Мовне (лінгвістичне) забезпечення САПР

1.Призначення, структура та вимоги до мовного забезпечення.

2.Мовне проектування.

3.Мови програмування.

1. Мови забезпечення САПР включають в себе мови проектування та мови програмування і охоплює терміни, визначення, правила формалізації звичайної мов, методи стиснення та розширення.

До мовного забезпечення ставлять такі вимоги:

1)ефективність мови;

2)повнота мови;

3)розширюваність мови;

4)виразність мови;

5)проблема орієнтації мови.

Ефективність – це точність опису та лаконічність запису.

Повнота – це можливість опису будь-яких об’єктів, на проектування яких орієнтована САПР.

Розширюваність – це розширюваність алфавіту та синтаксису мови, яка повинна забезпечувати розвиток мови.

Виразність та проблемна орієнтація – повинні забезпечувати простоту вивчення та використання мови.

2. Мови проектування призначені для зображення та перетворення описів в процесі проектування.

Описи в САПР:

1)завдання на проектування;

2)проміжкові та кінцеві проектні документи;

3)проектні процедури та проектні операції.

Мови проектування класифікують за наступними ознаками:

1)За місце в процесі в Автоматизованому проектуванні (АП);

2)За оперативністю;

3)За способом відтворення інформації.

За 1) поділяють на:

а) вхідні мови;

б) вихідні;

в) мови супроводу та управління;

г) внутрішні мови.

Вхідні мови – призначені для задання початкової інформації про об’єкти та кінцеву мету проектування.

Вихідні – для представлення результатів проектування у вигляді зручному та з проектувальником.

Мови супроводу та управління – для взаємодії проектувальника та ЕОМ в процесі управління.

Внутрішні – для надання інформації на певних визначених стадіях її обробки. Поява цих мов зумовлена необхідністю обробки графічних документів.

За 2) поділяють на:

а) діалогові;

б) пасивні.

Діалогові – мови забезпечують процес спілкування.

Пасивні – вводиться інформація і очікується результат.

За 3) поділяють на:

а) алфавітно-цифрові;

б) графічні;

в) голосові;

д) змішані.

3. Мови програмування – призначені для розробки прикладного програмного забезпечення і є інструментом для розробників САПР.

Мови програмування поділяються на 4 класи:

1)низького рівня – це машинно-орієнтовані мови (асемблери, турбоасемблери, макроасемблери).

2)універсальні мови високого рівня (BASIC, SI, PASCAL, турбоPASCAL).

3)проблемно-орієнтовні мови – (GPSS, SPSS, динамо, побок) вони дозволяють відтворювати роботу певних виробничих підрозділів.

мови зображення знань і роботи з ними (намети програм, які використовуються як тренажери при навчанні операторів).