Удосконалення фінансового контролю в установах пенсійного фонду України на основі інформаційних технологій

У другій половині 2002 року розпочались роботи по створенню Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України – ІКІС ПФУ.

У 2004 році розпочалось поетапне впровадження системи у промислову експлуатацію по всій території України.

Інтегрована комплексна інформаційна система Пенсійного фонду України (ІКІС ПФУ) покликана замінити собою всі діючи системи автоматизації діяльності даної організації, які до цього часу були розрізнені та слабо пов’язані між собою.

Об’єктивні передумови створення ІКІС ПФУ можуть бути сформульовані наступним чином:

• стан реалізації та експлуатації інформаційних технологій в Пенсійному фонді, який вимагав модернізації та уніфікації;

• проведення реформи системи соціального забезпечення в Україні, яке привело до:

- розширення переліку задач Пенсійного фонду, що підлягають автоматизації;

- висування нових, більш жорстких, вимог до якісних характеристик послуг, що надаються з використанням інформаційних систем ПФУ;

• розвиток сучасних засобів обчислювальної та телекомунікаційної техніки, який дозволяє побудувати ефективну розподілену систему, що об'єднує інформаційні ресурси підрозділів ПФУ в єдиному інформаційному середовищі;

• необхідність підвищення керованості корпоративною системою; організації ефективних процесів розробки, впровадження, експлуатації, обслуговування, супроводу та підтримки цієї системи;

• наявність багаторічного досвіду створення інформаційних систем ПФУ, що дозволяє приймати ефективні та раціональні рішення при розробці ІКІС.

ІКІС ПФУ – трирівнева розподілена система з ієрархічним підпорядкуванням “ центр – область – район ”. Вузли системи розташовуються у всіх місцевих, регіональних та центральному управліннях ПФУ, а також в Інформаційному центрі ПФУ.

Кожний вузол являє собою типову клієнт-серверну архітектуру, з додатковим застосування термінальних рішень на основі Windows’2000 Server.

Всі вузли ІКІС об’єднані в єдиному інформаційному просторі за допомогою корпоративної телекомунікаційної мережі. Інформаційна взаємодія вузлів відбувається в межах ієрархії “ центр – область – район ” через центральне сховище ІКІС в Інформаційному центрі.

Система буде встановлена у всіх органах Пенсійного фонду по всій території України, що складає 728 Управлінь місцевого рівня, 27 Головних регіональних Управлінь, Центральний апарат ПФУ та Інформаційний центр. Орієнтовна кількість користувачів системи – 20 тисяч.

ІКІС накопичує, зберігає та обробляє інформацію про більше ніж 1 мільйону страхувальників, 25 мільйонах застрахованих осіб, 14 мільйонах пенсіонерів.

Річний приріст бази даних центрального рівня, в якій накопичується вся інформація системи, що підлягає довгостроковому зберіганню, становить 50-70 Гб.

Головним завданням поточного моменту є поетапний перехід до промислової експлуатації ІКІС ПФУ у всіх органах Пенсійного фонду по всій території України. Впровадження розпочнеться зі створення забезпечуючої апаратної, телекомунікаційної та загальносистемної програмної інфраструктури.

Другим кроком буде впровадження таких ключових підсистем, як “Інформаційний центр”, “Реєстри та НДІ”, “СПОВ”. При цьому повинне бути вирішене завдання “прозорого” переходу від діючих автоматизованих систем до підсистем ІКІС, що приходять їм на заміну.

Також буде продовжена робота по створенню в рамках ІКІС інших прикладних підсистем, нарощуванню функціональності вже створених, врахуванню вимог нещодавно прийнятого пенсійного законодавства.

Службові особи суб’єктів державного фінансового контролю під час здійснення контрольних заходів можуть використовувати службові портативні засоби електронного зберігання і обробки інформації.

Службова особа суб’єкта державного фінансового контролю перед початком проведення контрольного заходу повинна впевнитися у достовірності і цілісності інформації, що міститься в засобах електронного зберігання і обробки інформації суб’єкта господарювання, яка підлягатиме опрацюванню.

Для оформлення службовими особами суб’єктів державного фінансового контролю офіційної та додаткової документації за результатами контрольних заходів, проведених в умовах застосування суб'єктом господарювання засобів електронного зберігання і обробки інформації, необхідна для документування інформація переноситься на паперові носії та належним чином завіряється власним підписом службової особи та підписами керівника і інших відповідальних осіб суб'єкта господарювання.

Інформаційна система призначена для автоматизації бізнес-процесів адміністрування недержавних пенсійних фондів адміністратором НПФ у відповідності до бізнес-правил, визначених законодавством України, та адаптованих під особливості окремої організації, тобто під її організаційну структуру, правила роботи та всі види ресурсів.

Простий і зрозумілий інтерфейс Microsoft Office, на екрані лише необхідні елементи управління.Основні звіти та виписка з пенсійного рахунку учасника розроблені з використанням веб-серверу, що входить до складу операційної системи Windows Server 2003 на якій побудована система.

У такий спосіб вкладники та учасники можуть взаємодіяти з адміністратором НПФ через мережу Інтернет по протоколу https.

Модель даних Системи створена на основі реляційної моделі даних. Це означає, що: кожний об’єкт обліку являє собою окрему таблицю, об’єкти обліку зв’язані між собою відношеннями «один до одного» або «один до багатьох».

Для швидкого доступу до документу безпосередньо із журналу, у записі журналу є можливість додати гіперпосилання на документ.

Припустимо, що облікові картки фонду, його адміністратора, зберігача, особи, що здійснює управління активами фонду, вже відкриті на підставі відповідних договорів, що зареєстровані у журналі вхідних документів, і адміністратор НПФ може починати роботу.

Укладаємо пенсійний контракт із вкладником на користь його учасників, кладемо договір у теку Системи і реєструємо його у журналі обліку вхідних документів.

Інтерактивна довідка підказує нам чому і як ми це повинні робити. На підставі цього пенсійного контракту відкриваємо облікову картку вкладника.

Аналогічно відкриваємо облікову картку учасника(ів) цього вкладника.

Облікові картки учасників можна створювати шляхом уведення даних з паперового документу (ручний режим), так і шляхом імпорту з електронної копії додатку до пенсійного контракту (напівавтоматичний режим).

Електронна копія додатку до пенсійного контракту являє собою окремий файл бази даних Microsoft Access, який містить як самі структуровані дані про учасників, так і форму представлення цих даних на папері. Такий підхід забезпечує точне співпадання електронних та паперових даних.

Додаток до пенсійного контракту може заповнюватись вкладником або адміністратором НПФ вручну або шляхом імпорту даних із будь-якої системи обліку персоналу, оскільки має відкриту архітектуру даних.

Файл додатку може бути підписаний електронними підписами, і тим самим паперова його копія може бути виключена з документообігу (у разі наявності цифрових підписів у вкладника та адміністратора).

Кожному учаснику присвоюємо пенсійний контракт. Загалом учасник може брати участь у кількох пенсійних контрактах. В автоматичному режимі імпорту даних додатку до пенсійного контракту ця операція виконується автоматично.

З часом перелік учасників пенсійного контракту може змінюватись. До контракту вкладник може додавати нових учасників або виключати старих. При цьому адміністратор повинен внести зміни до облікової картки учасника.

Змінювати облікові картки учасників можна або шляхом уведення даних з паперового документу (ручний режим), або шляхом імпорту даних з електронної копії додаткової угоди до пенсійного контракту (напівавтоматичний режим) аналогічно тому, як обробляється додаток до ПК при відкритті облікових карток учасників.

Облік пенсійних внесків здійснюється шляхом створення записів у журналі операцій з індивідуальним пенсійним рахунком учасників.

Заносити операції до журналу операцій можна як шляхом уведення даних з паперового документу – відомості персоніфікації (ручний режим), так і шляхом імпорту даних з електронної копії документу (напівавтоматичний режим).

Розподіл учасникам інвестиційного прибутку (збитку) від інвестування активів фонду виконується системою шляхом створення операцій з типом 02 у журналі обліку операцій. Підставою для розподілу є довідка КУА про інвестиційний прибуток (збиток) – документ з типом 06, який звязаний з ПК – документ з типом 01.

Розподіл інвестиційного прибутку (збитку) виконується між усіма учасниками фонду. Розподіл виконується лише у напівавтоматичному або автоматичному режимі оскільки потребує розрахунку сум, накопичених на рахунках усіх учасників, зареєстрованих у системі.

Облік пенсійних виплат здійснюється шляхом створення записів операцій з кодом 03 – “податок на доходи фізичних осіб, утриманий з пенсійних виплат” та 04 – “пенсійні виплати після оподаткування” на підставі документів з типом 2 - “договір про виплату пенсії на визначений строк” або 3 – “заява учасника фонду про визначення пенсійного віку та виду пенсійної виплати” у журналі операцій з індивідуальним пенсійним рахунком.

Заносити операції до журналу операцій можна як шляхом уведення даних з паперового документу – договору або заяви (ручний режим), так і шляхом імпорту даних з електронної копії цих документів (напівавтоматичний режим).

Підсистема звітності та виписка з індивідуального пенсійного рахунку учасника реалізовані через web-інтерфейс локальної мережі адміністратора НПФ, як найбільш універсальний інтерфейс, з простою можливістю розширення до глобальної мережі Інтернет.При наявності мобільного телефону (смартфону) з операційною системою Microsoft Windows Mobile 5.0 вкладники та учасники можуть контролювати свої фінансові операції знаходячись поза межами офісу без додаткового встановлення програмного забезпечення на свої мобільні телефони.

Дана функціональність підтримується для мобільних телефонів з операційною системою Microsoft Windows Mobile 5.0, оскілки потребує встановлення сумісного з операційною системою Microsoft сертифікату безпеки з web-сайту адміністратора НПФ.

Переваги та недоліки системи.

Переваги:

- Широкі можливості для розширення функціональних можливостей постачальником системи або технічним персоналом адміністратора НПФ;

- Відкритий програмний код та архітектура даних;

- Повна інтеграція з Microsoft Office та Інтернетом;

- Можливість настройки системи для автономної роботи системи без участі людського фактору (у разі наявності розвиненої інформаційної інфраструктури у вкладника, компанії з управління активами та адміністратора). При такій організації адміністратор НПФ лише виконує роль наглядача за роботою вкладників та КУА.

Проста програмна реалізація завдяки широкому використанню новітніх інформаційних технологій і стандартних широко відомих підходів до вирішення типових задач;

Недоліки:

- Відсутність зв'язку з системою управління активами НПФ і як наслідок - неповна система звітності до держфінпослуг.

- Не реалізований експорт даних у форматі XML – стандартному форматі, призначеному для передачі даних до інших систем.

Література:

1.Павлюк В.В., Сердюк В.М., Акаєв Ш.М. Контроль і ревізія. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 19