Розробка виробничо-господарського плану і організаційної структури підрозділу підприємства

Зміст

1. Вступ.

2. Розробка виробничої програми підрозділу.

3. Розробка плану праці і заробітної плати підрозділу.

4. Визначення собівартості робіт і розрахункових цін на послуги підрозділу.

5. Проектування організаційної структури управління підрозділу.

6. Висновок.

7. Список використаної літератури.

1. Вступ

На сучасному етапі розвитку української економіки досить важливу роль відіграє правильна організація роботи як на кожному підприємстві, так і у кожному окремому підрозділі. Це дозволить забезпечити вдалий розвиток господарства на мікро- та макрорівнях.

Одним зі шляхів пошуку оптимального варіанту розвитку для кожного підприємства є розробка та вдосконалення внутрішнього економічного механізму функціонування підприємств. Така робота вимагає зваженого підходу до господарської діяльності, обґрунтованого детальними розрахунками. Дана курсова робота називається „Розробка виробничо-господарського плану і організаційної структури підрозділу підприємства”.

Мета роботи - закріплення теоретичних знань з дисципліни «Внутрішній економічний механізм функціонування підприємства» та придбання практичних навиків по плануванню виробничо-господарської діяльності підрозділів підприємства.

Розрахунки в даній курсовій роботі ґрунтуються на визначенні вихідних даних за варіантом, який знаходиться за першою літерою прізвища та останньою цифрою номера залікової книжки. Таким чином, варіант даної курсової роботи – І-3.

2. Розробка виробничої програми підрозділу

Розробка виробничої програми підрозділу (цеху) полягає у визначені обсягів робіт по основному виду діяльності (ремонту дизель-агрегатів), об’ємів разових та інших робіт.

Розрахуємо обсяг роботи цеху.

Обсяг роботи цеху по ремонту дизель-агрегатів (люд.-год)

,

де Кі – кількість ремонтів і-го типу виробу;

mі – трудомісткість виконання робіт по і-му типу виробу, нормо-год.

KA = 33; KВ = 107

mA = 10+180+30+60+140+200+10+10 = 640 (нормо-год).

mВ = 10+170+20+80+110+190+15+10 = 605 (нормо-год);

Q = KА* mА + KВ* mВ =33*640 + 107*605 = 86515 (люд.-год).

Виробнича програма підрозділу (цеха)

Вид робітКількість виробівТрудомісткість, нормо-г.Обсяг робіт, людино-г.

АВАВАВ

Прийом3310710103301070

Розбирання33107180170594018190

Промивка3310730209902140

Дефектація33107608019808560

Ремонт33107140110462020330

Збірка33107200190660011770

Випробування3310710153301605

Здача3310710103301070

Всього разом331076406052112064735

Разові роботи0,993,2119,818,15633,61942,05

Інші роботи0,662,1413,212,1422,41294,7

В цілому по виробу34,65112,35673635,252217667971,75

В цілому по цеху1471308,2590147,75

Разові роботи – 3%, інші роботи – 2%.

Загальний обсяг робіт цеху = 22176 + 67971,75 = 90147,75 (люд.-год)

Отже, маємо певну частину даних по нашому підрозділу, а саме обсяг робіт по підрозділу, обсяг разових та інших робіт для обох видів продуктів (А, В) та відповідні зведені показники.

Отримані дані проаналізували, систематизували і внесли в таблицю. Можемо переходити до наступного етапу.

3. Розробка плану праці і заробітної плати підрозділу

Основною метою планування праці і заробітної плати є встановлення планової чисельності працюючих, продуктивності праці і фонду оплати праці.

Визначимо чисельність виробничих, допоміжних робітників, керівників, фахівців та інших службовців.

Чисельність виробничих робітників визначається за формулою:

,

де Q – загальний обсяг робіт цеху, люд.-г.;

Те – ефективний фонд часу одного робітника, год;

kн – коефіцієнт виконання норм.

Q = 90147,75 люд.-год;

kн = 1,08.

Ефективний фонд часу одного робітника розрахуємо за формулою:

,(3)

де Тк – календарний фонд часу;

Тв – вихідні і святкові дні;

Тп – втрати робочого часу;

kрд – тривалість робочого дня;

Тпс – передсвяткові дні;

t1 – тривалість, на яку скорочується робочий день перед святами.

Річний баланс робочого часу одного робітника

ПоказникиДніГодиниВідсотки

Календарний фонд часу (кількість днів у плановому році)365--

Неробочі дні (вихідні і святкові дні за календарем)115115*8,2=943-

Номінальний фонд часу (кількість робочих днів)250250*8,2=2050100

Втрати робочого часу, всього

у тому числі:27,5225,511,0

чергові відпустки (основна і додаткова)25,5209,110,2

відпустки в зв'язку з вагітністю та пологами0,252,050,1

виконання державних обов'язків0,252,050,1

через хворобу і травматизм1,512,30,6

Тривалість робочого дня-8,2-

Тривалість скороченого робочого дня -6,2-

Ефективний фонд часу-1793,5-

Те = [365-(115+27,5)]*8,2 – 2*5 = 1814,5 (год).

Отже чисельність виробничих працівників становить:

Чр = 90147,75 / 1,08*1814,5 = 46 (чол.)

Чисельність допоміжних робітників становить 10% від кількості виробничих робітників:

46*0,1 = 4,6 ≈ 5 (чол)

Чисельність керівників і фахівців така:-керівники цеху – 2 чол.;

-керівники змін та інженери по ремонту – 3 чол.

Всього маємо: 2 + 3 = 5 (чол..)

Середньозважений коефіцієнт складності ремонту:

,

де Ксл і- коефіцієнт складності виробу і-го типу;

Кі – кількість виробів і-го типу.

Ксл A = 2,0; Ксл В =2,5

К A = 33; К В =107

= (2,0*33 + 2,5*107)/(33+107) = 2,38

Кількість змін цеху = 2 (бо цех налічує до 60 працівників).

Чисельність працюючих у цеху:

Чсп = Чя (1 + α ),

де α – коефіцієнт, враховуючий плановані цілоденні нез’явлення на роботу.

α = 0,1;

Чя = 46 + 5 + 2 + 3 = 56 (чол.)

Чсп = 56* (1+0,1) = 61,6 (чол.).

Фонд оплати праці працівників цеху розраховується по категоріях працюючих. Він складається з основного фонду оплати праці і фонду додаткової оплати праці:

,

де Фооп, Фдоп – відповідно основний фонд оплати праці і фонд додаткової оплати праці по категоріях працюючих.

Розрахуємо основний та додатковий фонди оплати праці для виробничих працівників.

Основний фонд оплати праці виробничих робітників цеху визначається за формулою:

,

а додатковий : ,

де Чр – чисельність виробничих робітників;

fт – середньогодинна тарифна ставка відповідного середнього розряду робіт;

kд – коефіцієнт, що відображає встановлені доплати і надбавки;

Т – оплачуваний неробочий час.

Середній розряд робіт визначимо таким чином:

,(8)

де r – середній розряд робіт по i-му типу виробів;

Qі – обсяг робіт з ремонту виробів i-го типу.

= (14,8*21120 + 15,1*64735)/(21120 + 64735) = 15,02

Середній тарифний коефіцієнт, що відповідає середньому розрядові робіт, необхідно визначити інтерполяцією тарифних коефіцієнтів розрядів, в інтервалі між яким знаходиться середній розряд робіт.

kт = 4,01.

Середньогодинна тарифна ставка, що відповідає середньому розрядові робіт визначається за формулою:

,

де Зм – мінімальна місячна заробітна плата в країні.

В Україні вона становить 332 грн;

kг – коефіцієнт, що відображає співвідношення рівнів заробітної плати у галузях відповідно до галузевих тарифних угод (1,1– 2,0);

kт – середній тарифний коефіцієнт, що відповідає середньому розрядові робіт;

Тм – середній місячний фонд робочого часу (170 г.).

= (332 * 1,5 * 4,01)/170 = 11,75 (грн/год).

= 46 (11,75 + 11,75*0,5)*1814,5 = 1471105,86 (грн.)

= 46 (11,75 +11,75*0,5)*225,5 = 182824,13 (грн.)

1471105,86 + 182824,13 = 1653929,99 ≈ 1653930 (грн.)

Фонд оплати праці допоміжних робітників визначається аналогічно:

Для допоміжних робітників візьмемо 8 тарифний розряд.

(332*1,5*2,06)/170 = 6,03 (грн./год)

= 5 (6,03 + 6,03*0,25)*1814,5 = 68383,97 (грн.)

= 5 (6,03 + 6,03*0,25)*225,5 = 8498,53 (грн.)

68383,97 + 8498,53 = 76882,5 (грн.)

Фонд оплати праці керівників, фахівців та інших службовців цеху, розрахуємо за формулою:

,

де kд – коефіцієнт, що відображає преміальні виплати з прибутку підприємства згідно з діючими системами преміювання (0,1);

Чк – чисельність к-ої категорії керівників, фахівців і інших службовців;

kтк – тарифний коефіцієнт к-ої посадової категорії працівників цеху.

Фоп (керівник цеху) = (1+0,1)*12*2*332*1,5*6,46 = 84930,91 (грн.)

Фоп (керівник зміни цеху)=(1+0,1)*12*1*332*1,5*5,34=35103,02 (грн.)

Фоп(інженер по ремонту і діагностиці, I категорії) = (1+0,1)*12*1*332*1,4*4,85 = 31881,96 (грн.)

Фоп (інженер по ремонту і діагностиці, II категорії) = (1+0,1)*12*1*332*1,4*4,41 = 28989,58(грн.)

Середньомісячна заробітна плата по категоріях працівників:

,(11)

де Фоп к – фонд заробітної плати к-ої категорії працюючих;

Чк – чисельність к-ої категорії.

1. для виробничих робітників:

= 1653930/(46*12) = 2996,25(грн.)

2. для допоміжних працівників:

= 76882,5/(5*12) = 1281,38 (грн.)

3. для керівників:

(керівник цеху)= 84930,91/(2*12) = 3538,79 (грн.)

(керівник зміни цеху)= 35103,02/(1*12) = 2925,25 (грн.)

(інженер по ремонту і діагностиці, I категорії) = 31881,96/(1*12) = =2656,83 (грн.)

(інженер по ремонту і діагностиці, II категорії) = 28989,58/(1*12) = =2415,8 (грн.)

Продуктивність праці працівників цеху:

= 90147,75/46 + 5 = 1767,6 (нормо-год).

План по праці та заробітній платі

ПоказникиКількість

Загальна чисельність робітників56

Чисельність виробничих робітників 46

Чисельність допоміжних робітників5

Чисельність керівників, спеціалістів та інших службовців5

Фонд оплати праці – всього, грн., у тому числі:1720395,28

виробничих робітників1471105,86

допоміжних робітників68383,97

керівників, спеціалістів та інших службовців, у т.ч.:

керівника цеху

керівника зміни цеху

інженера по ремонту і діагностиці, I категорії

інженера по ремонту і діагностиці, IІ категорії180905,47

84930,91

35103,02

31881,96

28989,58

Виробітка праці одного робітника цеху, нормо-год 1767,6

Середньомісячна заробітна плата, грн.11536,67

виробничих робітників2996,25

допоміжних робітників1281,38керівників, спеціалістів та інших службовців, у т.ч.:

керівника цеху

керівника зміни цеху

інженера по ремонту і діагностиці, I категорії

інженера по ремонту і діагностиці, IІ категорії

3538,79

2925,25

2656,83

2415,8

Таким чином, в даному розділі курсової роботи ми вже маємо кількість працюючих на підприємстві – основних, допоміжних робітників, керівників та фахівців; кількість змін у цеху; розмір фонду оплати праці по кожній категорії працівників, продуктивність їх праці та середньомісячну заробітну плату. Для систематизації даних та полегшення їх аналізу і подальшої роботи отримані числа зводимо в таблиці.

Отже, стадія розробки плану праці і заробітної плати підрозділу завершена. Переходимо до наступного етапу.

4. Визначення собівартості робіт і розрахункових цін на послуги підрозділу

Визначення собівартості робіт з виробів у цеху здійснюється з наступних калькуляційних статей витрат:

•матеріальні витрати;

•виробнича заробітна плата;

•інша заробітна плата;

•відрахування у Пенсійний фонд;

•відрахування на соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;

•внески до фонду страхування на випадок безробіття;

•відрахування на страхування від нещасних випадків;

•загальвиробничі витрати.

Стаття „матеріальні витрати” по цеху в цілому містить у собі витрати по запасних частин і усіх видах витратних матеріалів, використовуваних у процесі ремонту при виконанні разових та інших робіт:

,

де Вом – матеріальні витрати по ремонту агрегатів;

Врм – матеріальні витрати по разових та інших роботах.

Матеріальні витрати по ремонту агрегатів плануються виходячи з установлених по типах виробів нормативів матеріальних витрат у розрахунку на одна годину роботу агрегатів.

,

де mні – норматив матеріальних витрат по виробу і-го типу;

для виробів А та В вони становлять:

mнА = 6,05 грн;

mнВ = 5,72 грн.

НА, Н В = 3.

Маємо:

Вом = 6,05*3*33 + 5,72*3*107 = 2435,07(грн.);

Врм = 2435,07 *0,1 = 243,507 (грн.);

Вм = 2435,07+ 243,507= 2678,577 (грн.).

Відрахування на соціальне страхування:

1)в пенсійний фонд (32,3 %):

1720395,28*0,323 = 555687,68(грн.);

2)до фонду страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (2,9 %):

1720395,28*0,029 = 49891,46 (грн.);

3)до фонду соціального страхування на випадок безробіття (1,6 %):

1720395,28*0,016 = 27526,32 (грн.);

4)до фонду соціального страхування від нещасного випадку на підприємстві (10 %):

1720395,28*0,1 = 172039,53 (грн.).

Стаття „загальновиробничі витрати” містить у собі витрати по поточному ремонту будинків, споруд і устаткування, на амортизацію основних фондів цеху, витрати малоцінних і швидкозношуваних інструментів та реманенту, на охорону праці і техніки безпеки, охорону навколишнього середовища, на відрядження і переміщення працівників.

,

де k – статистичний коефіцієнт, що відображає співвідношення загальновиробничих витрат до суми матеріальних витрат Вм та виробничої заробітної плати Фоп (приймається рівним 0,09 - 0,27).

Для даного підрозділу k = 0,1

Вз.в = (2678,577 + 180905,47)*0,1 = 18358,4 (грн.)

При калькулюванні собівартості людино-години цеху необхідно витрати по статтях калькуляції розділити на обсяг робіт цеху.

Обсяг робіт цеху: 90147,75

Матеріальні витрати:

2678,577 / 90147,75=0,03 (грн.)

Витрати на оплату праці:

1720395,28/ 90147,75=19,08 (грн.)

Відрахування на оплату праці:

805144,99 / 90147,75=8,93 (грн.)

Загальновиробничі витрати:

18358,4 / 90147,75=0,204 (грн.)

Отже, собівартість одного виробу=0,03+19,08+8,93+0,204=28,24 (грн.)

Розрахунок собівартості люд.-год., і ціни ремонту (послуги), грн.

Найменування показника Статі витрат

Всього, грн.

Матеріальні витрати, грн. Витрати на оплату прані, грн.Відрахування на оплату праці, грн.Загально виробничі витрати, грн.

Витрати цеху2678,5771720395,28805144,9918358,42546577,25

Собівартість людино-год.0,0319,088,930,20428,24

Собівартість загальної кількості ремонтів виробу А: 33 шт. * 28,24 грн = =932,05 грн.

Собівартість загальної кількості ремонтів виробу В: 107 шт. * 28,24 грн. = =3022,11 грн.

Ціна на послуги (ремонт) цеху визначаються за формулою:

Ці = Sі + Пі ,

де Ці – ціна послуги (ремонту) і-го виду виробу, грн.;

Sі – собівартість послуги (ремонту) і-го виду виробу, грн.;

Пі – нормативний прибуток, що включається до розрахунку ціни послуги (ремонту) виробу і-го виду, грн.

Нормативний прибуток визначається:

,

де ρ – нормативна рентабельність до собівартості (5-10%).

SА = 932,05; SВ = 3022,11

ПА = 932,05 * 0,1 = 93,205 (грн.)

ПВ = 3022,11 * 0,1 = 302,211 (грн.)

Розрахуємо тепер ціну ремонту виробів:

-для виробів виду А:

ЦА = SА + ПА = 932,05 + 93,205 = 1025,255 (грн.)

-для виробів виду В:

ЦВ = SВ + ПВ = 3022,11 + 302,211 = 3324,321 (грн.)Отже, цей розділ описує розрахунок собівартості продукції з послідовним обчисленням матеріальних витрат, виробничої та іншої заробітної плати, відрахувань від неї, загальновиробничих витрат. Використовуючи собівартість, знаходимо ціну ремонту виробів.

5. Організаційна структура підприємства

Організаційна структура управління підрозділу (цеху) - це сукупність ланок управління і виробничих підрозділів з виділенням їхніх функцій, підпорядкованості і взаємин у загальній системі управління підприємства (підрозділу). Правильно побудована організаційна структура управління повинна забезпечити повноту управління і контролю технічними процесами обслуговування, високу надійність і оперативність управління, раціональність взаємозв'язків між ланками управління і виробничих підрозділів з метою одержання високих кінцевих результатів.

При розробці організаційних структур управління підрозділу (цеху) необхідно враховувати норму керованості, що являє собою число виконавців (підрозділів), підлеглих нормативної чисельності ІТП по виробничих підрозділах.

А зараз більш детально опишемо організаційну структуру.

Головною посадовою особою є начальник цеху. Він безпосередньо приймає важливі рішення, розпоряджається щодо вибору стратегічного напряму діяльності підрозділу, формує апарат заступників та розв’язує непорозуміння та суперечки між нижчими ланками виробництва.

Начальник цеху безпосередньо підпорядковуються: керівник змін цеху, інженер по ремонту і діагностиці, відділ кадрів, головний бухгалтер та заступники начальника.

Розглянемо їх усіх по черзі.

Інженер по ремонту і діагностиці на підприємстві може бути один або декілька. У нашому випадку у підрозділі налічується два інженери по ремонту і діагностиці – І та ІІ категорії.

Керівник змін цеху разом з інженером по ремонту і діагностиці належить до складу керівників та фахівців цеху. Його основна задача – управління виробничими процесами та організація оперативної, спланованої діяльності в обох змінах. Дуже важливим етапом є погодження досягнутих результатів різних змін, їх послідовна та скоординована робота.

Керівник змін та інженер по ремонту і діагностиці контролюють роботу різноманітних бригад. У кожній бригаді є керівник нижчого рангу – бригадир. Варто зазначити, що кожна бригада поділяється на кілька груп, кожна з яких має більш вузький спектр діяльності. Таким чином ми відслідковуємо спеціалізацію в межах окремого підрозділу.

Так, у нашому цеху є три бригади, що містять у собі по кілька груп кожна:

- бригада по прийому, здачі (до неї входять група по прийому, здачі, група по розбиранню, група по промиванню, які відповідно приймають та здають готові дизель-агрегати, розбирають їх, промивають та передають наступній бригаді);

- бригада по ремонту (вона містить групу по дефекації та групу по ремонту; група по дефекації займається вивченням дизель-агрегата та виявленням дефекту, після чого група по ремонту займається його усуненням);

- бригада по випробуванню (її складовими є група по складанню та група по складанню, які відповідно складають відремонтований виріб та випробовують його, щоб визначити, наскільки якісно був здійснений ремонт).

Кожна група має свого керівника, який віддає прямі розпорядження щодо способу виконання робіт.

Безпосередньо начальник цеху регулює роботу відділу кадрів, який покликаний вирішувати питання прийому на робочі місця працівників відповідного рівня кваліфікації, проведення перепідготовки кадрів, підвищення кваліфікації робочої сили, проведення кадрової політики в підрозділі тощо.

Наступним розглянемо головного бухгалтера. Він звітує начальнику цеху. Його робота – перевірка правильності бухгалтерського обліку в цеху, попередження помилок та фальсифікацій. Саме головний бухгалтер несе правову відповідальність за несвоєчасну і невідповідну реальності сплату податків до бюджету, за прорахунки в обчисленнях, що можуть порушити подальшу роботу підрозділу.

Головному бухгалтеру підпорядковується відділ бухгалтерії , який по суті виконує всю роботу по обчисленню господарських операцій та підбиває фінансові результати. Потім ці дані потрапляють до головного бухгалтера.

Щоб полегшити роботу начальника цеху, в підрозділі є заступники начальника. Вони, по суті, виконують ту ж роботу, що й він, але лише з його відання. Причому кожен із заступників працює в якомусь конкретному напрямі.

Організаційна структура даного підрозділу включає таких заступників начальника цеху: керівник відділу економіки і фінансів, керівник відділу експлуатації, охорони праці, помічник начальника.

Керівник відділу економіки і фінансів планує та контролює фінансово-економічну діяльність цеху: розподіл коштів по ланках підрозділу, планування оптимального рівня витрат, регулювання фінансових відносин тощо.

Його робота полягає в аналізі та коригуванні даних, що надходять з планового відділу та відділу економік, які деталізують вище перераховані завдання та виконують їх, звітуючи потім керівнику відділу.Керівник відділу експлуатації, охорони праці регулює діяльність адміністративно-господарського відділу, що займається вирішенням адміністративних і господарських питань, розвитком виробництва тощо. Також тут виділяють відділ експлуатації, що контролює використання засобів виробництва, та відділ технічного розвитку та охорони праці. Його завдання – впроваджувати у виробництво новітні технології, сприяти НТП у межах підрозділу задля підвищення ефективності виробництва і якості продукції; охорона праці. Недопущення надмірної експлуатації робітників, забезпечення їх прав, покращення умов праці тощо.

Ці три відділи звітують перед керівником відділу експлуатації та охорони праці.

І, нарешті, помічник начальника цеху виконує різноманітні функції. Він напряму пов’язаний з начальником і суть його роботи – приймати накази та втілювати їх у виконання. Помічник може виконувати функції секретаря, адміністратора, головного менеджера тощо.

Кожна структура придатна лише для конкретної ситуації для досягнення відповідних цілей.

Дана організаційна структура є лінійно-функціональною. Її основною перевагою є те, що управління підрозділом відбувається за лінійною схемою, при якій кожен підлеглий має лише одного керівника, що зумовлює чіткість і простоту взаємовідносин та надійний контроль; а функціональні підрозділи надають методичну допомогу, інформацію.

Проте є й істотні недоліки. Головний з них – затягнуті строки вирішення питань, інформаційне пер навантаження керівників вищих рівнів тощо.

6. Висновок

Як підсумок для даної курсової роботи проаналізуємо отримані результати. Робота являє собою опис процесу розробки виробничо-господарського плану і організаційної структури підрозділу підприємства. В якості підрозділу розглядали цех по ремонту дизель-агрегатів.

Здійснивши комплекс операцій щодо планування витрат на виготовлення продукції виду А та В, обчисливши її ціну, ми можемо спів ставити результати з наявними в розпорядженні підрозділу коштами і визначити, наскільки зваженою, ефективною, доцільною є така діяльність.

Ми розробили організаційну структуру підрозділу, чітко розподіливши функції між працівниками різних ланок, встановили відповідальність за кожну сферу діяльності в цеху.

Таким чином, можна зробити висновок, що кожному підрозділу потрібна, перш за все, гнучка, стабільна та ефективна система управління.

В той же час, вона повинна бути досить простою, виключати величезну кількість підрозділів та керівників, адже це призводить до паралелізму в роботі, помилок під час передачі інформації, суперечок щодо вирішення одного і того ж питання різними працівниками.

Підрозділ повинен мати на меті якісне та своєчасне виконання робіт з ремонту, орієнтуватися на споживача та використовувати прогресивні технології.

7. Список використаної літератури

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 480 с.

2. Грещак М.Г., Гребешкова О.М., Коцюба О.С. Внутрішній економічний механізм підприємств: Навч. пос. – К.: КНЕУ, 2001. – 228 с.

3. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2- ге. – К.: КНЕУ, 2005. – 528 с.

4. Конспект лекцій з дисципліни „Внутрішній економічний механізм функціонування підприємств”.