Оцінка ефективності інвестиційної діяльності
ПЛАН
Вступ
1. Метод розрахунку чистого наведеного ефекту.
2. Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій
3. Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій
4. Метод визначення строку окупності інвестицій
5. Метод розрахунку коефіцієнтів ефективності
Список використаної літератури
Вступ
Термін “інвестиції” походить від латинського “invest”, що означає “вкладати”. В більш широкому трактуванні інвестиції виражають вкладення капіталу в активи підприємства з метою наступного його збільшення. При цьому приріст капіталу, який отриманий в результаті інвестування, повинен бути достатнім, щоб відшкодувати інвестору відмову від використання власних коштів на споживання в поточному періоді, нагородити його за ризик та компенсувати втрати від інфляції в майбутньому періоді.
Інвестиції виражають всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, в результаті якої утворюється прибуток або досягається соціальний ефект.
Для визначення доцільності вкладання грошових коштів у різні інвестиційні проекти існує багато методів. Серед них основними є наступні:
- метод розрахунку чистого наведеного ефекту ;
- метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій;
- метод розрахунку норми рентабельності інвестицій;
- метод визначення строку окупності інвестицій;
- метод розрахунку коефіцієнтів ефективності.
Розглянемо сутність кожного з них.
1. Метод розрахунку чистого наведеного ефекту.
Центральним складником аналізу доцільності здійснення та ефективності інвестицій є розрахунок поточної вартості. Ме¬тод розрахунку чистого наведеного ефекту прямо пов'язаний з ним. Його розраховують за такою формулою:
де NPV — чистий наведений ефект;
Рп— грошовий потік упродовж п років;
r — ставка дисконтування;
1C — сума початкових інвестицій.
Таким чином, чистий наведений ефект дорівнює - різниці між дисконтованою вартістю та сумою інвестиції. Також оче¬видно, що якщо:
NPV >0, інвестиції дадуть прибуток;
NPV<0, інвестиції будуть збитковими;
NPV=0, інвестиції не дадуть ні прибутку, ні збитку.
Можна зобразити схематично грошові потоки та початкові вкладення за« допомогою системи координат (рис. 1).
Рис. 1. Схема грошових потоків та початкових вкладень у капітал
Як видно з рисунку 7, для інвестора початкові інвестиції ма¬ють знак "-", грошові потоки – знак “+”. Якщо NPV>0, сума довжини відрізків дисконтованих грошових потоків повинна перевищувати довжину відрізка початкового вкладення капіталу. Коли ж NPV<0, ситуація буде зворотною, а; при NPV=0 довжина цих відрізків повинна збігатися.
Розрахунок за формулою (1) можна проводити, якщо інвестиції здійснюють упродовж невеликого проміжку часу чи одноразово. Така ситуація має місце, наприклад, коли господарство придбало і встановило лінію з переробки сільгосппродукції. Якщо інвестиції здійснюють не одно¬разово, а має місце тривалий процес інвестування, розра¬хунки за формулою (1) будуть не зовсім коректні. Крім того, можливо, що після завершення проекту обладнання, яке відпрацювало запланований період, буде продане за своєю залишковою вартістю. У такому разі необхідно вико¬ристовувати формулу:
(2)
де RC —ліквідаційна вартість обладнання.
2. Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій
Метод розрахунку чистого наведеного ефекту допомагає розраховувати його абсолютний розмір. Але абсолютний розмір NPV далеко не завжди дає правильне уявлення про еко¬номічну ефективність інвестиції. Об'єктивніше ситуацію можна оцінити, якщо зіставити NPV декількох проектів з сумою початкових інвестицій у них. Саме порівняння чистого наведеного ефекту та початкових інвес¬тицій і лежить в основі розрахунку індексу рентабельності інвестиції. Формула його розрахунку така:
(3)
З цієї формули випливає, якщо:
РІ>1, інвестиції рентабельні;
РІ<1, інвестиції збиткові;
РІ=1, інвестиції не збиткові і не рентабельні.
Таким чином, інвестиції виправдані лише тоді, коли їхня рентабельність вища за ціну цих інвестицій (CС). Тобто РІ>СС.
Формула (3) має базовий характер і залежно від конкрет¬них умов можлива її модернізація, як і у випадку з мо¬дернізацією формули розрахунку чистого наведеного ефекту.
3. Метод розрахунку норми рентабельності інвестицій
Інвестиції, перед тим як їх здійснити, потребують визна¬чення джерела їхнього фінансування. Відомо, що існує два можливих джерела цього фінансування: власні та запозичені. Вартість власних джерел визначають рівнем одержуваних акціонерами дивідендів, вартість запозичених — відсотками з кредитів банків, облігацій. Тобто виникає потреба в зістав¬ленні рентабельності інвестиції та ціни їхнього залучення.
Нормою рентабельності (IRR) чи прибутку інвестиції є та¬ке значення коефіцієнта дисконтування, коли NPV проекту
дорівнює 0:
IRR = r при NPV=0. (4)Так, якщо підприємство бере в банку довгостроковий кре¬дит під 40% на два роки, то воно має вкласти його в такий проект, який забезпечить позитивне значення чистого наведе¬ного ефекту при коефіцієнті дисконтування 40% впродовж двох років. Розглянемо умовний приклад.
Коли грошовий потік не являється постійною ве¬личиною, тоді необхідно використовувати таку формулу:
(5)
r1 — значення табульованого коефіцієнта дисконтуван¬ня, за якого NPV>0;
г2 — значення табульованого коефіцієнта дисконтуван¬ня, за якого NPV<0.
Точність розрахунку за цією формулою буде тим більша,
чим менша різниця між r1та г2. При цьому необхідною умовою є min NPV2>0 при r2, та max NPV2<0 при r2.
Норму рентабельності інвестицій можна також визначити за допомогою графічного методу. Для цього по осі абсцис відкладають значення NPV, а по осі ординат — значення коефіцієнта дисконтування (рис. 1).
Рис. 1. Графічне визначення норми рентабельності
Оскільки значення NPV-прямопропорційне ставці дискон¬тування, то залежність між ними матиме вигляд прямої. З курсу елементарної математики відомо, що необхідно мати дві точки на площині XY, щоб побудувати пряму. В цьому конкретному випадку це означає, що необхідно мати дані про два значення NPV при двох значеннях коефіцієнта дисконтування. Як правило, прийнято брати такі значення цього ко¬ефіцієнта, щоб одна величина NPV була додатною, а інша — від'ємною. Розглядаючи проблему визначення норми рентабельності, слід також зазначити, що сьогодні дедалі частіше використову¬ють модифіковану норму рентабельності (MIRR).
Модифікована норма рентабельності (MIRR) — значен¬ня табульованого коефіцієнта дисконтування, за якого поточ¬на вартість (PV) проекту дорівнює його кінцевій вартості, деостання перебуває як сума майбутніх вартостей грошових прибутків, компаудированих під вартість капіталу фірми.
4. Метод визначення строку окупності інвестицій
Аналіз інвестицій з використанням вищевикладених методів дає можливість у цілому оцінити їхню ефективність. Але всі во¬ни залишають поза увагою один важливий аспект — час, упродовж якого буде досягнута окупність початкових вкла¬день. У фінансовому аналізі цей показник має назву строку окупності інвестицій (РР). Формула його розрахунку має такий вигляд:
(6)
Як видно з наведеної формули, зіставлення інвестицій роблять з грошовим потоком від проекту. Як тільки він переви¬щить їх, період, у якому це сталося, і буде вважатися кінце¬вим у визначенні строку окупності інвестицій.
Чому важливо знати строки окупності інвестицій? Тому що це пов'язано з можливістю реінвестування доходів та одер¬жання відповідно додаткових прибутків. Капітал завжди віддаватиме перевагу тим проектам, які забезпечать найкоротший термін його окупності за інших рівних умов.
Пропонована формула має й окремі недоліки. Так, вона за¬лишає поза увагою суми грошових потоків, які будуть одер¬жані поза строком окупності інвестицій. Крім цього, аналіз строків окупності інвестицій роблять, враховуючи недисконтовані грошові потоки. Це теж може значно викривити одержані результати.
5. Метод розрахунку коефіцієнтів ефективності
В основу цього методу покладено зіставлення чистого при¬бутку та початкових інвестицій. Формула його розрахунку має такий вигляд:
, (7)
де АRR—коефіцієнт ефективності інвестицій;
RV—ліквідаційна вартість обладнання;
ІС —середня величина початкових інвестицій;
PN— середньорічний прибуток за час дії проекту.
Формула розрахунку коефіцієнта ефективності інвестицій має окремі особливості. Перша із них полягає в тому, що як економічний ефект тут використовують чистий прибуток, а не грошовий потік. Друга особливість — чистий прибуток беруть без урахування його поточної вартості. Це, безумовно, з одного боку, спрощує розрахунки, але, з іншого, може призвести до неправильного тлумачення одержаних результатів.
Список використаної літератури
1.Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібн. -К.: МАУП, 2000.-152с.
2.Коваленко Л.О., Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Чернігів: ЧДІЕУ, 2001. – 456 с.
3.Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посібн. – К.: КОО “Знання”,2000. – 378с.
4.29. Мец О.В. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємств: Навч. посібн.: КНЕУ, 1999. – 53с.
5.Мних Є.В. Аналіз фінансового стану і фінансових результатів діяльності підприємств. – К.: НМКВО, 1999. – 53с.
6.Фінанси підприємств: Підручник. / Під. ред. Поддєрьогіна А.М. – К.: КНЕУ.-2000. – 460с.
7.Фінансова діяльність підприємств. / Під. ред. Бандурко О.М. та ін. – К.: Либідь.- 1998. – 312с.