До питання мистецької освіти в Україні

Саме по собі естетичне ставлення людини до світу не має власного предмета, воно є універсальним ставленням до всього, що оточує людину, а тому естетичні знання і вміння не є чимось самостійним, вони виступають як аспект всіх знань і вмінь [1].

У кожен історичний період функцію естетичного вдосконалення особистості було особливим чином покладено на конкретні види мистецтва. У добу античності її виконували література і театр, в епоху середньовіччя – архітектура і поезія, Відродження асоціювалося з живописом та скульптурою, Новий час – з музикою та театром. На перетині ХІХ-ХХ століть виник кінематограф (синтетичний вид мистецтва), який перебрав на себе роль найефективнішого засобу естетичного виховання. ХХІ століття – це епоха відео та Інтернету [2].

Мистецька освіта в Україні має глибокі традиції, випробувані часом. Україна подарувала світові геніальних митців і педагогів – Григорія Сковороду, Григорія Ващенка, Василя Авраменка, Василя Кричевського, Олександра Кошиця, Бориса Гмирю, Соломію Крушельницьку, Давида Ойстраха, Володимира Горовиця, Олександра Архипенка.

Освіта – найпродуктивніша інвестиція, що підвищує якість суспільства. Пріоритет освіти важливий ще й тому, що освітня політика минулого періоду призводила до ідеологізації суспільної свідомості й зниження власне духовного потенціалу загальної культури [3].

Методологічною основою і важливим принципом естетичного виховання на сучасному етапі є ідея комплексного підходу, який у реалізації системи естетичного виховання має подвійне значення. По-перше, система естетичного виховання має будуватися так, щоб різні види мистецтва постійно взаємодіяли між собою у процесі впливу на дитину, тобто організовується необхідність тісної взаємодії мистецтва на основі міжпредметних зв‘язків. По-друге, естетичне виховання як виховання засобами мистецтва, так і засобами дійсності повинно стати органічною частиною будь-якого виду виховання [4].

Мистецька освіта, сутність якої, на думку академіка І. Зязюна, полягає у “поєднанні інтелекту і почуттів”, в сучасних умовах має бути складовою естетичного розвитку особистості, разом з формуванням творчості та культури методологічного мислення, стимулюванням пізнавальної й творчої активності у різних видах життєдіяльності людини.

Послідовним кроком у цьому напрямі стала розробка “Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті”, в якій наголошується на необхідності зміни “знаннєвої парадигми” освіти на “діяльнісно-розвиваючу” і обов'язковому переході від інформаційно-репродуктивного навчання до особистісно-орієнтованого [5].

Понад 30 діячів культури, посадовців, народних депутатів різних фракцій виступило на парламентських слуханнях „Культурна політика в Україні: пріоритети, принципи та шляхи реалізації”, які відбулись 20 квітня 2005 року у Верховній Раді, де пріоритетом для себе Міністерство культури і туризму України визначило прагнення „виростити нову людину для нової України”. Відповідно до цього міністерством, зокрема, було ініційовано започаткування великого соціального проекту під назвою „Культура великого народу починається з душі маленької дитини”. Проект передбачає музично-естетичне виховання у дошкільних закладах, музичне й образотворче мистецтво у початковій школі та наскрізне музичне виховання в загальноосвітній середній школі. Важливою складовою цього проекту є програма „Мистецтво як засіб і мета в житті для дітей з фізичними вадами” [6].

2 червня 2005 року з метою врегулювання існуючих проблем в галузі початкової мистецької освіти Президент В. Ющенко підписав Закон „Про внесення змін до Закону України „Про позашкільну освіту”. 22 статтю цього Закону було доповнено абзацом: "Перерозподіл педагогічного навантаження в початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладах (школах естетичного виховання) у зв'язку з вибуттям або зарахуванням учнів протягом навчального року здійснюється керівником закладу" абзац третій статті 28 доповнили реченням: "Забезпечення освітньої діяльності початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів та батьківської плати за навчання".

Отже, згідно з Законом, всі регуляторні питання щодо позашкільної освіти, зокрема і спеціалізованих навчальних закладів, держава бере на себе, а місцевій владі надається право з урахуванням можливостей місцевих бюджетів встановлювати додаткові пільги з оплати за навчання [7].

Завданням естетичного виховання є не тільки розширення художнього сприймання, списку прочитаних книг, почутих музичних творів, а й організація людських почуттів, духовного росту особистості, регуляція і корекція поведінки. Естетичне виховання проникає в усі сфери дитячого життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів.Уже аксіоматичним є твердження про те, що творчі можливості, закладені у кожній людині природою, на певному етапі мають бути педагогічно скоригованими, оскільки саме учитель, вихователь, наставник може значною мірою професійно закласти підґрунтя естетичного розвитку особистості та визначити сталий напрямок цього процесу. Саме тому естетичне виховання є процесом формування цілісного сприйняття і правильного розуміння прекрасного у мистецтві та дійсності це здатність до творчого самовиявлення притаманна людині. Однак ця здатність вимагає свідомого, цілеспрямованого, планомірного і систематичного розвитку [4].

На сучасному етапі розвитку стратегічними цілями мистецької освіти є:

- збереження існуючої багаторівневої мережі навчальних закладів культури і мистецтв

- збереження та розвиток творчих, педагогічних, наукових шкіл

- задоволення потреб особистості в отриманні якісної культурно-мистецької освіти

- забезпечення потреб вітчизняної культури і мистецтва у кваліфікованих кадрах.

Варто також зазначити, що, на відміну від інших європейських країн, система організації вищої освіти в Україні дозволяє дотримуватися єдиних критеріїв до її якості, оскільки єдині і випробувані часом навчальні плани та програми забезпечують цілісний підхід передусім до якості підготовки фахівця-митця. Як наслідок – не лише випускники, а й учні і студенти постійно виборюють на найпрестижніших міжнародних мистецьких конкурсах, фестивалях, виставках нагороди найвищого ґатунку, щоразу доводячи високий рівень і значний потенціал національного мистецтва.

Мережа навчальних закладів системи Міністерства культури і туризму України включає:

- початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання) – позашкільна освіта

- спеціалізовані школи (школи-інтернати) – загальна середня освіта та допрофесійна підготовка

- вищі навчальні заклади І-IV рівнів акредитації

- студії з підготовки акторських кадрів для національних творчих колективів України

- аспірантура (асистентура-стажування)

- докторантура.

У 2004-2005 навчальних роках підготовку фахівців із вищою освітою в галузі культури і мистецтв здійснювали 11 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації:

• Національна музична академія України імені П.І. Чай-ковського

• Національна академія образотворчого мистецтва і архітек-тури

• Київський національний університет театру, кіно і телеба-чення імені І. К. Карпенка-Карого

• Київський національний університет культури і мистецтв

• Львівська державна музична академія імені М. В. Лисенка

• Одеська державна музична академія імені А. В. Нежданової

• Донецька державна музична академія імені С. С. Прокоф’єва

• Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв

• Харківська державна академія культури

• Харківський державний університет мистецтв імені І. К. Кот-ляревського

• Луганський державний інститут культури і мистецтв.

4 вищих навчальних заклади мають статус “національний” 10 навчальних закладів мають аспірантуру, 4 із них – докторантуру. В них навчається майже 24 тисячі студентів із 2 спеціальностей.

Навчальний процес забезпечували 1954 штатні науково-педагогічні працівники, з яких майже 72,5% мають науковий ступінь кандидата або доктора наук та наукове звання доцента або професора, що на 11,5% більше, ніж у 2004 році, й свідчить про підвищення якісного рівня викладацького складу ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації.

Про зростання рейтингу вітчизняних мистецьких ВНЗ свідчить середній вузівський конкурс. Із окремих спеціальностей у 2005 році становив 6-8 осіб на місце, а в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого серед жінок – 41 особа на місце, серед чоловіків – 10 осіб на місце.

Продовжують зростати показники вступу до ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації осіб із числа сільської молоді. Найбільше таких студентів було прийнято до КНУКіМ (544 особи) і до ХДАК (124). Серед музичних академій найвищий показник прийому сільської молоді – 23 особи – був у Львівській державній музичній академії ім. В. Лисенка.

Із проблемних питань збереження і розвитку мистецької освіти між Міністерством культури і туризму України та Міністерством освіти і науки України було проведено відповідні консультації і досягнуто консенсусу щодо збереження мистецько-освітньої багаторівневості й термінів навчання, законодавчого та нормативно-правового врегулювання цих питань[3].

Надзвичайно важливим і актуальним на сьогодні є питання становлення України в Болонському процесі.Сім років тому у знаменитій італійській Болоньї міністри освіти 29 європейських держав підписали конвенцію про створення єдиної системи вищої школи в ЄС. Мета документа – зрівняти якість підготовки спеціалістів різних країн, дати можливість переходити студентам із вузу до вузу, забезпечити взаємне визнання дипломів усередині Європи і, зрештою, зробити європейські університети центрами світової інтелектуальної еліти. Україну до “процесу” прийняли у травні 2005 року [8].

Наміри України інтегруватися у Європейський освітянський простір є, безперечно, виправданими, як і те, що вони супроводжуються досить гострою дискусією. І це природно. Але в ряду ще не визначених питань Болонського процесу є мистецька галузь. Ось приклад: у складі експе-риментальних вузів щодо впровадження нових європейських стандартів (багаторівневості кредитно-модульної системи ОКХ, ОПП тощо) жодного вузу з мистецької галузі нема. Немає наших представників і в координаційних радах з адаптації вітчизняного досвіду до європейського, які супроводжують та узагальнюють результати педагогічних експериментів, митці не беруть участь в міжнародних семінарах та інших заходах з реформування вищої освіти в світлі Болонського процесу тощо. Складним є поєднання суттєвих ознак нашої мистецько-освітньої школи з деякими установками європейської інтеграції. Річ у тім, що прагнення до мобільності в міжєвропейському обміні фахівцями (наприклад, музи-кантами) неминуче пов’язується з прагматичним, а тому винятково прикладним підходом до завдань мистецької освіти[9].

Отже, рухаючись у напрямі Болонського процесу, можна системно модернізувати освітньо-кваліфікаційну структуру мистецького, зокрема музичного навчання, але з урахуванням вітчизняного стабільного, конкурентноздатного досвіду.

Рівень саме вищої освіти значною мірою відображає стан національної освіти в цілому, спроможність суспільства виступати виробником матеріальних і духовних цінностей, є важливою характеристикою його потенціалу порівняно з іншими країнами.

Мережа вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації у 2005 році кількісно не змінилася. В Україні функціонує 63 таких заклади [3].

Одним із таких сучасних мистецьких закладів є Київське державне вище музичне училище ім. Р. М. Глієра. Це – перший професійний музичний навчальний заклад України. Воно було засноване у січні 1868року при Київському відділенні Імператорського Російського музичного товариства з метою підготовки музикантів-виконавців для музичних колективів і організацій міста - Київської опери, оркестрів тощо.

Контингент студентів училища становить близько 700 осіб. Випускники, крім професійної, одержують також повну загальну середню освіту. Кращі випускники училища мають можливість продовжувати професійну освіту в мистецьких вузах Києва, України та зарубіжжя. Найтісніші зв`язки поєднують КДВМУ ім. Р. М. Глієра з Національною музичною академією України ім. П. І. Чайковського, приблизно чверть контингенту якої складають випускники училища. В свою чергу, викладацький колектив училища – це, переважно, випускники НМАУ ім. П. І. Чайковського – висококваліфіковані музиканти-фахів, серед яких 21 доктор та кандидат мистецтвознавства, 24 народних та заслужених артисти, 13 заслужених діячів мистецтв та заслужених працівників культури України в училищі працюють лауреати міжнародних та національних конкурсів, відомі виконавці, науковці, педагоги-методисти. Педагогічний колектив училища має визначні творчі досягнення у вихованні майбутніх професіоналів. Більше як 200 студентів училища за останні 5 років вибороли звання переможців міжнародних, національних, регіональних конкурсів, фестивалів.

Внесок такого закладу у скарбницю національної та світової культури вагомий і незаперечний. Так, у 2005 році на базі Київського вищого музичного училища ім. Р. Глієра було проведено Міжнародну "Літню музичну академію”. Заняття в рамках заходу проводилися для підвищення виконавської майстерності талановитих музикантів. У програмі занять слухачам викладався цілий комплекс предметів, які допоможуть виконавцям у їхній подальшій концертній діяльності. Заняття вели кращі педагоги з різних країн: Франції, Німеччини, Росії, Нідерландів, США. За п’ять років проведення занять у Літній музичній академії значно розширилася географія її слухачів. Кращі слухачі академії виступили на фестивалі “Київські літні музичні вечори”, який проходив із 22 до 31 липня на естраді Центрального парку культури столиці [10].

Робота вищих навчальних закладів культури і мистецтв безпосередньо зорієнтована і нерозривно пов’язана з діяльністю театрів, філармоній, музеїв, бібліотек, творчих колективів (у тому числі – і національних, що є виявом вершинного рівня професійної майстерності) концертних організацій, установ культури клубного типу тощо.

У мережу спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів) системи Міністерства культури і туризму України входять 6 навчальних закладів. Серед них такі:

- Київська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. М. Ли-сенка- Одеська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. П. Сто-лярського

- Львівська середня спеціальна музична школа-інтернат ім. С. Кру-шельницької

- Харківська середня спеціальна музична школа-інтернат

- державна художня середня школа ім. Т. Шевченка

- спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів “Колегіум мистецтв у Опішні” [3].

Єдина у західному регіоні Львівська спеціальна середня музична школа-інтернат ім. С. Крушельницької виховує 460 юних музикантів зі Львова, Ужгорода, Рівного, Івано-Франківська, Тернополя, Житомира, Кіровограда і навіть Криму. Подібних закладів в Україні чотири – при Львівській, Київській, Одеській та Харківській консерваторіях та музичних академіях. Випускники школи, – за словами директора закладу Д. Комонька, – це “фундамент” викладацького складу Львівської музичної академії ім. М. Лисенка. Саме вона стала “путівкою на сцену” для таких відомих музикантів, як Б. Которович, О. Криштальський, В. Єресько,

Н. Хома, Ю. Башмет, О. Криса та інші. Академія виховала плеяду молодих зірок: це лауреати міжнародних конкурсів М. Брилинський, А. Савицька, О. Каськів, О. Куриляк, Д. Оніщенко, Н. Пилатюк.

Крім загальноосвітньої програми, учні школи-інтернату опановують класичні музичні спеціальності: струнні інструменти, фортепіано, духові та народні інструменти, а також музично-теоретичні дисципліни. Майже десять років поспіль учні школи співпрацюють із музикантами симфонічного оркестру Львівської обласної філармонії та камерним оркестром “Віртуози”. Суть проекту – спільні концерти юних музикантів із досвідченими. За роки незалежності випускники школи отримали можливість продовжувати навчання у кращих вищих музичних закладах світу. Багато з них працюють у симфонічних та камерних оркестрах Європи, виступають як виконавці-солісти у світі [11].

Пріоритетною групою у контексті естетичного виховання науковці визначають дітей, що мають талант, творче обдарування, науковий інтерес до мистецтва: учнів музичних, художніх шкіл, шкіл естетичного виховання учасників самодіяльних театральних, хореографічних та вокальних колективів, гуртків художнього читання членів шкільних наукових товариств тощо [12].

Мережа початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів системи Міністерства культури і туризму України (музичні, хореографічні, художні, хорові тощо) складає 1478 одиниці. У них навчаються близько 310 тис. учнів, а навчальний процес забезпечують понад 34 тис. викладачів [3].

Свою діяльність педагогічні колективи шкіл естетичного виховання спрямовують на всебічний розвиток творчої особистості кожної дитини, становлення їх духовності та високих моральних цінностей, реалізацію здібностей та талантів.

Держава приділяє велику увагу та всіляко підтримує школи естетичного виховання, сприяє виникненню нових мистецьких закладів. Наприклад, у 2005 році в столиці було відкрито нову школу. Позитивним прикладом роботи мистецьких заходів слугує Святошинський район Києва, на території якого функціонують 22 заклади культури, серед яких 5 шкіл естетичного виховання (одна дитяча школа мистецтв, три дитячих музичних школи, одна художня), Централізована бібліотечна система “Свічадо” (об’єднує 10 бібліотек), централізована система підліткових клубів “Щасливе дитинство” (об’єднує 18 підліткових клубів) та Центр культури “Святошин”. Усі школи естетичного виховання укомплектовані професійними кадрами з вищою (142 чол.) та середньо-спеціальною освітою (92 ос.). Навчання у музичних школах проводяться на 12 інструментах: фортепіано, баян, акордеон, домра, бандура, гітара, скрипка, кларнет, труба, саксофон, флейта, ударні інструменти [13].

Контингент учнів у школах естетичного виховання постійно зростає. За 2005 рік у Київській області було відкрито три школи естетичного виховання. У Києві – одну школу.

Уваги заслуговують також школи естетичного виховання, які діють в областях України.

Слід відзначити позитивну динаміку збільшення шкіл естетичного виховання у Київській області, в якій другий рік поспіль відкривається нова школа [3].

У с. Буча Київської області у 2005 році було відкрито дитячу школу мистецтв ім. Л. Ревуцького. Для 30-тисячного селища це вагомий внесок у моральне й естетичне виховання майбутніх поколінь. На початку року школа вже налічувала близько 350 дітей [14].

На сьогоднішній день у школах естетичного виховання м. Дніпропетровська навчається 6899 учнів і працює 932 педагоги.

У квітні 2006 року вийшла друком збірка методичний статей "Сучасні методики у класичній музичній школі", яка висвітлює кращий досвід роботи викладачів ДМШ № 1. На базі цієї школи для задоволення потреб шкіл міста (запис, перезапис, аранжування, обробка музики, необхідна для організації і проведення концертів) та для можливості розвитку майстерності учнів цих шкіл та творчих колективів було створено студію звукозапису.Із грудня 2004 року по травень 2005 р. в місті проходив міський фестиваль-конкурс виконавської майстерності учнів та викладачів дитячих музичних шкіл "Музична веселка". В його рамках було організовано 11 конкурсів за спеціальностями, в яких взяли участь понад 2 тис. виконавців. Фіналом цього фестивалю стало проведення 1 червня 2005 року творчого звіту кращих творчих колективів і окремих виконавців шкіл естетичного виховання (з організацією виставок робіт художніх шкіл) [15].

Фаховоестетичним вихованням у Рівному займаються дві музичні та одна художня школи. У 2005 році всі вони відзначили ювілеї. Так, музичній школі №1 виповнилося 60, другій музичній – 30, а художній – 45 років. І в першій, і в другій музичних школах нині навчається по 900 учнів, хоча розраховані заклади на вдвічі меншу кількість.

Також ювілей у 2005 році відзначила Луганська музична школа естетичного виховання №1. Вісімдесят шість років тому було відкрито оперну студію. Потім вона розвивалась, розширювалась і після війни, коли попит на музичну освіту зріс, кількість її учнів нараховувала вже до 700 осіб. Галина Великохватська, директор Луганської музичної школи естетичного виховання №1, із гордістю повідомляє, що всі інструменти, які існують у симфонічному оркестрі, представлені педагогами школи. Привітати ювіляра прийшли представники міськвиконкому, а також і колишні учні. Багато з них з тієї пори стали відомими особистостями в сфері культури і мистецтв [16].

На Херсонщині прикладом діяльності шкіл естетичного виховання служать ляльковий театр „Буратіно” (для молодших школярів) та підлітковий театр „Ровесник” Херсонської ЦДБ, ляльковий театр та театральне об’єднання для школярів середнього віку Ново-Каховської ЦДБ, лялькові театри у більшості центральних дитячих бібліотек. Активно працюють літературні об’єднання – “Паросток”, “Джерельце”, “Першоцвіт” і т. п. [12].

У Харківській області працює 78 шкіл естетичного виховання. Про це повідомила на Всеукраїнській науково-практичній конференції з проблем функціонування дитячих шкіл мистецтв начальник управління культури і туризму облдержадміністрації Н. Супруненко. За її словами, область посідає 3 місце за кількістю шкіл естетичного виховання і 7 місце в Україні за кількістю дітей, які отримують мистецьку освіту (більш ніж 14 тисяч учнів). Н. Супруненко також зазначила, що школи естетичного виховання області в середньому майже на 82% утримуються за рахунок бюджетних коштів [17].

П’ять шкіл естетичного виховання, з них – 4 дитячі музичні школи та одна художня, – функціонують у Сумах. У місті також діє програма розвитку шкіл естетичного виховання дітей на 2002-2008 роки, якою передбачено відновлення в школах відділень духових інструментів, вдосконалення форм надання освітніх послуг – навчання дітей народним промислам, розвиток фольклорного, хореографічного, театрального мистецтва та інше. У 2002 році серед вихованців шкіл міста було 57 лауреатів різних конкурсів, а у 2003 році їх кількість становила 74. У місті на базі обласної філармонії діє дитяча філармонія [18].

Зважаючи на загальну активізацію спеціалізованих форм навчання, у Кролевці Сумської області музична школа набула статусу школи мистецтв. Це не обмежилося звичайним перейменуванням: додалися нові класи зі своїми спеціалізаціями, розширилися можливості учнів набувати знання й навички. А всього в школі навчається 270 учнів, що майже вдвічі більше, ніж за попереднього її статусу. Розширення кола пропонованих закладом спеціалізацій пожвавило інтерес до нього як з боку батьків, так і дітей, оскільки тепер тут можна навчитися не лише грати на музичних інструментах, а ще й співати, танцювати, малювати [19].

У Карлівській дитячій школі мистецтв Полтавської області діє чотири відділення: фортепіанне, народно-оркестрове, образотворчо-хореографічне та вокально-теоретичне. Навчаючись у школі мистецтв, діти мають можливість брати участь у різноманітних конкурсах, фестивалях та концертах різного рівня – від районних до всеукраїнських. Так, у конкурсі “Юний віртуоз Полтавщини”, дипломантом конкурсу став саме вихованець цієї школи О. Світлик [20].

У мікрорайоні Широкий, що вважається наймолодшим і найбільш впорядкованим у шахтарській столиці, було відкрито студію юних художників і творчу майстерню 15-річного учня місцевої школи А. Озе-рова, котрий одержав грант Президента України В. Ющенка. Талановитого підлітка з таким визначним дарунком щиро привітали не лише рідні, однолітки та друзі, а й донецький міський голова, який висловив сподівання, що студія стане вогнищем культури у мікрорайоні і її приклад запалить молодь на творчу культурологічну діяльність [21].У багатьох школах учителі вважають, що, оскільки важливими чинниками естетичного виховання є формування в учнів естетичних потреб та інтересів, то необхідним є створення належних умов для їх реалізації у різних видах естетичної діяльності, художньої творчості, виховання естетичних смаків та способів виявлення естетичної активності. В школах уже накопичується досвід роботи малих академій народних мистецтв, університетів народознавства, товариств народних умільців. Активно діють класи і школи кобзарів, сопілкарів, фольклорні ансамблі та етнографічні групи, вертепи. Учителі проводять з учнями подорожі до джерел рідного слова, уроки на природі, уроки емоційної культури та мистецтвознавства [22].

Питання естетичного виховання дітей та молоді, попри всі політичні та економічні труднощі, вже впродовж багатьох років були і будуть в центрі уваги держави. Так, ще у 1920 році за розпорядженням Народного комісаріату освіти УРСР було створено підвідділ художньої пропаганди при Верховному Народному Комісаріаті освіти, у 1939 році постановою Ради Народних Комісарів – Центральний будинок художнього виховання. Національний центр естетичного виховання дітей, учнівської та студентської молоді Міністерства освіти і науки було створено Постановою КМУ України від 13.05.93р.№344 та наказом Міносвіти України від 16.06.93р.№201.

Центр надає фахову методичну допомогу, розробляє програми роботи художніх колективів з усіх видів і жанрів мистецтва, умови проведення конкурсів, фестивалів тощо.

Одним із основних напрямків роботи центру є організація та проведення масових заходів всеукраїнського та міжнародного рівнів, робота з відродження та розвитку багатонаціональної культури України, широка пропаганда досягнень художньої творчості дітей та молоді

Пріоритетом у діяльності НЦЕВ є робота з дітьми, що проживають у сільській місцевості, та інтелектуально обдарованою учнівською молоддю. Традиційним напрямком роботи центру залишається розвиток народного мистецтва, у тому числі й національних меншин, посилення ролі родинного виховання, підвищення фахового рівня педагогічних працівників та багато іншого.

Найбільш поширеними масовими заходами, які пройшли за сприяння та організаторської роботи Центру були фестиваль автентичного фольклору "Батьківські пороги" (м. Чернівці), "Таланти твої, Україно" (м. Южне, Одеської обл.), фестиваль народної творчості національних меншин "Всі ми діти твої Україно" (м. Сімферополь), фестиваль родинної творчості" Благослови, мати..." (м. Івано-Франківськ), літературно-мистецьке віче "Собори наших душ" (м. Київ), конкурс "Село моє, для мене ти єдине..." (м. Київ), фестиваль академічного співу "Українське бельканто" (м. Донецьк).

Проте певні негативні аспекти, що стосуються функціонування мистецької освіти в Україні, все ж можна прослідкувати. Зокрема, занепокоєння викликає той факт, що за 2005 рік на дві школи стало менше в Херсонській області та на дві – в Закарпатській, по одній школі було закрито в Запорізькій та Чернігівській областях. Таким чином, подекуди продовжує спостерігатися скорочення мережі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. Загалом по Україні мережа скоротилася на 5 шкіл [3].

Наприклад, питання „Де взяти кошти для юних обдарувань”, на жаль, стало дуже актуальним у минулому році для колективу Новоград-Волинської дитячої музичної школи, яка є однією з кращих у Житомирській області, помітно заявляла про себе і на всеукраїнських конкурсах дитячої творчості. У ній музичне мистецтво опановують понад 600 дітей. Оскільки фінансування позашкільних закладів у місті недостатнє, міська влада мала намір скоротити з нового навчального року контингент учнів та кількість викладачів [23].

Завдяки підтримці й розумінню новоград-волинського міського і районного прокурора, який виступав у судовому засіданні від імені держави, і судді, що вів справу за позовом педагогічного колективу музичної школи до міськвиконкому, конституційне право юних городян на доступність і розвиток позашкільної освіти вдалося відстояти. Неправомірне рішення місцевої влади про чергову „оптимізацію” було скасовано [24].

Не є секретом те, що культурно-освітні заклади і люди, які нині в них працюють, обділені, що у них найнижча заробітна плата, відсутній соціальний захист, мізерне фінансування. Але ці люди, попри всі труднощі, працюють на культуру у найвіддаленіших від столиці місцях. Вони розуміють, що знищити районні осередки культури – це означає привести до моральної деградації молодь [25].Відомі в професійному колі київські танцюристи Ю. та І. Москов-ченки викладають хореографію в Бучанській школі мистецтв ім. Л. Ре-вуцького. Виявляється, стимулом для молодих і перспективних майстрів, у яких у столиці свій шоу-балет при клубі спортивного бального танцю „Факел”, є „хороші діти, добра аура і добротний танцзал”. „Ми маємо досвід участі в конкурсах і фестивалях, тому хочемо, щоб наші дітки теж гастролювали, – каже І. Московиченко. І додає: “Шкода, та батьки не завжди можуть оплатити поїздки, й сподіваються на спонсорів, яких, до речі, потребує будь-який творчий колектив” [26].

Основи естетичної культури закладаються в ранньому дитинстві. Тому виключне значення має естетичне виховання учнів молодшого шкільного віку. Саме в цьому віці здійснюються перші свідомі кроки в світ прекрасного, від яких залежить успіх роботи на наступних етапах виховання, а нерідко – естетичні запити і уподобання дорослих людей.

Важливими питаннями функціонування початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів на сьогодні залишаються:

- поліпшення методичного забезпечення навчального процесу

- підвищення рівня соціального захисту викладачів, зокрема, забезпечення права виходу викладачів на пенсію за вислугу років

- надання щорічної основної відпустки тривалістю 56 календарних днів [3].

Система естетичного виховання будується з урахуванням принципу творчої самодіяльності учнів. Це виявляється у здатності школярів переносити вироблені творчі навички на виконання будь-якої справи [4].

Усіляко сприяє розвитку мистецької освіти проведення різноманітних творчих конкурсів та фестивалів, які дають можливість учням шкіл естетичного виховання проявити свої здібності й таланти, заохочують до подальшого навчання. Серед таких заходів, наприклад, – Всеукраїнський конкурс „Я люблю тебе, Україно!” Всього на конкурс з усіх регіонів країни надійшло майже 10 тисяч робіт. Протягом трьох тижнів у Будинку уряду проходила виставка, на якій експонувалися понад сто творчих робіт школярів – есе, вірші, малюнки. Досвідчене журі з педагогів та митців визначило 24 переможців і 40 дипломантів в номінаціях „Кращий малюнок” та „Кращий літературний твір” у трьох категоріях школярів: молодшого, середнього та старшого віку [27].

Також уже дев’ятий рік поспіль „Україна мистецька” влаштовує гранд-концерт „Нові імена юних зірок України”. Завдяки цій акції, започаткованій Міністерством культури, маленькі музиканти з усієї країни отримують чудову нагоду виступити у Колонній залі ім. М. Лисенка Національної філармонії України. А відбір достойників здійснюють столичні фахівці, які підтримують зв’язки з провідними музичним школами регіонів, відбирають дітей, починаючи з 5 років [28].

У цьому році в концерті брали участь учні середніх спеціальних та музичних шкіл – Київської, Донецької, Харківської, Одеської, а також студенти музичних училищ, Київської дитячої академії мистецтв, вокальних студій та інших навчальних закладів різних міст України. Молоді музиканти виступили в супроводі Національного симфонічного оркестру України під управлінням В. Сіренка. Цей концерт мав просвітницькі цілі і його було організовано для того, щоб привернути увагу широких мас до проблем і досягнень класичної музики [29].

11-12 травня 2005 року в Києві фінішував ІV Всеукраїнський конкурс на кращий музичний твір юних композиторів-виконавців „Жива музика”. У столиці зібралися переможці обласних відбіркових турів – представники 10 областей та міста Києва. Згідно з умовами конкурсу, в цих творчих змаганнях брали участь діти віком від 10 до 17 років, які мають нахил до написання музичних творів. Журі під головуванням народного артиста України, ректора Київської дитячої академії мистецтв М. Чембержі прослухало понад 20 обдарованих дітей, які продемонстрували власні музичні твори різних форм і жанрів. Всі учасники фіналу були нагороджені дипломами оргкомітету, а за найбільш вдалі композиції юні автори отримали цінні подарунки. Лауреатами стали переважно учні музичних шкіл та шкіл мистецтв України [30].

У столиці проходив великий святковий концерт провідних дитячих хореографічних колективів Києва та учнів дитячих шкіл естетичного виховання, присвячений 100-річчю з дня народження П. Вірського – засновника української академічної хореографічної школи. Цей концерт, що пройшов за участю 23 колективів у Центрі культури і мистецтв Національного авіаційного університету, – заключний акорд фестивалю, присвяченого ювілею митця. Журі фестивалю на чолі з н. а. України

А. Авдієвським нагородило багато хореографічних колективів та їхніх керівників дипломами „За досягнення високих результатів у галузі хореографічного мистецтва”. У рамках фестивалю також відбулася наукова конференція, у якій взяли участь провідні спеціалісти національної хореографії – н. а. України М. Вантух, В. Вірська, доктор мистецтвознавства Ю. Станішевський та інші [31].14 квітня 2005 року у Києві було відкрито Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті В. Горовиця – одну з наймасштабніших подій культурного життя України. Його організаторами стали Київська міська державна адміністрація, КДВМУ ім. Р. Глієра, Міжнародний благодійний фонд конкурсу пам’яті В. Горовиця, Міжнародний фонд „Україна 3000”, Асоціація академічних музичних конкурсів. За 10 років існування конкурс розрісся і віднайшов безліч різних іпостасей. Від нього відокремилася група „Горовиць-дебют”, географія конкурсу розширилася до 26 країн-учасниць, які надіслали 98 конкурсантів віком від 9 до 33 років. „Дебют” проходив у 3 вікових категоріях. Конкурсні прослуховування тривали до 29 квітня. Журі очолював відомий український композитор М. Скорик [32].

По праву Україна може пишатися учнями шкіл естетичного виховання, бо їхні імена відомі не лише землякам, а й усьому світу.

Київський дитячий хор „Щедрик” переміг у двох номінаціях фестивалю самодіяльних колективів „Духовна музика в Римі”. Колектив також було визнано кращим учасником фестивалю за останні шість років. Кращим диригентом журі визнало художнього керівника хору М. Сабліну. Ще один український колектив – хор „Кредо” з Івано-Франківська – став дипломантом конкурсу. На фестивалі „Духовна музика в Римі” Україна була представлена вперше, у рамках проекту „Дні України в Європі” [33].

Одинадцятирічна піаністка, киянка В. Бучко, учениця Київської середньої спеціальної музичної школи-інтернату ім. М. Лисенка (педагог Н. Толпиго), вже не раз ставала лауреаткою міжнародних конкурсів (від третьої премії до Гран-прі). Їй аплодували Італія, Франція, Греція, Іспанія. А 16-річний піаніст Д. Жданов, учень тої ж школи, отримав четверту премію і спеціальний приз „За краще виконання класичної сонати” на ІІІ Міжнародному конкурсі піаністів, що недавно відбувся у столиці Грузії м. Тбілісі [34].

Учні Бродівської школи естетичного виховання Я. Шуст та І. Шере-мета стали дипломантами Всеукраїнського мистецького фестивалю молодих виконавців „Пісенні Медобори”. Фестиваль, у якому взяли участь понад 200 виконавців, проходив у місті Гусятин Тернопільської області. Юні співачки з Бродів поділили друге місце у віковій категорії 11-13 років. Їх нагородили дипломами та цінними подарунками [35].

Із відзнакою про перше лауреатське місце у Всеукраїнському конкурсі вокалістів і диригентів, що проходив у Ніжині, повернулася в Чернігівське музичне училище ім. Л. Ревуцького вокалістка Х. Пічкурен-ко. У змаганні, яке проходило вчетверте, взяли участь конкурсанти із сімнадцяти міст України. У рамках конкурсу відбулися концерти-презентації та майстер-класи [36].

Також не можна лишити поза увагою того факту, що реалізація концепції естетичного виховання, спрямована на формування базової культури особистості шляхом співпраці з зарубіжними країнами, є дуже дієвою.

У червні 2005 року було підписано угоду між Херсонським навчально-естетичним комплексом “Художня школа” та Чеським універ-ситетом м. Плзень (Чехія) про співпрацю з питань обміну студентами та учнями закладів довузівської підготовки обміну викладачами з метою підвищення кваліфікації спільного видання навчальних та методичних підручників погодження навчальних планів для надання можливості студентам даних закладів отримувати паралельно другу вищу освіту європейського стандарту тощо. У тому ж році відбувся обмін студентами даного вузу та естетично – навчального комплексу.

Щороку в Україні проводиться чимало різноманітних мистецьких та наукових заходів, роботу яких спрямовано на висвітлення стану мистецької освіти.

Так, у Луганську на базі Луганського державного інституту культури і мистецтв 31 березня - 2 квітня 2005 року проходила III Всеукраїнська науково-практична конференція “Мистецька освіта в Україні: традиції, сучасність, перспективи”. В програмі конференції взяли участь пред-ставники професорсько-викладацького складу навчальних закладів культури і мистецтва різного рівня акредитації із багатьох регіонів України.

2-4 березня 2006 року в Харкові відбувалася Всеукраїнська конференція "Шляхи модернізації початкової мистецької освіти в Україні: досвід, проблеми, перспективи дитячих шкіл мистецтв інтегрованого типу", в роботі якої брали участь керівники шкіл мистецтв та предс-тавники обласних управлінь м. Києва, Івано-франківської, Одеської Полтавської, Херсонської, Сумської, Рівненської, Луганської, Хмельниць-кої Кіровоградської, Тернопільської, Миколаївської, Вінницької областей.7-9 квітня 2006 року в Луцьку пройшов семінар "Стан та шляхи розвитку шкіл естетичного виховання різних форм власності в системі місцевого самоврядування України", який провели Асоціація міст та громад України, Волинське представництво АМУ, управління культури Луцького міськвиконкому. Впродовж трьох днів директори шкіл мистецтв, дитячих музичних, дитячих художніх та художньо-музичних шкіл з 27 міст майже усієї України обговорювали вкрай важливі для майбутнього нашої держави проблеми естетичного виховання дітей на сесіях і виїзних засіданнях. Учасники семінару ознайомилися з роботою шкіл естетичного виховання Луцька: дитячої школи мистецтв № 2 і дитячої музичної школи № 3, а також центральної міської дитячої бібліотеки, взяли участь у творчому звіті учнів та викладачів шкіл естетичного виховання Луцька, присвяченому 60-річчю Перемоги.

Під час семінару учасники обговорили стратегію розвитку початкової мистецької освіти в сучасних умовах, фінансове забезпечення діяльності шкіл естетичного виховання, регіональні та місцеві програми щодо підтримки обдарованих дітей, співпрацю з благодійними фондами та громадськими організаціями [37].

У 2005 році також було проведено акції, зорієнтовані на розвиток мистецької освіти. Серед них – Всеукраїнський конкурс навчальних програм для початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання) науково-методичний семінар із проблем розвитку мистецької освіти з образотворчого, хореографічного, театрального та музичного мистецтва “круглий стіл” з питань розвитку мистецької освіти з ректорами вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації за участю представників Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України, Міністерства освіти і наук України, Академії мистецтв України нарада-семінар проректорів вищих навчальних закладів культури і мистецтв ІІІ-IV рівнів акредитації з питань поліпшення якості підготовки спеціалістів (24-25 лютого) Всеукраїнська науково-практична конференція викладачів середніх спеціалізованих музичних шкіл-інтернатів “Формування творчої особистості в інформаційному просторі сучасної культури” (24-26 березня) нарада з головами Рад директорів початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів України (27-28 травня) та інші.

Основною метою конференцій є розгляд найбільш актуальних для сучасного етапу розвитку мистецької освіти в Україні питань. Це, зокрема, питання, пов’язані із задоволенням мистецьких освітніх запитів населення та забезпеченням прав громадян на мистецьку освіту відповідного рівня і змісту організацією гармонійного розвитку та реалізацією кожної особистості, соціального захисту учасників навчально-виховного процесу початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів спрямуванням управлінської діяльності на координацію діяльності органів управління культурою, керівників навчальних закладів шляхом поєднання засобів державного управління з громадським впливом затвердженням типових навчальних планів шкіл мистецтв.

Головними завданнями розвитку культурно-мистецької освіти учасники заходів визначили:

• забезпечення мистецької освіченості для всіх, загального естетичного виховання з дитячого віку

• підвищення престижу культурно-просвітницьких професій

• запровадження нових механізмів підготовки кадрів на засадах, що поєднують державне фінансування із залученням коштів підприємств, приватних осіб, спонсорів і меценатів

• запровадження нових сучасних механізмів навчання з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду

• вдосконалення законодавчої та нормативної бази з урахуванням специфіки культурно-мистецької освіти

• посилення соціального захисту викладачів культурно-мистецьких навчальних закладів

• оновлення складу музичних інструментів в музичних закладах освіти

• удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації кадрів з урахуванням реальної потреби галузі в кваліфікованих фахівцях

• створення та видання сучасних підручників і навчальних посібників для мистецьких навчальних закладів [3].

Незважаючи на непрості соціально-економічні умови, необхідно все робити для того, щоб мистецька освіта й надалі залишалася духовною потребою людей, відігравала помітну роль у формуванні громадянина України, творчої особистості, здатної жити й творити в умовах глобалізаційних процесів, інтеграції держави у світове співтовариство [38].

Хтось із українських класиків сказав: неталановитих дітей немає. Лише треба вчасно цей Божий дар побачити і розвинути. Директор Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату ім. Соло-мії Крушельницької Д. Комонько дуже доречно й влучно зауважує, що за кількістю талановитих дітей оцінюється рівень розвитку держави, це її внесок у світову скарбницю надбань людства. На сьогоднішній день можемо з упевненістю заявити: шлях до Європи вже має конкретику – через особистості [39].

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.http://education.gov.ua/pls/edu/docs/common/artistic_ukr.html2.http://library.kherson.ua/lib/esteducation.htm

3.Українська культура та реалізація державної політики в культурній сфері: Аналітичний звіт Міністерства культури і туризму України за 2005 рік. – Київ, 2006. – С. 107.

4.http://refineua.com.ru/pageid-2460-1.html

5.Коновець C. Креативні освітні технології в сучасній мистецькій освіті. - Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ. - http://newacropolis.org.ua/ua/gum2003.htm/bogdan49.htm

6.Никанорова О. Пріоритет – національний продукт // Уряд. кур’- єр. – 2005. – 22 квіт.

7.Нагребецька І. Музика... поза місцевим законом. – Уряд. кур’єр.–2005.– 11 серп.

8.Макаров Ю.Уроки музики // Дзеркало тижня. – 2005. – 24-30 верес. – С. 18.

9.Рожок В. Мистецька освіта і Болонський процес. – Уряд. кур’єр.–2005. – 4 серп.

10.Поліщук Т. До Києва – за майстерністю. – День.–2005.– 20 лип.

11.Комонько Д., Мельничук Ю. “Ми виховуємо музикантів, які прославляють Україну” // Висок. Замок. – 2005. – 25 трав.

12.http://www.kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id=25450

13.Муратова В. Дети улицы и балета. // Киев. ведом.– 2005.– 9 нояб.

14.http://rada.dp.ua/vo0023.html

15.http://top.lg.ua/news/?id=4220&pid=4066

16.http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?news=2187&lang=ua

17.http://meria.sumy.ua/ua/sumy/culture/culture_institutions/culture_institutions_estet?print=1

18.Тарасенко В. Відтепер – школа мистецтв// Демокр.Україна.– 2005.– 17 груд.

19.Леонова А. Дім, де лунає музика // Зоря Полтавщини. – 2005. – 6 верес.

20.Лісовенко М. Юний художник – володар гранта// Уряд. кур’єр.–2005.– 5 листоп.

21.Савицький В. Де взяти кошти для юних обдарувань? – Робітн. газ.– 2005.– 3 берез.

22.http://bdpu.org/scientific_published/pedagogics_1_2005/11

23.Нагребецька І. Музика... поза місцевим законом. – Уряд. кур’єр.–2005.– 11 серп.

24.Рекрут Я. Замість сцени – пивний бар. – Робітн. газ.– 2005.– 17 серп.