Структура бізнес плану

Типовими розділами бізнес-плану є:

•Резюме. Повідомлення про наміри: короткий огляд бізнес-проекту, його ключових і важливих проектів;

•Галузь, форма та її продукція: поточна ситуація і тенденції розвитку галузі, опис продукту, стратегія фірми, права власності.

•Дослідження ринку: характеристика ринку продукту, цільовий ринок бізнесу, місцезнаходження фірми, оцінка впливу чинників.

•Маркетинг-план: стратегія маркетингу, очікувані обсяги продажу.

•Виробничий план: основні виробничі операції, машини та устаткування, приміщення, сировина, матеріали, комплектуючі вироби.

•Організаційний план: форма організації бізнесу, потреба в персоналі, власники бізнесу, менеджери, організація управління, кадрова політика.

•Оцінка ризиків: типи можливих ризиків, способи реагування на загрози для бізнесу.

•Фінансовий план: прибуток і збитки, план руху готівки, плановий баланс, фінансові коефіцієнти.

Визначення місії, цілей та завдань підприємства.

Перш ніж розпочати безпосередньо опрацьовувати окремі розділи бізнес-плану, слід визначитись з тим, яким вбачається майбутнє підприємства його власникам, менеджерам, фахівцям.

Яким чином буде просуватись підприємство до вбачаємого майбутнього, визначає місія підприємства, формулюючи яку слід дати відповіді на певні запитання в межах таких розділів:

Споживачі. Хто є споживачами продукції (послуг) підприємства сьогодні і кого бачать в цій якості в майбутньому?

Продукція (послуги) Яка продукція є основною для підприємства?

Ринки. На яких ринках реалізує свою продукцію підприємство?

Технологія. Яка технологія для підприємства є основною?

Зростання і дохідність. Які підприємство має зобов’язання щодо досягнення певних економічних цілей?

Філософія. Якими є основні цінності, спрямування, пріоритети підприємства?

«Самооцінка». Які сильні сторони має підприємство, конкурентні та технологічні переваги?

Працівники. Якої позиції дотримується підприємство у відносинах з працівниками?

Маркетинговий план

Визначені підприємством бачення його майбутнього розвитку, місія, цілі та завдання є підставою для підготовки маокетингового плану, який потенційні інвестори та кредитори розглядають як “критичну” умову успіху підприємства. Розробленню маркетингового плану повинно передувати проведення всебічного маркетингового аналізу за такими напрямками:

визначення ринку. В цьому розділі проводиться детальний аналіз сучачного і перспективного стану розвитку галузі, в якій працює підприємство, сегментів ринку, на яких реалізується продукція або послуги, що пропонуються підприємством, оцінюються сильні та слабкі сторони головних його конкурентів, досліджуються нові можливості щодо реалізації продукції або послуг підприємства,

визначення споживачів. В цьому розділі має бути ідентифікована група споживачів продукції (послуг), які пропонуються підприємством, проведено аналіз та оцінку на майбутнє демографічної ситуації, а також економічних факторів, що зумовлюють певні дії споживачів, їх стиль життя, уподобання тощо,

аналіз конкуренції. В цьому розділі слід оцінити конкурентноспромодність продукції (послуг), які пропонуються підприємством, а також визначити конкурентні переваги як продукції (послуг) підприємств-конкурентів, так і них самих.

Маркетинговий план підприємства має включати розділи, в яких розглядаються:

1.маркетингова стратегія, що визначає, наякому ринку, в яких його сегментах буде працювати підприємство, яким очікується життєвий цикл продуктів (послуг), що пропонуються підприємством,

2.стратегія продажів, яка показує, як споживачами сприймається підприємство і його продукція (послуги) порівняно з продукцією конкурентів, а такожвизначає, яким чином слід “будувати” ціни на продукцію (послуги) підприємства, вибирати методи здійснення продажів,

3.канали збуту,де відображаються шляхи збуту продукції (послуг),

4.реклама і просування на ринок, де висвітлюються методи здійснення реклами і просування продукції (послуг), які передбачає застосувати підприємство, а також наводиться бюджет щодо реалізації рекламних заходів,

5.зв’язки з громадкістю, де зазначаються шляхи та засоби, завдяки яким громадкість може бути поінформована про пролукцію (послуги), що пропонуються підприємством.

Підприємство має запровадити постійне спостереження за виконанням маркетингового плану, передбачаючи можливість йог коригування щомісяця і навіть щотижня.

Виробничий планВиробничий план має показати, яким чином підприємство передбачає виробляти продукцію (послуги), яке обладнання , технологічні процеси мають бути застосовані, яка сировина, матеріали та комплектуючі повинні використовуватись, які підприємства і на яких умовах будуть його головними постачальниками, а також які вимоги висуваються щодо кваліфікації робочої сили (за категоріями). Потрібно також визначити потреби підприємства у виробничих площах, вказуючи на те, на яких засадах (правових та фінансових) тощо. На підставі даної інформації можуть бути обчислені витрати, які пов”язані з виробництвом продукції (наданням послуг) підприємством. Доцільно також показати, на яких умовах передбачається здійснювати транспортування продукції, а також якими є післяреалізаційні гарантії для споживачів- порядок проведення обслуговування та ремонту в процесі експлуатації.

Зовнішні щодо підприємства групи, зокрема інвестори та кредитори, зацікавлені в “стратегічних” елементах виробничого плану перш за все таких, як існуючий і такий, що планується, ступіньвикористання виробничих потужностей, яку планують, стан інфраструктури, технічні і технологічні можливості. Для інвесторів дуже важливо оцінити потребу в новому капіталі, що є необхідним для підтримання довгострокового зростання підприємства, і впевнитися в достатній гнучкості підприємства щодо освоєння нових прибуткових ринків і виходу зі старих за умов, що вони стають неприбутковими.

З точки зору “внутрішньої” сфери використання виробничий план відіграє дуже важливу роль у тому розумінні, що він дає своєрідну основу для управління виробничою та фінансовою діяльністю підприємства. Саме дані, що забезпечують виробничий план, визначають потреби підприємства як в робочій силі, обладнанні, сировині, матеріалах, так і в коштах.

Як складова виробничого плану можуть розглядатися дослідницькі розробки підприємства. Питання, які мають бути тут висвітлені, такі:

•опис сучасного стану процесу розроблення та впровадження нових видів продукції (послуг) ,

•оцінка необхідного обсягу робіт для завершення процесу розроблення, де обов”язково має бути наведена інформація щодо кількості та кваліфікації персоналу, типу обладнання, а також обсягу витрат та джерел їх фінансування.

Організаційний план

Організаційний план повинен включати аналіз правової, політичної, адміністративної ситуації, в рамках якої працює підприємство, а також прогноз її розвитку на майбутнє. Він також обов”язково має містити інформацію відносно того, якими є нинішня форма власності та організаційно-правова форма господарювання, що застосовується на даному підприємстві, а також щодо того, які зміни в ній плануються.

Оранізаційна структура має містити аналіз керівногоскладу підприємства за функціями або підрозділами за певний час, а також нести інформацію щодо основних етапів їх трудової діяльності, освіти, зобов”язань і відповідальності, порядку заохочення, що застосовується. Доцільно навести схему організаційної структури підприємства з позначеними рівнями повноважень і відповідальності його керівників.

У цьому розділі також дається опис рядового персоналу з вказівкою на те, які фахівці потрібні, рівень їх заробітної плати, сфери відповідальності. Це дасть змогу краще планувати кадрову політику, оцінити чутливість бізнес-плану до проблеми наймання ключових співробітників.

Фінансовий план

Він передбачає запропонувати зовнішним щодо підприємства групам так звану фінансову історію підприємства, тобто надати узагальнену інформацію щодо підприємства з моменту його виникнення і до теперішнього часу. У ньому повинні міститись такі документифінансової звітності підприємства за останні 5 років, як

•звіт про прибутки та збитки (звіт про фінансові результати та їх використання),

•балансовий звіт,

•звіт про зміни фінансового стану (обіг готівки).

Невід”ємною складовою фінансового плану виступають прогнози вищенаведених документів фінансової звітності, які, як правило, готуються на 5 років, при цьому за перший рік передбачається їх розбивка за місяцями, а за другий та третій- за кварталами. Підготовка прогнозів документів фінансової звітності має на меті виявити чи є запропонована стратегія розвитку підприємства життєздатною, визначити пріорітети в роботі фінансової служби підприємства на майбутнє.

Звіт про прибутки та збитки показує рівень прибутковості підприємства. Проте даний звіт не відображає те, які кошти воно має. Підприємство може бути прибутковим і при цьому не мати достатньо готівки або, напаки, збитковим, маючи певний обсяг готівки.

Звіт про обіг готівки показує, чи має підприємство готівку, щоб сплачувати за рахунками, тобто скільки готівки надходить до підприємства і скільки його залишає.

Балансовий звіт показує фінансовий стан підприємства на певний момент часу. Він дає дані по активах підприємства, його зобов”язанням, інвестиціям власників, а також відносно нерозподіленого прибутку.Даний розділ бізнес-плану має узагальнити попередні матеріали і представити їх у грошовому вимірі.

Розділ обов”язково повинен містити документи, що підтверджують дані, які було використано при підготовці прогнозів фінансових звітів, принципи фінансового обліку, на яких було побудовано фінансовий план.

Аналіз ризику

У розділі “Аналіз ризику” як складовій частині бізнес-плану, мають знайти відображення якісний та кількісний аналізи ризику, а також методи управління ризиками. Як бачимо, бізнес-план підприємства включає маркетинговий, виробничий, фінансовий, інституційний плани, а за певних обставин, передбачає проведення екологічного аналізу і відповідно розроблення заходів щодо повного запобігання (чи суттєвого зменшення) забрудненню навколишнього середовища. Практично з кожним з цих аспектів пов’язані певні “власні” фактори ризику.

Під факторами ризику розуміють деякі обставини, які можуть спричинити появу значущих для підприємства ризикових подій. Взагалі ризик часто визначається як можливістьвиникнення ризикової події. Як ризикові події для підприємства розглядають коливання величини ціни на його продукцію (послуги), поточних витрат, капіталовкладень, кредитних ставок, обсягу виробництва. Саме вризикових подіях “акумулюються” для підприємства розглянуті вище фактори ризикку.

Як технічні ризики можна розглядати помилки в проектуванні, неправильний вибір технології та обладнання, їх недосконалість, неточне визначення масштабу виробництва, відносне підвищення витрат на окремі “компоненти”, що використовує підприємство,- робочу силу, обладнання, виробничі приміщення, землю тощо.

У рамках розроблення маркетингового плану факторами ризику виступають вибір продукції (послуг ) без врахування потреб ринку, низької якості, морально застарілих , неправильний вибір ринків збуту припросуванні товару на ринку, відсутність мережі збуту, наявність нереалізованої продукції, зміни в потребах споживачів, затримки у виході на ринок з новою продукцією (послугами) тощо. Найбільш суттєвими наслідками дії маркетингових факторів ризику є те, що продукція підприємства не знайде збуту в необхідному вартісному відображенні і в зазначені терміни.

Організаційний план має передбачати оцінку правової, політичної і адміністративної ситуації, в рамках якої працює підприємство. Можливими є зміни пріорітетів у державній політиці в цілому відносно окремих галузей і, як наслідок, введення або скасування субсидій на певний вид продукції або послуг, акцизних зборів, податкових і митних пільг та інших заходів такого роду. Для забезпечення успішної роботи підприємства суттєвим, за певних обставин, є також ставлення місцевої влади та населення.

При проведенні екологічного аналізу фактором ризику, безпосередньо пов”язаним з правовими (чинне законодавство) і технічними (вибране обладнання і технологія) аспектами роботи підприємства, виступає можливість подальшої зміни законодавства в частині вимог до обсягу і складу викидів забруднюючих речовин. Можливими також є зміни у відношенні до підприємства органів місцевої влади та населення через наявну і потенційну екологічну небезпечність проектів, що впроваджує підприємство. Наслідками екологічних ризиків виступають аварії на підприємстві, тимчасове чи повне зупинення випуску певних різновидів продукції або послуг і, навіть, зупинення всього підприємства.

Одне з найістотніших питань, яке виникає у зв”зку з дослідженням ризику, -- чи можна якимось чином, частково або повністю, запобігти виникненню ризикових подій чи хочаб суттєво пом”ягшити їх наслідки? Ці питання розглядаються в такій галузі дослідження ризиків, як управління ризиками. При цьому, мабуть, найпоширенішим засобом зниження ризику вважається страхування. При страхуванні ризиків доцільно дотримуватись такої схеми:

•визначити обсяг і структуру активів, яким загрожує ризик втрати або пошкодження,

•визначити ризик, якому можна запобігти за допомогою певних застережних заходів, обчислити витрати, які пов”язані з їх здійсненням,

•встановити, який вид страхування може дати кращий захист за менших витрат порівняно з витратами на застережні заходи,

•порівняти витрати на здійснення застережних заходів і страхування, зробити висновки відносно того, що є доречнішим – страхування чи реалізація застережних заходів.

Як засіб зниження ризику можуть розглядатися також положення контрактів, які підприємство укладає зі своїми діловими партнерами – постачальниками, споживачами, фінансовими установами тощо.

Ефективним засобом зниження ризику виступає принцип диверсифікації – і щодо номенклатури продукції (послуг), що виробляються підприємством, і щодо ринків збуту, і щодо постачальників сировини,матеріалів, комплектуючих, і щодо споживачів продукції (послуг), і щодо фінансових активів підприємства.Прагнення підприємства досягти монопольної влади – також своєрідний спосіб, хоча це і не зажди усвідомлюється, як зниження ризику. Монополіст може певною мірою контролювати ринок і таким чином компенсувати або мінімізувати негативні наслідки гневизначеності.

Способом зниження ризику є і звичайно отримання більш повної інформації.Разом з тим, про який би спосіб зниження ризику для підприємства ми невели мову орієнтований він на запобігання ризику чи пом”ягшення його наслідків, найбільш суттєвим залишається питання співвідношення пов”язаних з цим вигод і витрат, тобто питання ефективності способів зниження ризику, що застосовується.

Список використаної літератури

1.Агафонова С. М. Бізнес-плунування. – К., 1998.

2.Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчпн М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства - К.: "Каравела"; Львів: "Новий світ - 2000", 2001. - 298 с.

3.Економіка підприємства: Підручник / За заг.ред. С.Ф.Покропивного – Вид 2-ге. – К.: КНЕУ, 2000.

4.Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін / О.Г.Швиданенко та інші – К.: КНЕУ, 2000.

5.Економіка підприємства: Структурно-логічний навч. посібник/ За ред. С.Ф. Покропивного. - К.: КНЕУ, 2001. - 457 с.