Культура на порозі XXI віку
На порозі ХХІ століття в суспільній свідомості все більше стверджується думка про те, що людство перебуває на крутому переломі. Свідчення цього - не лише катаклізми нашого століття (дві світові війни, ряд революцій, в ході яких відбилася мерзотна жорстокість, руйнування загальнолюдських цінностей, соціальний, моральний, економічний та інтелектуальний хаос, різного роду геноцид до цілого ряду народів та ін.), але й глобальна криза суспільства, по¬казником якої є екологічна катастрофа, що насувається, вичерпання ресурсів, на¬ркманія й т. ін. Цілком зрозуміло, що користуються популярністю книги В. М. Мବссна, Л. М. Гумільова, Н. Я. Данилевського, Л. Февра, К. Ясперса, П. Со¬рокіна, А. Тойнбі та Н. М. Моїсеєва, присвячі смислу історії, її характеру, природі різних цивілізацій і культур, їх долям. В них викладено роздуми про долі майбутніх цивілізацій, робляться спроби осмислити глобальну кризу культури як народження нової цивілізації з притаманними їй цінностями та ставленням до світу.
Криза західного суспільства детально проаналізована іспанським філо¬софом Х. Ортегою-і-Гассетом в його відомій книзі "Повстання мас", присвяченій тривожній європейській суспільній ситуації, яка склалася в 20-30-ті рр. ХХ ст. Оцінюючи підсумки минулого століття, філософ вважає, що він приніс людству величезні корисні завоювання. Головні з них - перемога політичної демократії та парламентаризму, небачений в жодній з минулих епох розвиток техніки. На початку ХХ ст. з усією очевидністю виявилося, що він створює нову, не схожу з ХІХ ст. історичну ситуацію, різко відмінну від минулих віків світової історії.
Найбільш наочний та очевидний показник історичного зрушення, що відбулося, видно у величезному збільшенні маси людей. Минулий вік не тільки сприяв розвиткові науки й техніки, але в декілька разів збільшив населення планети, особливо великих міст. Створивши нові, майже безмежні джерела багатства й комфорту, він дав великій масі людей відчуття легкості життя, позбавив її моральної вимогливості до себе, почуття відповідальності перед сучасним та майбутнім, поваги до праці й традиційних норм суспільної моралі. Цей історичний феномен Х. Ортега-і-Гассет називає "повстанням мас", під¬кре¬слю¬ючи й корисні (нові блага, більший комфорт, посилення культурного обміну та т. ін.), і досить негативні сторони, що свідчать про глибоку історичну кризу, яку переживає сучасне людство.
Слід відзначити, що людина маси - господар сучасного життя, це людина-власник, позбавлена будь-якого почуття гідності, вона цілком задоволена, благополучно живе як всі, відчуваючи себе посередністю. Тому людиною маси може бути й аристократ, і фабрикант, і чиновник, і самозадоволений цеховий вчений-спеціаліст. Бо людиною маси її робить не соціальна належність до певного суспільного класу - нижчого чи вищого, не місце в існуючій ієрархії, а глибока психологічна посередність, що народжена звичкою до комфорту, втратою позитивної моральної орієнтації. Завдяки цьому вона задоволена існуючим станом справ, власною посередністю і не бажає бути (а тим більше стати!) іншою.
В даний час відбувається становлення планетарної (або глобальної) цивілізації, окреслюються її контури, тобто, розвиток людської культури вступає у новий, переломний період. На контурі планетарної цивілізації, що формується, постає нова культура - глобалтех: "Для останнього за часом виникнення з основних видів культур - глобалтеха - кращою ареною для вираження його мемів (еквівалент генів у застосуванні до "видів культур" - В. П.), тем, сцени якої домінують не міста (як у західноєвропейського виду), не імперське утворення, де домінує велика бюрократія (як у східноєвропейського), не ареал якоїсь релігії, що живе під контролем мулл (у виду афразійської золи), і не якийсь інший територіально цілісний ареал. Швидше середовище існування глобалтеху - це ринок, на якому домінують форуми, що розвинули тенета зв'язків у часі та просторі і очолювані свого роду кшатріями, які вирішують долі економіки, форуми - планетарні корпорації. Останні пов'язані в єдине ціле "через міжнародні організації та професійні асоціації" (П. Рікс-Марлоу). Виникає соці¬альний суперорганізм, здатний у певному ступені визначати свою долю і такий, що несе в собі різноманітність культур різних народів.
Дана планетарна цивілізація усвідомлює своє безпосереднє оточення - Сонячну систему - й почне експансію в Галактику. Вона буде являти собою психоцивілізацію, адже людство, здійснивши науково-технічну та соціальну революцію, стоїть на порозі психологічної революції; певні її елементи вже виявляються у розвиткові американської культури. Безумовно, на контури планетарної цивілізації, що отримала можливість "моделювати" альтернативні варіанти власного розвитку, накладуть відбиток комп'ютеризація, екологізація, космізація, генна інженерія та застосування психотропних речовин, що діють на психіку людини.У зв'язку з необхідністю регулювати розвиток планетарної цивілізації, ви¬ни¬кає питання: хто буде домінувати у світі, тобто, кому належатиме майбутнє? На світове панування нині претендує іслам (вище вже йшла мова про блискучу ек¬с¬¬плуатацію ісламу в середні віки). "Іслам виступає в ХХІ століття,- відзначає Н. Ждବнов, - як один з напрямків людської цивілізації, як система світогляду й політичної практики, матеріальної та духовної культури. Іслам - це й мільйони віруючих, партій, рухів і міжнародна організація". Нині постає в теоретичному та політично-практичному плані проблема ісламського панування в світі. Не випадково Захід трепече перед загравою, що здіймається над мусульманським Сходом.