Культура Індії у 16-17ст
Культура Індії у 16-17ст
Індія зробила дуже важливий внесок у розвиток багатьох наук. Особливо математики, медицини, астрономії. Вже у 16 столітті у Делі та багатьох інших містах існували обсерваторії (лабораторії для систематичних астрономічних спостережень). Індійським математикам світ зобов'язаний поняттям <0> (нуль) і десятковою системою написання цифр. Саме ця система була перенесена арабами в Європу. Чререз це ми називаємо їх <арабськими цифрами>. Арифметика і алгебра були дуже розвиненими, так як вони були закладені ще у стародавній Індії.
Уже в середині 5 століття в одному з найкращих наукових центрів Сходу-індійському університеті у Наланді навчалося майже 10 тисяч студентів з Індії, Шрі Ланки, Японії, Китаю. Крім буддизму, тут вивчали логіку, медицину, астрономію, літературу, хімію. В
Європі перші університети виникли у 12-13 століттях у Франції та Англії.
Індійські лікарі давно й успішно лікували деякі психічні захворювання. Методи хірургів, особливо при пластичних операціях, використовувались хірургами аж до 18 століття.
За декілька століть до нашої ери один з індійських учених висловив ідею про атомну будову речовин. Уже тоді були сформульовані, в основному, правильні міркування про сутність такого факту як випаровування рідин і теплоти. Тобто був покладений початок одному з розділів фізики.
Народи Індії створили яскраву і багату літературу, мистецтво, архітектуру. <Рамаяна> -давньоіндійська епічна поема(епос-героїчні сказання), яка багато разів перекладалася на індійські мови. Перекладена вона також і багатьма іншими мовами світу. Один з найвідоміших перекладів <Рамаяни> був здійснений у 16 столітті, з якого на початку 20 століття <Рамаяну> переклали на російську мову.
Поема змальовує життя Стародавньої Індії. У сучасній Індії є інститут <Рамаяни>, де зібрані тисячі рукописів поеми.
Безсмертним пам'ятником індійської архітектури є знаменитий мавзолей Тадж-Махал, який називають<поемою в камені>. Грандіозна (висота 74 метри) біломармурова споруда з облицюванням із самоцвітів зведена (1630-1652) за наказом Великого Могола Шах-Джахана для його дружини Мутмаз-Махал. Для її будівництва було залучено 20 тисяч робітників, витрачено понад 90 мільйонів рупій(грошова одиниця індії). Тадж-Махал відобразив красу і могутність імперії Великих Моглів.
У казках східних народів Індія завжди поставала країною незліченних скарбів. Значною мірою такому уявленню про неї сприяла майстерність ремісників. Індійські ювеліри виготовляли витончений золотий і срібний посуд, уміли якісно шліфувати дороге каміння. Особливо високо цінувались статуетки-фігурки із слонової кості і цінних порід дерева. Ткачі майстерно ткали тонкі, як павутина, тканини.
У період існування великих мусульманських держав в Індії з'явилася велика кількість ремісників із країн Близького і Середнього
Сходу та Середньої Азії. Відбулося взаємозбагачення двох стилів ремісничої майстерності.
У Північній Індії поширились способи нанесення на металевий посуд рослинного орнаменту (прикрашаючого малюнка) методами карбування та гравірування.
Великий Могол Акбар запрошував до свого двору не тільки видатних поетів і музикантів, учених і архітекторів, а й залучав.
До робіт по оздобленню міст і зведенню нових споруд ремісників-індусів. В Індії існувала велика кількість центрів художнього ремесла. Із них до двору Моголів постачались чудові й різноманітні.
Тканини, ткацькі вироби, дорогоцінні коштовності.
Вироби індійського художнього ремесла були широко відомими і в європейських країнах. Торгові шляхи пролягали в той час через Візантію, купці якої аж до початку 15 століття казково збагачувались на перепродажу індійських ремісничих виробів.
В індійському художньому ремеслі, яке ввібрало у себе високий смак, досвід і традиції тисячоліть, дивує різноманітність матеріалів, що піддалися художній обробці. Це - насамперед одяг, тканини, орнаментовані методами фарбування і вишивки, килими, плетиво, металеві ювелірні вироби, кераміка і скло, вироби з дерева, слонової кості, каміння, рогу, черепашок.
Вторгнення європейців, колоніальне панування Англії призвело, зрештою, до спаду індійського ремесла. Відразу ж після звільнення від колоніального іга (1947) в Індії велику увагу було приділено відродженню всіх галузей художнього ремесла, цієї багатовікової <Індії>.
Використана література:
”Всесвітня історія. Нові часи”