Принципи підготовки фахівців для галузі шоу-бізнесу
Менеджмент — ключова проблема галузі
Забезпечення галузі індустрії дозвілля кваліфікованим управлінським персоналом набуває щораз більшої актуальності. Причиною цієї тенденції стало прогресуюче розширення та структурне ускладнення галузі. Її експансія супроводжується тим, що рекреаційно-дозвіллєві технології все активніше проникають у сфери освіти, бізнесу, масових комунікацій та політики — набувають щораз більшої соціотворчої значущості. Все це висуває високі вимоги до системи управління галуззю, до глибшого осмислення її сутності, до піднесення якості підготовки її управлінського персоналу, вдосконалення його професійних та особистісних характеристик. Стратегічними каталізаторами цих процесів виступають постіндустріальні вектори інформатизації суспільства та глобалізації економіки, подальша комерціалізація духовно-гуманітарної сфери.
Всі перелічені тут тенденції повною мірою стосуються й України. Саме тому керівництво Київського національного університету культури і мистецтв п’ять років тому здійснило рішучий інноваційний крок, створивши першу на теренах східноєвропейського і пострадянського простору методологічно-дослідницьку та освітньо-педагогічну формацію — секцію менеджменту шоу-бізнесу. Це рішення поклало початок формуванню київської теоретичної школи шоу-бізнесу. Великий вплив на спрямовування й активізацію цього процесу справило видання книг професора М.М. Поплавського «Менеджмент шоу-бізнесу» та «Шоу-бізнес: історія, теорія, практика».
Київська теоретична школа шоу-бізнесу
Осмислення сутності близьких за змістом понять — «індустрія дозвілля», «індустрія розваг», «масова культура», «поп-культура» та «шоу-бізнес» — потребувало визначення природи, суспільних функцій та диспозиції тих видів діяльності, що відповідають вказаним вище терміном.
Очевидно, що новостворена секція шоу-бізнесу в першу чергу виокремила свій титульний предмет, запропонувавши таку його дефініцію: шоу-бізнес — це сектор індустрії розваг, а також професійна комерційна діяльність в галузі масової культури, зміст якої полягає в організації створення, множення та масового споживання творів часових (процесуальних) видів мистецтва. Саме наявність твору мистецтва, як продукту діяльності, а також його комерційна спрямованість на ринок саме масового споживання визначають специфіку шоу-бізнесу. Суміжними з ним галузями позиціюються мистецтво, реклама, медійний та модельний бізнес, спорт. Базовим товаром шоу-бізнесу є аудіо/відеозапис музичного або музично-драматичного твору, основною послугою — шоу-програма, сутнісною споживчою якістю першого і другого — бренд у вигляді феномену «зірки».
Уточнення змісту поняття «шоу-бізнесу» призвело до його логічного розмежування з поняттям «індустрія розваг», а останнє, в свою чергу, виявило потребу в самоідентифікації на тлі ширшого поля, яким є «індустрія дозвілля». Отже, за визначенням, прийнятим на секції шоу-бізнесу, «індустрія розваг — це комерційна діяльність у сфері суспільного дозвілля, метою якої є задоволення базової психофізіологічної потреби споживача в переживанні процесу задоволення». До цієї галузі належать такі заклади, інституції, товари, послуги і види діяльності: гральний бізнес (казино, гральні автомати, ігротеки, букмекерські контори); нічні клуби, бари та ресторани (шоу-програми, стриптиз, спілкування, психологічна атмосфера, напої та страви); дискотеки (стаціонарні); ігри (портативні або стаціонарні пристрої); містечка розваг; зони відпочинку; національні парки; кіно-індустрія; шоу-бізнес; порно-бізнес та нарко-бізнес. Зрозуміло, що два останніх мають здебільшого кримінальний характер. Підсумовуючи зазначене, підкреслимо — особливістю індустрії розваг є комерційність та спрямованість на базові психофізіологічні потреби людини, які задовольняються у формі надання послуг, що мають процесуальний характер і переживаються споживачем як самоцінний чуттєвий акт, як необхідний особистісний життєвий досвід (пригода). Звідси — і відновлювальна функція, і маркетинг спокушання, і небезпека залежності.
Загалом, для цілісного усвідомлення шоу-бізнесу як культурного та економічного явища, як виду суспільної практики або типу професійної діяльності секція менеджменту шоу-бізнесу орієнтується на багатовимірну модель досліджень, включаючи інструментарій таких наукових та науково-прикладних дисциплін, як менеджмент, маркетинг, продюсинг, економіка, соціологія, естетика, мистецтвознавство, правознавство, історія, політологія, психологія, педагогіка, філософія, теорія підприємництва, інформатика, комп’ютерні технології, іміджелогія, журналістика, музикознавство тощо.
Наслідком п’ятирічних дослідницьких зусиль професорсько-викладацького складу секції менеджменту шоу-бізнесу стало не лише створення понад двох десятків навчальних і робочих програм з новостворених спеціалізованих дисциплін, але й вироблення стрункої системи знань та методології формування фахівців сфери управління в галузях шоу-бізнесу та індустрії розваг.
Система підготовки фахівцівСенсогенеруючі принципи побудови і повсякденної діяльності секції менеджменту шоу-бізнесу визначено в її місії: «Виховання ефективного продюсера, здатного захищати культурні та економічні інтереси України у конкурентному ринковому середовищі».
Зрозуміло, що ефективний продюсер трактується нами як успішний підприємець у царинах масової культури, здатний досягати, в першу чергу, власних бізнесових цілей. Але його потенційна здатність захищати культурні та економічні інтереси України свідчить про проектування секцією шоу-бізнесу високого рівня професійної та громадянської свідомості продюсера, оскільки контури його відповідальності виходять далеко за межі приватного інтересу. Важливо прокоментувати й культурологічний аспект діяльності продюсера, адже шоу-бізнес, як і вся масова культура, має величезний соціотворчий і, водночас, суспільноруйнівний потенціал. Тому проблеми погіршення екології інформаційного середовища, втрати національно-культурної ідентичності та морального занепаду суспільства значною мірою віддзеркалюють також і траєкторію розвитку шоу-бізнесу. Серед інших стратегічних цілей діяльності секції: сприяння творенню завершеної і цілісної структури національного шоу-бізнесу; допомога в опануванні ним власного ринку масової культури; заохочення до його активного виходу на міжнародний економічний простір.
Формуючи зміст спеціалізованих навчальних дисциплін, секція шоу-бізнесу спирається на такі принципи:
1.збалансованість рівнів стратегічного управління (особистісний, корпоративний, галузевий, національний);
2.узагальнення актуальної української та російської практики;
3.адаптоване використання досвіду США та Західної Європи;
4.посилення актуальності та практичної цінності дисциплін для студентів;
5.спрямованість навчального процесу на потреби майбутнього;
6.підготовка студентів до роботи в умовах міжнародної конкуренції.
Розробляючи форми навчання для своїх студентів, секція шоу-бізнесу поступово реалізує такі методичні засади:
1.збільшення питомої ваги профільних і прикладних дисциплін;
2.піднесення значення мотиваційних та особистісних чинників навчання через розвиток суб’єктно-суб’єктних рольових стосунків;
3.уподібнення форм і стилів навчання до змісту, форм і стилів самого шоу-бізнесу та його спеціалізованих дисциплін;
4.розширення та урізноманітнення форм практики і практичних занять.
Необхідно зауважити, що всі дисципліни, які вивчають студенти спеціалізації менеджмент шоу-бізнесу, поділяються на чотири блоки:
1.Загальні базові дисципліни (гуманітарні, суспільні);
2.Спеціальні базові дисципліни (економіка, менеджмент);
3.Спеціалізовані фахові дисципліни (менеджмент шоу-бізнесу);
4.Допоміжні фахові дисципліни (інфраструктура шоу-бізнесу).
Секція шоу-бізнесу відповідальна за зміст третього (С) і четвертого (D) блоків, до яких входять спеціалізовані та допоміжні фахові дисципліни. Спеціалізовані дисципліни, які є профільними дисциплінами для менеджера шоу-бізнесу, структуруються на шість напрямів:
1.Світогляд — «Основи шоу-бізнесу», «Історія шоу-бізнесу», «Професійна культура менеджера шоу-бізнесу»;
2.Виробництво послуг — «Організація заходів шоу-бізнесу», «Організація концертно-гастрольної діяльності», «Індустрія розваг»;
3.Виробництво товарів — «Рекордингова індустрія», «Відеоіндустрія», «Телевиробництво», «Кіновиробництво», «Поліграфічна індустрія»;
4.Менеджмент шоу-бізнесу — «Персональний менеджмент артиста», «Фандрейзинг», «Менеджмент проектів шоу-бізнесу»;
5.Маркетинг шоу-бізнесу — «Маркетинг шоу-бізнесу», «Реклама в шоу-бізнесі», «PR в шоу-бізнесі», «Промоція проектів шоу-бізнесу»;
6.Продюсинг в шоу-бізнесі — «Філософія підприємництва», «Етика бізнесу», «Продюсинг проектів шоу-бізнесу», «Стратегічний менеджмент шоу-бізнесу», «Продюсування телерадіопроектів», «Кінопродюсування».
Кожен з означених вище напрямів корелює з порядковим роком навчання. Наприклад, світоглядні дисципліни вивчаються, переважно, на першому курсі. Ознайомлення з технологіями виробництва і виробничого менеджменту базових послуг шоу-бізнесу відбувається на другому курсі. Виробничий менеджмент рекордингових аудіопроектів та відео проектів, а також теле-, радіо- та кіновиробництво пропонуються на третьому курсі. Четвертий і п’ятий рік навчання концентрує увагу на менеджменті та маркетингу шоу-бізнесу. Шостий рік призначено для магістратури, яка присвячується формуванню підприємців сфери шоу-бізнесу, масової культури та мистецтва, тобто — вихованню продюсерів.
Допоміжні фахові дисципліни четвертого блоку (С) зосереджуються на чотирьох напрямах, що відповідає будові інфраструктури шоу-бізнесу:
1.Мистецтво — «Мистецькі технології шоу-програм», «Стилістика сучасної популярної музики», «Основи сценічної майстерності артиста»;
2.Техніка — «Технічне забезпечення шоу-бізнесу», «Комп’ютерні технології шоу-бізнесу», «Інтернет-технології шоу-бізнесу»;
3.Право — «Правове забезпечення шоу-бізнесу», «Авторське право»;4.Мас-медії — «Творчі медіатехнології шоу-бізнесу», «Теорія ЗМІ», «Продюсування медіапроектів».
Розгляд способів реалізації викладених тут базових принципів підготовки фахівців з менеджменту шоу-бізнесу і спеціалістів з продюсування проектів у галузі масової культури потребує детальнішого опису в окремих науково-методичних працях.