Структура АСКП
Для вирішення трьох головних завдань: збору і передачі інформації про керований об'єкт, її обробки і видачі керуючих впливів на об'єкт керування, автоматизовані системи керування виробничими об'єднаннями або підприємствами повинні мати і відповідну структуру. Завдяки правильно розробленій структурі даної системи і на її основі передбаченої організації повного комплексу розв'язуваних завдань керування можна припустити, що при АСКП усі питання керування виробничими об'єднаннями або підприємствами можуть вирішуватися автоматизовано.
Проте, незважаючи на єдині Дст АСКП, структури функціонуючих АСК промислових підприємств і виробничих об'єднань не однакові. Будучи прив'язаними до існуючих структур апарата керування, що базується на ручній обробці інформації, у ряді випадків структури АСКП об'єднують функціональні підсистеми і підсистеми забезпечення під одною ознакою і розглядаються як однорідні. У результаті створюється положення, при якому та сама вихідна інформація, що характеризує ті або інші процеси, що відбуваються, і явища, збирається різними службами для наступної обробки. При цьому одні розв'язувані системою завдання дублюються в різних підсистемах, а інші - узагалі не є предметом розгляду.
Такий підхід особливо небезпечний, тому що в даний час розробка і впровадження автоматизованих систем керування різних рівнів і призначень у нашій країні, як відомо, здійснюється в широких масштабах. Особливо широке поширення АСК одержали в низовій ланці народного господарства - на промислових підприємствах і у виробничих об'єднаннях. І всі ці АСК повинні бути в наступному об'єднані в єдину загальнодержавну автоматизовану систему збору й обробки інформації для обліку, планування і керування .
При визначенні структури АСКП, а також при встановленні комплексів розв'язуваних задач для керування необхідно керуватися системним підходом, що передбачає, крім іншого, всебічне ув'язування і комплексне вирішення всіх завдань керування на основі єдиної вихідної інформації про виробничо-господарську й іншу діяльність.
З цих позицій і будемо розглядати структуру АСКП.
У процесі виробництва продукції, як відомо, використовуються засоби праці, матеріальні, трудові, фінансові й інші ресурси, що у свою чергу нормуються, плануються, враховуються. Разом із цим процес виробництва повинний бути керованим. Управляти ж - значить виконувати ті або інші функції. При такому підході керування виробництвом можна розглядати в двох аспектах: по функціональній ознаці, тобто з погляду основних функцій керування, і по ознаці забезпечення, тобто по основним компонентах, що забезпечує виробництво, - видам ресурсів. Тому, якщо керування виробництвом розглянути в системному порядку, то кожний аспект управління буде включати групу взаємозалежних і взаємодоповнюючих один одного підсистем або комплексів завдань.
Відповідно до основних функцій керування формуються наступні функціональні підсистеми, умовно виділені в групу А: нормування і регламентації , планування економічного і соціального розвитку, оперативно-виробничого планування, обліку і контролю, укладання звітності, економічного аналізу і прийняття вирішень, організаційно-економічної.
Виробництво може функціонувати при належному його забезпеченні ресурсами. Основними компонентами, що формують підсистему керування забезпеченням виробництва, що умовно виділені в групу Б, є: виробництво і випуск готової продукції, основні засоби і виробничі площі, матеріальні й енергетичні ресурси, трудові і фінансові ресурси.
Взаємозв'язок зазначених аспектів керування виробництвом схематично можна зобразити у виді таблиці, у якій по вертикалі розташовуються функціональні підсистеми керування виробництвом (група А), а по горизонталі - підсистеми керування забезпеченням виробництва (група Б).
Виробництво продукції являє собою складний процес, як правило, включає наступні види (елементи) виробництва, умовно виділені в групу В: технічна підготовка виробництва, основне виробництво, допоміжне й обслуговуюче виробництво, непромислове господарство, капітальне будівництво і т.д. При цьому кожний вид (елемент) виробництва має свою специфіку і визначену міру самостійності ( при їхньому повному взаємозв'язку) як у виконанні функцій керування, так і в забезпеченні ресурсами.
Взаємозв'язок і взаємозалежність цих видів (елементів) виробництва за функціональними ознаками, можна показати схематично, умовно розмістивши їх на двох боках куба.Відзначимо, що взаємозв'язок підсистем забезпечується тим, що по-перше, застосовуються єдині системи класифікації і кодування всієї інформації, оброблюваної на підприємствах або у виробничих об'єднаннях; по-друге, для вирішення всіх завдань керування використовується єдина інформація, що характеризує стан виробництва і всі процеси, що відбуваються в ньому, і явища, зафіксована в масивах; по-третє, вихідна інформація, що виникає в процесі виробничо-господарської діяльності, один раз збирається і вводиться одноразово, а потім разом з умовно-постійною (нормативною, довідковою і т.д.) інформацією всесторонне і комплексно обробляється і використовується при необхідності у всіх підсистемах або всіх службах керування; по-четверте, вихідна інформація однієї функціональної підсистеми є, як правило, вхідною інформацією для інших підсистем. Наприклад, вихідні дані підсистеми довгострокового планування є вхідними при вирішенні завдань річного планування; вихідні дані річного планування - вхідними при вирішенні завдань оперативно-виробничого планування.
Щоб зазначений взаємозв'язок у процесі керування виробництвом здійснювався, необхідне ще системне інформаційне ув'язування з одного боку, і процедурне - з іншого. А це вже елементи, що відносяться до тієї частини структури АСКП, що є власне її базою, основою.
Базу (основу) автоматизованої системи керування підприємством або виробничим об'єднанням як об'єкт також можна розглядати в двох аспектах - по функціональній ознаці й ознаці забезпечення. Функціональні аспекти бази (основи) АСКП - це збір (сприйняття і фіксація) і передача інформації, її обробка, копіювання і розмноження документації, збереження і пошук інформації і документації. Зазначені аспекти формують функціональні підсистеми бази (основи) АСКП, умовно виділені в групу Г. Аспекти забезпечення бази (основи) АСКП - це насамперед технічне (технічний комплекс), програмне й інформаційне забезпечення. Вони і формують підсистеми забезпечення бази (основи) АСКП, умовно виділені в групу Д.
Підсистеми бази , що функціонально-забезпечують основи АСКП, можна відобразити також у виді таблиці, у якій по горизонталі розташовуються функціональні підсистеми (група Г), а по вертикалі - підсистеми забезпечення (група Д). Взаємозв'язок цих підсистем можна показати схематично, умовно розмістивши їх на третьому боці куба. При цьому специфічні особливості структури бази (основи) АСКП не дозволяють (так у цьому і немає необхідності в зв'язку із системним підходом до комплексного вирішення всіх завдань керування) схематично показати взаємодію кожної підсистеми бази (основи) АСКП (групи Г и Д) із підсистемами керування (групи А,Б и В).
Побудована в такий спосіб сукупність підсистем складає структурну модель автоматизованої системи керування підприємством або виробничим об'єднанням, у якій відбиті основні взаємозв'язки і взаємодії утворюючих її функціональних, ресурсних і інших елементів виробництва в часі і просторі.
Загальна структура АСКП приведена на малюнку 3.
Запропонована вище структурна схема АСКП має ту особливість, що виділені (основні) підсистеми згруповані по строго однорідних ознаках. Так, наприклад, підсистеми, що відносяться до керування виробництвом, класифікуються по ознаках, що характерні для промислових підприємств і виробничих об'єднань даної галузі народного господарства. Це - функціональна ознака (група А), ознака забезпечення, або ресурсний (група Б), і ознака видів виробництва (група В). Кожна з зазначених класифікаційних груп у свою чергу об'єднує тільки лише ті підсистеми, що відповідають головній класифікаційній властивості даної групи.
Такий підхід до класифікації підсистем АСКП дозволяє групувати комплекси розв'язуваних машинним способом завдань по всім трьом класифікаційним ознакам, виділяючи при цьому головний із них. Наприклад, по довгостроковому плануванню (А-2) вирішується комплекс завдань, по'язаних із виробництвом і випуском продукції (блок 12), по технічній підготовці виробництва (блок Т1), основного виробництва (блок 01) і т.д. У залежності від необхідності комплекси завдань можна групувати в іншій послідовності. Наприклад, керування забезпеченням трудовими ресурсами (Б-4) включає комплекс завдань по усіх функціональних підсистемах (нормування і регламентація - блок 41, довгострокове планування 42 і т.д.), що відноситься до технічної підготовки виробництва (блок Т4), основному виробництву (блок 04) і т.д. При цьому незалежно від того або іншого групування комплексів завдань методика рішення даного завдання не змінюється. Змінюється лише її місце в тому або іншому комплексі завдань.
У зв'язку з тим, що всі технічні й елементарні-логічні операції по збору й обробці інформації, необхідної для керування, виконуються в основному машинним способом і апарат керування в основному звільняється в наступному від цих робіт, є сприятлива можливість поліпшити організаційну структуру апарата керування і привести її у відповідність із структурою АСКП.Загальногалузевими керівними і методичними матеріалами по створенню автоматизованих систем керування підприємствами і виробничими об'єднаннями передбачається виділення наступних функціональних підсистем: керування технічної підготовки виробництва; оперативного керування основним виробництвом; техніко-економічного планування, включаючи розрахунки по ціноутворенню; керування матеріально-технічним постачанням; бухгалтерського обліку; керування реалізацією і збутом продукції; керування фінансами; керування якістю продукції; керування кадрами; керування транспортним, ремонтним, енергетичним і інструментальним обслуговуванням виробництва.
Неоднорідність у класифікації підсистем (наприклад, техніко-економічне планування або керування фінансами, кадрами), дублювання деяких типів завдань у ряді підсистем (підсистема техніко-економічного планування в обов'язковому порядку включає завдання планування забезпечення виробництва матеріалами, трудовими ресурсами, фінансами й ін., однак ці завдання також розглядаються у відповідних підсистемах) очевидні. Тому пропонується інша структура АСКП, що і покладена в основу при розгляді комплексів розв'язуваних завдань.
Запропонована структура АСКП вигідно відрізняється від зазначеної вище тим, що в ній підсистеми згруповані по однорідній ознаці; при цьому не тільки не повторюються в одних підсистемах елементи інших підсистем, але і є широкий маневр формування комплексів завдань, не міняючи самої структури і методики їхнього вирішення.
Розглянемо основні характеристики підсистем, що входять у запропоновану вище структуру АСКП.
До функціональних підсистем керування виробництвом (група А), відповідно до основних функцій керування, відносяться наступні вісім підсистем: нормування і регламентації (А-1), довгострокового планування (А-2), річного планування (А-3), оперативно-виробничого планування (А-4), обліку і контролю (А-5), звітності (А-6), економічного аналізу і прийняття вирішень (А-7), організаційно-економічна (А-8).
Кожна з зазначених підсистем характеризує методи організації і виконання тієї або іншої функції керування виробництвом шляхом вирішення комплексу однорідних задач, а також відбиває взаємозв'язок між підсистемами за рахунок вхідної і вихідної (результатної) інформації.
Основними завданнями, розв'язуваними підсистемою нормування і регламентації (блоки 11, 21...51), є створення необхідних норм і нормативів, зв'язаних із розробкою, виробництвом, випуском і реалізацією готової продукції (блок 11), а також встановленням або розробкою відповідних норм і нормативів по забезпеченню виробництва основними засобами і виробничими площами (блок 21), матеріальними й енергетичними (блок 31), трудовими (блок 41) і фінансовими (блок 51) ресурсами, необхідними як для підприємства або виробничого об'єднання в цілому, так і для його видів (елементів) виробництва (підгрупи Т, О, В, Н, К). Сюди ж входить установлення регламентуючих матеріалів, зв'язаних із посадовими правами й обов'язками управлінського персоналу підприємства або виробничого об'єднання. Це, у першу чергу, розробка у формалізованому виді прав і обов'язків персоналу, а також графіка надходження необхідної інформації, її форм і утримування. Для цього розробляється відповідна вихідна документація , у якій фіксуються всі необхідні науково обгрунтовані норми витрат праці, матеріалів, машинного часу, а також регламентуючі матеріали на посадових осіб, зайнятих керуванням як об'єктом у цілому, так і його окремими ланками. Ця інформація переноситься на машинні носії і характеризується як умовно-постійні первинні нормативні і регламентуючі розміри, що використовуються потім у всіх підсистемах.
Підсистема довгострокового планування (блоки 12,22...52) вирішує завдання, пов'язані з керуванням і розробкою довгострокового плану економічного і соціального розвитку підприємства (із розподілам по роках). Вихідними даними, крім нормативної і регламентуючої інформації (підсистема А-1), є основні контрольні цифри загального напрямку розвитку підприємства або виробничого об'єднання на майбутній період часу, встановлені вищестоящою організацією. Крім того, укладання довгострокового плану розробки, виробництва, випуску і реалізації готової продукції (блок 21), забезпечення виробництва основними засобами і виробничими площами (блок 22), матеріальними й енергетичними (блок 32), трудовими (блок 42) і фінансовими (блок 52) ресурсами, необхідно як для підприємства або виробничого об'єднання в цілому, так і для його видів (елементів) виробництва (підгрупи Т, О, В, Н, К). При цьому відзначимо, що вихідна інформація цієї підсистеми є вхідною для підсистеми річного планування.Основними завданнями підсистеми річного плану економічного і соціального розвитку (блоки 13, 23, ..., 53) є розробка збалансованого річного (відповідно до даного довгострокового плану) і квартальних планів по розробці, виробництву, випуску і реалізації готової продукції (блок 13) при оптимальному використанні наявних основних засобів і виробничих площ (блок 23), матеріальних і енергетичних (блок 33), трудових (блок 43) і фінансових (блок 53) ресурсів, необхідних як для підприємства або виробничого об'єднання в цілому, так і для його видів (елементів) виробництва (підгрупи Т, О, В, Н, К). У якості вхідної використовується вихідна інформація підсистеми довгострокового планування і відповідні норми, нормативи і регламентуючі матеріали. Вихідна інформація цієї підсистеми є вхідної для підсистеми оперативно-виробничого планування.
У підсистемі оперативно-виробничого планування (блоки 14, 24, ..., 54) використовується вихідна інформація підсистеми річного планування і відповідні норми, нормативи і регламентуючі матеріали. Потім вирішуються завдання подальшої конкретизації елементів виробничого плану - укладання, як правило, місячних, декадних і змінних програм розробки, виготовлення (запуску і випуску) і реалізації готових виробів, складальних одиниць і деталей (блок 14), а також визначення потреб у необхідних для цього ресурсах (основних засобів і виробничих площ - блок 24; матеріальних і енергетичних - блок 34, трудових - блок 44 і фінансових - блок 54 ресурсів),необхідних як для підприємства або виробничого об'єднання в цілому, так і для його видів (елементів) виробництва (підгрупи Т, О, В, Н, К).
Одночасно в цій підсистемі вирішуються завдання по використанню устаткування, включаючи вимоги планово-попереджувальних ремонтів, по забезпеченню матеріальними й енергетичними, трудовими і фінансовими ресурсами як виробничих підрозділів, так і робочих місць, відповідно до програми запуску-випуску, а також завдань по зниженню трудомісткості.
Підсистема обліку і контролю діяльності підприємства або виробничого об'єднання (блок 15, 25, ...,55) включає організацію обліку і контролю діяльності підприємства або виробничого об'єднання по всіх підсистемах забезпечення на різних стадіях. Вихідною є фактична інформація, що характеризує виробничі процеси, що відбувалися, і явища при розробці, виробництві, випуску і реалізації готової продукції (блок 15), використання основних засобів і виробничих площ (блок 25), матеріальних і енергетичних (блок 35), трудових (блок 45) і фінансових (блок 55) ресурсів, як на підприємстві або виробничому об'єднанні в цілому, так і по його видах (елементам) виробництва (підгрупи Т, Про, В, Н, К). Крім того, у багатьох випадках використовується інформація, що зафіксована в масивах попередньої підсистеми, а також у масивах підсистеми нормування і регламентації.
Оптимальне оперативно-виробниче планування і реальне виконання планів серйозно знижують трудомісткість обліку і контролю за рахунок збігу планових і фактичних показників. У цих умовах цілком можна застосувати метод обліку по відхиленнях, що забезпечує оперативний контроль за ходом виробництва і процесами , що відбуваються , і явищами.
Підсистема звітності (блоки 16, 26, ..., 56) вирішує завдання укладання встановленої оперативної, місячної, квартальної, річної й іншої періодичної звітності по виробництву і випуску продукції (блок 16), основним засобам і виробничим площам (блок 26), матеріальним і енергетичним (блок 36), трудовим (блок 46) і фінансовим (блок 56) , включаючи зведені витрати про виробництво, ресурсам по підприємству або виробничому об'єднанню в цілому, а при необхідності і по його видах (елементам) виробництва (підгрупи Т, О, В, Н, К). Даними для заповнення зазначеної звітності є вихідна інформація, згрупована по визначених ознаках і оброблена по спеціальній методиці. При цьому відзначимо, що існуючі форми встановленої звітності, як непридатні для машинного заповнення, необхідно відповідним чином переробити.
Вихідна інформація зазначеної підсистеми є вхідною інформацією для вищестоящих організацій (галузі, міністерства) і для деяких інших зовнішніх установ. Цим і пояснюється виділення даної групи задач в окрему підсистему. Щоб запобігти дублювання інформації і з метою скорочення витрат ручної праці при обробці вхідної інформації в цих організаціях необхідно при укладанні встановленої звітності на підприємстві або у виробничому об'єднанні передбачити автоматичну фіксацію на машинних носіях вихідної (звітної) інформації. Зведена інформація на машинних носіях потім разом із формами звітних документів передається у відповідні організації.У підсистемі економічного аналізу і прийняття вирішень (блоки 17, 27, ..., 57) вирішуються завдання економічного аналізу виробничо-господарської й іншої діяльності як підприємства або виробничого об'єднання в цілому, так і їхніх видів (елементів) виробництва (підгрупи Т, О, В, Н, К) і конкретного керування виробництвом і випуском продукції (блок 17), основними засобами і виробничими площами (блок 27), матеріальними й енергетичними (блок 37), трудовими (блок 47) і фінансовими (блок 57). Вхідною інформацією для даної підсистеми є вихідні дані усіх функціональних підсистем. На підставі даних аналізу здійснюється вироблення рішень, а потім і реалізація цих рішень шляхом впливу на виробничо-господарські й інші процеси і явища, що відбуваються, з наступним контролем виконання.
Організаційно-економічна підсистема (блоки 18, 28, ..., 58) вирішує завдання розробки оптимальної організаційної структури апарата керування підприємства або виробничого об'єднання, організації робіт із черговості розробок і впровадження підсистем АСКП. Сюди ж входить розробка і впровадження інших організаційних заходів, пов'язаних із реорганізацією і функціонуванням різних структурних підрозділів, створенням нових методик і інших регламентуючих матеріалів (посадових і правових обов'язків співробітників), а також установлення термінів і параметрів надходження вхідної і видачі результатної інформації, необхідної для виконання функцій керування.
Ці й інші завдання, пов'язані з організацією й економікою керування, також вирішуються в даній підсистемі традиційними методами, тобто вручну. Вихідною інформацією для цієї підсистеми є дані усіх функціональних підсистем, а також що додатково збираються (при необхідності) соціально-економічні й інші дані.
До підсистем керування забезпеченням виробництва (група Б), відповідно до використовуваних ресурсів у процесі виробництва усіма видами (елементами) виробництва, відносяться наступні п'ять підсистем: виробництво і випуск готової продукції (Б-1), основні засоби і виробничі площі (Б-2), матеріальні й енергетичні ресурси (Б-3), трудові ресурси (Б-4), фінансові ресурси (Б-5). У кожній з зазначених підсистем вирішуються задачі забезпечення, розробки, виготовлення, випуску і реалізації продуктів виробництва необхідними ресурсами, що нормуються й іншим способом регламентуються, плануються і враховуються і по яким складається звітність, виробляються і приймаються рішення. Причому всі завдання вирішуються у взаємозв'язку, завдяки єдиним нормам, нормативам і регламентуючим матеріалам, сформованим у єдину базу даних.
Підсистема керування виробництвом і випуском готової продукції (блок 11,12, ...,18) вирішує завдання забезпечення виробництва в розрізі наступних функціональних підсистем - нормування і регламентації (блок11), довгострокового (блок 12), річного (блок 13) і оперативно-виробничого (блок 14) планування, обліку і контролю (блок 15), звітності (блок 16), економічного аналізу і прийняття вирішень (блок 17) і організаційно-економічної (блок 18), що відносяться до різних видів (елементам) виробництва - технічної підготовці виробництва (блок Т1), основному (блок О1) і допоміжному виробництву (блок В1), непромисловому господарству (блок Н1), капітальному будівництву (К1), а також по підприємству або виробничому об'єднанню в цілому.
У коло завдань, розв'язуваних підсистемою, входить визначення норм і нормативів, що відносяться до структури, складу і технології виготовлення готової продукції, а також регламентуючих матеріалів. Крім того, сюди відноситься встановлення даних про перспективний випуск продукції, її якості і можливостях виготовлення на даному підприємстві або виробничому об'єднанні. Потім на основі цієї і іншої інформації здійснюється формування довгострокових, річних і оперативних програм (об'ємів) виробництва, а також організації і ведення обліку і контролю, укладання звітності, видача необхідної інформації для економічного аналізу і прийняття вирішень. Крім того, вирішуються завдання організаційно-економічного характеру, що виникають у процесі виробництва і відносяться до виробництва і випуску готової продукції.
Підсистема керування основними засобами і виробничими площами (блоки 21, 22, ..., 28) вирішує завдання забезпечення виробництва цим видом ресурсів у розрізі наступних функціональних підсистем - нормування і регламентації (блок 21), довгострокового (блок 22), річного (блок 23) і оперативно-виробничого (блок 24) планування, обліку і контролю (блок 25), звітності (блок 26), економічного аналізу і прийняття вирішень (блок 27) і організаційно-економічної (блок 28), що відносяться до різних видів (елементам) виробництва - технічній підготовці виробництва (блок Т2), основному (блок О2) і допоміжному виробництву (блок В2), непромисловому господарству (блок Н2), капітальному будівництву (К2), а також по підприємству або виробничому об'єднанню в цілому.До складу завдань, розв'язуваних підсистемою, входить визначення норм і нормативів по витратах основних засобів і виробничих площ на одиницю виробу. Потім на основі цієї і іншої інформації здійснюється формування довгострокового, річних і оперативних планів забезпечення виробництва необхідними основними засобами і виробничими площами, а також організація і ведення обліку і контролю, укладання звітності, видача необхідної інформації для економічного аналізу і прийняття рішень у галузі забезпечення і використання цих засобів і площ. Вирішуються також завдання організаційно-економічного характеру, зв'язані з цією підсистемою на різних видах виробництва.
Підсистема керування матеріальними та енергетичними ресурсами ( блок 31,32, ...,38) вирішує завдання забезпечення виробництва цим видом ресурсів у розрізі наступних функціональних підсистем - нормування і регламентації (блок 31), довгострокового (блок 32), річного (блок 33) і оперативно-виробничого (блок 34) планування, обліку і контролю (блок 35), звітності (блок 36), економічного аналізу і прийняття рішень (блок 37) і організаційно-економічної (блок 38), що відносяться як до підприємства або виробничому об'єднанню в цілому, так і до його різних видів (елементів) виробництва - технічній підготовці виробництва (блок Т3), основному (блок О3) і допоміжному виробництву (блок В3), непромисловому господарству (блок Н3), капітальному будівництву (К3).
Перелік завдань, розв'язуваних підсистемою , включає завдання по визначенню норм і нормативів по витратах матеріальних і технічних ресурсів на одиницю виробу. Потім на основі цієї та іншої інформації здійснюється формування довгострокового, річних і оперативних планів забезпечення виробництва необхідними матеріальними цінностями, паливом, енергією й іншими ресурсами, а також організація і ведення обліку і контролю, складання звітності, видача необхідної інформації для економічного аналізу і прийняття рішень в галузі забезпечення і використання цих ресурсів. Крім того, вирішуються задачі організаційно-економічного характеру, пов'язані з підсистемою на різних видах виробництва.
Підсистема керування трудовими ресурсами ( блоки 41, 42, ..., 48) вирішує завдання забезпечення виробництва цим видом ресурсів у розрізі наступних функціональних підсистем - нормування і регламентації (блок 41), довгострокового (блок 42), річного (блок 43) і оперативно-виробничого (блок 44) планування, обліку і контролю (блок 45), звітності (блок 46), економічного аналізу і прийняття рішень (блок 47) і організаційно-економічної (блок 48), що відносяться як до підприємства або виробничого об'єднання в цілому, так і до різних видів (елементів) його виробництва - технічній підготовці виробництва (блок Т4), основному (блок О4) і допоміжному виробництву (блок В4), непромисловому господарству (блок Н4), капітальному будівництву (К4).
У коло завдань, розв'язуваних підсистемою, входить визначення норм і нормативів по витратах трудових ресурсів на одиницю виробу й ін. Потім на основі цієї і іншої інформації здійснюється формування довгострокового, річних і оперативно-виробничих планів забезпечення виробництва необхідною чисельністю персоналу по різних ознаках і фондам заробітної плати, а також організація обліку і контролю, складання звітності, видача необхідної інформації для економічного аналізу і прийняття рішень у частині забезпечення і використання трудових ресурсів. Крім того, вирішуються завдання організаційно-економічного характеру, пов'язані з цією підсистемою на різних видах виробництва.
Підсистема керування фінансовими ресурсами (блоки 51, 52, ..., 58) вирішує завдання забезпечення виробництва цим видом ресурсів в розрізі наступних функціональних підсистем - нормування і регламентації (блок 51), довгострокового (блок 52), річного (блок 53) і оперативно-виробничого (блок 54) планування, обліку і контролю (блок 55), звітності (блок 56), економічного аналізу і прийняття рішень (блок 57) і організаційно-економічної (блок 58), що відносяться як до підприємства або виробничого об'єднання в цілому, так і до його різних видів (елементів) виробництва - технічній підготовці виробництва (блок Т5), основному (блок О5) і допоміжному виробництву (блок В5), непромисловому господарству (блок Н5), капітальному будівництву (К5).
До складу завдань, розв'язуваних підсистемою, входить визначення нормативів і регламентуючих матеріалів по забезпеченню усіх видів виробництва фінансовими ресурсами. Потім на основі цієї та іншої інформації здійснюється формування довгострокового, річних і оперативно-виробничих планів забезпечення виробництва необхідними фінансовими ресурсами, а також організація обліку і контролю, складання звітності, видача необхідної інформації для економічного аналізу і прийняття рішень у частині забезпечення і використання фінансових ресурсів. Вирішуються також завдання організаційно-економічного характеру, пов'язані з цією підсистемою на різних видах виробництва.Крім того, об'єктом керування даної підсистеми є процеси узагальнення (зведення) планових і фактичних показників, що характеризують усю систему як єдине ціле. При узагальненні (зведенні) використовують вартісні показники (показники в грошовому вираженні). Усе це дозволило включити цей вид показників управлінської діяльності в дану підсистему, як друга її частина.
До підсистем, що характеризують виробничу структуру промислового підприємства або виробничого об'єднання (група В), відносяться наступні п'ять видів (елементів) виробництва: технічна підготовка і науково-технічний розвиток виробництва (група Т), основне виробництво (група О), допоміжне (або обслуговуюче) виробництво (підгрупа В), непромислове господарство (група Н) капітальне будівництво (підгрупа К). У дану групу підсистем можуть бути включені при необхідності й інші види (елементи) виробництва.
Завдання, розв'язувані в блоках зазначених підсистем, відповідають тим же завданням, що звичайно розглядаються функціональними підсистемами по блоках підсистем керування забезпеченням виробництва. По технічній підготовці виробництва - це завдання, розв'язувані в блоках Т1, Т2, ..., Т5; основному виробництву - у блоках О1, О2, ..., О5 допоміжному виробництву - у блоках В1, В2, ..., В5; непромисловому господарству - у блоках Н1, Н2, ...,Н5; капітальному будівництву - у блоках К1, К2, ..., К5.
Відзначимо, що вільні ( що узагальнюють) дані по системі (підприємству або виробничому об'єднанню) у цілому в розрізі ресурсів, що забезпечує, можна одержати як підсумок: по виробництву і випуску продукції - у блоках Т1, О1, В1, Н1, К1; основним засобам і виробничим площам - у блоках Т2, О2,
В2, Н2, К2; матеріальним і енергетичним ресурсам - у блоках Т3, О3, В3, Н3, К3; трудовим ресурсам - у блоках Т4, О4, В4, Н4, К4; фінансовим ресурсам - у блоках Т5, О5, В5, Н5, К5.
До функціональних підсистем бази (основи) АСКП (група Г) відносяться наступні чотири підсистеми: збору і передачі інформації (Г - А), обробки інформації (Г - Б), розмноження документації (Г - В), збереження і пошуку інформації (Г - Г). Зазначені підсистеми характеризують відповідні методи виконання тих або інших функцій бази (основи) АСКП. При цьому відзначимо, що документування вихідної (первинної) інформації, що виникає в процесі виробничо-господарської діяльності підприємства або виробничого об'єднання, як правило, повинно бути сполучене з одночасним фіксуванням цієї ж інформації на машинний носій. Важливою умовою є також використання для цих цілей умовно-постійної інформації, заздалегідь зафіксованої на машинних носіях. Оброблена (результатна) інформація повинна потім фіксуватися і виводитися на такі носії, що були б зручні для використання в керуванні.
У підсистемі збору і передачі інформації (блоки Аа, Аб, Ав) вирішуються завдання визначення методів виміру, реєстрації і збору інформації за допомогою периферійної техніки та іншими способами про хід виробничих і господарських процесів, а також установлення тактів її передачі від об'єктів керування на обробку, а потім після обробки до управлінського персоналу і знову до об'єктів у виді команд.
Утримування і структура інформації визначаються усіма функціональними підсистемами і підсистемами забезпечення виробництва, а також автоматизованою системою керування підприємством або виробничим об'єднанням у цілому.
Збір інформації про виробничо-господарську діяльність підприємства або виробничого об'єднання здійснюється в його структурних підрозділах - виробничих одиницях, цехах, складах, відділах і службах, а потім передається за допомогою технічних засобів і інших засобів на машинну обробку.
Підсистема обробки інформації (блоки Ба, Бб, Бв) характеризує методи організації технології сучасної і якісної обробки на ЕОМ і іншій обчислювальній і організаційній техніці всієї (необхідної для виробництва і керування) інформації. А також забезпечення обробленою інформацією всього управлінського персоналу структурних підрозділів і інших рівнів керування.
При цьому відзначимо, що машинна обробка економічної інформації може здійснюватися в режимі телеобработки, у пакетному і діалоговому режимі, режимі запит-відповідь.
Процеси обробки інформації здійснюються за допомогою комплексу сучасних засобів обчислювальної, периферійної й організаційної техніки. Використання комплексу регламентується відповідною підсистемою.
Підсистема копіювання і розмноження документації (блоки Ва, Вб, Вв) являє собою комплекс технічних засобів, призначених для якісного копіювання і розмноження документів із первинною і результатною інформацією, зафіксованої на різних носіях. У цьому зв'язку підсистема копіювання і розмноження документації тісно пов'язана з попередньою підсистемою.
Підсистема збереження і пошуку інформації (блоки Га, Гб, Гв) вирішує завдання організації і використання бази даних (масивів), пошуку необхідної інформації і при необхідності її розмноження. Ця підсистема тісно пов'язана з підсистемою обробки інформації.До підсистеми забезпечення бази (основи) АСКП група (Д) відносяться наступні три основні підсистеми: технічного забезпечення (Д-а), програмного забезпечення (Д-б), інформаційного забезпечення (Д-в). Зазначені підсистеми в основному забезпечують технічний бік діяльності бази (основи) АСКП.
Підсистема технічного забезпечення АСКП (блоки Аа, Ба, Ва, Га) вирішує завдання визначення необхідності, установлення форм і методів використання комплексу технічних (обчислювальних і периферійних) засобів для виміру, реєстрації, передачі й обробки інформації, а також засобів для диспетчеризації і відображення інформації, копіювання і розмноження, збереження і пошуку документації. Крім того, сюди ж відносяться засоби організаційної техніки, використовувані для автоматизації діловодства.
Організаційною формою використання комплексу технічних засобів є різного роду і рівня обчислювальні центри, організовані на правах локальних (при підприємствах) або кущових (при виробничих об'єднаннях). Структурними елементами кущових центрів є різні пункти збору і передачі даних.
Підсистема програмного забезпечення АСКП (блоки Аб, Бб, Вб, Гб) вирішує задачи розробки і використання комплексу програм для автоматичного вирішення завдань усієї системи при різних режимах збору й обробки, збереження і пошуку даних.
Підсистема інформаційного забезпечення АСКП (блоки Ав, Бв, Вв, Гв) вирішує задачи визначення складу, структури і місць виникнення вихідних даних, пунктів збору і шляхів (потоків) руха на обробку цих даних. До неї відноситься організація бази даних, у тому числі, визначення переліку, складу і структури бази даних, а іноді і масивів умовно-постійної, умовно-перемінної і вихідної інформації, методів формування її на машинних носіях, визначення об'ємів інформації. Крім того, у цій підсистемі вирішуються питання кодування і класифікації інформації, видання різних класифікаторів і кодових значень економічної інформації. Відзначимо, що при розробці класифікаторів інформації необхідно виходити з того, що ряд кодових значень повинен у багатьох випадках бути єдиним не тільки по підприємству або виробничому об'єднанню, але і по галузі або міністерству.
У розглянутій вище структурі АСКП передбачено комплексне автоматизоване виконання розрахунків і деяких логічних операцій більшості основних функцій керування. При цьому основою є інформація, що збирається й оброблюється за допомогою засобів техніки. Методика і техніка виконання цих процесів визначається системою машинної обробки економічної інформації.
Усе викладене вище свідчить про те, що АСКП як складова частина системи машинної обробки економічної інформації, завдяки якому здійснюється своєчасна, достовірна і комплексна обробка інформації про діяльність підприємства. Системна обробка інформації дозволяє задовольнити апарат керування різних рівнів необхідними даними для здійснення процесів керування.
Повне забезпечення необхідною вихідною інформацією всього управлінського персоналу дозволяє не тільки оперативно і на високому рівні виконувати основні функції по керуванню об'єктом, але і вчасно передбачати можливі відхилення від нормального ритму виробничо-господарської діяльності (ВГД) підприємства. Отже, якщо АСКП забезпечує автоматизоване керування ВГД, то система машинної обробки економічної інформації підготовляє для цього необхідну вихідну інформацію в такий спосіб і в такі терміни, щоб керування здійснювалося оптимально.
Література
1.Селиванов В.А., Кучумов А.А., МТУСИ Ермакова М.В., Галанин С.Ю., Панин М.П. Концепция построения автоматизированной системы управления метрологическим обеспечением отрасли Фирма "Палитра систем", Москва, 2008г.
2.Материалы журнала "Открытые системы" №1(21), 2007 г.
3.Липаев В.В. Проектирование математического обеспечения АСУ. М.: Советское радио, 1977.
4.Положення про відділ АСУ Хмельницького обласного центру зайнятості
5.Наука управляти: з iсторii менеджменту. Хрестоматiя. Упоряд. Слепцов I.О. К. Либiдь, 1993.
6.Управление - это наука и искусство. Сборник, М.,