М'ЯТА ПЕРЦЕВА

Багаторічна трав'яниста опушена рослина родини губоцвітих. Стебло підведене, чотиригранне, галузисте, часто червонувате, 30— 55 см заввишки. Листки супро¬тивні, короткочерешкові, яйце¬видно-довгасті або ланцетні, нерівно-гостропилчасті, зісподу по жилках коротковолосисті. Квітки дрібні, майже стерильні (плоди утворюються дуже рідко), зібрані на верхівці стебла в кільця, що ут¬ворюють густе, перерване лише при основі, колосовидне суцвіт¬тя; чашечка правильна, п'ятизуб¬часта, з десятьма поздовжніми жилками; віночок майже пра¬вильний, з тупим чотири- або п'ятилочатевим відгином, черво¬но-фіолетовий з білуватою тру¬бочкою. Плід складається з 4 однонасінних горішковидних час¬ток. Цвіте у червні — липні. Поширення. М'ята перцева в ди¬кому стані не росте. Являє собою гібрид, одержаний від схрещу¬вання м'яти водяної з м'ятою колосковою або зеленою. У лісостепових районах України її вирощують як ефіроолійну рослину.

Фармакологічні властивості і ви¬користання. Терапевтична актив¬ність м'яти перцевої зумовлена комплексом біологічно активних речовин, серед яких першочерго¬ве значення має ментол, який на¬лежить до групи терпенів і має притаманні цій групі речовин по¬дразні, антисептичні й анестезую¬чі властивості. Подразна дія мен¬толу вибіркова. В першу чергу по-дразнюються терморецептори сли¬зових оболонок і шкіри, й це зу¬мовлює відчуття охолодження, яке супроводиться рефлекторним звуженням судин, а потім розви¬вається паління, слідом за яким настає легка анестезія. Як зовніш¬ній засіб настій м'яти перцевої вживають для полоскання рото¬вої порожнини при поганому за¬паху з рота, для ванн, обмивань і компресів при сверблячці. Терапевтичний ефект можна в цих випадках, значно посилити одночасним пероральним застосуванням настою (по півсклянки 4 рази на день). При поганому запаху з рота бол¬гарські лікарі рекомендують по¬лоскати ротову порожнину насто¬єм м'яти на червоному вині й од¬ночасно приймати цей настій усе¬редину по 1 столовій ложці 2—З рази на день. Свіже листя м'яти прикладають до лоба при сильно¬му головному болі, а сік із свіжого листя використовують для змащу¬вання ділянок шкіри, уражених поверхневими неускладненими мікозами. І Широко використову¬ється м'ята і для перорального застосування