Лікарські рослини та їх застосування (Синюха блакитна, Шавлія лікарська, Собача кропива)

Синюха блакитна — Polemonium coeruleum L.

Багаторічна трав'яниста рослина з коротким товстим ко¬реневищем, від якого відходять численні довгі сірувато-жовтого кольору тонкі корені. Стебло пряме, негалузисте. Листки ве¬ликі, чергові, непарнопірчасті, нижні на довгих, а верхні на коротких черешках, з 15-~27 листочками. Квітки сині або синьо-лілові, великі, зібрані в китицевидне суцвіття. Плід — куляста багатонасінна коробоч¬ка.

Цвіте в червні-липні, пло¬ди достигають у серпні-вересні. Росте на вологих місцях, на узліссях, луках, у долинах рі¬чок і балок, по берегах річок, на лісових галявинах, серед чагарників.

Збирають і заготовляють у Сибіру.

Для виготовлення ліків ви¬користовують корені синюхи. Збирають їх у серпні-вересні — в період в'янення надземних частин рослини.

Корені викопують із землі, коротко обрізують всі надземні частини і швидко обмивають холодною водою. Товсті кореневища розрізують вздовж.

Сушать на вільному повітрі або в приміщенні, що добре про-вітрюється. Запах синюхи дуже слабкий. На смак вона гіркувата.

Корені синюхи містять тритерпенові сапоніни (до 30%), смоли (1,25%), органічні кислоти, ефірну і жирну олію, крохмаль.

У народній медицині синюху використовують разом з валеріа¬новим коренем як заспокійливий і протисудорожний засіб при епі¬лепсії і безсонні.

В 30-х роках М. М. Варлаков після експериментальних дослі¬джень запропонував застосовувати настій і відвар синюхи замість імпортної сенеги як відхаркувальне. Клінічні спостереження підтвер¬дили цінність препаратів синюхи, і тепер їх широко використовують при бронхіті і туберкульозі. Іншими дослідниками (В. В. Ніколаев, 1914; Г. А. Цофіна та ін., 1966) встановлено заспокійливу дію препаратів рослини. Витяжки з коренів синюхи у 8—10 разів активніші, ніж валеріани. .Препарати синюхи призначають у випадку різних психічних і нервових хвороб. Дуже ефективні настої суміші синюхи з сухоцвітом багновим при виразковій хворобі шлунка.