Фінансова стійкість підприємства, її показники та методика їх розрахунку
Під фінансовою стійкістю підприємства розуміють забезпечення запасів і витрат джерелами коштів для їх формування.
Фінансова стійкість — це такий стан підприємства, коли обсяг його майна (активів) достатній для погашення зобов'язань, тобто підприємство платоспроможне. Іншими словами, фінансова стійкість підприємства — це таке його становище, коли вкладені в підприємницьку діяльність ресурси окупаються за рахунок грошових надходжень від господарювання, а отриманий прибуток забезпечує самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх залучених джерел формування активів. Визначається фінансова стійкість відношенням вартості матеріальних оборотних активів (запасів та витрат) до величини власних та позикових джерел коштів для їх формування.
Для характеристики фінансової стійкості підприємства використовується система абсолютних та відносних показників. Найбільш узагальнюючими абсолютними показниками фінансової стійкості є відповідність або невідповідність (надлишок або нестача) джерел коштів для формування запасів і витрат, тобто різниця між сумою джерел коштів і сумою запасів та витрат.
За рівнем покриття різних видів джерел суми запасів і витрат розрізняють такі види фінансової стійкості підприємства:
• абсолютна стійкість фінансового стану, коли власні джерела формування оборотних активів покривають запаси і витрати. При цьому наявність власних джерел формування оборотних активів визначається за балансом підприємства як різниця між сумою джерел власних та прирівняних до них коштів і вартістю основних фондів та інших необоротних активів;
• нормальний стійкий фінансовий стан, коли запаси і втрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних активів і довгостроковими позиченими джерелами;
• нестійкий фінансовий стан, коли запаси і витрати покриваються сумою власних джерел формування оборотних активів, довгострокових позикових джерел, короткострокових кредитів і позик;
• кризовий фінансовий стан, коли запаси і витрати не покриваються всіма видами можливих джерел їх забезпечення (власних, позикових та ін.), підприємство перебуває на межі банкрутства. Для визначення фінансової стійкості і встановлення типу фінансової ситуації проаналізуємо табл. 9.1.
Згідно з даними табл. 9.1 фінансова ситуація підприємства як на початок, так і на кінець звітного періоду кризова, оскільки наявність власних і позикових джерел покриває наявні на підприємстві запаси і витрати лише на 20,5 %, тобто для покриття цих запасів і витрат підприємству не вистачає близько 80 % власних і позикових коштів.
Важливого значення для функціонування підприємств в умовах ринкової економіки набуває їх фінансова незалежність від зовнішніх позикових джерел. Запас джерел власних коштів означає запас фінансової стійкості підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позикові.
Стійкість фінансового стану підприємства оцінюється щодо власних і позикових коштів, за темпами накопичення власних коштів у результаті поточної фінансової діяльності, достатнім забезпеченням матеріальних оборотних активів власними джерелами.
Фінансова стійкість підприємства характеризується системою фінансових коефіцієнтів, які розраховуються як відношення абсолютних показників активу і пасиву балансу. Порівняння цих коефіцієнтів з базисними величинами (середньогалузевими, показниками фінансово стійкіших підприємств, оптимально розрахованими) дає можливість встановити рівень фінансової стійкості аналізованого підприємства.
Основними показниками, які характеризують фінансову стійкість підприємства, його незалежність від позикових коштів, є коефіцієнти автономії, фінансової стабільності (власних та позикових коштів), фінансового лівериджу (залежно від довгострокових зобов'язань), забезпеченості власними коштами, фінансової залежності, відношення позикових і власних коштів, маневреності робочого та власного капіталу.
Коефіцієнт забезпеченості власними коштами характеризує рівень забезпечення підприємства власними коштами і розраховується як відношення суми фактичної наявності джерел власних і прирівняних до них коштів (за винятком сум заборгованостей за розрахунками з учасниками, доходів майбутніх періодів, резерву майбутніх витрат і платежів, реструктуризованого боргу) до суми наявних оборотних активів, підприємства. Цей коефіцієнт обчислюється за формулою
де ОА— оборотні активи, грн.
Фінансовий стан підприємства вважається нормальним, якщо коефіцієнт забезпеченості власними коштами К > 1.
Фінансова стійкість підприємства оцінюється коефіцієнтом співвідношення залучених і власних коштів, який показує, скільки позикових коштів залучило підприємство на 1 грн вкладених в активи власних коштів і розраховується як відношення всієї суми зобов’язань за залученими коштами до суми власних коштів за формулою
Нормальним є фінансовий стан підприємства, коли коефіцієнт К < 1. Якщо К > 1, фінансова стійкість і автономність підприємства досягають критичного значення.Важливим показником, який характеризує фінансову стійкість підприємства, є коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів. Він показує, скільки довгострокових позикових коштів використано для фінансування активів підприємства поряд з власними коштами. Розраховується коефіцієнт діленням суми довгострокових кредитів та інших позикових коштів на суму власних коштів за формулою
Що менше позикових коштів залучає підприємство для здійснення своєї статутної діяльності, то вища його фінансова стійкість.
Для вивчення фінансової стійкості підприємства важливе значення має розрахунок коефіцієнта залучення довгострокових позикових коштів у сумі довгострокових активів. Цей коефіцієнт розраховується як відношення суми довгострокових позикових коштів до суми довгострокових активів за формулою
де ДА — довгострокові активи, грн.
Коефіцієнт показує, скільки довгострокових позикових коштів і кредитів банку припадає на одиницю довгострокових активів підприємства.
Ступінь залежності підприємства від кредиторів можна визначити, розрахувавши коефіцієнт концентрації залученого капіталу, який
визначається відношенням суми довго- і короткострокових вкладень до суми активів підприємства за формулою
де ДКВ - довго- і короткострокові вкладення, грн; А— активи, грн.
Разом з тим для визначення ступеня концентрації власного капіталу розраховується аналогічний показник - коефіцієнт концентрації власного капіталу:
Що більший цей коефіцієнт, то стабільніший фінансовий стан підприємства.
Для визначення частки активів, що належить до власного капіталу, розраховується коефіцієнт фінансової залежності:
Щоб визначити фінансову стійкість підприємства, можна додатково розраховувати й інші показники забезпеченості підприємства відповідними джерелами і коштами, необхідними для його діяльності.
Список використаної та рекомендованої літератури
1.Бородина О. И. Финансы предприятий. — М.: ЮНИТИ, 1995.
2.Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.
3.Василик О. Д. Теорія фінансів: Підручник. — К., 2000.
4.Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995.
5.Коробов М. Я. Фінанси промислового підприємства. — К.: Либідь, 1995.
6.Павлова Л. Н. Финансы предприятия. — М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.
7.Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1994.
8.Суторміна В. М., Федосов В. М., Рязанова Н. С. Фінанси зарубіжних корпорацій. — К.: Либідь, 1993.
9.Терещенко О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посіб. -К.:Вид-воКНЕУ, 2003.
10.Філімоненков О. С Фінанси підприємств: Навч. посіб. — К: МАУП, 2003.
11.Финансы /Под ред. А. М. Ковалевой. — М.: Финансы и статистика, 1996.
12.Фінансова діяльність підприємств: Підручник / О. М. Бандурка та ін. — К.:Либідь, 2002.
13.Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А. М. Поддєрьогіна. — К: Вид-во КНЕУ, 2002.