Стан та проблеми залучення іноземних інвестицій в економіку України

Основні напрями інвестиційної політики в Україні

• Зниження соціальної напруги, досягнення остаточного під¬ходу у виділенні коштів на потреби соціальної сфери.

• Скорочення фонду виробничого будівництва за рахунок дер¬жавних коштів і формування надійних інвестиційних джерел, в першу чергу з власних коштів підприємств та ін.

• Скорочення централізованих державних капіталовкладень, що виділяються безповоротно. Перехід до нових принципів цент¬ралізованого фінансування інвестиційної діяльності.

• Створення ринку підрядних робіт. Зацікавленість будівель¬ників у виконанні замовлень.

• Прискорення темпів розвитку промисловості групи Б.

• Прискорення у кілька разів темпів вибуття застарілого об¬ладнання.

• Перегляд надання державних кредитів на вигідних умовах з дефіцитними ставками на конкурсній основі, включаючи держав¬не замовлення.

• Залучення іноземних інвестицій, отримання іноземних кре¬дитів, створення спільних підприємств з іноземним капіталом за такими напрямами, як розвиток переробної промисловості АПК, активізація приватизації, конверсії, а також галузей, які визнача¬ють науково-технічний прогрес.

• Створення ефективних форм і механізмів управління інвес¬тиційною діяльністю.

• Розвиток паливно-енергетичного комплексу, ресурсозбері¬гаючих технологій, конверсія ВПК, забезпечення населення то¬варами народного споживання вітчизняного виробництва, розви¬ток медицини і фармацевтичної промисловості.

Усі ці напрями інвестиційної діяльності в Україні вже зараз починають розвиватися в умовах формування ринкового механі¬зм}. Тому трансформація інвестиційного механізму на мікрорівні, наприклад у промисловості, повинно проводитися в межах макроекономічної стабілізації.

Інвестиційний ринок як економічна категорія являє собою збалансованість попиту і пропозиції на інвестиції та випереджа¬ючих можливостей підрядників в їх матеріалізації. Це означає, що, з одного боку, потрібні економічні заходи зі отримання попи¬ту на інвестиції та зменшення маси безготівкових грошей, які не¬адекватні обсягу та якості продукції, а з іншого, — антимонопольні заходи, які б сприяли розвитку ринку будівельних послуг.

Щодо загальної оцінки інвестиційного клімату в Україні на макроекономічному рівні, то тут слід відзначити, що в економіці продовжується спад виробництва, зменшується частка надходжень від податків, накопичуються неплатежі, знижується частка банківського кредитування у ВВП, зростає сума внутрішнього і зовнішнього боргу, зростає рівень тіньової економіки, знижується частка державних капіталовкладень (щороку в цілому на 5— 10%). Крім цього, на інвестиційний клімат держави суттєвий вплив мають:

• приховане безробіття;

• неможливість виконання державою своїх обов'язків щодо соціального захисту громадян;

• відсутність ефективних процедур банкрутства, захисту прав власників;

• високий рівень злочинності;

• слабка дисципліна виконання законодавчих актів. Причинами погіршення інвестиційного клімату в Україні є:

по-перше, заполітизованість економіки; по-друге, негативні наслідки приватизації, до яких призвело збочення та заміна такої основної мети приватизації, як сприяння розвитку виробництва, на отримання прибутку в короткий термін.

Шляхи активізації інвестування

Рівень інвестиційної активності перебуває у безпосередній за¬лежності від стану економіки в державі, функціонування фінан¬сово-кредитної системи, прибуткової діяльності підприємств, до¬хідної політики бюджетів усіх рівнів та доходів населення.

Позитивний вплив на інвестиційну активність може справити подолання інфляції, що робить можливим забезпечення функціо¬нування довгострокових інвестиційних кредитів як основи капі¬тального будівництва за ринкових умов, сприяє нормалізації фі¬нансового стану підприємств, активізації виробництва.

Отже, до шляхів активізації інвестування в Україні можна віднести такі:

І. Реформа підприємств, яка передбачає перехід до загально¬прийнятих у світовій практиці стандартів бухгалтерського обліку, оцінку основних виробничих фондів відповідно до їх реальної рин¬кової вартості, суттєве покращення корпоративного управління.

2. Страхування майна (особливо великих підприємств).

3. Розвиток інфраструктури, форм і методів залучення до інве¬стиційної сфери заощаджень населення.

4. Іпотека. Необхідно активно сприяти становленню системи жи¬тлового іпотечного кредитування, формуванню вторинного ринку іпотечних кредитів для залучення у сферу банківського кредитуван¬ня вагомих довгострокових позабюджетних фінансових ресурсів.За умов гострого дефіциту власних капіталовкладень, необ¬хідних для проведення структурної перебудови економіки, розв'я¬зання проблем її інтеграції в світову економіку, важливого зна¬чення набуває залучення в Україну зовнішніх джерел фінансу¬вання, зокрема іноземних інвестицій. Забезпечення зростання об¬сягу надходжень у країну іноземних інвестицій залежить, по-пер¬ше, від поліпшення макроекономічної ситуації в країні в цілому. Насамперед це стосується зміцнення фінансового становища дер¬жави, включаючи скорочення дефіциту консолідованого бюдже¬ту, зменшення внутрішнього та зовнішнього державного боргу, реформування відносин власності, вдосконалення податкової си¬стеми, зміцнення економічної стабільності з подальшим зростан¬ням темпів ВВП. По-друге, зростання обсягів іноземних інвести¬цій визначається здійсненням заходів економічного, нормативно-правового, інформаційного та організаційного механізмів залу¬чення іноземного капіталу, які здатні забезпечити стабільні умо¬ви для інвесторів.

Важливим кроком на шляху до активізації процесів іноземно¬го інвестування в економіку України вважається впровадження дійових механізмів приватизації підприємств стратегічними іно¬земними інвесторами, до яких насамперед належать транснаціо¬нальні компанії (наприклад, із США, Німеччини, Південної Кореї та ін.). Транснаціональні компанії (ТНК) мають на меті якомога ширше використовувати потужний ресурсний потенціал країни та досягти прибутку від інвестування шляхом налагодження в Україні власного виробництва, дилерської мережі та експорту продукції.

Для активізації інвестиційної діяльності неабияке значення має стимулювання лізингових операцій — гарантованого товар¬ного інвестування. Він має ряд переваг. По-перше, лізинг більше за інших наближений за своєю суттю до довгострокових банківсь¬ких кредитів, що нині так необхідні підприємствам. По-друге, лізинг дає змогу забезпечити оперативність і гнучкість у вирішенні виробничих завдань шляхом тимчасового використання устатку¬вання, а не придбання його у повну власність. По-третє, лізинг робить можливим доступ підприємствам-користувачам усіх форм власності до найпередовішої техніки і дає змогу ліквідувати су¬перечності між необхідністю її використання та швидким її мо¬ральним старінням.

Одним з найперспективніших напрямів залучення іноземного капіталу в Україну має стати розгортання мережі інвестиційних фондів і компаній. У зв'язку з цим великого значення набуває надходження венчурного (або ризикового) капіталу, який тісно пов язаний з фінансуванням інновацій та науково-технічним про¬гресом. Основними галузями в Україні, які потребують ін'єкції ризикового капіталу, є передусім агропромисловий комплекс, енер¬гетика, транспорт, зв'язок.

Активізації залучення інвестицій в економіку України сприя¬тиме реформування власності, приватизація державних підприємств. Прискорення останньої передбачає створення сприятливих умов для ефективної діяльності іноземних інвесторів, дійовішого викори¬стання кредитів, що надаються Світовим банком та ЄБРР для роз¬витку приватного сектора економіки, мал