

2.4. Витрати на підготовку та освоєння виробництва

2.5. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання

2.6. Загальнофабричні витрати

12%

38,06%

10%

45%

80% 76,37

4,354

0,52

1,66

0,43

1,96

3,4876,37

4,825

0,58

1,84

0,48

2,17

3,86

Всього вартість обробки 12,40413,755

Виробнича собівартість виробу

Адміністративні витрати

Витрати на збут

Повна собівартість виробу

120%

5,02%88,774

5,22

0,22

94,21490,125

5,79

0,24

96,155

Рентабельність 12%11,3111,54

Ціна оптова 105,524107,695

Податок на додаткову вартість 20%21,1021,54

Націнка торгівельних організацій 12%12,6612,92

Вільна ціна 139,284 142,155

ТАБЛИЦЯ 1.4.5. РОЗРАХУНОК ПРИБУТКУ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

Річний випуск

тис .од .Товарна продукція в оптових цінахОбсяг продукції по собівартостіПрибутокРента-бель¬ність.

від¬сотки

один . грн .сума

тис . гри .один . грн .сума

тис . грн .один . грн .сума тис. грн.

318,5105,52433609,39494,21430007,15911,313602,23512

Р= ПР* 100%

С/Вт

Р= (23,99*100) /199,924 = 12

В 1грн ТП = С/Вт

Цопт

В 1грн ТП = 199,924 / 223,914 = 0,89

1.5. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

ТАБЛИЦЯ 1.5.1. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

ПоказникиОдин. вимірВеличина показникаВеличина змін

Проекти-руємийдіючийабс. різниця%

1 .Потужність цеху за рiкодин.318,5297,4821,026,62.Чисельність робітників у цеху люд.289289

3. Трудомісткість виготовлення виробу с602464244006,2

4. Продуктивність праці на одного робітника у зміну шт1,211,130,086,6

5. Розцінка відрядна грн.2,673,150,486,2

6. Середньомісячна зар. плата

1 робітника

1 працюючого

грн.

грн.

381,83

386,22

364,75

367,12

17,08

19,1

4,6

5,2

7.Собівартість одиниці виробу грн.94,21496,1551,9412,02

1,

8.Ціна оптова грн.105,524107,6952,1712,01

9.Ціна вільна грн.139,284142,1552,8712,02

Порівняльний аналіз ТЕП курсової роботи і підприємства .

Економічний аналіз господарської діяльності - це комплексне вивчення роботи цеха з метою об'єктивної оцінки досягнутих результатів і подальшого підвищення ефективності господарювання.

Економічний аналіз - важливий етап процесу керування, мета якого полягає в тому, щоб дати належну оцінку стану об’єкта і показати, наскільки цей стан відрізняється від потрібного,

Економічний аналіз відіграє важливу роль у підготовці даних для розробки планів підприємства, оцінки якості і обгрунтованності планових рішень, перевірки та об'єктивної оцінки виконання плану, виявленні резервів, визначення їх розмірів та шляхів вирішення.

При проектуванні даного цеху на підставі діючого була проведена заміна застарілого обладнання на більш нове, технологічне, використані більш ефективні засоби обробки.

Це надало можливість знизити трудомісткість виготовлення виробу на с, що дозволило знизити розцінку на вироб на %, зменшити частку заробітної плати в структурі собівартості, скоротити накладні витрати.

За рахунок зниження витрат на обробку виробу знизилась собівартість одиниці виробу на %. Використання поопераційної форми розподілу праці, впровадження поточного методу виробництва дозволило підвищити продуктивність праці на одного працівника і одного працюючого у натуральних і собівартісних показниках на %.

Після впровадження усіх заходів по підвищенню продуктивності праці та зниженно собівартості додатково вироблено тис. одиниць виробів на сумутис.грн., вивільнилось працівників, економія по заробітній платі склала тис.грн., а економія по зниженню собівартості - тис.грн.

Після зміни організаційної форми потоку вдалося покращити умови праці працівників, покращити ТЕП проектуємого потоку у порівнянні з діючим.

Розраховуэмо додатковий випуск продукцii в натуральному i вартiсному виразi за рахунок пiдвищення продуктивностi працi:

^ М = ( Мрiч.*% ПП) / 100

^ М = ( 318,5*6,6) / 100 = 21,02тис.од.

Розраховуэмо додатковий випуск товарноi продукцii :

^ТП = ^М* Цопт.

^ТП = 318,5*105,524 = 33609,394 тис.грн.

Розраховуэмо чисельнiсть умовно визволених робочих:

Np.ум. = ((Тр1-Тр2)*Мрiчн.) /Фр.ч.

Nр.ум. = ((1,78-1,67)*318,5 )/ 2016 = 17 чол.

Розраховуэмо економiю по фонду заробiтноi плати:

Еф.з/пл. = Eр.ум.*Ср.м.з/пл.*12мiс.

Еф з/пл. = 17*381,83*12 = 77893,32 = 77,89 тис.грн.

Розраховуэмо економiю по зниженню витрат на виготовлення продукцii:

Ес/вр. = ( Пс/в2-Пс/в1)*Мрiчн.

Ес/вр. = (96,155-94,214)*318,5 = 618,21 тис.грн.

ВИСНОВКИ

В даній курсовій роботі проводились розрахунки техніко-економічні показники швейного цеху по виготовленню демісезоних жіночих пальто. Потужність потоку за рік складається з потужності потоку за зміну, кількості змін ,кількості потоків та кількості робочих днів у році . За даними курсової роботи потужність потоку за рік складає 234,192 тис одиниць.

Продуктивність праці – це показник , що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу.

Методи визначення виробітку :

-натуральний ( ділення обсягу виробничої продукції у фізичних одиницях на кількість затраченого часу в нормі , годинах ) , різновидом натуральних вимірів обчислення виробітку є умовно – натуральні ;

-вартісний ( ділення обсягу виготовленої продукції в гривнях на затрати часу, виражені в середньо списковій чисельності робітників , або відпрацьованій ними кількості людино – днів , людино – годин ) ;

-трудовий ( ділення обсягу продукції , представленої в затратах робочого часу в норма – годинах на кількість робітників ).

Рівень продуктивності праці характеризується показником виробітку, який показує кількість продукції ,що вироблена за одиницю часу .

Оберненим до виробітку є показник трудомісткості. Трудомісткість показує фактичні витрати робочого часу окремого робітника , що припадають на одиницю готової продукції. За даними розрахунків курсової роботи продуктивність праці ,а трудомісткість на один виріб.

Відрядна розцінка визначається виходячи з тарифної ставки ,що відповідає даному розряду робіт та встановленій нормі виробітку . За даними розрахунку курсової роботи за одиницю виробу відрядна розцінка складає.Заробітна плата – це частина національного доходу , призначена для задоволення особистих потреб працівників , що видається в грошовій формі відповідно до кількості та якості витраченої праці . Уся заробітна плата працівників поділяється на номінальну та реальну :

-номінальна – це сума коштів , отриманих працівником за його роботу продовж розрахункового періоду ( день , рік , місяць ) ;

-реальна - це кількість товарів та послуг , що можна придбати на номінальну заробітню плату.

Організація оплати праці на підприємстві передбачає :

-визначення форм та систем оплати праці працівників підприємства ;

-розробку системи посадових окладів службовців та спеціалістів ;

-розробку критеріїв і визначення розмірів доплат за окремі досягнення працівників та спеціалістів фірми ;

-обгрунтування показників та системи преміювання співробітників.

Основним документом , що регулює організацію праці , є Закон України „ Про оплату праці „ , згідно з яким визначаються основні положення оплати праці , розмір та особливості нарахування мінімальної заробітної плати . За розрахунками

курсової роботи середньомісячна заробітна плата складає одного робітника ------ грн , одного працюючого ------- грн .

Собівартість продукції - це грошовий вираз затрат підприємства на виробництво і реалізацію прдукції. Собівартість продукції характеризує ефективність всього процесу виробництва на підприємстві. Собівартість продукції як показник використовується для контролю за використанням ресурсів виробництва , визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів , встановлення цін на продукцію. За умов самофінансування зниження собівартості є одним джерелом зростання прибутку підприємства. За розрахунками курсової роботи собівартість одиниці виробу -----грн.

Ціна – це грошовий вираз вартості , кількості грошей , що сплачуються або одержуються за одиницю товару або послуг.

Оптова ціна – це ціни , за якими державні , колективні та приватні підприємства розраховуються між собою або з гуртовими посередниками за великі партії товарів.

Вільна ціна встановлюється підприємствами самостійно або на договорній основі із врахуванням попиту і пропозиції на ринку товарів; орієнтовані на економічну зацікавленість виробників у розширені асортименту товарів та запобігання ажіотажного попиту і спекуляції .За даними розрахунку ціна оптова ----- грн , ціна вільна -----грн .

Дані розрахунку підтвердили доцільність реорганізації швейного цеху.