Регіональні особливості впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я

Одна з умов успішної реалізації державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я полягає в забезпеченні їх впровадження в діяльність лікувально-профілактичних закладів усіх регіонів. Тому дослідження стану впровадження державних соціальних стандартів в діяльність лікувально-профілактичних закладах регіонів є актуальною проблемою державного управління. Завдання щодо здійснення моніторингу за впровадженням державних соціальних стандартів визначено в Законі України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», дорученні Кабінету Міністрів України від 18.12.2003 № 81186.

На думку вітчизняних науковців, за роки соціальних та економічних реформ розходження між регіонами України за умовами розвитку системи охорони здоров’я населення стали настільки значними, що вимагають розробки і проведення регіональної політики відповідно до територіальних умов, що склались [1]. Регіональний принцип реалізації державної політики слід вважати прогресивним явищем, яке має сприяти забезпеченню рівного доступу громадян, що проживають на територіях з різними економіко-географічними ознаками, до життєво необхідних послуг цивілізації. В цьому аспекті першочерговим завданням регіональної політики можна вважати забезпечення рівного доступу населення різних регіонів до забезпечення здоров’я та послуг в галузі охорони здоров’я [2]. З метою мінімізації територіальних диспропорцій доцільно класифікувати регіони за певними показниками, визначати специфіку факторів ризику і формувати адекватну регіональну політику щодо охорони здоров’я в регіонах [1].

Підтверджуючи наявність відмінностей між системами охорони здоров’я регіонів України [3], [4], вітчизняні вчені вказують на доцільність розробки державної регіональної політики в сфері охорони здоров’я [4], [5].

Удосконаленню державного управління охороною здоров’я на регіональному рівні присвячено ряд наукових праць українських вчених. Так, В. І. Куценко, Г. І. Трілленбергом досліджено ресурсний потенціал системи охорони здоров’я регіону [6], [7, с. 17]. Т. І. Пахомовою описано функції стратегічного планування у сфері охорони здоров’я на рівні регіону [8]. Декілька видів регіональних державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я України (а саме стандарти забезпечення дитячого та дорослого населення України амбулаторно-поліклінічною та стаціонарною допомогою) розроблено Т. С. Грузєвою на основі поглибленого комплексного вивчення стану здоров’я населення регіонів [9].

На існуванні регіональних відмінностей в управлінні охороною здоров’я зазначають також науковці з Російської Федерації [10] та Білорусі [11]. Останні вважають, що ретельного наукового опрацювання потребують проблеми вдосконалення організації та робочих технологій в організаційно-функціональних структурах управління регіональною охороною здоров’я, а також обґрунтування теоретичних і концептуальних основ їх діяльності.

Незважаючи на численні дослідження, присвячені державному управлінню охороною здоров’я на регіональному рівні, на сьогодні залишаються невизначеними регіональні особливості впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я України.

Мета роботи – визначити існуючі проблеми щодо впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я в регіонах держави та сформувати пріоритетні завдання щодо забезпечення впровадження державних соціальних стандартів в діяльність лікувально-профілактичних закладів регіонів України.

Для дослідження використано дані оперативної звітності регіональних управлінь охорони здоров’я про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я за результатами діяльності у 2006 році. У зв’язку з відсутністю інформації про результати моніторингу впровадження державних соціальних стандартів у Вінницькій, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Львівській, Чернівецькій областях – зазначені регіони не були залучені до проведення даного дослідження.

Стан впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в умовах амбулаторно-поліклінічних відділень лікувально-профілактичних закладів

Значення ліміту показника питомої ваги кількості амбулаторно-поліклінічних закладів обласного підпорядкування, де впроваджено державні соціальні стандарти, серед регіонів знаходиться в межах 90,0 % ÷ 100,0 %. В переважній більшості регіонів (18 або 85,7 %) в усіх амбулаторно-поліклінічних лікувально-профілактичних закладах обласного підпорядкування впроваджено державні соціальні стандарти надання амбулаторно-поліклінічної допомоги. У решті регіонів показник стану їх впровадження є дещо нижчим і становить у Донецькій області 94,9 %, у Рівненській області – 93,3 %, у Волинській області – 90 %.Значення ліміту показника питомої ваги кількості амбулаторно-поліклінічних закладів міського підпорядкування, де впроваджено державні соціальні стандарти, серед регіонів знаходиться в межах 74,1 ÷ 100,0 %. В переважній більшості регіонів (16 або 84,2 %) в усіх амбулаторно-поліклінічних лікувально-профілактичних закладах міського підпорядкування впроваджено державні соціальні стандарти надання амбулаторно-поліклінічної допомоги. У решті регіонів показники стану їх впровадження є дещо нижчими і становлять у Одеській області – 98,6 %, у Донецькій області – 92,7 %, у Волинській області – 74,1%.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості центральних районних лікарень, в діяльність поліклінічних підрозділів яких впроваджено державні соціальні стандарти, серед регіонів знаходиться в межах 87,5 ÷ 100,0. У 18 регіонах (94,7 %) у всіх центральних районних лікарнях (їхніх поліклінічних відділеннях) впроваджено державні соціальні стандарти надання амбулаторно-поліклінічної допомоги. В Одеській області зазначений показник знаходиться на найнижчому рівні – 87,5 %.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості районних лікарень, в діяльність поліклінічних підрозділів яких впроваджено державні соціальні стандарти надання амбулаторно-поліклінічної допомоги, серед регіонів знаходиться в межах 91,7 % ÷ 100,0 %. Найнижче значення показника – в Тернопільській області ( 91,7 %), в усіх інших регіонах (14 або 93,3 %) державні соціальні стандарти впроваджені у діяльність усіх центральних районних лікарень.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості дільничних лікарень, де впроваджено державні соціальні стандарти надання амбулаторно-поліклінічної допомоги, серед регіонів знаходиться в межах 81,3 % ÷ 100,0 %. В переважній більшості регіонів (14 або 70,0 %) у всіх дільничних лікарнях впроваджено зазначені державні соціальні стандарти. У 2-х регіонах (Одеська та Полтавська області) значення показника знаходиться у межах 90 % ÷ 99 %, у 4-х регіонах (Волинська, Донецька, Рівненська, Тернопільська області) значення показника знаходиться у межах 80 % ÷ 89 %.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості сільських лікарських амбулаторій, де впроваджено державні соціальні стандарти, серед регіонів знаходиться в межах 68,4 ÷ 100,0 %. У 10 регіонах (52,6 %) у всіх сільських лікарських амбулаторіях впроваджено державні соціальні стандарти надання амбулаторно-поліклінічної допомоги. У 4 регіонах показник знаходиться в межах 90,0 ÷ 99,0 %, у 3 регіонах – в межах 80,0 ÷ 89,0 %, в Одеській області він становить 74,1 %, у Волинській області – 68,4 %.

Таким чином, стан впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної допомоги залежить від типу лікувально-профілактичного закладу. У закладах обласного, міського підпорядкування, центральних районних, районних та дільничних лікарнях найвищий рівень впровадження державних соціальних стандартів. У сільських лікарських амбулаторіях, в яких отримують медичну допомогу сільські жителі, стан впровадження державних соціальних стандартів є вкрай низьким. Це означає, що сільські жителі, для яких є нижчою, ніж для жителів міст, географічна доступність медичної допомоги, також мають менше шансів отримати якісну амбулаторно-поліклінічну медичну допомогу відповідно до державних соціальних стандартів через відсутність впровадження зазначених стандартів в діяльність значної частини сільських лікарських амбулаторій. А з урахуванням того, що в сільських лікарських амбулаторіях медичну допомогу, головним чином, надають лікарі первинної медико-санітарної допомоги, можна зробити висновок про те, що сільські жителі обмежені в можливості отримання саме найбільш часто необхідного виду медичної допомоги.

Стан впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в умовах стаціонарних відділень лікувально-профілактичних закладів

Значення ліміту показника питомої ваги кількості лікувально-профілактичних закладів обласного підпорядкування, де впроваджено державні соціальні стандарти надання медичної допомоги в умовах стаціонару, серед регіонів України знаходиться в межах 88,6 % ÷ 100,0 %. У 19 регіонах (90,5 %) у всіх лікувально-профілактичних закладах обласного підпорядкування впроваджено державні соціальні стандарти надання допомоги в умовах стаціонару. У Рівненській області цей показник становить 92,0 %, у Донецькій області – 88,6%.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості закладів міського підпорядкування, у складі яких є стаціонарні відділення, і де впроваджено державні соціальні стандарти, серед регіонів знаходиться в межах 87,5 ÷ 100,0 %. В переважній більшості регіонів (16 або 84,2 %) у всіх стаціонарних відділеннях лікувально-профілактичних закладів міського підпорядкування впроваджено державні соціальні стандарти надання стаціонарної допомоги. В Одеській області показник стану їх впровадження становить 96,9 %, у Донецькій області – 94,9 %, у Волинській області – 87,5 %.Значення ліміту показника питомої ваги кількості центральних районних лікарень, у складі яких функціонують стаціонарні підрозділи, в діяльність яких впроваджено державні соціальні стандарти надання медичної допомоги, серед регіонів знаходиться в межах 87,0 ÷ 100,0%. У 17 регіонах (89,5 %) у всіх центральних районних лікарнях (їхніх стаціонарних відділеннях) впроваджено державні соціальні стандарти. У Донецькій області показник становить 94,7 %, в Одеській області – 87,0 %.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості районних лікарень, у складі яких функціонують стаціонарні відділення, і в діяльність яких впроваджено державні соціальні стандарти, серед регіонів знаходиться в межах 83,3 % ÷ 100,0 %. В 13 регіонах (86,7 %) державні соціальні стандарти впроваджені у всі заклади вказаного типу. В Тернопільській області показник становить 91,7 %, в Одеській області – 83,3 %.

Значення ліміту показника питомої ваги кількості дільничних лікарень, де в діяльність стаціонарних відділень впроваджено державні соціальні стандарти надання стаціонарної медичної допомоги, серед регіонів знаходиться в межах 81,3 % ÷ 100,0 %. В 14 регіонах (70,0 %) у всіх дільничних лікарнях впроваджено державні соціальні стандарти надання стаціонарної допомоги, що свідчить про недостатній рівень впровадження державних соціальних стандартів у закладах такого типу. У решті областей показники стану їх впровадження є дещо нижчими: у 2-х регіонах в межах 90 % ÷ 99 %, у 4 регіонах – в межах 80 % ÷ 89 %.

Таким чином, стан впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в умовах стаціонару залежить від типу лікувально-профілактичного закладу. Найвищий показник впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в умовах стаціонару – в обласних закладах, у закладах міського підпорядкування, центральних районних та районних лікарнях. У дільничних лікарнях, які розташовані у сільській місцевості та надають медичну допомогу сільському населенню, рівень впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в умовах стаціонару є найнижчим. Це означає, що сільські жителі, для яких є нижчою, ніж для жителів міст, географічна доступність медичної допомоги, також мають менше шансів отримати якісну стаціонарну медичну допомогу в дільничних лікарнях відповідно до вимог державних соціальних стандартів через відсутність їх впровадження у діяльність значної частини дільничних лікарень.

Загалом в Україні тільки у 9 регіонах (33,3 %) державні соціальні стандарти надання медичної допомоги впроваджено в діяльність усіх лікувально-профілактичних закладів. В 15 регіонах (55,6 %) державні соціальні стандарти впроваджено в діяльність усіх лікувально-профілактичних закладів, які мають у структурі стаціонарні відділення. В 11 (40,7 %) регіонах державні соціальні стандарти впроваджено в діяльність усіх лікувально-профілактичних закладів, які мають у структурі амбулаторно-поліклінічні відділення. Отже, впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги за повнотою обсягу охоплення закладів охорони здоров’я регіону відбувається дещо менш активно в амбулаторно-поліклінічних підрозділах лікувально-профілактичних закладів порівняно зі стаціонарними підрозділами цих закладів.

За даними моніторингу впровадження державних соціальних стандартів у сферу охорони здоров’я визначено проблемні регіони щодо впровадження державних соціальних стандартів та сформульовано завдання регіонів щодо забезпечення впровадження в повному обсязі державних соціальних стандартів (табл. 1).

Таблиця 1

Пріоритетні завдання регіонів щодо забезпечення впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги

Найменування регіонуВид завдання

Вінницька область Подавати до Міністерства охорони здоров’я інформацію про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я

Волинська областьПрискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах обласного, міського підпорядкування, дільничних лікарнях, сільських лікарських амбулаторіях.

Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги населенню в лікарняних стаціонарах закладів міського підпорядкування, дільничних лікарнях

Дніпропетровська областьПодавати до Міністерства охорони здоров’я інформацію про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я

Донецька областьПрискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах обласного, міського підпорядкування, дільничних лікарнях.

Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги населенню в лікарняних стаціонарах закладів обласного, міського підпорядкування, центральних районних лікарень, дільничних лікарняхЖитомирська областьПодавати до Міністерства охорони здоров’я інформацію про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я

Закарпатська областьПодавати до Міністерства охорони здоров’я інформацію про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я

Луганська областьПрискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в сільських лікарських амбулаторіях

Львівська областьПодавати до Міністерства охорони здоров’я інформацію про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я

Миколаївська областьПрискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в сільських лікарських амбулаторіях

Одеська областьПрискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах міського підпорядкування, центральних районних лікарнях, дільничних лікарнях, сільських лікарських амбулаторіях.

Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги населенню в лікарняних стаціонарах закладів міського підпорядкування, центральних районних, районних лікарень, дільничних лікарнях

Полтавська областьПрискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в дільничних лікарнях, сільських лікарських амбулаторіях.

Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги населенню в дільничних лікарнях

Рівненська областьПрискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в лікувально-профілактичних закладах обласного підпорядкування, дільничних лікарнях, сільських лікарських амбулаторіях.

Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги населенню в лікарняних стаціонарах закладів обласного підпорядкування, дільничних лікарнях

Сумська областьПрискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в сільських лікарських амбулаторіях

Тернопільська областьПрискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в районних лікарнях, дільничних лікарнях, сільських лікарських амбулаторіях.

Прискорити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги населенню в районних лікарнях, дільничних лікарнях

Хмельницька областьПрискорити впровадження державних соціальних стандартів надання амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги в сільських лікарських амбулаторіях

Чернівецька областьПодавати до Міністерства охорони здоров’я інформацію про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я

Отже, можна зробити наступні висновки.

1. В Україні 16 регіонів (59,3 %) визначені як проблемні щодо впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги. Тільки у третині регіонів України державні соціальні стандарти надання медичної допомоги впроваджено в діяльність усіх лікувально-профілактичних закладів.

2. Державні соціальні стандарти надання медичної допомоги дещо активніше впроваджуються в діяльність стаціонарних відділень лікувально-профілактичних закладів у порівнянні з амбулаторно-поліклінічними відділеннями.

3. Заклади охорони здоров’я, в яких отримує медичну допомогу сільське населення – дільничні лікарні, сільські лікарські амбулаторії, – характеризуються найнижчим рівнем впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги. Отже, необхідно посилити управлінський вплив в першу чергу з боку органів місцевого самоврядування у сільській місцевості, а саме відділів охорони здоров’я сільських та селищних рад на розв’язання проблеми впровадження державних соціальних стандартів у діяльність дільничних лікарень та сільських лікарських амбулаторій.

4. Управлінням охорони здоров’я Луганської, Миколаївської, Сумської, Хмельницької обласних державних адміністрацій необхідно забезпечити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в діяльність усіх амбулаторно-поліклінічних відділень лікувально-профілактичних закладів.

5. Управлінням охорони здоров’я Волинської, Донецької, Одеської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської обласних державних адміністрацій необхідно забезпечити впровадження державних соціальних стандартів надання медичної допомоги в діяльність усіх стаціонарних відділень лікувально-профілактичних закладів.

5. Управлінням охорони здоров’я Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Львівської, Чернівецької обласних державних адміністрацій необхідно забезпечити подання до Міністерства охорони здоров’я України інформації про стан впровадження державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я.Перспективи подальших розвідок у зазначеному напрямі полягають в науковому обґрунтуванні фінансових коштів, необхідних для забезпечення дотримання вимог державних соціальних стандартів у сфері охорони здоров’я.

Література:

1.Жаліло Л. І., Солоненко І. М., Кунгурцев О. В., Мартинюк О. І., Солоненко Н. Д. Нові технології управління реформуванням галузі охорони здоров’я: регіональний аспект // Главный врач. – 2003. – № 11. – С. 77–79.

2.Жаліло Л. І., Солоненко І. М., Кунгурцев О. В., Мартинюк О. І., Солоненко Н. Д. Ефективність регіональної стратегії в державній політиці збереження здоров’я населення України // Главный врач. – 2003. – № 11. – С. 79–82.

3.Латишев Є. Є. стан впровадження сімейної медицини в регіонах // Главный врач. – 2004. – № 6. – С. 40–47.

4.Ціборовський О. М. Напрямки реалізації державної регіональної політики в галузі охорони здоров’я // Главный врач. – 2003. – №9. – С. 60–61.

5.Сердюк А. И. Пути реформирования здравоохранения на региональном уровне // Международный медицинский журнал. – 2004. – №4. – С. 119–121.

6.Трілленберг Г. І. Організаційно-економічний механізм формування і використання ресурсного потенціалу системи охорони здоров’я регіону. Автореферат на здобуття наукового ступеню кандидата економічних наук. – Львів, 2004. – 23 с.

7.Куценко В. І., Трілленберг Г. І. Сфера охорони здоров’я: соціально-економічні та регіональні аспекти. – К., 2005. – 366 с.

8.Пахомова Т. І. Проблеми стратегічного планування регіонального розвиту в контексті охорони здоров’я // Главный врач. – 2003. – № 9. – С. 61–63.

9.Грузєва Т. С. Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров’я – важлива складова соціального захисту населення // Формування та реалізація регіональної політики в галузі охорони здоров’я: Матеріали науково-практичної конференції за міжнародної участі 25-26 квітня 2002 р. – Одеса: ОРІДУ УАДУ, 2002. – С. 193–199.

10.Корсун К. Ю. Особенности формирования сети государственных стоматологических учреждений в различных регионах Российской Федерации // Стоматология. – 2002. – №6. – С. 57–60.

11.Ивашкевич М. З., Манулик А. В. Идеология управления здравоохранением региона и факторы ее формирования // Здравоохранение. – 2002. - № 2. – С. 14–17.