Повне товариство

Повним товариством згідно зі ст. 66 Закону України "Про господарські товариства" визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

За своїми правовими характеристиками повне товариство відноситься до категорії об’єднань осіб, а не капіталів. Для цього товариства мають значення не тільки капіталовкладення його учасників, але й особиста підприємницька діяльність кожного з них, що здійснюється від імені й в інтересах товариства.

Повне товариство може бути створено двома і більше учасниками. Максимальна їх кількість не обмежена, але на практиці в склад таких товариств в середньому входить від 2 до 5 осіб.

В повному товаристві не формується статутний фонд, вклади учасників становлять складений капітал, розмір і порядок створення якого визначається виключно самими учасниками. Така риса є однією з основних переваг повного товариства, оскільки не потребує від учасників акумуляції значних капіталів при створенні товариства.

Повне товариство створюється і діє на підставі установчого договору (статуту цей вид товариства не має). Крім загальних вимог щодо змісту установчих документів господарських товариств, установчий договір про повне товариство повинен визначати:

oрозмір складеного капіталу товариства та частки кожного з учасників;

oрозмір, склад та порядок внесення вкладів;

oформу участі у справах товариства;

oпорядок розподілу прибутку або збитків (найчастіше розподіляються пропорційно часткам учасників у складеному капіталі, але в установчому договорі може бути передбачене й інше).

Такі вимоги випливають з особливого характеру товариства, зокрема з ведення його справ, яке здійснюється за загальною згодою всіх учасників.

Повне товариство не має органів управління – у відносинах з третіми особами товариство представляють його учасники. Ведення справ від імені повного товариства здійснюється або всіма учасниками (спільно), або одним чи кількома з них, при цьому передбачається, що кожен з них може діяти від імені товариства самостійно.

В останньому випадку обсяг повноважень учасників визначається дорученням, яке повинно бути підписано рештою учасників товариства. Учасники, яким було доручено ведення справ повного товариства, зобов’язані надавати решті учасників на їхню вимогу повну інформацію про дії, виконувані від імені та в інтересах товариства.

Учасник повного товариства має право передати свою частку або її частину іншим учасникам товариства або третім особам тільки за згодою всіх учасників. Це оформлюється нотаріально завіреною заявою учасника та рішенням зборів учасників. З передачею частки (її частини) третій особі до останньої переходять всі права та обов’язки, що належали учасникові, який вибув.

Оскільки всі учасники повного товариства займаються спільною підприємницькою діяльністю, вони не мають права від свого імені та в своїх інтересах здійснювати угоди, однорідні з цілями діяльності товариства, а також брати участь у будь-яких товариствах (крім акціонерних), які мають однорідну з повним товариством мету діяльності. У разі порушення цієї вимоги, учасник товариства зобов’язаний компенсувати збитки, заподіяні товариству.

Законодавством встановлено особливий порядок виходу учасника з повного товариства. Якщо товариство було створено на невизначений строк, його учасник може в будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніше як за 3 місяці.

Вихід з товариства, створеного на визначений строк, можливий лише з поважних причин та з попередженням не пізніше як за 6 місяців. Учаснику, який вибув, сплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу, а також вартість його частини прибутку, одержаного товариством у даному році.

Як уже зазначалося, учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. Механізм такої відповідальності конкретизовано у ст. 74 Закону України "Про господарські товариства": якщо при ліквідації повного товариства виявиться нестача наявного майна для сплати всіх боргів, за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення.

Важливим є те, що учасник товариства відповідає за борги останнього незалежно від того, чи виникли вони після або до його вступу до товариства.

При солідарній відповідальності учасників кредитор має право вимагати виконання їх зобов’язань як від усіх учасників-боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Кредитор, який не одержав повні компенсації від одного з солідарних учасників-боржників, має право вимагати недоодержане з решти солідарних учасників-боржників. Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, поки зобов’язання не погашено повністю.Якщо борги товариства повністю сплатить один з учасників, він має право звернутися з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.