Культура стародавнього світу

Культура стародавнього світу.

У стародавніх цивілізаціях та їх культурах ще багато нерозшифрованого, невивченого. Яка культура була, наприклад, у західній півкулі планети в сиву давнину? Культура майя досліджена лише у її пізньому періоді, хоч вона мала довгу історію, сліди якої загублені. На території Мексики відкрито піраміду, що була похована під потоками лави вулкана, виверження якого, як визначили геологи, сталося вісім тисяч років тому. Отже, у західній півкулі існували культури, можливо, стародавніші, ніж у східній, але вони загинули, не залишивши після себе помітного сліду.

Новіші зі стародавніх цивілізацій, які досліджені наукою, - ті, що виникли у ІV тисячолітті до н. е. на територіях Передньої Азії та Північно-Східної Африки: Вавілон, Шумер, Єгипет, Ассирія, Урарту й ін.

Очевидно, має рацію відома дослідниця історії світової культури Н. Дмитрієва, зазначаючи, що перехід людства від первіснообщинного ладу до заснованої на рабстві цивілізації був гігантським переворотом, який дав людині зрозуміти свою силу над природою. Люди стали творити культуру як “другу природу” – будували іригаційні споруди, обробляли метали, подорожували морями, склали карту зоряного неба, заклали основи медицини, математики, геометрії, астрономії. Але стародавня цивілізація мала й свою протилежну сторону. Рабство принесло страшне пригноблення людини людиною.

Культура Стародавнього Єгипту. Цивілізація Стародавнього Єгипту нараховує понад три тисячі років. У кінці ІV тисячоліття до н. е. в Південно-Східній Африці, у долині ріки Ніл, сформувалась ранньорабовласницька держава Єгипет, якій випала історична доля стати одним із найбільших центрів світової культури.

Майже двохтисячолітню історію Стародавнього Єгипту прийнято ділити на три періоди: перший – Стародавній (бл. 2800 – 2250 д н.е.), другий – Середнє царство (бл. 2050 – 1700 до н.е.), третій – Нове царство (бл. 1580 – 1070 до н.е.). Відповідно виділяють і три періоди в розвитку його культури.

Вже у Стародавньому та Середньому царствах були створені унікальні пам’ятки культури – гробниці фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерина, сфінкси фараона Хефрена в Гізі і фараона Аменемхета ІІІ, портретний дерев’яний рельєф “Зодчий Хесира” та численні художні скарби з гробниць Хенену і Хені.

Зрозуміти всю силу емоційно-естетичного впливу цих пам’яток староєгипетської культури можна лише тоді, коли усвідомиш, що всі вони були не просто витвором мистецтва, а складовою частиною культу, заупокійного ритуалу, реалізацією певного світосприйняття.

Стародавні єгиптяни обожнювали природу і земну владу. Тварини вважалися священними, їх тримали при храмах, віддавали їм шану, а після смерті бальзамували і хоронили в саркофагах.

У Новому царстві розквітла архітектура храмів. У цей час широко провадилось будівництво святилищ, найвідомішими з яких є храми Амона-Ра в Карнаці і Луксорі поблизу Фів. Характерна особливість цих архітектурних споруд – маса різноманітних колон, які символізували ліс (наприклад, лише в гіпостильному залі храму в Карнаці було зведено 144 колони). Стелю покривали темно-синьою фарбою з золотими зірками, і складалося враження, ніби людина увечері в лісі спостерігає зоряне небо.

Значні досягнення стародавніх єгиптян у галузі фізики, хімії, медицини, хірургії. Вони користувалися десятковою системою числення, їм були відомі арифметичні і геометричні прогресії. Щоб будувати піраміди, палаци, гробниці, потрібні були не тільки знання з математики, але й з геометрії, треба було вміти обчислювати об’єми циліндра, півкулі, піраміди. Стародавні єгиптяни вміли передбачати затемнення Сонця, інші явища природи, особливо періоди розливу Нілу, від яких залежало ведення зрошувальної системи сільського господарства.

Культура Месопотамії. Месопотамська цивілізація виникла на Близькому Сході, на території сучасного Іраку, між раками Тигр І Євфрат, у ІV тисячолітті до н. е. На півдні Месопотамії, де широко провадилось іригаційне сільське господарство, розвинулись прадавні міста-держави Ур, Урук, Кіш, Еріду, Ларса, Ніппур, Лагаш, Умма та ін. Розквіт цих міст називають золотим віком стародавньої держави шумерів. Це справедливо і в прямому, і в метафоричному розумінні: тут вироблялися з золота предмети найрізноманітнішого побутового призначення та зброя; культура шумерів справила величезний вплив на подальший прогрес не тільки Месопотамії, а й усього людства. Шумерам належать важливі відкриття: вони першими навчились виготовляти кольорове скло та бронзу, винайшли колесо і клинописне письмо, створили першу професійну армію, склали перші правові кодекси, винайшли арифметику, в основі якої лежала позиційна система числення.

Дослідники відзначають досить високу художню культуру шумерів. Вирізняються красою й художньою досконалістю їх архітектура і скульптура. В Уруці був зведений комплекс священних споруд – зиккуратів, які стали центром духовної культури. За своєю архітектурою святиня Уру була прототипом вавілонської вежі. У Шумері добре розвинулася скульптура.У кінці ІІ тисячоліття до н.е. Вавілонська, халдейська т ассирійська цивілізації дуже багато перейняли з культури шумерів. Найбільших успіхів досягли вавілоняни в астрономії.

Культура Індії. Перші відомі нам центри індійської культури існували вже в ІІІ тисячолітті до н.е. на берегах Інду, однак справжнього розквіту вона досягла в ІІ тисячолітті до н.е., в епоху “Рігвед”. На основі великого зібрання гімнів “Рігвед” було витворено своєрідну доховно-світоглядну систему індуїзму – серцевини індійської культури. В цю ж епоху склався поділ суспільства на касти – явище, без з’ясування якого не можливо зрозуміти хатактер та своєрідність індійської культури. Саме в “Рігведах” були обгрунтовані морально-правові мотиви поділу суспільства на чотири стани (варни) – брахманів (жерців), кшатріїв (воїнів), вайшвів (землеробів) і шудрів (слуг).

На художню культуру староіндійського суспільства глибокий вплив зробили індуїзм, буддизм та іслам, засновані на таких своєрідних філософських системах пояснення світу, як джайнізм, брахманізм, локаята й ін. Художньо-образне сприймання через призму названих релігійних та філософських систем відзначається витонченістю зображення людини і навколишнього світу, досконалістю архітектурних форм. З цього погляду вражаючими є фрески печер Аджанти та скельні храми Еллори. Одним із чудес світу називає В. Полікарпова храм Кайласа.

Ще однією характерною рисою староіндійської культури є її сексуальних зміст, статева символіка, вираження в художніх образах ідеї поклоніння богу кохання – Ками. Грунтувався цей зміст на тому, що індійці розглядали шлюбну пару бога і богині як процес космічного творення. Тому зображення божої пари в міцних обіймах досить поширене в храмах.

Культура Китаю. Стародавній Китай збагатив світову науку і культуру значними досягненнями: він є батьківщиною таких винаходів, як компас (ІІІ ст. до н.е.), спідометр (ІІІ ст. до н.е.), сейсмограф (ІІ ст. н.е.), порох (Х ст. н.е.), книгодрукування (VІ - VІІІ ст.), фарфор (ІІІ – V ст.). В галузі математики був відкритий метод розв’язання рівнянь першого ступеня з двома і трьома невідомими, вичислене відношення довжини кола до його діаметра – число . В галузі астрономії китайці знали, як вираховувати дату затемнення Сонця, склали один із перших каталогів зірок, вели спостереження за плямами на Сонці і ін.

На весь світ славиться китайська медицина, яка має трьохтисячолітню історію. В Стародавньому Китаї вперше було написано “Фармакологію” (Бень цао), вперше стали проводити хірургічні операції з застосуванням наркотичного засобу, вперше описали і застосували метод лікування голковколюванням, припеченням, масажем.

Китайські будівничі здобули собі славу двома своєрідними пам’ятками. Протягом двох тисяч років, починаючи з VІ ст. до н.е. в Китаї будувався найбільший у світі Великий канал, який у ХІІІ ст. з’єднав Пекін з Ханчжоу, - складна гідротехнічна споруда з численними пристроями, цікавими способами перекачування та очищення води. Друга видатна споруда – Велика китайська стіна.

У китайському мистецтві особливе місце посідають каліграфія, поезія та живопис. Ієрогліфічна кодова система давала змогу через ці три види мистецтва відображати життя людини в найпотаємніших порухах її душі, найбільш повно відтворювати прагнення до злиття мистецтва з мистецтвом життя.

Антична культура. У старогрецьких полісах сформувалася могутня духовна культура, яка справила великий вплив на розвиток цивілізації багатьох країн світу. У наше сьогоднішнє життя органічно вплелися численні поняття, слова, назви, імена, вирази, які дійшли до нас саме з культури Стародавньої Греції.

Кращі зразки старогрецької архітектури, скульптури та мистецтва є в певному розумінні неперевершеними, класичними, на них вчаться все нові й нові покоління митців, таємницю їх гармонії й естетичного впливу намагаються розгадати дослідники.

У стародавній грецькій філософії беруть початок матеріалістичне атомістичне вчення (Демокріт) та ідеалізм (Сократ і Платон). У Стародавній Греції вперше виникла нова галузь знань – історія; “батько історії” Геродот започаткував літописно-описову форму вивчення суспільства. Арістотель у праці “Політика” створив першу теорію держави. Грецький учений Евклід заклав основи геометрії, Архімед – механіки.